Ухвала суду № 35946064, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 1570/3628/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Комплексна реконструкція» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Комплексна реконструкція» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0008182301 від 18.05.2012 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250 977 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Європейськи шляхові технології» з посиланням на неможливість проведення перевірки контрагента позивача через відсутність останнього за податковою адресою, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби його правонаступником Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Комплексна реконструкція» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Європейськи шляхові технології» за період з 01.09. 2011 року по 30.11.2011 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 23.04.2012 року № 83/22-213/34873042/565.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.198.3, статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 137 318 грн. у вересні - грудні 2011 року.

За висновком податкового органу, Товариство у періоді, що перевірявся, протиправно сформувало податковий кредит по постачальнику ТОВ «Європейськи шляхові технології», оскільки згідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 року № 519/22-00/35503890 зазначений контрагент за юридичною адресою відсутній, перевірити його первинні бухгалтерські документи не можливо, у нього відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарських операцій, на підставі чого податковий орган дійшов висновку про відсутність реального виконання господарських операцій ТОВ «Європейськи шляхові технології», у тому числі і з ТОВ «Комплексна реконструкція»

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів без мети настання відповідних йому правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

За наслідками перевірки ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС, з урахуванням встановленого порушення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0008182301 від 18 травня 2012 року, яким ТОВ «Комплексна Реконструкція» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 250 977 грн., у тому числі - 137 318 грн. за основним платежем та 68 659 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не встановлено обставин, які свідчили б про порушення позивачем наведених вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Відсутність у податкового органу можливості здійснити перевірку всіх суб'єктів господарювання в ланцюгах постачання товарів через відсутність їх за юридичною адресою чи з інших причин не може бути беззаперечним доказом несплати ними податків до бюджету та є лише припущенням про таку несплату, а тому, відповідно, рішення податкового органу як суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладені такі припущення, не може вважатись обґрунтованим.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак таких доказів на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати, не спростовано.

Як вбачається з установлених судом першої інстанції обставин даної справи, 08 серпня 2011 року між ТОВ «Комплексна Реконструкція» та ТОВ «Європейські шляхові технології» укладено договір №КРЄ/1, відповідно до умов якого ТОВ «Європейські шляхові технології», як виконавець, прийняв на себе зобов'язання щодо виконання проектних та ремонтних робіт на об'єктах TOB «Комплексна реконструкція», зокрема, щодо здійснення поточного ремонту крівлі приміщення кафедри загальної практики медичної реабілітації та реконструкції естетичної медицини стоматології Одеського Національного медичного університету (м.Одеса, вул.Теніста,8), капітального ремонту крівлі та перекриття приміщення кафедри ортопедичної стоматології Одеського Національного медичного університету (м.Одеса, вул.Мечнікова,2), ремонтних робіт в приміщеннях філіалів ПАТ «КБ «Інвестбанк» (м.Одеса, вул.Лазарева, 76, м.Одеса, вул.В.Арнаутська, 2Б, м.Одеса, вул.М.Жукова, 47/3, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, 51, м.Одеса, вул.Грушевського, 49, м.Одеса, вул.Заболотного, 38а), посилення металевим каркасом водонапірної вежі на базі ЧАТ «Одессахимоптторг» (ПГТ Авангард, вул.Базова, 13), ремонту ділянки між першим та другим складом на сільськогосподарському підприємстві «Комбікормовий завод» за адресою: вул.Привокзальна 12, в м.Пірятин, Полтавської обл., облаштування ділянки для велосипедів на сільськогосподарському підприємстві «Комбікормовий завод» за адресою: вул.Привокзальна 12, в м.Пірятин, Полтавської обл., ремонту крівлі та приміщень котельної TOB «Цемент», ремонту офісних приміщень та фасадів TOB «Цемент», капітального ремонту нежитлових приміщень (м.Одеса, вул.Пушкінська, 77).

На підтвердження факту виконання будівельних робіт позивачем подано первинні документи - договор про виконання проектних та ремонтних робіт, акти виконаних робіт з номенклатурою «ремонтно-будівельні роботи» згідно договору №КРЄ/1 від 08.08.11, податкові накладні тощо, які містять необхідну інформацію про зміст та обсяги спірних операцій.

Наведені документи було об'єктивно розцінено судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій з виконання проектних та ремонтних робіт, адже вони за своєю формою та змістом не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Європейські шляхові технології» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реального отримання послуг позивачем та зв'язку такої операції із його господарською діяльністю, є припущення податкового органу про неможливість реального виконання укладеного позивачем з ТОВ «Європейські шляхові технології» правочину через відсутність останнього за його місцезнаходженням з посиланням на акт ДПІ Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 року № 519/22-00/35503890 про неможливість проведення позапланової перевірки та про відсутність субєкта господарювання за юридичною адресою.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім цього колегія суддів вважає обгрунтованим відхилення судом першої інстанції доводів податкового органу щодо не підтвердження реальності господарських операцій з тих міркувань, що у контрагента позивача - ТОВ «Європейські шляхові технології» відсутні основні засоби, достатня кількість фахового персоналу для надання послуг, обумовлених договором, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання послуг; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється надання послуг виконавцем. До того ж, податкова інспекція не довела неможливості надання послуг спірним контрагентом наявними у нього силами та засобами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Комплексна Реконструкція» та ТОВ «Європейські шляхові технології» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте податковим органом не наведено доводів щодо недостовірності наявних у справі доказів, не подано фактичних даних на спростування встановлених в ході судового розгляду обставин, а відтак колегія суддів відхиляє як неспроможні висновки податкової інспекції, покладені в основу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи належне дослідження судом першої інстанції факту здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ «Європейські шляхові технології», доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції знаходить безпідставними.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Комплексна реконструкція» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.