Постанова № 35944452, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 904/4053/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ,

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013

зі справи № 904/4053/13

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОПАС-Дніпродзержинськ" (далі - Товариство), м. Дніпропетровськ,

про стягнення 120 000 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Харченко С.В.,

відповідача - Шульженка Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства 60 000 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 29.12.2012 № 135/01-12/05-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" (далі - Рішення АМК), і 60 000 грн. пені за прострочення сплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 (колегія суддів у складі: Павловський П.П. - головуючий суддя, судді Науменко І.М., Кузнецов В.О.) провадження у справі зупинено до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи № 804/2853/13-а за позовом Товариства до Відділення про визнання протиправним та скасування Рішення АМК. У винесенні цієї ухвали господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходив з неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається апеляційним адміністративним судом.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить зазначену ухвалу апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на розгляд господарського суду апеляційної інстанції.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

У цьому разі такої неможливості не існувало, а тому у апеляційного господарського суду не було підстав для зупинення провадження в даній справі.

Більш того, відповідно до статті 101 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості саме прийнятого місцевим господарським судом рішення зі справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норми процесуального права (частини першої статті 79 ГПК України), в зв'язку з чим оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду від 14.10.2013 підлягає скасуванню відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України з передачею справи для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись статтями 79, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 зі справи № 904/4053/13 скасувати.

Справу передати на розгляд Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко