Ухвала суду № 35947736, 10.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у І інстанції Сидоренко І.О.

Категорія 57 Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Стефанової Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Донецькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації майна, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2013 року на підставі ст.ст. 151-153 ЦПК України був накладений арешт на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що накладаючи арешт суд не з'ясував наявність обставин які б свідчили про утруднення чи неможливість виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_4 та представника публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Кравець І.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Вирішуючи питання про прийняття заходів по забезпеченню позову, суд виходив з того, що неприйняття заходів по забезпеченню позову про накладення арешту на майно може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулась до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Донецькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», ОСОБА_2 із позовом про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації спірного нежитлового приміщення.

З метою забезпечення позову ОСОБА_3 надала заяву до суду першої інстанції, в якій просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь які дії по використанню та відчуженню зазначеного нежитлового.

У відповідності з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд забезпечив позов шляхом накладення арешту на нежиле приміщення, що належить відповідачу.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 подано позов про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації майна, та зазначене нежиле приміщення є предметом спору.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, накладений арешт не перешкоджає діяльності відповідача та інших сторін по справі, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону і підстав для задоволення апеляційної скарги не має .

Наведені в апеляційній скарзі доводи з урахуванням зазначеного не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняти рішення щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2013 - року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді