Рішення № 35950031, 11.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2013 р. Справа № 920/1982/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрансфер»,

м. Дніпропетровськ

до відповідача Дочірнього підприємства «Промтехпостач», м. Суми

про стягнення 38 000 грн. 00 коп.

Суддя Ю.О.Зражевський

Представники сторін:

від позивача - О.О.Шпорт (довіреність б/н від 10.09.2013)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - О.М.Логоші

Суть спору: позивач згідно поданого позову просить суд стягнути з відповідача на свою користь 38 000 грн. 00 коп. заборгованості за послуги, надані згідно з умовами договору про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажу у міжнародному автомобільному сполученні № 12/04 від 12.04.2013, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Представником позивача був поданий на вимогу суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 10.12.2013, з якого вбачається, що повним найменуванням відповідача є Дочірнє підприємство «Промтехпостач» (Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Пиво»).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрансфер» (позивачем у справі) та Дочірнім підприємством «Промтехпостач» (відповідачем у справі) укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 12/04, у відповідності до умов якого перевізник (позивач) зобов'язався від свого імені та за рахунок замовника (відповідача) здійснити організацію доставляння вантажів у міжнародних сполученнях (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.3 договору на кожне окреме завантаження оформлюється транспортна заявка, що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення і є додатком до договору.

Відповідно до п. 2.4 договору підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (СМR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

Пунктами 5.1-5.3 договору сторони узгодили, що для надання послуг замовник перераховує перевізнику суму, вказану у транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною договору. До цієї суми входить вартість послуг з перевезення, розмір якої відображається у двосторонньому акті та оплачується згідно з виставленим рахунком. У випадку, якщо сторони узгодять у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена до моменту виконання перевезення, підставою для оплати є заявка та рахунок (факс копія) перевізника. У випадку, якщо сторони узгодять у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена після здійснення перевезення, підставою для оплати є рахунок-фактура та СМR (оригінали та факсові копії), акт виконаних робіт. Оплата проводиться протягом 20-ти банківських днів з моменту пред'явлення документів, якщо у заявці не зазначено інше.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.03.2013 та 19.04.2013 сторони оформили дві заявки на транспортно-експедиторське обслуговування, на виконання яких позивач здійснив з 11.04.2013 по 17.04.2013 перевезення вантажу за маршрутом: м. Нижній Тагіл (Російська Федерація) - м. Суми (Україна) - м. Луганськ (Україна); та з 22.04.2013 по 27.04.2013 перевезення вантажу за маршрутом: м. Нижній Тагіл (Російська Федерація) - м. Суми (Україна) - м. Маріуполь (Україна).

Підтвердженням надання послуг за зазначеними вище перевезеннями є відповідно належним чином оформлені міжнародні товарно-транспортні накладні CMR № 191884 та CMR№ 191998, копії містяться у матеріалах справи.

Вартість послуг наданих позивачем за двома вищевказаними перевезеннями склала 42 000,00 грн.

На виконання умов укладеного договору позивач виставив до сплати відповідачеві рахунки № 181 від 17.04.2013 на суму 21 000,00 грн. та № 213 від 27.04.2013 на суму 21 000,00 грн.

Однак, до теперішнього часу відповідач сплатив лише частину належної до сплати суми, а саме: 3 600,00 грн. згідно платіжного доручення №542 від 04.06.2013 та 400,00 грн. згідно платіжного доручення № 546 від 04.06.2013.

Факт надання послуг за Договором підтверджується також відповідними актами надання послуг. Так, факт надання послуг за заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2013 підтверджується належним чином оформленим сторонами актом надання послуг № 355 від 27.04.2013.

Позивач також наголошує, що на підтвердження надання послуг за заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.03.2013 позивач одночасно з рахунком № 181 від 17.04.2013 направляв відповідачу для підписання акт надання послуг № 331 від 17.04.2013 на суму 21 000,00 грн., але до теперішнього часу не отримав від відповідача належним чином оформленого з боку останнього екземпляру зазначеного акту.

Листом № 227 від 17.07.2013 відповідач повідомив позивача про визнання ним заборгованості та зазначив, що починаючи з 22.07.2013 він поступово погашатиме заборгованість, яка виникла внаслідок тяжкого фінансового становища підприємства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість у розмірі 38 000,00 грн. залишається непогашеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт належного виконання умов договору позивачем повністю підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 38 000,00 грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Промтехпостач» (Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Пиво») (40022, м. Суми, вул. Псільська, 26; код ЄДРПОУ 23819984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрансфер» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кипуча, 3/1; код ЄДРПОУ 37068530) 38 000 грн. 00 коп. заборгованості, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2013.

Суддя Ю.О. Зражевський