Рішення № 35940641, 04.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р.Справа № 916/3167/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ошаріна Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бессараб І.І. за довіреністю № 51/2115 від 02.12.2013р.; Стрепетова Т.М. за довіреністю № 51/63 від 01.02.2013р.

Від відповідача: Белоусова С.В. за довіреністю № 107 від 02.01.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаське промислово-транспортне підприємство" до державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення 393 583,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаське промислово-транспортне підприємство" (далі по тексту - ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Одеська залізниця" (далі по тексту - ДП „Одеська залізниця") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 393 583,44 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 380 000 грн., пені в сумі 9 371,94 грн. та трьох відсотків річних в сумі 4 211,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № ОД/НХ-13-419 НЮ від 08.05.2013р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідачем позовні вимоги були визнані частково. Так, ДП „Одеська залізниця", погоджуючись із заявленою до стягнення сумою основного боргу, просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 228,58 грн. та трьох відсотків річних на суму 93,40 грн., посилаючись на неправомірність нарахування позивачем вказаних сум у спірних правовідносинах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

08.05.2013р. між ДП „Одеська залізниця" (Замовник) та ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" (Постачальник) було укладено договір поставки № ОД/НХ-13-419НЮ, у відповідності до п.п. 1.1 - 1.3, 3.1 Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовнику певну продукцію, далі по тексту договору - товар, відповідно до специфікації (додаток № 1), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Найменування товару: гарнітура електроприводу для забезпечення матеріалами верхньої будови колії Одеської залізниці. Виробник товару: ТОВ „Керченський стрілочний завод", м. Керч, Україна. Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Підписанням Специфікації № 1 сторонами по справі було погоджено, що предметом договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. є гарнітура електроприводу для стрілки типу Р65 марки 1/11-1/9 колії 1520 мм, проект 1116.00.000, праві, ліві, у кількості 100 шт., загальною вартістю 597 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п. 5.3, 9.5 договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. представник Замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку - фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника довіреність, що підтверджує право Замовника на отримання даної партії товару. Підтвердженням про одержання товару Замовником є акт прийому-передачі товару та видаткова накладна, виписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. позивачем було передано у власність ДП „Одеська залізниця" товар - гарнітуру електроприводу для стрілки типу Р65, марки 1/11-1/9 колії 1520 мм, проект 1116.00.000. праві, ліві, загальною вартістю 597 000,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту від 27.05.2013р. приймання-передачі до рахунку № 69 від 27.05.2013р., видаткової накладної № 50 від 27.05.2013р. та виданою ДП „Одеська залізниця" на ім'я свого представника довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 110 від 27.05.2013р.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дати його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару та видаткової накладної.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату вартості придбаного ним товару лише частково на суму 217 000 грн. із порушенням строків внесення даних платежів, чим порушив прийняті на себе за договором поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. грошові зобов'язання. В результаті викладеного, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у ДП „Одеська залізниця" утворилась заборгованість перед ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" за вищезазначеним договором в сумі 380 000,00 грн., факт існування якої відповідачем було визнано під час розгляду даної справи.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" в частині стягнення з ДП „Одеська залізниця" заборгованості за придбаний товар в сумі 380 000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 4 211,50 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем арифметичних помилок при визначенні підсумкових результатів суми трьох відсотків річних окремих періодів прострочення та необґрунтованості збільшенні тривалості терміну прострочення відповідачем зобов'язань на 1 день. З огляду на викладене, суд зазначає, що правильним розрахунком трьох відсотків річних у спірних правовідносинах має бути:

597 000 грн. * 14 (кількість днів прострочення з 10.07.2013р. по 23.07.2013р. включно) * 0,03/365 = 686,96 грн.

400 000 грн. * 97 (кількість днів прострочення з 24.07.2013р. по 28.10.2013р. включно) * 0,03/365 = 3 189,04 грн.

380 000 грн. * 10 (кількість днів прострочення з 29.10.2013р. по 07.11.2013р. включно) * 0,03/365 = 312,33 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати трьох відсотків річних в сумі 4 188,33 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 11.2 договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. за несвоєчасну оплату Замовник виплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

З посиланням на п. 11.2 договору поставки № ОД/НХ-13-419НЮ від 08.05.2013р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 9 371,94 грн. за порушення останнім грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилок при його здійсненні, які аналогічні за змістом помилкам, допущеним при здійсненні нарахування трьох відсотків річних. З огляду на викладене, суд зазначає, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

597 000 грн. * 14 (кількість днів прострочення з 10.07.2013р. по 23.07.2013р. включно) * 0,07/365 = 1 602,90 грн.

400 000 грн. * 20 (кількість днів прострочення з 24.07.2013р. по 12.08.2013р. включно) * 0,07/365 = 1 534,24 грн.

400 000 грн. * 77 (кількість днів прострочення з 13.08.2013р. по 28.10.2013р. включно) * 0,065/365 = 5 484,93 грн.

380 000 грн. * 10 (кількість днів прострочення з 29.10.2013р. по 07.11.2013р. включно) * 0,065/365 = 676,71 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 9 298,79 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „Одеська залізниця" перед ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" в загальній сумі 393 487,11 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 380 000,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 4 188,33 грн. та пені в сумі 9 298,79 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Викладені обставини під час розгляду даної справи відповідачем не заперечувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" частково на суму 393 487,11 грн. Таким чином, із ДП „Одеська залізниця" слід стягнути на користь ТОВ „Донбаське промислово-транспортне підприємство" суму основного боргу в розмірі 380 000,00 грн., три відсотки річних в сумі 4 188,33 грн. та пеню в сумі 9 298,79 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 936 - 938, 942, 946 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 936 - 938, 942, 946 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця" /65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26004300364980 в філії ООУ „Ощадбанк", МФО 328845/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаське промислово-транспортне підприємство" /83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код ЄДРПОУ 31366355, п/р 26006962489520 у ПАТ „ПУМБ", МФО 334851/ суму основного боргу в розмірі 380 000 грн. 00 коп. /триста вісімдесят тисяч грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 4 188 грн. 33 коп. /чотири тисячі сто вісімдесят вісім грн. 33 коп./, пеню в сумі 9 298 грн. 79 коп. /дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім грн. 79 коп./, судовий збір в сумі 7 869 грн. 74 коп. /сім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 74 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 11.12.2013р.1

1Примітка: в судовому засіданні 04.12.2012р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення представникам сторін було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 09.12.2013р. Однак у зв'язку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному 09.12.2013р - 10.12.2013р., повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 - 85 ГПК України 11.12.2013р.

Суддя С.П. Желєзна