Рішення № 3594788, 05.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа№ 17/40

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ

до відповідача: ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК”, м. Дрогобич

про: стягнення 177 695,43 грн.

Представники:

Від позивача: Мерзлякова О.О. –старший ю/к (Довіреність № 2040 від 17.04.2009р.)

Від відповідача: Щудло Р.Б. –ю/к (довіреність № 01/09 від 19.03.2009р.)

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2009р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ до ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК”, м. Дрогобич про стягнення 177 695,43 грн. та призначено до розгляду на 02.04.2009р.

З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази, необхідні для вирішення спору в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 05.05.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК” 127 944,82 грн. основного боргу, 16 376,94 грн. інфляційних втрат, 2 635,75 грн. 3 % річних та судові витрати по справі.

Представник відповідача факт наявності боргу в сумі 127 944,82 грн. визнав, однак вказав, що строк оплати продукції сторонами не узгоджено, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3 % річних заперечив. Заперечення відповідача викладені у Відзиві на позовну заяву № 822 від 27.03.2009р.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

03.04.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 055/08-Пр.Др.О, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити, а покупець –прийняти та оплатити металопродукцію.

На виконання договірних зобов’язань згідно Видаткової накладної № УГ-008611 від 21.04.2008р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 138 244,80 грн. Товар отримано повноважним представником ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК” згідно Довіреності серії НБІ №298713 від 21.08.2008р.

Відповідно до п.п. 6.4., 6.6. Договору розрахунки за продукцію відповідач зобов’язався здійснювати у строк, вказаний у рахунку-фактурі.

На оплату продукції, отриманої згідно Видаткової накладної № УГ-008611 від 21.04.2008р. позивачем виставлено Рахунок-фактуру № УГ-015765 від 20.08.2008р., в якому зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 22.08.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи у встановлений строк відповідач отриманого товару не оплатив.

Відповідно до Платіжного доручення № 4585 від 09.12.2008р. на оплату за металопродукцію згідно Рахунку-фактури № УГ-015765 від 20.08.2008р. ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК” сплачено 10 299,98 грн. Решта суми боргу –127 944,82 грн. залишилася неоплаченою.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог за прострочення оплати продукції позивач просить суд стягнути з відповідача 16 376,94 грн. інфляційних втрат та 2 635,75 грн. 3 % річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 146 957,51 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо визначення строку оплати продукції, оскільки у п. 6.6. Договору сторони погодили, що строк оплати продукції вказується у рахунку-фактурі. Згідно Рахунку-фактури № УГ-015765 від 20.08.2008р. строк оплати встановлено до 22.08.2008р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм в судовому засіданні доведено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 055/08-Пр.Др.О від 03.04.2008р. щодо оплати отриманої продукції, а відтак уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами та підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ЗАТ “Торговий дім “ДЗАК” (82100, Львівська обл, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22. Код ЄДРПОУ 35376367) на користь ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1. Код ЄДРПОУ 25412086) 127 944,82 грн. основного боргу, 16 376,94 грн. інфляційних втрат, 2 635,75 грн. 3 % річних, всього –146 957,51 грн.; 1 469,58 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.