Рішення № 3594776, 05.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа№ 16/36

за позовною заявою закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція", м.Вінниця

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", с.Сілець

про стягнення заборгованості за угодою №07-КР від 18.04.2008р. про проведення спеціалізованих видів робіт на об'єктах ЗАТ "Львівсистеменерго" на 2008р. в сумі 157 394, 40 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Чишок О.М. - представник (довіреність № 12 від 30.03.2009р.)

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено закритим акціонерним товариством "Укренергохімізоляція", м.Вінниця до відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", с.Сілець про стягнення заборгованості за угодою №07-КР від 18.04.2008р. про проведення спеціалізованих видів робіт на об'єктах ЗАТ "Львівсистеменерго" на 2008р. в сумі 157 394, 40 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 31.03.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 31.03.2009р.

Розпорядженням голови суду, у зв'язку із хворобою судді Іванчук С.В., справу передано для подальшого розгляду судді Костів Т.С.

Представнику позивача роз’яснювались його права згідно ст. 22 ГПК України.

03.04.2009 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільнення позовних вимог на суму 292 729, 25 грн., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 317 254, 80 грн. основного боргу, 31 674, 47 грн. пені, 35 922, 67 інфляційних нарахувань, 7 255, 31 грн. трьох процентів річних та 58 016, 40 грн. штрафу. Свою вимогу позивач мотивує фактичною наявністю у відповідача такої заборгованості, а заявлення в позовній заяві до стягнення меншої суми пояснює відсутністю достатньої кількості коштів для сплати держмита.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про збіьшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та ЗАТ "Львівсистеменерго" укладено угоду №07-КР від 18.04.2008 року про проведення спеціалізованих видів робіт на об'єктах ЗАТ "Львівсистеменерго" на 2008 рік. Відповідно до умов даної угоди позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту обмурівки топки та топочної камери сушильного корпусу Червоноградської ЦЗФ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. 08.05.2008 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду про внесення змін до угоди № 07-КР від 18.04.2008 року, відповідно до умов якої відповідач, як правонаступник перебрав на себе всі зобов'язання ЗАТ "Львівсистеменерго" за угодою № 07-КР від 18.04.2008 року. На виконання умов угоди позивач виконав роботи передбачені угодою та замовленням відповідача. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за виконані позивачем роботи здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 317 254, 80 грн. За неналежне виконання умов угоди позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на загальну суму 132 868, 85 грн. Просить позов задоволити.

В судове засідання 31.03.2009 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, проте, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі. Ухвалою суду від 31.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 05.05.2009 року. У призначену дату 05.05.2009 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, докази погашення заборгованості не долучив.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між закритим акціонерним товариством "Укренергохімізоляція" та закритим акціонерним товариством "Львівсистеменерго" укладено угоду № 07-КР про проведення спеціалізованих видів робіт на об'єктах ЗАТ "Львівсистеменерго" на 2008 рік (далі - угода). Відповідно до умов угоди позивач взяв на себе обов'язок виконати роботи по ремонту обмурівки топки та топочної камери сушильного корпусу Червоноградської ЦЗФ згідно узгодженого переліку робіт на 2008 рік, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані позивачем роботи.

08.05.2008 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду про внесення змін до угоди № 07-КР від 18.04.2008 року, яка є невід'ємною частиною угоди, згідно з якою відкрите акціоерне товариство "Львівська вугільна компанія", як правонаступник, взяло на себе всі зобов'язання за угодою.

Згідно з п.2.1. угоди вартість робіт визначається кошторисом та протоколом договірної ціни, складеними на підставі Державних будівельних норм України ДБН Д.1.1-1-2000 та РЕБНр-2000 без врахування вартості матеріалів. Відповідно до Локального кошторису № 2-1-1/2-1-1 та протоколу договірної ціни сторони узгодили, що вартість робіт, зазначених в угоді складає 580 164, 00 грн..

На виконання умов угоди позивач виконав обумовлені роботи з обмурівки топки та топочної камери сушильного корпусу на загальну суму 467 254, 80 грн., а відповідач прийняв виконані, що підтверджується актами виконаних робіт форма № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форма № КБ-3 за квітень -липень 2008 року, які підписані представниками та завірені печетками сторін.

Відповідно до п.3.1. угоди оплата рахунків за фактично виконані обсяги робіт проводиться щомісячно згідно з актами форми КБ-2в та КБ-3, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 7 банківських днів з моменту підписання актів. Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем послуг належним чином не виконав, оплату здійснив частково в сумі 150 000, 00 грн.. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 317 254, 80 грн.. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує факту заборгованості перед позивачем, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.01.2009 року, який підписаний представниками обох сторін. Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи, відповідачем суду не надано.

У відповідності до п.4.2. угоди, у випадку порушення відповідачем строку платежів він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період, за кожен день прострочення платежу. Також, п.4.5. угоди, за односторонню необгрунтовану відмову від виконання взятих на себе зобов'язань протягом дії угоди, винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% від договірної ціни угоди.

За неналежне виконання умов угоди позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 31 674, 47 грн. та штраф в розмірі 58 016, 40 грн. Крім того, за порушення грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інші штрафні санкції, а саме: три проценти річних в розмірі 7 255, 31 грн. та інфляційні витрати в розмірі 35 922, 67 грн..

Таким чином, загальна сума заявлена позивачем до стягнення при зверненні до суду становить 450 123, 65 грн..

Однак, слід зазначити, що чинним законодавством України подвійна відповідачльність за порушення одного і того ж зобов'язання не передбачена. Втой час, як пеня нараховану відповідачу за порушення грошового зобов'язання, то штраф нарахований позивачем за необгрунтовану відмову відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань. Проте, суд не вбачає підстав для класифікації дій відповідача, як необргунтовану відмову від виконання зобов'язань, оскільки, з матеріалів справи випливає, що відповідачем сплачено частину вартості виконаних робіт. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача штрафу всумі 58 016, 40 грн. необгрунтованою і не доведеною матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, яка із врахуванням штрафних санкцій становить 392 107, 25 грн. обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В частині позовних вимог щодо стягнення штрафу, суд вважає за необхідне відмовити.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача пропорціно до задоволених позовних вимог, згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товарисва "Львівська вугільна компанія" (80086, Львівська область, Сокальський район, с.Сілець, код ЄДРПОУ 35879807) на користь закритого акціонерного товариства "Укренергохімізоляція" (21037, мВінниця, вул.Черняхівського, 78, код ЄДРПОУ 32472801) 317 254, 80 грн. основного боргу, 31 674, 47 грн. пені, 7 255, 31 грн. 3% річних, 35 922, 67 грн. інфляційних витрат, 3 921, 07 грн. державного мита та 102, 78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 261, 35 грн. судових витрат.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя