Рішення № 35950105, 10.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 р. Справа № 914/3711/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Львів,

про стягнення заборгованості у сумі 89' 892,11 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Прокопів Н.В.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Лев» подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 67' 885,42 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 29.10.2013р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Представником позивача подано заяву (з відповідними доказами надіслання її відповідачу) про збільшення позовних вимог (вх. №51782/13 від 04.12.2013 р.), у якій просить стягнути з відповідача 85' 991,97 грн. - основного боргу , 1' 714,15 грн. - пені та 465,49 грн. - 3% річних.

Щодо даної заяви суд зазначає наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 85' 991,97 грн. - основного боргу, 1' 714,15 грн. - пені та 465,49 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач у судові засідання 29.10.2013 р., 12.11.2013 р., 02.12.2013 р. та 10.12.2013 р. не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.03.2012р. ТзОВ «Лев» (орендодавець, позивач у справі) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (орендар, відповідач у справі) уклали договір оренди №4/Л-10А, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає у строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди, а орендар приймає у строкове платне користування цей об'єкт та зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Об'єктом оренди є нежитлове приміщення площею 83,7м2, яке знаходиться на 1-му поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору на час укладення договору орендна плата за взаємною згодою сторін визначена у розмірі 80,00 (вісімдесят) гривень за м2. Загальна сума оренди становить 6' 696,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 календарний місяць, що на день укладення Договору становить 838 доларів США, 26 центів за офіційним курсом НБУ. У разі зміни офіційного курсу гривні по відношенню до долара США, сума орендної плати підлягає пропорційному корегуванню і сплачується орендарем з урахуванням такого корегування на день оплати. Додаткового договору з приводу зміни розмірів орендної плати у цьому випадку сторонами укладати не потрібно.

Згідно з пунктом 4.3 договору у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, пов'язаних з пристосуванням об'єкта оренди для потреб господарської діяльності орендаря, орендна плата протягом десяти місяців з моменту передачі об'єкта по Акту прийому-передачі становить 1 (одну) гривню, в тому числі ПДВ.

Орендна плата сплачується орендарем на користь орендодавця щомісячно до 1-го числа наступного місяця за місяцем, за який здійснюється сплата орендної плати (п. 4.5 договору).

01.03.2012 р. сторонами підписано акт прийому-передачі орендованого приміщення, у якому зазначено, що з моменту підписання сторонами даного акту орендар має право здійснювати ремонтні роботи, а з 01.01.2013 р. зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, передбачену п.4.2. договору, та виконувати пункт 3.1. договору оренди.

Сторонами підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.09.2013 р. становить 65' 6705,81 грн.

28.11.2013 р. сторонами підписано додатковий договір №1 до договору оренди №4-Л/10-А від 01.03.2012 р. про дострокове, за взаємною згодою сторін, припинення дії договору оренди з 28 листопада 2013 р.

28.11.2013 р. сторони підписали акт прийому-передачі (з оренди) об'єкта оренди.

Станом на день прийняття рішення докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

При прийняття рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до 1-го (першого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.4.2 договору загальна сума оренди за кожен місяць становить 6' 696,00 грн. На зазначену суму сторони щомісячно підписували акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивач просить стягнути 85' 991,97 грн. основного боргу за період з січня 2013р. по листопад 2013р. Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми орендної плати, суд встановив, що до стягнення підлягає 73' 656,00 грн. (6' 696,00 грн. (сума орендної плати за один місяць) *11(кількість місяців у періоді)=73' 656,00 грн.).

Відповідно до п.7.2.2 договору у разі несплати орендної плати у строк, визначений цим договором, на суму, вказану у ньому, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, за кожну добу прострочення оплати по день фактичної оплати, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 1' 714,00 грн. пені за період з січня 2013р. по липень 2013р. Провівши перевірку правильності нарахування суми пені, судом встановлено, що позивач неправильно визначав кількість днів прострочення та допустив математичні помилки, а тому до стягнення з відповідача підлягає 1' 706,83 грн. пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, орендарем порушено умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів, тому вимога позивача про стягнення 465,49 грн. - 3% річних за період з січня 2013р. по липень 2013р. є правомірною та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.11, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.283, 286 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79037, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев» (адреса: вул. Лінкольна, буд. 10, м. Львів, 79068, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13823795) 73' 656,00 грн. - орендної плати, 1' 706,83 грн. - пені, 465,49 грн. - 3% річних, 1' 451,24 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 10.12.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 12.12.2013р.

Суддя Яворський Б.І.