ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2013 р.Справа № 1570/3126/2012
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Лопушанській В.В.,
за участю представника відповідача - Кочури Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Прогрес-Ц» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Прогрес-Ц» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
05.06.2012р. ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси (правонаступник - ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2012р. №0002732310 та №0002752310.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Євростандарт» за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., якою було помилково встановлено порушення вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 та п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 ПК України. У зв'язку з цими виявленими порушеннями відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0002732310 та №0002752310, з якими позивач не погоджується, оскільки фактично не мав ніяких господарських відносин з ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» і відповідно, мав господарські відносини з ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» за договором від 30.04.2011р. №30/04-02. Разом з цим, позивач вважає, що має встановлене законом право на віднесення валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту саме по цьому договору №30/04-02 від 30.04.2011р. на організацію розміщення рекламних матеріалів, оскільки факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» повністю підтверджується усіма первинними документами, які складені у відповідності до чинного законодавства.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у задоволені адміністративного позову ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» 03.01.2013 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Прогрес-Ц» зареєстроване 18.02.2004р. як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №319869 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м.Одеси.
У період з 22.02.2012р. по 28.02.2012р. працівниками ДПІ у Приморському районі м.Одеси була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Євростандарт» за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт №1279/23-4/32834831 від 29.02.2012р.
Так, даною перевіркою було встановлено порушення ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» вимог діючого законодавства, а саме:
- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України, у результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 22 126 грн., у т.ч. за 2-й квартал 2011 року на суму 22 126 грн., 2-3 квартали 2011 року на суму 22 126 грн.
- п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19 240 грн. у т.ч. за травень 2011 року на суму 6020 грн. та за червень 2011 року на суму 13 220 грн.
Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» було завищено задекларовані показники у рядку 06.1 Декларації «загальновиробничі витрати»на загальну суму 96 200 грн. за 2-3 квартали 2011 року у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрати по проведенню розрахункових операцій на рахунок ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» згідно договору доручення від 01.07.2011р. №1-2011 про проведення розрахункових операцій між ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро», ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» та ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 22126 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011року на суму 22126 грн., 2-3 квартали 2011року на суму 22126 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «НВП«Прогрес-Ц» до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» згідно договору доручення №1-2011 від 01.07.2011р., які не підтверджені податковими накладними, у результаті чого ТОВ «НВП«Прогрес-Ц»завищено податковий кредит на суму 19 240грн. та відповідно у цій сумі занижено податок на додану вартість.
В подальшому, на підставі цих висновків акту перевірки уповноваженою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси було винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0002732310 від 15.03.2012р., яким ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19 240 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
- №0002752310 від 15.03.2012р., яким ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 22 126 грн.
Не погоджуючись з вказаними вище діями та рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи справу по суті, суд 1-ї інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача є правомірним та відповідаючими діючому законодавству, в зв'язку із чим, відповідно, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, 30.04.2011р. між ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» (виконавець) та ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» (замовник) був укладений договір на організацію розміщення рекламних матеріалів №30/04-02, відповідно до умов якого, виконавець приймає на себе зобов'язання на організацію розміщення рекламної компанії шляхом розміщення рекламних матеріалів на зовнішній рекламних носіях та конструкціях, власних або орендованих, по замовленню і з урахуванням побажань замовника.
31.05.2011р. та 30.06.2011р. ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» та ТОВ НВП «Прогрес-Ц» було складено акти приймання-передачі виконаних ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» робіт з розміщення рекламної кампанії ТОВ «НВП«Прогрес-Ц» у травні та червні 2011 року згідно договору №30/04-02 та у зв'язку з цим, ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» видано ТОВ НВП «Прогрес-Ц» податкові накладні №55 від 31.05.2011р. на суму ПДВ 6020 грн. та №133 від 30.06.2011р. на суму ПДВ 13220 грн.
Також, по справі встановлено, що 01.07.2011р. між ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» (довіритель), ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» (отримувач) та ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» (повірений) було укладено договір №1-2011 на проведення розрахункових операцій, відповідно до умов якого, на виконання зобов'язань по договору від 30.04.2011р. №30/04-02 щодо організації розміщення рекламних матеріалів, укладеного між довірителем та повіреним, останні домовились, що по дорученню довірителя та у строк до 30.07.2011р. повірений перераховує на розрахунковий рахунок отримувача грошові кошти за надані послуги по договору від 30.04.2011р. №30/04-02 у розмірі 115 440 грн. (у т.ч. ПДВ 19240 грн.).
При чому, як видно з матеріалів справи, зазначені вище суми були сплачені позивачем на рахунок ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» 06.06.2011р. та 06.07.2011р.
Відповідно до приписів п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Крім того, пп.139.1.2. п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.
Однак, в даному випадку, позивачем, всупереч зазначеним положенням ПК було включено до складу валових витрат суму коштів сплачену ТОВ «Рекламне агентство «Євростандарт» за послуги фактично отримані від ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро».
Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Як слідує з п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. ст.198 цього ж Кодексу також передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у 2 (двох) примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації з ПДВ за травень, червень 2011 року (згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) було безпідставно задекларовано податковий кредит у загальній сумі 19240 грн., а саме у травні 2011 року - у сумі 6020 грн. та у червні 2011 року - у сумі 13220 грн. по господарським операціям з ТОВ «РА «Євростандарт» без отримання податкових накладних від зазначеного контрагента.
Так, як вбачається з пояснень представника позивача у судових засіданнях суду 1-ї та 2-ї інстанцій, з боку ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» відсутнє встановлене в ході проведення перевірки завищення податкового кредиту з ПДВ, оскільки товариство позивача до проведення перевірки, встановивши помилкове включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми по господарським операціям з ТОВ «РА «Євростандарт» фактично сплачених ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» за отримані послуги та на підставі отриманих у зв'язку з цим від ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» податкових накладних, було подано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, де було визначено, що податковий кредит сформовано по контрагенту ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро».
Однак, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає таку позицію позивача помилковою, з огляду на наступне.
Так, п.46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до ст.46 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
А згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що відповідний уточнюючий розрахунок позивачем до податкового органу подано не було, а діючим законодавством подання окремо від декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не передбачено.
Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо правомірності встановленого податковим органом порушення ТОВ «НВП «Прогрес-Ц» вимог п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в зв'язку із чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0002732310 та №0002752310, відповідно, були прийняті правомірно та ніяких законних підстав для їх скасування не має.
До того ж, судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, і було зроблено представниками відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає ці апеляційні скарги сторін без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Прогрес-Ц» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко
Судове рішення № 35950684, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/3126/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: