Рішення № 3595066, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/11

23.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Алло”

до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

про стягнення 43093,82 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алло”

про визнання договору частково недійсним

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача за первісним позовом: Авраменко Ю.С. (довіреність від 21.01.2009р.);

від відповідача за первісним позовом: Карманова О.Д. (довіреність № 0808 від 01.01.2009р.).

В судовому засіданні 23 квітня 2009 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло»(надалі –позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі –відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 66927,46 грн., в тому числі страхове відшкодування в сумі 60205,12 грн., пеню в сумі 3246,11 грн., 3% річних в сумі 405,77 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3070,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок крадіжки та пошкодження застрахованого майна, а відповідачем не виконане зобов’язання по оплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував.

Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі –позивач за зустрічним позовом) звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»(надалі –відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору страхування майна недійсним в частині додаткової угоди № 1366-026-08-275-50 від 12.01.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору страхування майна визначено, що вартість майна, прийнятого на страхування повинна бути зазначена в додаткових угодах згідно з переліком, доданим до цієї додаткової угоди. Додаткова угода № 1366-026-08-275-50 від 12.01.2008 не містить чіткого переліку майна, яке приймається на страхування, тому позивач за зустрічним позовом стверджує що спірна додаткова угода не містить зазначення предмета страхування.

Відповідач за зустрічним позовом надав заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому посилається на те, що п.3.1 додаткової угоди № 1366-026-08-275-50 від 12.01.2008 чітко визначений перелік майна, яке приймається на страхування та його вартість, атому сказана угода містить всі передбачені діючим законодавством істотні умови. На підставі цього відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2007 року між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено Договір страхування майна № 284-026-07-275-50 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).

Об’єктом договору страхування є торговельне приміщення, оздоблення приміщення, товарно-матеріальні цінності (у тому числі мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв’язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів), а також торгівельне обладнання (п. 3.1 Договору страхування). Вартість майна повинна бути зазначена в Додаткових угодах до цього договору окремо по кожному об’єкту страхування згідно з переліком, доданим до додаткової угоди.

У відповідності до п.3.2 Договору страхування рухоме майно приймається на страхування тільки в тому місці (приміщені, території), яка вказана в додаткових угодах до даного договору. При переміщенні рухомого майна за межі цього місця, дія договору страхування для цього майна припиняється.

12 січня 2008 року між позивачем і відповідачем за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 1366-026-08-275-50 до Договору страхування (надалі –Додаткова угода), у відповідності до якої на страхування прийняте наступне майно страхувальника: оздоблення приміщення вартістю 4350,00 грн., товарно-матеріальні цінності (у тому числі мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв’язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) вартістю 180000,00 грн., та торгівельне обладнання вартістю 6300,00 грн.

Вказане рухоме майно прийняте на страхування тільки за адресою (КЛМ - 672) «Алло»м. Коломия, пл. Шевченка, 2/2 (п. 1 Додаткової угоди).

У відповідності до п.2.1 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування майна від втрати, знищення або пошкодження внаслідок наступних подій: вогню, стихійних лих, води, спринклерних систем, крадіжки зі зломом, грабежу, розбою, протиправних дій третіх осіб, транспортної шкоди, бою скла.

Відповідний страховий випадок настав 05.10.2008р. в магазині «Алло»за адресою м. Коломия, пл. Шевченка, 2/2, де невідомі особи шляхом злому дверного замка проникли в приміщення магазину та скоїли крадіжку товарно-матеріальних цінностей (цифрових фото- та відеокамер, МР3 плеєрів). В ході крадіжки також відбулося пошкодження товару, пошкодження вітрини з мобільними телефонами і аксесуарами.

Факт викрадення підтверджується листом Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 17.10.2008р. № 15791 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

Добровільне страхування майна здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування».

Згідно із ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 Договору страхування при настанні страхового випадку страхувальник повинен негайно, але в будь-якому разі не пізніше 3-х діб (за винятком вихідних та святкових діб) повідомити про страховий випадок страховика.

У відповідності до п. 5.1.2 Договору страхування при настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом 48 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) направити страховику письмове повідомлення про страховий випадок.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками вказаної крадіжки позивачем за первісним позовом 06.10.2008р. було повідомлено відповідача про страховий випадок листом № 1372, який був отриманий відповідачем 06.10.2008 (вх. № 533), тобто на наступний день після скоєння крадіжки.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

30.10.2008р позивачем за первісним позовом була подана заява відповідачу з проханням виплатити страхове відшкодування по страховому випадку, який стався 06.10.2008 у розмірі 60705,12 грн. на рахунок позивача з направленням копій відповідних документів, що стосуються вказаного страхового випадку (належним чином завірена копія заяви знаходиться в матеріалах справи). Вказаний розмір збитків позивача за первісним позовом підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які визначають вартість викраденого та пошкодженого товару, а саме бухгалтерською довідкою № 1495 від 24.10.2008, відомістю про інвентаризацію від 05.10.2008, та накладними на товар. У відповідності до вказаних документів вартість викраденого 06.10.2008 товару склала 60705,12 грн.

У відповідності до п. 7.2 Договору страхування страхових зобов’язаний виплатити страхове відшкодування не пізніше 30-ти днів після отримання всіх належним чином оформлених документів, зазначених в п.6.3 Договору страхування.

На час розгляду справи зазначена сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем. За вирахуванням франшизи відповідача за первісним позовом, встановленої п.4.2 Договору страхування в редакції Додаткової угоди № 729/1-026-07-275-50 від 26.06.2007, сума страхового відшкодування, належного до сплати позивачу складає 60205,12 грн.( 60705,12 грн. збитку –500,00 грн. франшизи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання за договором в строк, встановлений договором не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем (сума страхового відшкодування) складає 60205,12 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що при порушенні термінів виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача за порушення відповідачем зобов’язань за Договором щодо оплати страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 3246,11 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача за порушення відповідачем зобов’язань за Договором щодо оплати страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 3070,46 грн. та 3% річних в сумі 405,77 грн.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна або інша сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин можу бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування»договір страхування серед інших обов’язкових умов повинен містити зазначення предмета договору страхування.

У відповідності до ст. 4 вказаного закону предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Пунктом 1.1 Договору страхування визначено, що предметом цього договору є страхування майнових інтересів страхувальника, пов’язаних з володінням, користуванням майном, яке належить йому на законних підставах, згідно умов та в порядку визначеному цим договором і правилами страхування.

В п.3.1, 3.2 Договору страхування в редакції Додаткової угоди № 1366-026-08-275-50 від 12.01.2008 вказано, що на страхування приймається майно страхувальника, яке знаходиться за адресою (КЛМ - 672) «Алло»м. Коломия, пл. Шевченка, 2/2, а саме оздоблення приміщення вартістю 4350,00 грн., товарно-матеріальні цінності (у тому числі мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв’язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) вартістю 180000,00 грн., та торгівельне обладнання вартістю 6300,00 грн. При переміщенні вказаного майна за межі цього місця дія Договору страхування цього майна припиняється.

Таким чином, Додатковою угодою чітко визначений предмет договору страхування із зазначенням його вартості.

Посилання позивача за зустрічним позовом на той факт, що додаткова угода не містить конкретний перелік майна з зазначенням марок, найменувань та ін. в обґрунтування відсутності предмету договору, судом не приймається до уваги, оскільки за своєю сутністю майно, яке прийняте на страхування позивачем згідно Договору страхування є товарами в обороті, і враховуючи постійний оборот цих товарів у визначеному договором магазині відповідача визначити конкретний перелік майна, який би відображав їх реальну наявність у магазині на кожний день дії Договору страхування є неможливим.

За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача за первісним позовом у сумі 788,00 грн. (670,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(ідентифікаційний код 23498273, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудряський узвіз, 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»(ідентифікаційний код 30012848, адреса: 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, 6, р/р 26006011033917 в АКИБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) 66927,46 (шістдесят шість тисяч дев’ятсот двадцять сім гривень 46 копійок) грн. Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(ідентифікаційний код 23498273, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудряський узвіз, 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»(ідентифікаційний код 30012848, адреса: 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, 6, р/р 26006011033917 в АКИБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) судові витрати в розмірі 788,00 (сімсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

В зустрічному позові Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 30.04.2009р.