ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2013 р. 10 год.20 хв.Справа № 821/3884/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
представника позивача - Кермача А.І.,
представника відповідавча - Палінічака К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 03.04.2013 р. №0002542200 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2011р. на 73822,0 грн., № 0002522200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за вересень 2011р. на суму 18715,0 грн. та штрафних санкцій на 9358,0 грн., № 0002532200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 257457,0 грн.
Спірні рішення прийняті на підставі акту від 15.03.2013р. №1683/22.4/34370123, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ПВКП "Аверс" у квітні та вересні 2011р., ПП "Таврійські нафтові регіони" у вересні 2011р. та в частині правомірності формування витрат у ІІ-ІІІ кварталах 2011р. при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "ТД "Паладіум" та з контрагентами-покупцями за вказані періоди, (далі - акт перевірки № 1683).
За актом перевірки № 1683 податковим органом встановлено порушення позивачем:
- ч. 1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215. ч.І ст.216, 662. 655. 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Мельхіор-Агро" при придбанні товару у постачальників: ПВКФ "Аверс" у квітні та вересні 2011р., ПП "Таврійські нафтові регіони" у вересні 2011 р.;
- п.198.1-198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 223876,0 грн., в т.ч. у квітні 2011 р.-120500,22 грн., у вересні 2011р.- 103375,51 грн., що призвело до завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2011р. на суму ПДВ -46678,0 грн. за вересень 2011р. на суму ПДВ 84660,0 грн., завищення залишку від'ємного значення за квітень 2011р. на суму 73822,0 грн. та занижено ПДВ за вересень 2011р. на 18715,0 грн.;
-п.п. 138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПКУ, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за III квартал 2011р. на суму 257457,0 грн.
Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Мельхіор-Агро" та ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "ТД "Паладіум", які були постачальниками позивачу дизельного пального та бензину, такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Під час перевірки податковим органом використані:
-акт від 30.01.12р. №314/23-2/24948399 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПКВП "Аверс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Паладіум" та ПП "Фіто Сервіс Плюс" за квітень, травень 2011р. та формування показників податкових зобов'язань за вказані періоди";
-акт від 21.05.12 №874/22-4/24948399 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПКВП "Аверс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Новатор - Груп" за вересень 2011р. та формування показників податкових зобов'язань за вказаний період"
-акт від 22.12.11р. №4443/23-5/34668958 "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 30.09.11".
-акт №225/23-2/34370123 від 23.01.12 "Про результати документальної запланової перевірки ТОВ "Мельхіор-Агро" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Паладіум" за червень, липень 2011 року";
-акт №4392/23-2/34370123 від 19.12.11р. "Про результати документальної с запланової перевірки ТОВ "Мельхіор-Агро" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Паладіум" за вересень 2011 року".
Згідно вказаних актів, встановлено, що всі правочини за перевірений період, здійснені ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "ТД "Паладіум", не спрямовані на реальне настання наслідків, мають ознаки нікчемності, у підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "ТД "Паладіум" містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі подальші угоди у ланцюгу до вигодонабувача. Вітсутність придбаного товару у постачальника унеможливлює його подальшу реалізацію позивачу.
Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість та відповідних сум до валових витрат за господарськими операціями позивача з ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "ТД "Паладіум".
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вважає висновок податкового органу про нікчемність правочину передчасним, вказує, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Позивач підтверджує придбання та поставку йому товару (бензин, дизельне пальне) ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум", належним чином складеними договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі нафтопродуктів, які були позивачем надані при проведенні перевірки. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами постачальників позивача в ланцюгах постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність. Також позивач повідомив, що правовідносини контрагента позивача ПП "Таврійські нафтові регіони" із його контрагентами - покупцями, в тому числі із ТОВ "ТД "Паладіум" досліджувались Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 2а-802/12/2170 за позовом Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень. Постановою у цій справі встановлено реальність виконання укладених угод приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" із його контрагентами покупцями, в тому числі із ТОВ "ТД "Паладіум", який був контрагентом позивача у ланцюгу постачання товару та відсутність підстав у податкового органу вважати їх безтоварними.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними. ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" - контрагенти позивача декларували придбання товару від підприємств, що не мають відповідних можливостей для здійснення господарської діяльності, у них відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспорті засоби. Зазначене підтверджується актами перевірок цих СПД. Враховуючи зазначені обставини, контрагенти позивача не могли поставляти товар позивачу, тобто, мало місце лише документування господарських операцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.
Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.
Щодо господарських операцій позивача із ПП "Таврійські нафтові регіони", суд зазначає наступне.
Одним із постачальників позивачу бензину та дизельного палива у вересні 2011р. було ПП "Таврійські нафтові регіони".
Між підприємствами укладено договір поставки від 11.01.11 №11/01/11-2 відповідно до якого продавець (ПП "Таврійські нафтові регіони") поставило паливно-мастильні матеріали замовнику (ТОВ "Мельхіор-Агро).
Продавець поставляє нафтопродукти на умовах самовивозу або транспортом, наданим Продавцем, з наступним відшкодуванням транспортних витрат Покупцем.
На підставі вказаного договору позивачем у вересні 2011р. придбано дизпаливо, на загальну суму 861262,38 грн. до складу податкового кредиту позивачем віднесено суму ПДВ 143543,73 грн. (ст. 14 акту № 1683). Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, згідно платіжних доручень. Згідно договору № 3 від 06.01.2011р. «Про надання транспортних послу» ФОП ОСОБА_3 отримував товар на підставі довіреності та здійснював перевезення нафтопродуктів власним транспортом від продавця (пункту навантаження) до ТОВ Мельхіор-Агро" за місцем розвантаженням, яке зазначалося в товарно-транспортній накладній.
Вищезазначені первинні документи підтверджують реальний факт поставки ПП "Таврійські нафтові регіони" позивачу дизпалива, оплата проведена у безготівковому порядку повністю, що не заперечується ДПІ. Документи (видаткові, транспортні та податкові накладні) оформлені належним чином. У податкового органу відсутні зауваження до оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що оскільки всі угоди контрагента позивача ПП "Таврійські нафтові регіони" згідно акту від 22.12.11р. №4443/23-5/34668958 "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" визнані безтоварними, відповідно безтоварною є і угода із ТОВ Мельхіор-Агро". А тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по постачальнику ПП "Таврійські нафтові регіони" у вересні 2011р., що призвело до завищення податкового кредиту та витрат.
Суд не приймає до уваги обставини викладені в акті від 22.12.11р. №4443, оскільки вони не відповідають дійсності не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовані у судовому засіданні. Так в матеріалах справи містяться копії рішень судів першої та апеляційної інстанції, відповідно до яких угоди ПП "Таврійські нафтові регіони" визнані дійсними, товариство правомірно формувало податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість з контрагентами покупцями. Постановою у справі № 2а-802/12/2170 за позовом Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, встановлено реальність виконання укладених угод ПП "Таврійські нафтові регіони" в тому числі із його контрагентами - покупцями. Постанова набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012р.
Судами першої та апеляційної інстанцій підтверджено, що первинні документи ПП "Таврійські нафтові регіони" повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Таврійські нафтові регіони" у вересні 2011р. є дійсними.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ "ТД "Паладіум", суд зазначає наступне.
Між підприємствами укладено договір поставки від 05.05.11 № 05/05-1/24 відповідно до якого продавець (ТОВ "ТД "Паладіум") зобов'язувалось поставити палиливно-мастильні матеріали замовнику (ТОВ "Мельхіор-Агро). Продавець поставляє нафтопродукти на умовах самовивозу або транспортом, наданим Продавцем, з наступним вішкодуванням транспортних витрат Покупцем.
Позивачем по операціям із ТОВ "ТД "Паладіум" у червні 2011р. до податкового кредиту віднесено суму ПДВ - 123199,49 грн., у липні 2011р.-124787,33 грн., у вересні 2011р. 139304,07 грн. (ст. 25, 28 акту № 1683).
Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі, згідно платіжних доручень. Перевезення вантажу від ТОВ "ТД "Паладіум" проводилось ФОП ОСОБА_3, власними автоцистернами на підставі угоди із позивачем про надння транспортних послуг. Товарно-транспортні накладні по доставці дизпалива оформлені належним чином та були надані під час проведення перевірки.
Суд не погоджується з висновком ДПІ щодо зменшення сум податкового кредиту та витрат з підстав викладених в актах перевірки позивача при взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Паладіум" за червень, липень, вересень 2011р., щодо безтоварності операцій з придбання нафтопродуктів у вказаний період, оскільки аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат по операціям з ТОВ "ТД "Паладіум", які були предметом перевірки.
Вищезазначені первинні документи підтверджують реальний факт поставки ТОВ "ТД "Паладіум", позивачу нафтопродуктів.
Отже у ДПІ відсутні підстави позбавляти позивача права на формування витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ "ТД "Паладіум".
Щодо господарських операцій позивача із ПВКП "Аверс" суд зазначає наступне.
Між підприємствами укладено договір купівлі-продажу від 25.02.2011р. відповідно до якого продавець (ПВКП "Аверс) у квітні поставив дизпаливо, бензин покупцю ТОВ "Мельхіор-Агро" на загальну суму 700000,0 в тому числі ПДВ 120500,22 грн. та у вересні 2011р на загальну суму 686178,26 грн., в тому числі ПДВ 114363,05 грн.(ст. 5, 10 акту № 1683)
Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі.
Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3 на підставі угоди із позивачем про надання транспортних послуг, що підтверджується товарно-транспортними накладними.
ДПІ у м. Херсоні визнало угоди ПВКП "Аверс" недійсними на підставі висновків актів від 30.01.2012р. та 21.05.2012р. оскільки всі угоди ПВКП "Аверс" із постачальниками та покупцями визнані безтоварними, відповідно безтоварною є і угода із ТОВ "Мельхіор-Агро" .
Суд не погоджується із таким висновком ДПІ у зв'язку із тим, що господарські операції позивача з ПВКП "Аверс" щодо придбання дизельного пального та бензину у період червень, липень, вересень 2011р. підтверджені первинними бухгалтерськими документами.
Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.
Суд дослідив у судовому засіданні бухгалтерські довідки про рух товару, придбаного позивачем у ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" протягом ІІ-ІІІ кварталів 2011 року, що підтверджує подальшу реалізацію ПММ та зміну майногового стану позивача. Відбувався також і рух коштів на розрахункових рахунках позивача у зв'язку із придбанням та подальшою реалізацією зазначеного товару, що також підтверджується бухгалтерською довідкою.
ДПІ не надало до суду належних доказів того, що на момент проведення господарських операцій з позивачем ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання та укладали недійсні правочини.
На підтвердження реальності поставки ППМ позивачем надані копії документів: договори, видаткові і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, автоцистерн, які належать ФОП ОСОБА_3, який здійснював перевезення товару від контрагентів позивачу, ліцензії ФОП ОСОБА_3 про право надання послуг з перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, акти приймання-передачі нафтопродуктів, паспорти та сертифікати відповідності нафтової продукції, довідки про рух товарів та коштів за ІІ-ІІІ квартал 2011р.
Товар (дизпаливо, бензин), отриманий від ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" в подальшому був реалізований позивачем кінцевим споживачам.
Тобто судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки товару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності.
Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів та не підтверджені податковим органом належними доказами.
Також безпідставними є посилання відповідача на порушення контрагентами позивача ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" вимог податкового законодавства при документуванні придбання товару від своїх контрагентів. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавців своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку, його взаємозалежних осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Однак таких доказів податковим органом до суду не надано і вказані обставини відповідачем під час проведення перевірки не досліджувалися.
ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" на момент придбання товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.
Отже у судовому засіданні встановлено, що контрагенти позивача ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" на час здійснення господарських операцій із позивачем у 2011р., були зареєстровані юридичними особами та платниками ПДВ, мали право виписувати податкові накладні. Щодо їх або їх посадових осіб відсутні рішення судів щодо здійснення фіктивного підприємництва або укладення недійсних правочинів. Поставка позивачу товару ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами, до яких у податкового органу відсутні зауваження, придбаний позивачем товар та послуги використані у його власні оподатковуваній господарській діяльності.
За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність виконання укладених позивачем з ПВКФ "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони" та ТОВ "ТД "Паладіум" договорів поставки, а тому вважає неправомірним виключення із витрат та податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаними контрагентами.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо зменшення сум податкового кредиту та витрат.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх повністю.
Керуючись ст.ст.94, 158-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.04.2013р. № 0002522200, № 0002532200, № 0002542200.
Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельхіор-Агро" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2294,00 грн. згідно квитанції від 09.09.2013р. № 11/17.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2013 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.6
Судове рішення № 35943077, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/3884/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: