Ухвала суду № 35950635, 05.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 9104/142344/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000661630/5757 від 03.03.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем 212,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 530,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Велет Авто» було правомірно, на думку позивача, включено у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на підставі отриманих податкових накладних за 2010 рік згідно права, яке зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, в порядку передбаченому п.198.5 ст.195 Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що позивачем було в жовтні місяці 2010 року включено до податкового кредиту податкові накладні виписані ТОВ «ДС Пласт». Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велет Авто» 02.07.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 31.07.2003 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Шевченківському районі м.Львова 14.02.2011 року проведено камеральну перевірку ТОВ «Велет Авто» з питань підтвердження законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2011 року.

За результатами перевірки 14.02.2011 року складено акт перевірки №8/15-2/32568210, яким встановлено порушення підприємством п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України від 23.12.2010 року N 2856-VI, що призвело до заниження заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 2122,33 грн. Суд першої інстанції встановив і це стверджується матеріалами справи, що ТОВ «Велет Авто»у липні 2011 року включило до складу податкового кредиту податкові накладні, які вже попередньо включались до податкового кредиту жовтня 2010 року на суму 2122,33 грн. (№127 від 02.09.2010р. на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010р. на суму ПДВ 1414,33грн., виписані постачальником ТОВ «ДС Пласт».

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду изначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почаливикористовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються обов'язкові реквізити. Згідно з п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так під час проведення позапланової виїзної перевірки у липні 2011 року, за результатами якої було складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №1194/194/23-118/32568210 від 12.07.2011р. ДПІ в Шевченківському районі м.Львова було знято як безпідставно включені до податкового кредиту дві операції на суму 1414,23грн. та 708 грн., оскільки на той час не було в наявності оригіналів податкових накладних, а лише їхні факс копії. Зазначене підтверджується відомостями, наведеними на ст.24 Акту перевірки (який наявний у матеріалах справи), де зазначено, що відповідно до представлених для перевірки документів (договорів, актів виконаних робіт, факсокопій податкових накладних) та згідно з даними журналів-ордерів і відомостях по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами»ТОВ «Велет Авто» надано послуги вищевказаним підприємствам, в тому числі і ТОВ «ДС Пласт», і віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у відповідних місяцях 2010 року без наявності оригіналів податкових накладних, а лише їх факсокопій.

Оплату за вищевказані роботи (послуги) ТОВ «Велет Авто» проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок цих підприємств та у даному Акті зазначено, що згідно баз даних ДПА України по даних підприємствах, зокрема і ТОВ «ДС Пласт», не встановлено розбіжність між сумами ПДВ з податкового кредиту і податкових зобов'язань. При цьому ТОВ «Велет Авто» визнало вказані ДПІ в Шевченківському районі м. Львова порушення та не включало ці операції до податкового кредиту. Проте, отримавши оригінали податкових накладних на суму 1414,23грн. та 708 грн. від ТОВ «ДС Пласт» та отримавши право на нарахування податкового кредиту, позивачем було задекларовано дані операції за липнем 2011р., в порядку, передбаченому ст..198 ПК України.

Суд першої інстанції оглянув податкові накладні по ТОВ «ДС Пласт» №127 від 02.09.2010 року на суму ПДВ 708 грн. та №145 від 04.10.2010 року на суму ПДВ 1414,33грн. та додаток по декларації з податку на додану вартість ТОВ «Велет Авто» за липень 2011 року, а саме реєстр виданих та отриманих податкових накладних, де у рядках 120 і 121 зазначено вказані податкові накладні.

Зважаючи на встановлені обставини у справі необхідно погодитись з думкою суду першої інстанції, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Відповідно, є протиправним та таким, що підлягає до скасування податкове повідомлення-рішення за №0000661630/5757 від 03.03.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем 212,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 530,56 грн.

За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі №2а-2873/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський