Рішення № 3594696, 23.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.09 р. Справа № 1/28

за позовом Закритого акціонерного товариства «Юнікон» м. Дніпропетровськ

до відповідача Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве

Донецької області

про стягнення 8 267 грн. 90 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Розум А.С.

Представники:

Від позивача: Горобець М.А. - представник

Від відповідача Донська О.В. - представник

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 18.03.2009р.

було оголошено перерву

Закрите акціонерне товариство «Юнікон» звернулось з позовом до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” про стягнення боргу в сумі 6 603 грн. 00 коп., штрафу в сумі 462 грн. 21 коп., пені в сумі 573 грн. 10 коп., річних у сумі 71 грн. 64 коп., інфляційних витрат у сумі 557 грн. 95 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на: договір поставки № 180-СП/08 від 22.09.2008р., додаток № 1 Специфікацію до договору № 180-СП/08 від 22.09.2008р., лист № 556 від 02.10.2008р., рахунок № ДФ02059 від 02.10.2008р., видаткову накладну № ДФ0001045 від 02.10.2008р., довіреність від 02.10.2008р., листи №№ 110408 від 04.11.2008р., 111208 від 12.11.2008р., претензію- вимогу № 1, акт звірки взаємних розрахунків за 2008р., розрахунок позову.

В судовому засіданні 18.03.2009р. відповідач вимоги суду не виконав, відзив не надав, оскільки не отримав копію позовної заяви. В судовому засіданні було оголошено перерву.

В наступному судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що пунктом 3.1.1 договору передбачена 100 % попередня оплата товару, а пунктом 3.3 договору визначено, що постачальник має право на дострокову передачу товару за письмовою згодою покупця. 02.10.2008р. відповідачем був направлений позивачу лист за вих. № 556 з проханням поставити товар. У вказаному листі відповідач зобов’язався здійснити оплату товару 02.10.2008р., проте вона так і не була проведена.

Відповідач надав відзив, в якому визнав позовні вимоги частково в сумі боргу. Заперечив проти стягнення інфляційних витрат, річних, пені та штрафу, оскільки оплата товару була здійснена 03.10.2008р. у сумі 6 603 грн. 00 коп. В якості доказів надані платіжні доручення №№ 1313 від 03.10.2008р., 5430 від 03.10.2008р. Однак з вини банку грошові кошти не були перераховані отримувачу у зв’язку з введенням тимчасової адміністрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 22.09.2008р. між сторонами був укладений договір № 180-СП/08, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар, у кількості, за цінами, вказаними у специфікації, яка додається до договору і є його невід’ємною частиною, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах п. 2.1 договору. Сума за договором складає вартість товару згідно зі специфікацією, але не може бути більше 100 тис. грн. з податком на додану вартість. Відповідно до специфікації вартість товару становить 6 603 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника у такому порядку: 100 % попередньої оплати вартості товару вказаної у специфікації та відповідно рахунка. Датой отримання товару є дата підписання накладної.

Розділом 3 договору сторони передбачили зобов’язання сторін за договором, відповідно до якого постачальник зобов’язався після 100 % попередньої оплати передати покупцю протягом 10-ти календарних днів указаний у специфікації товар з наступним переліком документів: рахунок-фактура, накладна, податкова накладна та документи, які підтверджують відповідність товарів встановленим нормам і стандартам. Покупець зобов’язався прийняти товари від постачальника та сплатити їх вартість. Постачальник має право на дострокову передачу товару за письмовою згодою покупця.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

02.10.2008р. відповідач направив позивачу лист за вих. № 556 з проханням поставити товар і зобов’язався здійснити оплату товару 02.10.2008р. Вказаний лист позивач отримав і погодився з пропозицією відповідача, тобто фактично вказаним листом сторони змінили умови договору стосовно строку оплати товару.

Позивач поставив продукцію на суму 6 603 грн. 00 коп., про що свідчить видаткова накладна № ДФ0001045 від 02.10.2008р. У вказаній накладній визначені кількість товару, ціна та загальна сума до оплати. Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю від 02.10.2008р., виданою на представника відповідача.

На підставі видаткової накладної позивач виставив відповідачу рахунок № ДФ02059 від 02.10.2008р. Відповідач 03.10.2008р. пред’явив банку платіжні доручення №№ 1313, 5430 на перерахування вартості отриманого товару в сумі 6 603 грн. 00 коп. Однак сума не була перерахована на рахунок отримувача у зв’язку з введенням в Промінвестбанку тимчасової адміністрації постановою Правління Національного банку України № 308 від 07.10.2008р. Тому виникла заборгованість не з вини покупця. Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., підписаним сторонами, борг підтверджений.

12.12.2008р. позивачем були направлені відповідачу листи за вих. № 110408 від 04.11.2008р., 111208 від 12.11.2008р., претензія № 1 з вимогою оплатити борг. Вимоги були отримані відповідачем 15.12.2008р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень. Проте вони були залишені відповідачем без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За несвоєчасну оплату вартості товару позивач нарахував річні в сумі 71 грн. 64 коп., індекс інфляції в сумі 557 грн. 95 коп., які підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих пені та штрафу, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 231 Гоподарського кодексу України, на яку посилається позивач, передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. Позивач, нараховуючи штрафні санкції, послався на пункт 2 вказаної статті, яка передбачає стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання зобов’язання, в той час, як пункт 6 регулює виключно правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. У розглядаємій справі спір виник саме з несвоєчасного виконання грошового зобов’язання, а відтак посилання позивача на пункт 2 вказаної статті неправомірне.

Крім того, позивач послався на Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, яким визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак за договором поставки № 180-СП/08 від 22.09.2008р. сторони не передбачили відповідальності покупця за порушення строків оплати товару у виді пені та штрафу, тому штрафні санкції нараховані неправомірно і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Юнікон» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” (86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестівська, 10, код ЄДРПОУ 32276912, р/р 26005301636519 у філії відділення ПІБ в м. Єнакієве Донецької області, МФО 334215) на користь Закритого акціонерного товариства «Юнікон» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 23647276, п/р 26003024980100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Дніпропетровськ, МФО 305653) борг у сумі 6 603 грн. 00 коп., річні у сумі 71 грн. 64 коп., інфляційні витрати у сумі 557 грн. 95 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 89 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 103 грн. 22 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.