Рішення № 35947891, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/6626/13 27.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

до Акціонерного товариства відкритого типу "Автотранссервіс"

Товарної біржи "Київська універсальна біржа"

Арбітражного керуючого Анікєєва Ярослава Олеговича

Товариства з обмеженою відповідальності "Буйфішхолдінгс"

про визнання аукціону з продажу майна та протоколу з проведення аукціону недійсними.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Порало Т.І., (за довіреністю від 18.05.2013);

від відповідача 1: Буртовий М.В. (за довіреністю від 12.06.2013);

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: не з'явились;

від відповідача 4: Глазовий О.П. (за довіреністю від 01.06.2013);

Зозуля Т.М. (за довіреністю від 07.10.2013);

В судовому засіданні 27 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

05.04.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №975-05/2 від 27.02.2013 Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до Акціонерного товариства відкритого типу "Автотранссервіс", Товарної біржи "Київська універсальна біржа" та Арбітражного керуючого Анікєєва Ярослава Олеговича про визнання аукціону з продажу майна та протоколу з проведення аукціону не дійсними. Крім того, разом з позовною заявою позивачем було подано заяву №976-05/2 від 27.02.2013 "Про вжиття запобіжних заходів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6626/13, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфішхолдінгс", розгляд справи призначено на 15.05.2013 .

08.05.2013 представник третьої особи, через канцелярію Господарського суду міста Києва подав відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 розгляд справи відкладено на 27.05.2013 на підстав ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 розгляд справи було відкладено на 05.06.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 справу було передано судді Підченку Ю.О для розгляду заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченком Ю.О. та призначено розгляд справи на 05.08.2013.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 суддя Цюкало Ю.В. прийняв до свого провадження справу №910/6626/13. Розгляд справи призначено на 05.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 розгляд справи відкладено на 19.08.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2013, у зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, справу №910/6626/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 справу прийнято до провадження суддею Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 розгляд справи відкладено на 30.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 залучено до участі у справі іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфішхолдінгс" (Відповідач 4). Відкладено розгляд справи на 13.11.2013.

У судове засідання, призначене на 13.11.2013 з'явились представники позивача, відповідача 1, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники відповідача 2, 3, 4 в судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 розгляд справи відкладено на 20.11.2013.

У судове засідання, призначене на 20.11.2013, з'явились представники позивача, відповідача 1, 4 та надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Крім того, представником позивача подано заяву про застосування правових наслідків недійсності правочину.

Представники відповідача 2, 3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

З метою недопущення порушення процесуальних прав відповідача 2, 3 на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 розгляд справи відкладено на 27.11.2013.

В судове засідання, призначене на 27.11.2013, з'явились представники позивача, відповідача 1, відповідача 4. Представники відповідача 2, відповідача 4 у судове засідання не з'явились, причин неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.

В судовому засіданні 27.11.2013 було розглянуто заяву Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (що є правонаступником ВАТ Б"БМ Банк") від 27.01.2013 №976-05/2 "Про вжиття запобіжних заходів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" "Про вжиття запобіжних заходів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 заяву Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" №1422-05/2 від 20.11.2013 "Про застосування правових наслідків недійсності правочину" повернуто без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 Товарною біржею "Київська універсальна біржа" (далі за текстом - ТБ "Київська універсальна біржа") було проведено аукціон з продажу майна, що належить АТВТ "Автотранссервіс", а саме: об'єкт комерційного використання - нежитлова двоповерхова будівля (літера "Е,е"), загальною площею 169,0 м2. рік побудови 1954 р., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17.

Ціна продажу 826 754,50 грн.

АТ "БМ Банк" вважає, що проведений 03.01.2013 аукціон з продажу майна, що належить АТВТ "Автотранссервіс" є незаконним та підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що 08.11.2007 між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВТ Фортуна" було укладено Договір №2007-115/DC відновлюваної кредитної лінії, зі змінами внесеними додатковими договорами №1 від 28.03.2008, №2 від 27.05.2008, №3 від 18.08.2008, №4 від 29.05.2008, №5 від 27.07.2009 до Договору №2007-115/DC відновлюваної кредитної лінії від 08.11.2007, згідно з яким, Кредитор зобов'язався надати на умовах Кредитного договору, а ТОВ "СВТ Фортуна" зобов'язалося отримати та повернути на позичковий рахунок №206380130134 в передбачені цим Договором строки кредит в розмірі 2 100 000,00 доларів США та 900 000,00 грн., зі сплатою за Кредит наданий у доларах США - 15% річних, за кредит наданий у гривні - 23% річних. За п.1.2. Кредитного договору, кредит надавався у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 05.11.2010. Згідно з п. 1.3. Кредитного договору, сторони погодили суму Ліміту кредитування в розмірі 2 100 000,00доларів США та 900 000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Боржник передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: будівлю контрольного пункту, літера "Е,е", загальною площею 169,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, про що між Боржником та Кредитором 28.03.2008 було укладено Договір №115-2007/DC-3 іпотеки нерухомого майна від 27.07.2009, за реєстр. №1406.

Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2010 по справі №44/122-б за заявою ПП "Ал-Форт" про порушення провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Автотранссервіс", за наслідками проведення попереднього засідання, кредитором боржника визнано АТ "БМ Банк".

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 у справі №44/122-б АТВТ "Автотранссервіс" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру та знято всі арешти, щодо предмета іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 у справі №44/122-б, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013, провадження у справі про банкрутство припинено.

Позивач наголошує на тому, що при проведенні аукціону 01.01.2013 в рамках ліквідаційної процедури банкрута АТВТ "Автотранссервіс" у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство було порушено права АТ "БМ Банк", що в свою чергу призвело до майнових прав Кредитора, як заставодержателя/іпотеко держателя та його право на пріоритет задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Також, позивач наголошує на тому, що в порушення приписів ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", АТ "БМ Банк" як кредитору не надходило повідомлення окремим рекомендованим листом про час, місце та умови продажу майна, що знаходиться в іпотеці банку.

Також, позивач зазначає, що протоколом №3 зборів Комітету кредиторів АТВТ "Автотранссервіс" від 21.12.2012 затверджено наступний порядок реалізації ліквідаційної маси: проведення реалізації на відкритих торгах згідно законодавству; початкова ціна не менше ніж 901 914,00 грн.; встановити строк з моменту виходу оголошення про торги не менше ніж 5 днів.

Позивач вказує на те, що всупереч прийнятого комітетом кредиторів порядку реалізації майна банкрута, об'єкт комерційного використання - нежитлова двоповерхова будівля (літера "Е,е"), загальною площею 169,0 кв.м, рік побудови 1954, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 було встановлено на продаж за стартовою ціною в 751 595,00 грн. та відповідно було продано за ціною, меншою погодженої Протоколом №3 зборів Комітету кредиторів, а саме в розмірі 826 754,50 грн.

Крім того, позивач наголошує на тому, що постановою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 відповідача-1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Анікєєва Ярослава Олеговича, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт ат ліквідаційний баланс банкрута у строк до 31.08.2012.

В зв'язку з тим, що Господарським судом міста Києва не було продовжено ліквідаційну процедуру, на думку позивача, у арбітражного керуючого Анікєєва Ярослава Олеговича були відсутні повноваження здійснювати будь-які стосовно діяльності Відповідача-1, на період 03.01.2013 продавати майно.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд визнати проведений 03.01.2013 ТБ "Київською універсальною біржею" аукціон з продажу майна, що належить АТВТ "Автотранссервіс", а саме: будівлі контрольного пункту, літера "Е,е", загальною площею 169,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 недійсним та скасувати протокол від 03.01.2013, затверджений ТБ "Київською універсальною біржею" та погоджений ліквідатором АТВТ "Автотранссервіс" з продажу будівлі контрольного пункту, літера "Е,е", загальною площею 169,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17.

ТОВ "Буйфіш Холбдингс" не погоджується з позицією позивача, викладеній у позовній заяві. Вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Третя особа зазначає, що аукціон відбувся 03.01.2013, тобто протягом ліквідаційної процедури та до припинення провадження у справі №44/122-б про банкрутство АТВТ "Автотранссервіс", відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

ТОВ "Буйфіш Холдингс" вказує на те, що не має інформації про повідомлення чи неповідомлення ліквідатором кредитора/позивача, однак вважає, що це не є підставою для визнання аукціону недійсним, оскільки позивач був присутнім на зборах комітету кредиторів та брав участь у голосуванні.

Також, третя особа зазначає, що в процесі ліквідаційної процедури, для визначення вартості об'єкту нерухомості, що входив до ліквідаційної маси, ліквідатором було залучено незалежного експерта, яким було надано звіт про оцінку майна, згідно якого ціна лоту становила 751 595,00 грн.

На підставі зазначеного вище в протоколі аукціону з продажу майна, що належить АТВТ "Автотранссервіс" від 03.01.2013 стартова ціна лоту становила 751 595,00 грн. без ПДВ.

Крім того, у відзиві на позовну заяву третя особа зазначає, що оскільки фактично ліквідація не завершилась, провадження у справі тривало і не було припинено, підприємство перебувало у процесі ліквідації.

Анікєєв Ярослав Олегович також подав до суду пояснення по справі, відповідно до яких вважає, що аукціон з продажу будівлі контрольного пункту, літера "Е,е" було проведено в рамках та в порядку визначеному законодавством України

Відповідно до пояснень по справі, що надійшли до канцелярії Господарського суду міста Києва від ТБ "Київська універсальна біржа" слідує, що відповідач-2 вважає спірний аукціон таким, що проведений у відповідності до норм чинного законодавства України та на підставі Протоколу зборів комітету кредиторів АТВТ "Автотранссервіс" від 21.12.2012 та підтверджується протоколом аукціону з продажу майна від 03.01.2013.

Згідно з відзивом ПАТ "Автотранссервіс", останній погоджується з доводами та аргументами, наведеними позивачем у справі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

В п. 16 листа Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001 р. № 01-8/500 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна" зазначено, що частиною другою статті 20 Закону про малу приватизацію право звертатись з заявами про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, надано будь-якому учаснику аукціону, конкурсу або державному органу приватизації. Проте арбітражним судам необхідно мати на увазі, що обмеження кола суб'єктів, які вправі звертатись з такими заявами, стосується лише випадків припинення аукціону, конкурсу і зняття об'єкта з торгів чи конкурсного відбору з підстав, перелічених у частині першій цієї ж статті. З усіх інших підстав із заявою про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, може звернутись як учасник аукціону (конкурсу), так і будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси порушено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ПАТ "БМ Банк" правомірно звернувся до суду з позовом про визнання аукціону з продажу майна та протоколу з проведення аукціону не дійсними, оскільки є кредитором (заставодержателем/іпотеко держателем), чиї права та охоронювані законом інтереси порушено.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі Закон, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Пунктом 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

При цьому, згоди іпотекодержателя на відчуження предмета застави за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 у справі №44/122-б АТВТ "Автотранссервіс" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру та знято всі арешти, щодо предмета іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 у справі №44/122-б, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013, провадження у справі про банкрутство припинено.

З огляду на вищезазначене, твердження позивача про те, що у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство проведений у межах цієї справи аукціон є незаконним, а також щодо відсутності у ліквідатора відповідних повноважень є необгрунтованими, оскільки на момент проведення аукціону провадження у справі про банкрутство тривало і повноваження ліквідатора у встановлений законом порядок не припинялось.

При цьому, згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", далі Закон, реалізація заставленого майна здійснюється в порядку встановленому цим Законом. Законодавець зазначає, що за змістом положень Закону та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Правила ж проведення аукціонів визначаються Порядком № 42/5, який регулює реалізацію арештованого майна. Цим Порядком № 42/5 визначаються дії організаторів аукціону до його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Отже, з урахуванням аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та в переході права власності до покупця-переможця аукціону (прилюдних торгах), то у відповідних випадках має місце правочин, який може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком № 42/5.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2012 р. №6-140цс12.

Відповідно до ст.3-1 п.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 5 арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що АТ "БМ Банк" як кредитор не було повідомлене належним чином про час, місце та умови продажу заставного майна всупереч вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання аукціону з продажу майна, що знаходиться в іпотеці банку, недійсним.

Крім того, суд наголошує увагу на наступному.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент проведення спірного аукціону, передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

З матеріалів справи слідує, що Протоколом №3 зборів комітету кредиторів АТВТ "Автотранссервіс" від 21.12.2012 затверджено наступний порядок реалізації ліквідаційної маси: проведення реалізації на відкритих торгах згідно законодавству; початкова ціна не менше ніж 901 914,00 грн.; встановити строк з моменту виходу оголошення про торги не менше ніж 5 днів.

З матеріалів справи слідує, що всупереч прийнятого комітетом кредиторів порядку реалізації майна банкрута, об'єкт комерційного використання - нежитлова двоповерхова будівля (літера "Е,е"), загальною площею 169,0 кв.м, рік побудови 1954, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 було виставлено на продаж за стартовою ціною в 751 595,00 грн. та відповідно було продано за ціною, меншою погодженої Протоколом №3 зборів Комітету кредиторів, а саме в розмірі 826 754,50 грн., що є порушенням норм чинного законодавства України.

Таким чином, оспорюваний аукціон підлягає визнанню недійсним, у зв'язку із чим протокол, яким вказаний аукціон оформлено підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачами у справі належним чином не спростовано відсутність порушень, про які зазначає позивач у позовній заяві.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність порушення проведення аукціону.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів або належних обґрунтувань відповідачів щодо відсутності вказаних порушень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат у справі №910/6626/13.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 судом відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" "Про вжиття заходів до забезпечення позову" з мотивів недоведеності підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів.

ПАТ "БМ Банк" за подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову", керуючись Законом України "Про судовий збір", відповідно до платіжного доручення №913118 від 26.02.2013 сплачено судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Відповідно до п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, якщо господарським судом розглянуто і відхилено заяву про вжиття запобіжних заходів або про забезпечення позову, то за подання іншої заяви з тих же питань заявник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.

З огляду на викладене, керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, Законом України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову" у сумі 1 720,50 грн. покладаються на позивача.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання аукціону недійсним та скасування протоколу. Відповідно до платіжного доручення №913074 від 26.02.2013 позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 147,00 грн. за подання однієї вимоги немайнового характеру.

Згідно з п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що у разі якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 передбачено, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

З огляду на вищевказане, з позивача на користь державного бюджету України підлягають стягненню 1 147,00 грн. відповідно до позовної заяви №975-05/2 від 27.02.2013 за позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням обставин задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати позивача по сплаті судового збору у суму 2 294,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2 у справі №910/6626/13, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" задовольнити повністю.

2. Визнати проведений 03.01.2013 Товарною біржею "Київською універсальною біржею" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1, ідентифікаційний код 02030198) аукціон з продажу майна, що належить Акціонерному товариству відкритого типу "Автотранссервіс" (01103, м Київ, вул. Кіквідзе, 17, ідентифікаційний код 04012514), а саме: будівлі контрольного пункту, літера "Е,е", загальною площею 169,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 недійсним.

3. Скасувати протокол від 03.01.2013, затверджений Товарною біржею "Київською універсальною біржею" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1, ідентифікаційний код 02030198) та погоджений ліквідатором Акціонерного товариства відкритого типу "Автотранссервіс" (01103, м Київ, вул. Кіквідзе, 17, ідентифікаційний код 04012514) з продажу будівлі контрольного пункту, літера "Е,е", загальною площею 169,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок).

5. Стягнути з Товарної біржі "Київська універсальна біржа" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 1, ідентифікаційний код 02030198) судовий збір у сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок). Видати накази.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало