Рішення № 3594210, 27.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2009

Справа №2-24/985-2009

За позовом Товариства з обмеженою «Союз-Віктан Трейд» (04053 м. Київ, вул. Воровського, 4; ідентифікаційний код 33643230)

До відповідача Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, пл. Червоного жовтня, 3, кв. 6; ідентифікаційний номер 3117307947)

Про стягнення 26723,21 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – Рєдкозубова О.Є., довіреність № 22/33-14/1148 від 11.07.2006 р., у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою «Союз-Віктан Трейд» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни про стягнення 26723,21 грн., в тому числі: 20217,87 грн. основного боргу, 1023,02 грн. інфляційних втрат, 159,88 грн. річних, 1279,04 грн. пені та 4043,40 грн. – штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого йому товару за договором поставки № 31/08-44сф/80-1249 від 06.11.2008 р. на суму 20217,87 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою «Союз-Віктан Трейд» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з чим, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній документами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

06.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Щербіною Юлію Олегівною (Покупець) був укладений договір поставки № 31/08-44сф/80-1249.(а.с. 29-30).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, далі по тексту іменовані як продукція та/або товар, у асортименті, партіями, відповідно до накладних, на умовах дійсного договору.

Узгоджені сторонами кількість, асортимент та ціни продукції (партії продукції), що продається за дійсним договором зазначається у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, що є невід’ємною частиною дійсного Договору.

Строк дії Договору визначений пунктом 1.4 Договору та становить з моменту підписання сторонами та діє до кінця року, зазначеного в преамбулі дійсного договору, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх проведення. Якщо жодна зі сторін Договору за 30 днів до закінчення строку його дії не повідомить іншу сторону про його припинення, договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Згідно з пунктом 2.3 Договору Покупець сплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу Постачальника. Підставою для оплати товару, отриманого Покупцем по дійсному Договору є видаткова накладна або ТТН №1/алког/, або дійсний Договір.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що Покупець зобов’язується оплачувати кожну придбану по дійсному Договору партію товару не пізніше 7- ми календарних днів з дати ї отримання. (дати складання накладної).

Позивачем у виконання своїх зобов’язань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар на суму 26517,87 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи видатковою накладною № РН-55-024220 від 21.11.2008 р. (а.с. 31).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладній, а також довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 32).

Відповідачем частково було оплачено вартість отриманого товару у розмірі 6300,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи фіскальними чеками (а.с. 33).

Проте, відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 20217,87 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 20217,87 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою «Союз-Віктан Трейд» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні представником позивача були надані докази оплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 1467,87 грн.(а.с.42-43).

Вказана сума у розмірі 1467,87 грн. була сплачена відповідачем частками 27.02.2009 р., 12.03.2009 р., 13.03.2009 р., 19.03.2009 р., 20.03.2009 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку (17.02.2009 р. – відповідно до штампу відділення поштового зв’язку на конверті у матеріалах справи).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 1467,87 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на момент розгляду справи за відповідачем існує заборгованість по сплаті за отриманий товар за договором поставки № 31/08-44сф/80-1249 від 06.11.2008 р. відповідно до видаткової накладної № РН-55-024220 від 21.11.2008 р. у розмірі 18750,00 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар – алкогольні напої відповідно до видаткової накладної від 21.11.2008 р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним існує заборгованість у розмірі 18750,00 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1023,02 грн. інфляційних втрат та 159,88 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов’язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни інфляційних втрат за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. у розмірі 1023,02 грн. суд визнає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни 3% річних за період 28.11.2008 р. по 30.01.2009 р. у розмірі 159,88 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1279,04 грн. та штрафу у розмірі 4043,40 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку недодержання строків оплати продукції, зазначених в пункті 2.4 дійсного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати складає більш 30 календарних днів Покупець, крім того, зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості партії товару, оплата якого прострочена.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1279,04 грн. за період з 28.11.2008 р. по 30.01.2009р. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Заявлена до відшкодування сума штраф у розмірі 4043,40 грн. також визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.04.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Щербіни Юлії Олегівни, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, пл. Червоного жовтня, 3, кв. 6; ідентифікаційний номер 3117307947) на користь Товариства з обмеженою «Союз-Віктан Трейд» (04053 м. Київ, вул. Воровського, 4; ідентифікаційний код 33643230; п/р 2600114865, в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 300335) 18750,00 грн. основного боргу, 1023,02 грн. інфляційних втрат, 159,88 грн. річних, 1279,04 грн. пені, 4043,40 грн. – штрафу, 267,23 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1467,87 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.