КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/10560/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
04 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ГУ МВС України в м. Києві, т.о - начальник Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києва - Чайка Віталій Миколайович, Начальник ГУ МВС України в м. Києві - Коряк Валерій Володимирович про скасування наказів, поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 пред'явив позов до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві (далі по тексту - відповідач - 1) та ГУ МВС України в м. Києві (далі по тексту - відповідач - 2), треті особи - начальник Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Чайка Віталій Миколайович та начальник ГУ МВС України в м. Києві Коряк Валерій Володимирович про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. №92 в частині п.1 щодо звільнення позивача; визнання незаконним та скасування наказу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013р. №144 о/с; поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаді інспектора патрульної служби 2-го взводу батальйону патрульної служби Дніпровського районного управління; стягнути з відповідача-1 на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 6 586,56грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач прийнятий з 22.01.2010р. на роботу в органи внутрішніх справ Дніпровське РУ ГУ МВС України, відповідно до наказу №14 о/с від 22.01.2010р.
13.02.2013р. працівниками УГБ ГУМВС України в м. Києві здійснено контроль за роботою автопатрульного наряду «Дніпро-44» батальйону ПС Дніпровського районного управління у складі інспекторів патрульної служби: прапорщика міліції Палія Ю.В. та сержантів міліції Голованя Ю.М. та Опанасенка Л.Г., за результатами якого складено рапорт від 15.02.2013р.
На підставі рапорту працівників УГБ ГУМВС України в м. Києві від 15.02.2013р., 16.02.2013р., з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 21.02.2013р.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що командування батальйону ПС Дніпровського районного управління до виконання своїх функціональних обов'язків в частині організації контролю за несенням служби підпорядкованих нарядів віднеслось безвідповідально, у зв'язку з чим, автопатрульний наряд «Дніпро-44» службу несли пасивно.
Під час спостереження за несенням служби зазначеного наряду, встановлено, що наряд самоусунувся від виконання своїх функціональних обов'язків. Так, під час зупинок по вул. Воз`єднання, 6 та Гродненській,1/35 бульвару Давидова, 2/17 та 19, до наряду підходили громадяни, які здійснювали торгівлю з рук на вулицях біля будинку, при цьому наряд на стихійну торгівлю з рук не реагував.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доручення Головного управління МВС України в м. Києві від 10.01.2013р. №1/205-ПС про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва, доручено заступникам начальників - начальникам міліції громадської безпеки, ВДІМ районних управлінь, ЛУ в метрополітені та командирові полку ПС: провести комплексне відпрацювання місць стихійної торгівлі.
Відповідно до листа Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради, 13.02.2013р. в Дніпровському районі м. Києва на проспекті Воз`єднання, 6 сільськогосподарський ярмарок не проводився. Вказане засвідчила Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, листом від 10.06.2013р. №3375/22/3/103.
Згідно із п.1 Наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. №92 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників міліції Головного управління, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в невиконанні вимог п.п. «б», «в», «і» п.124 розділу ІV Статуту ППСМ України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994р. №404, та ігноруванні вимог доручення Головного управління від 10.01.2013р. №1/205-ПС «Про заходи щодо попередження і припинення незаконної стихійної торгівлі на території міста Києва», а також недотримання Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України на інспекторів патрульної служби батальйону патрульної служби Дніпровського районного управління на старшого сержанта міліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2013р. №144 о/с, на підставі Наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 21.02.2013р. №92, позивача звільнено з органів внутрішніх справ.
Не погоджуюсь з вказаними наказами позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність наказів відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Відповідно до пункту 124 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 № 404, патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.
Патрульні і постові наряди зобов'язані: б)припиняти адміністративні правопорушення; в)виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; и) знати закони та інші нормативні акти органів місцевої державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки і охорони громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання; і) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях;й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; при застосуванні передбачених в законах заходів адміністративного впливу до правопорушників роз'ясняти їм, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006, № 3460-IV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Не дотримавшись зазначених приписів, позивач своїми діями і бездіяльністю вчинив дисциплінарний проступок.
Згідно ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом ст.13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Стаття 14. Дисциплінарного статуту визначає, порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Згідно ст.20 Дисциплінарного статуту, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги ту обставину, що позивач не вжив дієвих заходів щодо припинення та ліквідування незаконної, стихійної торгівлі з рук на маршруті патрулювання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України з дотриманням строків та порядку передбаченим Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: В.Ю. Ключкович
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
Судове рішення № 35944615, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/10560/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: