Постанова № 35947952, 10.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 916/1789/13Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого : Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В.М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників :

заступника Прокурора Одеської області - Муравйов П.Г.

Державної адміністрації залізничного транспорту України - не з'явився,

Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" Молачанов С.І.( на підставі доручення),

Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України Сорвачова Т.В. ( на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України в особі Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.11.2013 р. по справі № 916/1789/13 про залишення без розгляду позову Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України в особі Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" до Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 35 924,37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

08.07.2013 р. Одеським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області у господарському суді Одеської області пред'явлено позов інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України в особі Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" до Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 35 924,37 грн. ( т.1. а.с.2-6 )

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження по справі. (т. 1 а.с. 1)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2013 р. ( суддя Никифорчук М.І.) зазначений позов, з посиланням на п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України залишено, без розгляду. В обґрунтування своєї позиції суд послався на те, що зазначена прокурором Державна адміністрації залізничного транспорту України не органом державної влади якому надані повноваження здійснювати відповідні функції у спірний відносинах, а є самостійним суб'єктом господарювання ,який, як і визначена в якості позивача прокурором інша особа - Державний заклад „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця", відтак прокурор заявив позов не в інтересах держави , а в інтересах самостійного суб'єкта господарювання , а такого права згідно норм ГПК України він не має. ( т.2. а.с. 56-59)

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник Прокурора Одеської області , якій просить прийняти цю скаргу до провадження , однак не визначив при цьому що він просить зробити з цією ухвалою.

Скарга мотивована тим, що позов було подано прокурором в інтересах держави з конкретним визначенням органів уповноважених державою яким надані повноваження здійснювати відповідні функції у спірний відносинах та обґрунтуванням які саме інтереси держави порушуються, тобто позов заявлено відповідно до вимог ст. 2 і ст. 29 ГПК України, Закону України „Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. по справі №1-1/99, а відтак у місцевого суду не було правових підстав для залишення його без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2013 р. о 14.00, про що учасники процесу були повідомлені належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу відповідач просив або залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник Державної адміністрації залізничного транспорту України в судове засідання не з'явився і колегія суддів враховуючи думку інших учасників процесу та встановлений ст.102 ГПК України скорений строк розгляду скарг на ухвали суду першої інстанції прийняла рішення про розгляд скарги за його відсутністю.

Представник (прокурора) скаржника в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити апеляційну скаргу .

Представник Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора.

Представник Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України в усних поясненнях наданих суду просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а ухвалу місцевого суду без змін. .

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається зі змісту та суті оскаржуваної ухвали місцевий суд залишив позов прокурора без розгляду, оскільки дійшов висновку, що зазначена прокурором Державна адміністрації залізничного транспорту України не органом державної влади якому надані повноваження здійснювати відповідні функції у спірний відносинах, а є самостійним суб'єктом господарювання , який як і визначена в якості позивача прокурором інша особа - Державний заклад „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця", а тому прокурор заявив позов не в інтересах держави а в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, а такого права нормами ГПК України йому не надано.

Проте колегія суддів з цим висновком погодитись не може з огляду наступне.

Згідно статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи, серед інших суб'єктів, і за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Згідно ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, серед іншого звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 зазначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції).

Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України під представництвом інтересів держави в арбітражному суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії. Ці дії включають звернення прокурора до арбітражного суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне арбітражним судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

Зі змісту Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України", затвердженого Постановою КМ України, від 29.02.1996, № 262 , вбачається, що Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури, який здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

З викладеного вбачається, що державою в особі КМ України на Державну адміністрацію залізничного транспорту України покладено виконання державних функції з управління залізничним транспортом загального користування .

Зі Статуту Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" вбачається, що цей заклад заснований на державній власності відноситься до сфери управління Мінінфраструктури України і підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України"

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку що у разі нездійснення визначеним прокурором у позові відповідачем оплати зазначеному прокурором у позові Державному закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця", який, як зазначалось вище, заснований на державній власності та відноситься до сфери управління Мінінфраструктури України і підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, порушуються (опосередковано) інтереси держави в безперебійної роботи цих установ та надання ними послуг які доручила виконувати їм держава.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у місцевого суду не було правових підстав для залишення позову без розгляду .

При цьому колегія суддів звертає увагу на той факт, що місцевий суд залишив цей позов без розгляду через чотири місяця після прийняття до провадження.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого суду скасуванню, а справа скеруванню до місцевого суду для розгляду по суті

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99,101-106, ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1). Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області -задовольнити.

2). Ухвалу господарського суду Одеської області від 13.11.2013 р. по справі № 916/1789/13 про залишення без розгляду позову Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України в особі Державного закладу „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" до Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 35924, 37 грн. -скасувати.

3). Справу № 916/1789/13 скерувати до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена, у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.12.2013 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.