Рішення № 3595073, 20.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/55

20.03.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства "Євротек"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД"

про

стягнення 11 982,59 грн. та розірвання договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Дроздов Д.В., Золочевська П.В. –представники

від відповідача

не з’явились

В судовому засіданні 20.03.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Євротек" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД" (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 11 982,59 грн. та розірвання Договору № 1680-ПКЛ на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД" від 07.11.2005, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за позивачем обраховується позитивне сальдо у розмірі 10 965,31 грн., що склалося з суми авансового платежу за товар, проте в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 1680-ПКЛ на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД" від 07.11.2005, відповідач неодноразово немотивовано відмовляв позивачу у відпуску оплаченого товару.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

19.03.2009 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Положення вказаної статті передбачають право знайомитися з матеріалами справи, надають право робити із матеріалів справи витяги, знімати копії. Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу 03.03.2009, що свідчить про наявну можливість відповідача в разі необхідності зняття копій відсутніх у відповідача документів, ознайомитись з матеріалами справи, підготуватись до засідання та забезпечити явку в судове засідання повноваженого представника.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

07.11.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД" та Закритим акціонерним товариством "Євротек" було укладено Договір № 1680-ПКЛ на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД" (далі - Договір).

Згідно з п. 11.1 Договору даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків. Договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати Договір.

Сторонами у відповідності до п. 11.1 Договору не надсилались повідомлення про закінчення строку дії Договору на адреси сторін, а тому Договір № 1680-ПКЛ від 07.11.2005 продовжувався на той же термін, на тих же умовах, що були встановлені у договорі, і є чинним на момент розгляду справи.

Відповідно до п. 2.1 Договору відповідач зобов’язався передавати позивачу товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють в системі безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД", та/або надати послугу, а позивач зобов’язався прийняти товар та/або послугу і оплатити на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору пред’явлення довіреною особою позивача пластикової картки засвідчує надання їй відповідних повноважень на одержання товару та/або послуги.

Відповідно до п. 3.2 Договору відбір товару та/або отримання послуги позивачем здійснюється за пластиковими старт-картами.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна на одержуваний позивачем товар вказується у видаткових накладних та визначається при одержанні товару.

Умови оплати –100% передоплата позивачем вартості товару та/або послуги (п. 4.3 Договору).

Таким чином, за умовами Договору (п.п. 1.2, 1.6, 1.12, 2.1, 3.2, 3.5, 4.3) позивач зобов’язався оплачувати товар авансом в безготівковій формі та приймати товар шляхом списання вартості певної партії товару з особистої старт-карти уповноваженої особи позивача через систему POS-терміналів, встановлених на АЗС відповідача.

Позивач свої зобов’язання за Договором щодо здійснення авансової оплати за товар виконав належним чином, що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, з посиланням у призначенні платежу –передплата згідно Договору № 1680-ПКЛ від 07.11.2005.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору відповідач зобов’язаний відпускати товар та/або надавати послугу позивачу при пред’явленні пластикової смарт-карти на всіх АЗС, мийках, СТО та ін. системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД".

По факту поставки товару та отримання його позивачем сторонами підписувались відповідні видаткові накладні. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних за період з 08.01.2008 по 30.11.2008 на загальну суму 243 738,63 грн. містяться в матеріалах справи.

На виконання п. 5.1.2 Договору, згідно з яким кожного 1-го числа сторони зобов’язані підписати акт звірення розрахунків за попередній місяць, сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008.

Згідно з вказаним Актом заборгованість на користь Закритого акціонерного товариства "Євротек" станом на 30.11.2008 становить 10 965,32 грн.

У зв’язку з порушеннями відповідачем умов Договору, а саме, через неодноразову немотивовану відмову від відпуску оплаченого товару при пред’явленні співробітниками позивача їх смарт-карт на АЗС, які працюють в системі безготівкових "МС ОЙЛ КАРД", позивач звернувся до відповідача з листом № 531-12/08-ДК від 04.12.2008, в якому повідомив про намір розірвати Договір № 1680-ПКЛ від 07.11.2005 поставки та просив протягом трьох днів провести взаємний розрахунок по ньому, а саме - повернути суму передоплати, яка згідно з Актом звірки взаємних розрахунків становить 10 965,31 грн., на поточний рахунок позивача. Вказаний лист було отримано уповноваженою особою відповідача і зареєстровано за вх. №0076 від 05.12.2008.

Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді.

Факт невиконання зобов’язань щодо відпуску товару відповідачем не спростований.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи, як встановлено судом, спірний Договір 1680-ПКЛ від 07.11.2005 не припинився.

Матеріали справи та пояснення позивача свідчать про відсутність взаємного узгодження сторонами питання про розірвання Договору 1680-ПКЛ від 07.11.2005.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Порушення договору з боку відповідача виразилось у невиконанні своїх зобов’язань за Договором № 1680-ПКЛ від 07.11.2005 щодо відпуску позивачу оплаченого товару.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем істотно порушено умови спірного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості досягнення мети договору, на яку він розраховував при його укладенні –отримувати оплачений товар.

У зв’язку з цим, позов в частині розірвання спірного договору визнається судом обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки за Договором обов’язковою умовою отримання позивачем товару було здійснення попередньої оплати, а судом встановлено, що згідно з Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008, підписаним позивачем та відповідачем, за позивачем рахується позитивне сальдо у розмірі 10 965,31 грн., що складається з суми передоплати, позовні вимоги в частині стягнення 10 965,31 грн. також підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 410,97 грн., 3% річних у розмірі 51,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 554,94 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені у випадку порушення відповідачем зобов’язання щодо відпуску товару позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Направлення позивачем на адресу відповідача листа 531-12/08-ДК від 04.12.2008 з вимогою про повернення суми передоплати, якою також повідомлено відповідача про розірвання Договору, свідчить про те, що у відповідача з укладеного Договору відсутні зобов’язання щодо надання послуг та наявні грошові зобов’язання щодо повернення отриманих коштів.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 1680-ПКЛ на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД" від 07.11.2003, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД" (02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, ідентифікаційний код 32527593) та Закритим акціонерним товариством "Євротек" (03186, м. Київ, Соціалістична, 5, корпус 2, ідентифікаційний код 23509930).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД" (02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, ідентифікаційний код 32527593, п/р 26003400751481 в Київській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013, або з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства "Євротек" (03186, м. Київ, Соціалістична, 5, корпус 2, ідентифікаційний код 23509930, п/р № 2600700130061 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) заборгованість у розмірі 10 965 (десять тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 94 коп., 200 (двісті) грн. 72 коп. державного мита та 113 (сто тринадцять) грн. 95 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 27.03.2009