Рішення № 3594300, 26.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/164

26.03.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергориск"

до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

про зобов’язання виконати платіжні доручення

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Панасюк В.В.- довіреність №17-Д від 20.02.2009р.;

від відповідача: Перегон Ю.О.- довіреність б/н від 12.02.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергориск" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про зобов’язання виконати платіжні доручення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення п.п. 2.2.1, 2.3.3, 4.2 Договорів банківського рахунку №№ 1/60/06-978, 1/60/06-980 від 16.06.2006 та п.3 ст.1068 ЦК України не перерахував кошти в сумі 65 312,19 євро та національній валюті в сумі 12 870, 00 грн. в день надходження до Банку відповідних розрахункових документів.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, зобов'язавши відповідача виконати платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 02.02.2009р. на суму 65 312,19 євро та національній валюті №45 від 02.02.2009р. на суму 12 870,00 грн., а також стягнути з відповідача понесені позивачем по справі судові витрати –85,00 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач здійснив всі необхідні та можливі дії щодо виконання платіжних доручень позивача та зазначив, що звільнений від виконання своїх зобов'язань в зв'язку з тим, що виконання таких зобов'язань відповідача зупинено на час дії мораторію, то предмет спору щодо виконання платіжних доручень взагалі відсутній, а будь-яка відповідальність щодо невиконання таких зобов'язань не може бути застосована до відповідача, у зв'язку з відсутністю в таких діях його вини.

Ухвалою від 02.03.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.03.2009 р.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом, за згодою представника позивача та відповідача в судовому засіданні 26.03.2009 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договори банківського рахунку № 1/60/06-978 та № 1/60/06-980 (надалі - Договори), за умовами п. 1.1 яких відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточні рахунки в євро та в національній валюті (далі Рахунки) для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за Рахунком здійснюються після отримання від позивача повідомлення з відміткою про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.

На підставі п.п. 2.2.1, 2.3.3. Договорів позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, а відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач керуючись правом, передбаченим п.п. 2.2.1, 2.3.3. Договорів, 02.02. 2009 р. подав до відділення №60 Філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 02.02.2009р. (перерахування власних коштів в інший банк на суму 65 312,19 євро) та №45 від 02.02.2009р. (поповнення особистого рахунку у Броварській ФАТ «Укрінбанк» на суму 12 870,00 грн.), копії платіжних доручень залучено до матеріалів справи.

Виписки відділення відповідача підтверджують, що всі вказані кошти були списані з рахунку позивача 03.02.2009 р.

Пунктом 4.2 Договорів передбачено, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли в операційний час, з 9:00до 16:00, виконуються відповідачем того ж дня.

Однак, в день надходження до Банку вказаних платіжних доручень відповідач не перерахував кошти в розмірі 65 312,19 євро та 12 870,00 грн.

09.02.2009р. позивач звертався до відповідача з претензіями №№ 18, 19 надати інформацію про стан розрахунків та пояснити причини затримки платежів (копії листів в матеріалах справи).

Зазначені звернення залишилися поза увагою позивача, незважаючи на те, що Листом НБУ України від 28.01.2009р. № 25-112/218-1236 передбачено інформування клієнтів про невиконання розрахункових документів в строк, передбачений ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію від 12.02.2009р. (копія претензії в матеріалах справи).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов’язання не виконав, кошти позивача в розмірі 65 312,19 євро та 12 870,00 грн. за призначенням не перерахував.

Пунктом 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 “Про призначення тимчасової адміністрації в Відкритому акціонерному товариству Комерційному банку “Надра” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договорами.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом зобов’язання відповідача виконати платіжні доручення, перерахувати кошти позивача в розмірі 65 312,19 євро та 12 870,00 грн. за призначенням.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов»язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) виконати платіжні доручення №1 від 02.02.2009р. на суму 65 312,19 євро (шістдесят п'ять тисяч триста дванадцять євро 19 євроцентів) та №45 від 02.02.2009р. на суму 12 870,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят грн.) поданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергориск" (03148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 7, оф. 141., ідент. код 19255493) до відділення № 60 Філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергориск" (03148, м. Київ, вул. Т. Строкача, 7, оф. 141., ідент. код 19255493) 85 (вісімдесят п’ять) грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: