Рішення № 3594655, 21.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" квітня 2009 р.

справа № 5020-9/152

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ”Санта-Віта” (02206, м. Київ, бульвар Дарницький, буд. 3-а , кв. 5; 03680, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 20)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ариол” (99055, м. Севастополь, вул. Археологічна, буд. 4; 99055, м. Севастополь, Георгіївська балка, буд. ВОХР, 19),

Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Комбінат „Придніпровський ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 15)

про стягнення 30816,26 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

позивача - Дун Єлизавета Анатоліївна, довіреність №2 від 24.03.2009, ТОВ "Торговий дім "Санта-Віта";

відповідача - не з’явився, ТОВ "Ариол";

відповідач - Камишна Олена Миколаївна, довіреність б/н від 21.10.2008, ВАТ "Акціонерна Компанія "Комбінат "Придніпровський";

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ”Санта-Віта” (далі –ТОВ „ТД „Санта-Віта”) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ариол” (далі ТОВ „Ариол”), Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Комбінат „Придніпровський ” (далі –ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський”) про стягнення заборгованості в розмірі 30816,26 грн., з яких: основний борг –20000,00 грн., інфляційне відшкодування –3403,57 грн., проценти за користування коштами –3891,50 грн., пеня –3132,04 грн., 3% річних –389,15 грн. У позові ТОВ „ТД „Санта-Віта” просить стягнути з ТОВ „Ариол” як поручителя 3% річних в розмірі 389,15 грн., решту боргу просить стягнути з ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський”.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами договірних зобов’язань за договором поставки № SV 240 від 25.12.2006 та порушення умов договору поруки від 20.09.2008.

При розгляді справи по суті позивач надав суду уточнення позовних вимог у зв’язку із погашенням відповідачем ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” основного боргу, та просить стягнути з відповідача ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” інфляційне відшкодування –2976,00 грн., відсотки за користування грошима –3801,30 грн., пеню –3059,44 грн., та стягнути з відповідача ТОВ „Ариол” 3% річних –380,13 грн. (а.с.54-57, 95).

Відповідач ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” у відзиві на позов та доповненнях до нього (а.с.25-26, 107-108) просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач –ТОВ “Ариол” –позовні вимоги в частині стягнення з нього санкцій за договором поруки визнає в повному обсязі (а.с.106).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2006 між ТОВ „ТД ”Санта-Віта” (Постачальник) та ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” (Покупець) був укладений договір поставки №SV 240 (далі – Договір поставки) (а.с.10).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2 Договору поставки Постачальник зобов’язується систематично передавати у власність Покупця курагу, родзинки (товар), а Покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити його сплату. Розрахунки за поставлений Товар здійснюються в національній валюті України на умовах відстрочення платежу.

Згідно розділу 3 Договору поставки строк оплати товару складає 21 календарний день з моменту передачі товару. Форма розрахунків: безготівкова.

Пунктом 8.1 –8.2 Договору поставки сторони визначили, що він діє з моменту підписання сторонами (з 25.12.2006) по 31.12.2007. У разі, якщо за 10 днів до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить намір розірвати його, договір пролонгується автоматично, зберігаючи свою силу на подальший період на тих же умовах.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки між ТОВ „ТД ”Санта-Віта” та ТОВ “Ариол” був укладений договір поруки (а.с.11).

За цим договором ТОВ „Ариол” (Поручитель) виступає гарантом та зобов’язується нести відповідальність за своєчасне виконання ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” (Покупець) своїх зобов’язань за договором поставки №SV 240 від 25.12.2006. Предметом відповідальності є неустойка в розмірі 3% річних від суми несвоєчасного виконання зобов’язання (пункт 1 Договору застави).

Відповідно до пункту 3 договору поруки, якщо покупець та поручитель не виконують своїх зобов’язань за договором поставки та за договором поруки, то постачальник має право подати позов як до покупця, так і до поручителя.

Позивач в повному обсязі виконав зобов’язання з поставки товару, а саме: 24.09.2008 постачальником було передано у власність ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” товар: родзинки „Амра” у кількості 200 ящиків по 10 кг кожний та курага у кількості 120 ящиків по 4,75 кг кожний, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Дю-S000041 від 24.09.2008 та довіреністю №1166 від 24.09.2008 (а.с.7,16). Загальна вартість проданого товару склала 41255,60 грн. ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” повинен був сплатити цю суму протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару - до 16.10.2008.

Відповідач зобов’язання по оплаті поставленої позивачем продукції у встановлений Договором поставки термін до 16.10.2008 виконав не у повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку сторони зафіксували в акті звірки взаєморозрахунків (а.с.12).

Дані обставини спричинили звернення ТОВ „ТД ”Санта-Віта” з позовом до господарського суду.

Залишок боргу на момент звернення до суду склав 20000,0 грн., на цю суму позивачем були нараховані санкції. Основний борг відповідачем протягом розгляду справи по суті сплачений повністю, позивач на цю суму зменшив позовні вимоги та вимагає тільки стягнення з відповідачів фінансових санкцій, які перераховані з урахуванням погашення боргу, та покладення на них судових витрат.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Оскільки ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” зобов’язання по оплаті поставленої позивачем продукції у встановлений Договором термін - до 16.10.2008 - виконав не у повному обсязі, позивач має право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки також до ТОВ „Ариол”.

В процесі розгляду справи ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” була сплачена сума основного боргу, тому позивач зменшив вимоги на цю суму.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 9.3 Договору поставки, у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка нараховується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в сумі 3059,44 грн. Суд перевірив розрахунок та визнав вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” інфляційне відшкодування за весь час прострочення в сумі 2976,00 грн. та відсотки за користування коштами –3801,30 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.4 Договору поставки встановлено, що за порушення строків оплати товару відповідно до частини третьої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних від несплаченої та/але несвоєчасно сплаченої вартості товару, за весь період користування покупцем грошовими коштами постачальника.

На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши розрахунок позивача, визнав, що вимоги в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 3801,30 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що розрахунок інфляційного відшкодування позивачем здійснений не у відповідності до Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які оформлені листом №62-97р від 03.04.1997.

З метою надання позивачу можливості захистити свої права належним чином, суд ухвалою від 21.04.2009 визнав вимоги позивача в частині стягнення інфляційного відшкодування такими, що підлягають залишенню без розгляду.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 3 Договору поруки, якщо покупець та поручитель не виконують своїх зобов’язань за договором поставки та за договором поруки, то постачальник має право подати позов як к покупцю, так і к поручителю, предметом якого вказаний в пункті 1.1 договору.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, який перевірений судом, сума 3% річних складає 380,13 грн., та підлягає стягненню з ТОВ „Ариол”.

Таким чином з ВАТ „АК „Комбінат „Придніпровський” на користь позивача підлягає стягненню 6860,74 грн., з яких: відсотки за користування коштами –3801,30 грн., пеня –3059,44 грн., з ТОВ „Ариол” на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 380,13 грн.

Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача –ВАТ “АК “Комбінат “Придніпровський” –щодо зміни сторонами умов договору стосовно строку оплати товару на підставі листування та усної домовленості між керівниками підприємств з тих підстав, що сторонами не дотримані умови п. 11.1 Договору № SV 240 від 25.12.2006: умови Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов’язковим укладенням додаткової угоди. Відсутність додаткової угоди до Договору свідчить про відсутність домовленості сторін щодо зміни його умов.

Не приймається судом також довід відповідача про порушення норм статті 15 Господарського процесуального кодексу України щодо територіальної підсудності з наступних підстав.

Згідно частини третьої статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Даний позов містить вимоги до двох відповідачів, один з яких знаходиться у місті Севастополі, тому позивачем правомірно поданий позов до господарського суду міста Севастополя.

Посилання відповідача –ВАТ “АК “Комбінат “Придніпровський” - на відсутність його згоди на укладенні договору поруки, за яким позивач звернувся до ТОВ “Ариол” про стягнення частини відповідальності ВАТ “АК “Комбінат “Придніпровський” не приймається судом до уваги з тих підстав, що договір поруки є діючим та не оскаржений в судовому порядку на момент вирішення спору.

Керуючись статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що позивач при розгляді спору по суті подав заяву про зменшення позовних вимог, суд покладає витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на обох відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог виходячи з наступного розрахунку.

Уточнені позовні вимоги складають 10216,87 грн., задоволені вимоги по двох відповідачах складають 7240,87 грн. (71% від заявленої суми), таким чином, сума судових витрат позивача підлягає відшкодуванню йому в розмірі 72,41 грн. (державне мито) та 83,78 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

З ВАТ “АК “Комбінат “Придніпровський” підлягає стягненню на користь позивача 6860,74 грн., що складає 95% від задоволеної суми, з ТОВ “Ариол” судом стягнуто 380,13 грн., що складає 5% від задоволеної суми. Таким чином, судові витрати розподіляються судом між ВАТ “АК “Комбінат “Придніпровський” та ТОВ “Ариол” як 95% та 5% відповідно.

Керуючись статтями 49, 82 –85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Комбінат „Придніпровський ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 15, ідентифікаційний код 01528186, п/р 26002988180100 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ”Санта-Віта” (02206, м. Київ, бульвар Дарницький, буд. 3-а , кв. 5, ідентифікаційний код 33395985, п/р 26000035757800 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 7041,63 грн., з яких: проценти за користування грошима –3801,30 грн., пеня –3059,44 грн., 68,79 грн. - витрати по сплаті державного мита та 112,10 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ариол” (99055, м. Севастополь, Георгіївська балка, буд. ВОХР, 19, ідентифікаційний код 31338910, п/р 26000317428051 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ”Санта-Віта” (02206, м. Київ, бульвар Дарницький, буд. 3-а , кв. 5, ідентифікаційний код 33395985, п/р 26000035757800 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 389,65 грн., з яких: 3% річних - 380,13 грн., державне мито –3,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –5,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 27.04.2009.

РОЗСИЛКА:

1. ТОВ „Торговий дім” Санта-Віта” (02206, м. Київ, бульвар Дарницький, буд. 3-а , кв. 5; 03680, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 20)

2. ТОВ „Ариол” (99055, м. Севастополь, вул. Археологічна, буд. 4; 99055, м. Севастополь, Георгіївська балка, буд. ВОХР, 19)

3. ВАТ „Акціонерна компанія „Комбінат „Придніпровський ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 15)

4. Справа