Ухвала суду № 35945289, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8142/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Старцевої К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Датли" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012 р. №0000072202 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1146605,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 27.01.2012р. №0000072202 в частині збільшення грошового зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 443 027,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Так, позивач, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання валютного законодавства по контрактам: №01-11 від 20.01.2011р. з фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) та №01-10 від 22.04.2010р. з ЧП ОСОБА_1; №01-10 від 22.04.2010 р. з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) та №01-10 від 22.04.2010р. з фірмою "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.oo" (Польща); №01-10 від 22.04.2010р. з фірмою "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) та №01-10 від 22.04.2010р. з фірмою "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) згідно листа уповноваженого банку АТ "ОТП Банк" №52-52-3-2/8715 від 08.11.2011р., оформлену актом від 10.01.2012р. №112/22-2/36629910.

В акті зазначено про порушення позивачем ст. 2 Закону №185/94 та наявність у позивача станом на 10.01.2012 р. наступної простроченої дебіторської заборгованості у зв'язку з ненадходженням товарів на територію України у встановлені строки: по контракту від 22.04.2010р. №01-10 з фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) в сумі 625080 доларів США (4938917,98 грн.); по контракту від 22.04.2010р. №01-10 з фірмою "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) в сумі 35600 євро (376292 грн.); по контракту від 22.04.2011р. №01-10 з фірмою "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) в сумі 71579 євро (749432,13 грн.).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012р. №0000072202, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК, ст. 4 Закону №185/94 позивачу нараховано грошове зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунку в сфері ЗЕД у сумі 1 146 605,25 грн. за порушення ст. 2 Закону №185/94.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині є безпідставним і підлягає в цій частині скасуванню як протиправне.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь поста чальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ч. 1). При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений ч. 1 цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Згідно пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Листом від 23 червня 1999 року № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог» у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 5 ст. 6 цього ж закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Згідно ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

При цьому, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі ст. 629 цього Кодексу, укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 512 Цивільного Кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 520 ЦК, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Чинне законодавство не передбачає неприпустимість заміни сторони за зобов'язаннями в зовнішньоекономічному договорі, не містять прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Так, ст. 602 Цивільного кодексу України містить положення про неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою, та в інших випадках, передбачених законом або договором.

Статті 601, 602 Цивільного кодексу України не містять застережень про неможливість зарахування зустрічних вимог, що могли б бути використані за фактичних обставин даної справи.

Отже, спеціальним законодавством і договорами, укладеними позивачем із нерезидентами не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Посилання ДПІ на Інструкцію про порядок здійснення контролю та отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, є безпідставним, оскільки за своїм змістом Інструкція не забороняє прямо і у виключній формі укладання будь-яких видів зовнішньоекономічних договорів.

Аналогічна позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Укрпалетсистем» до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та нерезидентом фірмою "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) укладено контракт від 22.04.2010р. №01-10 на поставку фруктів.

На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь названого нерезидента в сумі 35 600 євро, а саме: 28.04.2011р. - на суму 20150 євро, граничний термін надходження товару 25.10.2011р.; 06.05.2011р. - на суму 15450 євро, граничний термін надходження товару 02.11.2011р. Проте товар на територію України не надходив.

Також між позивачем та компанією "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) укладено контракт на поставку фруктів №01-10 від 22.04.2010р., на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 379 122,35 євро, проте кошти за цим контрактом позивачем не перераховувалися.

Згідно договору про переуступку боргу від 27.09.2011р. №27/09-2011 року було переведено борг з "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) в сумі 35 600 євро на компанію "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща).

При цьому, між Позивачем та компанією "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) укладено угоду № 11 від 28.09.2011р.про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 35600 євро.

Аналіз наведених вище положень ст. 2 та ч. 1 ст. 4 Закону №189/94 дає підстави для висновку про те, що необхідною умовою застосування строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами та нарахування пені за порушення таких строків є фактична наявність обов'язку нерезидента з поставки товарів на користь резидента, тобто товар має надійти на територію України.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що договір між "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) (Первісний боржник) та "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) (Новий боржник) про переведення боргу від 27.09.2011р. №27/09-2011, підтверджує припинення обов'язку "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) перед позивачем з поставки товарів в сумі 35600 євро або повернення отриманих коштів, вимогу про що позивач вправі заявити Новому боржнику -"MeatPol Sp.Zo.o." (Польща).

Враховуючи наявність у позивача боргу перед "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010р. в сумі 379122,35 євро, то переведення боргу "DINO KOMDOOEL" (Македонія) в сумі 35600 євро на компанію "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'я зань, їх змісту, умов виконання, що відповідає п. 1.10 Інструкції №136.

Таким чином, угода від 28.09.2011р. №11 між позивачем та "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) про зарахування зустріч них однорідних вимог на суму 35600 євро підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 35600 євро або повернення валютних коштів і свідчить про завершення імпортної операції позивача за контрактом з "DINO KOMPADOOEL" (Македонія) від 22.04.2010р. №01-10 на суму 35600 євро.

Отже, колегія суддів зазначає, що в діях позивача відсутнє порушення ст. 2 Закону №189/94 та прострочення термінів надходження товарів на 77 днів на суму 20150 євро та на 69 днів на суму 15450 євро так як завершення вказаної імпортної операції відбулося 28.09.2011р., тобто в межах граничних строків надходження товарів або повернення коштів на територію України.

В зв'язку з цим, нарахування пені в сумі 86 911,73 грн. (у т.ч.: 51672,55 грн. за період з 26.10.2011р. по 10.01.2011р. та 35239,18 грн. за період з 03.11.2010р. по 10.01.2011р.) по контракту від 22.04.2010р. №01-10 з "DINO KOMPADOOEL" (Македонія) згідно з додатком до акта №3 є безпідставним і неправомірним.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та нерезидентом фірмою "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) укладено контракт від 22.04.2010р. №01-10 на поставку фруктів. На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь названого нерезидента в сумі 40649 євро, а саме: 14.04.2011р. - на суму 8400 євро, граничний термін надходження товару 11.10.2011р.; 18.04.2011р. - на суму 16800 євро, граничний термін надходження товару 15.10.2011р.; 20.04.2011р. - на суму 15449 євро, граничний термін надходження товару 17.10.2011р. Проте товар на територію України не надходив.

В акті перевірки зазначено, що попереднім актом планової документальної перевірки від 05.09.2011р. №2831/22-02/36629910 була встановлена дебіторська заборгованість в сумі 30930 євро за період з 02.02.2011р. по 29.08.2011р.

Таким чином, відповідач зазначив, що в період, за який проводилася перевірка, позивач має прострочену дебіторську заборгованість в загальній сумі 71 579 євро.

Крім того, між позивачем та компанією "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) укладено контракт на поставку фруктів №01-10 від 22.04.2010р., на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 47296,96 євро, проте кошти за цим контрактом позивачем не перераховувалися.

Згідно договору про переуступку боргу від 22.08.2011р. №22/08-2011 було переведено борг з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) в сумі 40649 євро на компанію "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща).

При цьому, між Позивачем та компанією "CONSOR FRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) укладено угоду № 9 від 23.08.2011р.про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 40649 євро.

Проте, відповідач зазначив, що проведене зарахуванням не відповідає вимогам п. 1.10 Інструкції №136, оскільки воно відбулося між різними контрагентами та вважає зустрічні вимоги неоднорідними, у зв'язку з чим обґрунтував свій висновок про порушення ст. 2 Закону №189/94 і несвоєчасне надходження товарів в сумі 71579 євро за контрактом з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) від 22.04.2010р. №01-10.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Так, договір між "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) (Первісний боржник) та "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) (Новий боржник) про переведення боргу від 22.08.2011р. №22/08-2011 підтверджує припинення обов'язку "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) перед позивачем з поставки товарів в сумі 40649 євро або повернення отриманих коштів, вимогу про що позивач вправі заявити Новому боржнику -"CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща).

Враховуючи наявність у позивача боргу перед "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010р. в сумі 47296,96 євро, то переведення боргу "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) в сумі 40649 євро на "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання, що відповідає п. 1.10 Інструкції №136.

За таких обставин, надана до перевірки угода від 23.08.2011р. №9 між позивачем та "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) про зарахування зустріч них однорідних вимог на суму 40649 євро підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 40649 євро або повернення валютних коштів і свідчить про завершення імпортної операції позивача за контрактом з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) від 22.04.2010р. №01-10 на суму 40649 євро.

Той факт, що завершення вказаної імпортної операції відбулося 23.08.2011р., тобто в межах граничних строків надходження товарів або повернення коштів на територію України, вказує на відсутність в діях позивача порушень ст. 2 Закону №189/94 і спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на 91 день на суму 8400 євро, на 87 днів на суму 16800 євро та на 85 днів на суму 15449 євро.

Щодо простроченої дебіторської заборгованості в сумі 30930 євро, виникнення якої встановлено попередньою перевіркою, оформленою актом від 05.09.2011р. №2831/22-02/36629910 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в матеріалах справи наявна копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р. та копія додаткової постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі №2а-15685/11/2670, якими серед іншого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.10.2011р. №0001282202 про нарахування грошових зобов'язань за порушення ст. 2 Закону №189/94.

В постанові зазначено, що борг позивача за контрактом з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) від 22.04.2010р. №01-10 на суму 30930 євро переведено з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) на "BRONTEX LIMITED" згідно з договором про переуступку боргу від 05.10.2010р. №05/10-2010. Між позивачем та нерезидентом "BRONTEX LIMITED" укладено угоду від 06.10.2011р. №3 про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 30930 євро. За цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість нарахування відповідачем пені.

Таким чином, зазначені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі №2а-15685/11/2670 обставини, дають підстави вважати, що в діях позивача відсутні порушень ст. 2 Закону №189/94, що в свою чергу, спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на 134 дні на суму 30930 євро.

Отже, нарахування пені в сумі 252 338,14 грн. по контракту від 22.04.2010р. №01-10 з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) згідно з додатком до акта №3, є безпідставним і неправомірним.

Крім того, між позивачем та нерезидентом фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) укладено договір №01-11 від 20.01.2011р. на поставку фруктів. На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь названого нерезидента в сумі 625 080 доларів США, проте товар на територію України не надходив.

Так, в акті зазначено, що попереднім актом планової документальної перевірки від 05.09.2011р. №2831/22-02/36629910 була встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 625 080 доларів США та нараховано пеню за період з 21.07.2011р. по 29.08.2011р. Іншим актом попередньої позапланової перевірки від 17.11.2011р. №12768/22-2/3669910 станом на 17.11.2011р. підтверджено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 625080 доларів США та нараховано пеню в сумі 899 928,43 грн. до 17.11.2011р.

Також між позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) укладено контракт на поставку фруктів та овочів №01-10 від 22.04.2010р., на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 154 329,60 доларів США. Позивачем перераховано контрагенту кошти в сумі 22 500 доларів США. Таким чином, кредиторська заборгованість становила 131 829,60 доларів США.

Згідно договору про переуступку боргу від 29.08.2011р. №29/08-2011 було переведено борг з "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) в сумі 80 369,70 доларів США на ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка).

При цьому, між Позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) укладено угоду № 10 від 30.08.2011р.про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 80369,70 доларів США.

Вирішуючи питання правомірності вказаних дій, колегія суддів зазначає наступне.

Договір між "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) (Первісний боржник) та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) (Новий боржник) про переведення боргу від 29.08.2011р. №29/08-2011 підтверджує припинення обов'язку "Aslantas Tarim Urunleri LTD" перед позивачем з поставки товарів в сумі 80369,70 доларів США або повернення отриманих коштів, вимогу про що позивач вправі заявити Новому боржнику - ЧП ОСОБА_1.

Враховуючи наявність у позивача боргу перед ЧП ОСОБА_1 згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010р. в сумі 131 829,60 доларів США, то переведення боргу "Aslantas Tarim Urunleri LTD" в сумі 80 369,70 доларів США на ЧП ОСОБА_1 свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'я зань, їх змісту, умов виконання, що відповідає п. 1.10 Інструкції №136.

За таких обставин, надана до перевірки угода від 30.08.2011р. №10 між позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 80369,70 доларів США підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 80369,70 доларів США або повернення валютних коштів і свідчить про часткове завершення імпортної операції позивача за контрактом з "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) від 20.01.2011р. №01-10 на суму 80369,70 доларів США.

Той факт, що завершення вказаної імпортної операції в сумі 80369,70 доларів США відбулося 30.08.2011р., тобто до періоду, за який оскаржуваним податкових повідомленням-рішенням нараховано пеню (з 17.11.2011р. по 10.01.2012р.) вказує на відсутність в діях позивача порушень ст. 2 Закону №189/94 за цей період і спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на суму 80369,70 доларів США на 54 дні за період з 18.11.2011р. по 10.01.2012р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування пені в сумі 103777,63 грн. (80369,70 доларів США*0,003*54*7,9707) по контракту від 20.01.2011р. №01-10 з "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) є безпідставним і неправомірним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що договір про переведення боргу та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджують припинення обов'язку юридичних осіб нерезидентів перед позивачем з поставки товарів або повернення отриманих коштів.

Крім того, завершення вказаних імпортних операцій відбулося в межах граничних строків надходження товарів або повернення коштів на територію України, визначених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та вказує на відсутність в діях позивача порушень ст. 2 Закону №189/94 і спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів.

При цьому, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази завершення імпортної операції між позивачем та фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) за контрактом №01-11 від 20.01.2011р., а тому не знайшов підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені в сумі 703577,75 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в своїй апеляційній скарзі позивач посилається постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року по справі № 2а-5661/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Датли» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2011 року №0001692202 та №001702202, якою позовні вимоги ТОВ «Датли» були задоволені та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що в процесі розгляду зазначеної справи досліджувалася саме імпортна операція між позивачем та фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) за контрактом №01-11 від 20.01.2011р.на поставку фруктів.

Проте, колегія суддів зазначає, що вказаний факт не підтверджує завершення імпортної операції з фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) за контрактом №01-11 від 20.01.2011р. на поставку фруктів саме на суму 544 710, 30 доларів США (625080 доларів США - 80369,70 доларів США).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 03.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.