Ухвала суду № 35950677, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 821/1918/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Оіл» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рент-Оіл» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272200 від 10.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 116196,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29049,7 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002502200 від 02.04.2013 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29049,17 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Оіл» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000272200 від 10.01.2012 року та № 0002502200 від 02.04.2013 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29049,17 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 22.08.2013 року державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонській області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонській області Державної податкової служби посилається на те, що в ході проведення перевірки «Рент-Оіл» було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Реаліз-Оіл», в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит. Так, податковий орган зазначив, що у зв'язку з відсутністю фінансово-господарських взаємовідносин контрагента позивача ТОВ «Реаліз-Оіл» з підприємствами покупцями, відсутністю реальності поставок товарів, виписані ТОВ «Реаліз-Оіл» податкові та видаткові накладні мають ознаки первинних документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою формування податкового кредиту, зокрема, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Оіл».

У зв'язку із зазначеним апелянт вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Рент-Оіл».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.12.2012 року по 19.12.2012 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Рент-Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ТОВ «Реаліз-Ойл» та податкових зобов'язань з ПДВ з подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Реаліз Ойл» за січень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 3130/22-7/37049790від 25.12.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 10.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 116196,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29049,7 грн.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Рент-Оіл» оскаржило його до податкових органів вищого рівня.

За наслідками розгляду повторної скарги ТОВ «Рент-Оіл» Державна податкова служба у Херсонській області збільшила розмір штрафної санкції з податку на додану вартість на суму 29049,17 грн., у зв'язку з чим ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002502200 від 02.04.2013 року.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що в ході проведеної перевірки було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Рент-Оіл» вимог Податкового кодексу України.

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби посилалась на те, що згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Реаліз Ойл» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з ПАТ «Універсал Агро» їх реальності та повноти відображення в обліку за період - грудень 2011 року, січень, лютий, березень 2012 року було встановлено, що ТОВ «Реаліз Ойл» придбало у ПАТ «Універсал-Агро» у грудні 2011 року та січні 2012 року нафтопродукти (Бензин А-95-Евро). Проте, провести зустрічну звірку ПАТ «Універсал Агро» не виявилось можливим.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що одним з основних постачальників ПАТ «Універсал Агро», за рахунок якого товариство сформувало 98 % відсотків податкового кредиту було ТОВ «Торгове об'єднання «Проксіма», однак 16.09.2011 року державна реєстрація вказаного підприємства скасована, свідоцтво платника ПДВ скасовано 02.09.2011 року у зв'язку з ліквідацією банкрута.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи відсутність пояснень та документального підтвердження ПАТ «Універсал Агро» даних податкових декларації та розрахунків по податках, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Універсал агро» об'єкта оподаткування податком на додану вартість, та направленість вказаного підприємства на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, з яких вигодонабувачем є ТОВ «Рент-Оіл».

Крім того, ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби зазначила про те, що в ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку відсутністю актів приймання-передачі товарів, довіреностей, інших документів, що засвідчують транспортування, зберігання та безпосередньо факт постачання (отримання) товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Рент-Оіл», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків,нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року ТОВ «Рент-Оіл» було укладено договір з ТОВ «Реаліз Ойл» № 50. Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Реаліз Ойл» (Постачальник) зобов'язувався передати ТОВ «Рент-Оіл» (Покупець) у власність нафтопродукти, а Покупець зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції, що постачається (а.с. 59-61).

В підтвердження виконання ТОВ «Реаліз Ойл» умов договору позивачем були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товарів. Оплата товарів здійснювалась у безготівковій формі.

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Рент-Оіл» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо завищення позивачем податкового кредиту за січень 2012 року у сумі 116196,69 грн. по операції з ТОВ «Реаліз Ойл», зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначалось вище, позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Реаліз Ойл» було надано первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Крім того, позивачем були надані листи та акти приймання-передачі товару на зберігання від ТОВ «Ріаліз Ойл» до ВАТ «Дніпронафтопродукт» і подальшої поставки із зберігання позивачу із складу у с. Брилівка Цюрупинського району (колишня база райагропостач).

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Згідно наданих документів вбачається, що ТОВ «Рент-Оіл» дійсно було придбано у ТОВ «Реаліз Ойл» товар (нафтопродукти), визначений договором поставки від 01.06.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Ріаліз Ойл» за умовами укладеного договору здійснювало поставку товару ТОВ «Рент-Оіл» партіями на умовах ЕХ\У - склади ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2010 року ТОВ «Рент-Оіл» було укладено з ПАТ «Дніпронафтопродукт» договір зберігання № 1108/10-2, згідно якого Зберігач (ПАТ «Дніпронафтопродукт») зобов'язувалось приймати і зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем (ТОВ «Рент-Оіл») та повернути їх у схоронності за першою його вимогою (а.с. 121-122).

Також Зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі Сторонами цього договору, тільки за вимогою Поклажодавця. Нафтопродукти, які передані на зберігання, не переходять у власність Зберігача та повертаються Поклажодавцю або особі, яка вказана Поклажодавцем, за першою вимогою Поклажодавця.

Передача ТОВ «Рент-Оіл» нафтопродуктів на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 03.01.2012 року, від 16.01.2012 року, від 18.01.2012 року, від 19.01.2012 року, від 25.01.2012 року, від 26.01.2012 року, від 27.01.2012 року, від 31.01.2012 року (а.с. 123-126, 129-132).

Актом приймання-передачі наданих послуг згідно договору № 1108/10-2 від 11.08.2010 року, складеним 31.01.2012 року, підтверджується надання послуг зі зберігання товарів та визначення загальної вартості таких послуг.

В матеріалах справи міститься лист №12/285 від 29.12.2011 року, згідно якого директор ТОВ «Рент-Оіл» просив ПАТ «Дніпронафтопродукт» повідомити чи можливе отримання ТОВ «Рент-Оіл» нафтопродуктів, переданих на зберігання за договором № 1108/10-2 від 11.08.2010 року на території Херсонської області (а.с. 127).

ПАТ «Дніпронафтопродукт» листом від 30.12.2011 року № 10/3012/01/ю повідомив директора ТОВ «Рент-Оіл» про те, що ТОВ «Рент-Оіл» має можливість отримувати нафтопродукти, передані на зберігання за договором № 1108/10-2 від 11.08.2010 року в

Херсонській області зі складів ВАТ «Цюрупинський агропостач», з яким ПАТ «Дніпронафтопродукт» перебуває у договірних відносинах (а.с. 128).

В свою чергу, 13.08.2010 року ТОВ «Рент-Оіл» було укладено з ВАТ «Цюрупинський агропостач» договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Перевізник (ВАТ «Цюрупинський агропостач») зобов'язується приймати, а Замовник (ТОВ «Рент-Оіл») надавати для перевезення вантаж в об'ємі та порядку, установленому цим договором. Для здійснення необхідних перевезень у відповідності до п. 1.1 вказаного договору Перевізник виділяє Замовнику бензовози для перевезення вантажу та зобов'язується за дорученням Замовника виконувати транспортно-експедиційні послуги (а.с. 137-138).

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено схему руху придбаних позивачем товарів. Так, спочатку ТОВ «Рент-Оіл» віддає отриманні нафтопродукти на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт», на підставі договору зберігання № 1108/10-2 від 11.08.2010р., про що складається відповідний акт передання приймання нафтопродуктів на зберігання. Для подальшої реалізації, придбанні нафтопродукти вилучаються із зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» або власними силами дрібнооптових покупців позивача або самим позивачем.

Так, якщо ТОВ «Рент-Оіл» здійснює продаж нафтопродуктів дрібнооптовими партіями, то покупці товариства самі здійснюють вивіз товару власним або найманим транспортом. При цьому ТОВ «Рент-Оіл» направляє ПАТ «Дніпронафтопродукт» відповідного листа з зазначеними в ньому найменуванням покупця, асортименту та кількості нафтопродуктів, а також із зазначенням представника такого покупця, що має право відповідно до виписаної довіреності забрати паливо. Після того, як нафтопродукти були вивезені оптовими покупцями, вони знімається зі зберігання у ПАТ «Дніпронафтопродукт», про що складається відповідний акт.

При виникненні необхідності поповнити запаси нафтопродуктів на АЗС, ТОВ «Рент-Оіл» направляє на ПАТ «Дніпронафтопродукт», відповідно до умов договору зберігання, усну або письмову заявку, в якій просить відпустити представнику ТОВ «Рент-Оіл» визначену кількість та асортимент нафтопродуктів. Після того, як нафтопродукти покинули резервуар, в якому вони зберігалися, товар знімається зі зберігання, про що в кінці місяця складається відповідний узагальнюючий акт.

Перевезення товару для ТОВ «Рент-Оіл» здійснювалось ВАТ «Цюрупинський агропостач» на підставі договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 41 від 13.08.2010 року.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Рент-Оіл» належними та допустимими доказами підтвердив реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Ріаліз Ойл», а діяльність позивача направлена на настання економічних наслідків.

Крім того, на думку колегії суддів необґрунтованими є посилання податкового органу, як на підставу для зменшення податкового кредиту ТОВ «Рент-Оіл», на неможливість документально підтвердити факти поставки паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Універсал Агро», яке є постачальником у другому ланцюгу постачання.

Як зазначає ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки, ТОВ «Торгівельне Об'єднання «Проксіма», яке здійснювало поставку товару ТОВ «Універсал Агро», станом на 27.08.2012 року припинено, але не зняте з обліку, свідоцтво платника ПДВ скасоване 02.09.2011 року у зв'язку з ліквідацією підприємства, визнаного банкрутом. З цих причин відповідач стверджує, що операції ТОВ «Універсал Агро» не є господарською діяльністю в розумінні пп.14.1.36, п14.1 ст.14 ПКУ та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача

(добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на податковий кредит ТОВ «Рент-Оіл» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Рент-Оіл» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Ріаліз Ойл», а тому податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 10.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 116196,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29049,7 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002502200 від 02.04.2013 року, яким позивачу визначену суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29049,17 грн., прийняті державною податковою інспекцією у м. Херсоні необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв