Рішення № 3594572, 13.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09 Справа № 20/73/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вега-Експрес”, Запорізька область, Запорізький район, с.Августинівка,

до Приватного підприємства “Антіс”, м. Запоріжжя,

про стягнення суми 60 764,93 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Шкуропат А.А. (довіреність б/н від 01.01.2009р.);

Від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ПП “Антіс” на користь ТОВ “Вега-Експрес” суми 57 016 грн. заборгованості за договором поставки № 61 від 30.03.2008р., суми 3 748,93 грн. пені, всього 60 764, 93 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/73/09, судове засідання призначено на 25.03.2009р.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/73/09 відкладено на 13.04.2009р.

13.04.2009р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, однак надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути суму 57 016 грн. заборгованості, суму 2624,24 –відсотків за користування передплатою, суму 1 124, 69 грн. пені на підставі ст.ст. 1, 2, 15, 54 ГПК України, ст.ст.11, 207, 208, 526 ЦК України та Договору поставки № 61 від 30.03.2008р.

Заява про уточнення в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008р. між ТОВ “Вега-Експрес” (Покупець, позивач у справі) та ПП “Антіс” (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки №61В, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати, а позивач –прийняти та оплатити товар (соняшник врожаю 2008р.) на умовах цього договору (п.п.1.1,2.1), загальна вартість товару по даному договору складає 144 500 грн, у тому числі 20 % ПДВ (п. 2.3).

Відповідно до розділу 3 оплата товару здійснюється покупцем на підставі наданого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, оплативши надані відповідачем рахунки на товар у кількості 85 тон на загальну суму 144 500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 86 від 30.09.2008р. на суму 34 000 грн. та № 92 від 01.10.2008р. на суму 110 500 грн.

Однак, відповідач виконав свої зобов’язання лише частково і передав у власність позивача товар у кількості 48, 520 тон на загальну суму 82 484 грн., згідно накладних № 02/10 від 02.10.2008р. у кількості 22, 720 тон на суму 38 624 грн., № 10/10 від 10.10.2008р. у кількості 25, 800 тон на суму 43 860 грн. Крім того, 18.12.2008р. відповідач повернув на розрахунковий рахунок позивача частину передплати в сумі 5 000 грн. (реєстр кредитових платежів станом на 18.12.2008р.).

Таким чином, відповідача не здійснив поставку товару на суму 57 016 грн.

Позивач направив відповідачу лист № 145 від 06.01.2009р. із вимогою здійснити поставку оплаченого товару до 15.01.2009р., а у випадку відмови від поставки товару повернути суму передплати до 19.01.2009р. Відповідач зобов’язання по поставці товару у встановлений строк не виконав, передплату не повернув.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання, поставки товару у передбаченому договорі обсязі на всю суму передплати, вимогу позивача про перерахування суми 57 016 грн. переплати також не виконав. У акті звірки взаємних розрахунків суму 57016 грн. боргу визнав.

Таким чином, вимоги про стягнення з ПП “Антіс” на користь позивача суми 57 016 грн. заборгованості (передплати) є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 2 624,24 грн. відсотків за користування сумою передплати за період з 01.10.2008р. до 18.02.2009р.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі отримання передплати і невиконання зобов’язання Постачальником, останній зобов’язаний повернути грошові кошти Покупцю за його першою вимогою протягом 3-х банківських днів. Сума, яка підлягає поверненню, складається з суми основного боргу, отриманого як передплата та відсотків за користування сумою передплати у розмірі облікової ставки НБУ, яка діє в період з дати передплати до моменту отримання вимоги про її повернення.

Згідно з ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов’язань, вимоги про стягнення відсотків за користування сумою передплати є обґрунтованими, однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що підлягають задоволенню частково, оскільки за період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. відсотки необхідно нараховувати із розрахунку 366 днів у 2008р., а не 365 .

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1124,69 грн. за період з 20.01.2009р. по 18.02.2009р. (30 днів) на підставі п.5.6 договору, відповідно до якого за прострочення повернення передплати більше чим 3 банківські дні постачальник зобов’язаний повернути покупцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 0,3 % від неповернутої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов’язання відповідачем щодо повернення суми передплати суд вважає встановленим, таким чином, вимоги про стягнення з ПП “Антіс” на користь позивача суми 1124,69 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Антіс” ( (69001, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд.3, р/р 26003000075001 в ВАТ КБ “Надра” Запорізьке РУ, МФО 313968, ЄДРПОУ 32937368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вега-Експрес” (юридична адреса: 70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул.Леніна, буд. 4, к. 22; поштова адреса для листування: 69089, м. Запоріжжя, а/с 5563, р/р 26002001322855 в Філії ЗАТ “ОТП Банк” в м. Запоріжжі, МФО 313872, ЄДРПОУ 34373805) суму 57 016 грн. основного боргу, суму 2 619 грн. 64 коп. відсотків за користування сумою передплати, суму 1124 грн. 69 коп. пені, суму 607грн. 65коп. витрат на державне мито, суму 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 22.04. 2009р.