Рішення № 3595065, 31.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/177

31.03.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»

про

стягнення 283 430, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Осипчук Н.О. –представник за довіреністю б/н від 01.09.2008 року;

Від відповідача:

Питльований О.О. –представник за довіреністю б/н від 27.03.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов’язань за договорами поставки у розмірі 283 430, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.03.2009 року.

Позивач у судове засідання31.03.2009 року з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 31.03.2009 року надав підписаний сторонами акт звірки розрахунків та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(надалі –покупець) були укладені договори поставки № 14-А, № 15-А та № 16-А (надалі - Договори).

Крім того, 13.11.2008 року сторони уклали договір поставки № 23-А.

Відповідно до п. 1.1 Договорів постачальник зобов’язується поставити, а покупець –прийняти у власність і сплатити за транспортний засіб в розмірі, порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 Договорів передбачено, що відомості про товар містяться у специфікації товару (додаток № 1 до договору).

Згідно п. 3.3 Договорів приймання-передача товару, у тому числі по кількості, якості і комплектності, від постачальника до покупця здійснюється у присутності користувача із оформленням акту приймання-передачі товару та видаткової накладної.

На виконання умов договорів позивач передав відповідачу автомобіль ГАЗ-31105-801 вартістю 64 680, 00 грн. згідно видаткової накладної № 3376 від 19.11.2008 року, автомобіль КТП-331049 вартістю 117 190, 00 грн. згідно накладної № 3833 від 01.12.2008 року, автобус ПАЗ-32054 вартістю 1 639 900, 00 грн. згідно накладної № 3372 від 11.11.2008 року та автомобілі FAW CA1061-K28L5R5-1111-ДИП-5 у кількості 2 штуки загальною вартістю 221 000, 00 грн. згідно видаткової накладної № 3834 від 02.12.2008 року.

Транспортні засоби були отримані уповноваженими представника відповідача Біликом Я.М. та Чудновою А.Г, на підставі довіреностей серія ЯПИ № 543359 від 19.11.2008 року, серія ЯПИ № 543379 від 25.11.2008 року, серія ЯПИ № 543344 від 11.11.2008 року та серія ЯПИ № 543390 від 02.12.2008 року.

Пунктом 4.1.1 Договорів встановлено, що оплата частини вартості товару в розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати підписання договору.

На виконання умов вказаних Договорів відповідач сплатив позивачу 50% вартості автомобілів.

Згідно із п. 4.1.2 Договорів оплата другої частини вартості товару у розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців, однаковими місячними платежами згідно графіку платежів, вказаному в додатку № 2 до договору.

Згідно додаткових угод від 01.12.2008 року до договорів № 14-А від 11.11.2008 року, № 15-А від 11.11.2008 року, № 16-А від 11.11.2008 року та № 23-А від 13.11.2008 року пункт 4.1.2 Договорів викладено у новій редакції, згідно з якою відповідач мав сплатити залишок вартості товару до 27.12.2008 року.

Відповідач у встановлений строк оплату не здійснив, тому станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 283 430, 00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, докази що підтверджують виконання зобов’язання в строк встановлений договором не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлений товар в розмірі 283 430, 00 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; код ЄДРПОУ 33635277), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»(62403, Харківська обл., Харківський р-н, с. Радгоспне, 28; код ЄДРПОУ 34265200) суму заборгованості у розмірі 283 430 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 30 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.