Постанова № 35954716, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

03 грудня 2013 року № 826/16670/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомP>

Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна»

про

стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16970/13-а за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна» (далі – відповідач, ТОВ «Філіпс Україна») про стягнення штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

В судове засіданні 27.11.2013 р. представник позивача з’явився. Відповідач, належним чином повідомлений про судове засідання, явку представника не забезпечив, будь-яких клопотань до суду не скерував.

Відповідно до частини четвертої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовано заборгованістю відповідача зі сплати штрафних санкцій на підставі рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 11 червня 2013 року № 000042 про накладення штрафу за результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції.

Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення від 04.11.2013 р.) та зазначає, що повністю і своєчасно виконав вимоги п.7. ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо надання документів для невиїзної перевірки, а висновок позивача про наявність правопорушення, яке полягає у відсутності документів, що підтверджують нанесення національного знака відповідності на маркуванні або пакуванні продукції, є безпідставним, штраф нараховано неправомірно.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що на підставі Наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 16.04.2013 р. № 000064 проведено перевірку ТОВ «Філіпс Україна» за адресою: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, під час якої з’ясовувались питання відповідності побутової техніки правилам застосування національного знака відповідності, технічним регламентам, вимогам безпечності нехарчової продукції.

Як зазначено в Акті перевірки характеристик продукції від 14.05.2013 р. № 000086, уповноваженими особами ТОВ «Філіпс Україна» не надано зразків продукції та документів, підтверджуючих нанесення національного знаку відповідності на маркуванні або пакуванні зазначеної продукції, чим порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

14.05.2013 р. позивачем складено Протокол № 000036 про виявлене порушення вимог п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме ТОВ «Філіпс Україна» є особою, що відповідальна за введення в обіг продукції (ТМ Philips, розпрямлювач для волосся артикул 8361), на яку відсутні документи, які підтверджують нанесення національного знака відповідності на маркуванні або пакуванні зазначеної продукції, що не відповідає вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

Керуючись п. 2 ч. 2 с. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», позивачем винесено Постанову про накладення штрафних санкцій від 11.06.2013 р. № 000039 та Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.06.2013 р. № 000042./P>

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Положеннями статей 5, 26 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XIIs118"> «Про захист прав споживачів» визначено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. № 206 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 р. за № 1337/20075 (далі – Положення № 206), визначено, що територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції).

Інспекції у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Мінекономрозвитку, дорученнями Міністра економічного розвитку і торгівлі України, його першого заступника та заступника, наказами Держспоживінспекції, дорученнями Голови Держспоживінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

Інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

У сфері ринкового нагляду Інспекції відповідно до п. 6.2. Положення № 206, зокрема, мають право:

- здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності",

- проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування),

- приймати у випадках та порядку, визначених Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", рішення про:

вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;

знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції.

- вживати у порядку, визначеному Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону,

- здійснювати інші повноваження відповідно до Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших законів України.

Також інспекції надано повноваження накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення (п. 6.4. Положення № 206), звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (п. 6.5. Положення № 206).

Згідно ч. 7 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час прийняття Акту перевірки характеристик продукції від 14.05.2013 р. 3 000086 уповноважена особа відповідача не прибула для підписання акту та надання застережень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що ним в останній день перевірки 14.05.2013 р. здано до канцелярії суду пакет документів в рамках невиїзної перевірки підприємства, а тому, на його думку, відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій. Так, в межах розгляду даної справи судом не перевіряється постанова позивача від 11.06.2013 р. про застосування штрафних санкцій, а розглядається спір за зверненням суб’єкта владних повноважень про стягнення штрафних санкцій у встановленому законом випадку.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону. Так, рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України (ч. 1 ст. 36).

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2). При цьому, для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 99).

Таким чином, питання правомірності прийняття постанови позивача про накладення штрафних санкцій може бути вирішено в іншому судовому провадження, в тому числі, має бути розглянуто питання строку звернення до суду щодо такого оскарження.

Суд звертає увагу, що відповідачем не оскаржено в судовому порядку прийняті стосовно нього рішення, зокрема, постанову про застосування штрафних санкцій від 11.06.2013 р., а також дії інспекції щодо проведення перевірки та затвердження її результатів.

Отже, виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих сторонами документів і матеріалів, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та наведені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі про задоволення адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають з урахуванням вимог ч. 2, 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 94, 99, 158, 159, 160, 161, 162, та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна» суму штрафу згідно з постановою про накладення штрафних санкцій від 11.06.2013 р. № 000042 у розмірі 25 000, 00 грн. (двадцять п’ять тисяч грн.. 00 коп.) до державного бюджету: УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, р/р 31110106700007, код бюджетної класифікації 21081100.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна