Постанова № 35940582, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 листопада 2013 року м.Київ №826/13987/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Маркетинг" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства Ук-раїни в м.Києві про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2013 №100270000/2013/300020/2, картки відмови від 06.06.2013 №100270000/2013/01094, стягнення надміру сплачених коштів у сумі 51520,58 грн.,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю підстав для повторного коригування відповідачем митної вартості товарів №№3, 5, 9, 13, яка вже коригувалася при визначенні розміру фінан-сової гарантії, а також невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58, 308 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію про вартість оцінюваного товару.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідачі явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.

Від Київської міжрегіональної митниці Міндоходів надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просить відмовити в позові з тих підстав, що відповідачем виявлено наступні розбіжності в поданих документах, які не унеможливлюють перевірку заявленої митної вар-тості, а саме: - у сертифікаті про походження від 02.05.2013 №13С3302А0277/00115, адреса відправника не відповідає адресі в контракті; - у митній декларації країни відправлення від 29.03.2013 йде посилання на інвойс від 29.03.2013 №7В12SС11864 та зазначено умови пос-тавки ФОБ, а у вказаному інвойсі умови поставки – СІФ Одеса; - у митній декларації країни відправлення, фактурна вартість товарів не відповідає фактурній вартості товарів, зазначеній в інвойсі від 29.03.2013 №7В12SС11864; - прайс-листі від 29.03.2013 вказано ціни лише на асортимент товарів, зазначений в інвойсі без виділення вартості транспортування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого. /P>

Судом встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №10К від 01.05.2010 з Компанією "Sellers Union Co., Ltd" (Китай) (Продавець) та відповідно до інвойсу від 29.03.2013 №7В12SС1186-4, позивачем придбано товар відповідного найменування, кількості та ціни, на загальну вартість 38205,228 дол. США.

Даний товар подано до митного оформлення згідно ВМД №100270000/2013/162883 від 20.05.2013 та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 305374,40 грн. (38205,228 дол.США), у т.ч.: товару №3 – 2515,45 дол. США, товару №5 – 806,72 дол. США, товару №9 – 2406,37 дол. США, товару №13 – 16277,70 дол. США.

При перевірці митним органом класифікації товарів зазначених у вказаній ВМД, това-ри №2, №7, №9 було направлено до відділу номенклатури та класифікації товару для визна-чення коду цих товарів.

З огляду на відсутність точних відомостей про код товарів згідно з УКТ ЗЕД, а також з метою уникнення простою транспорту та згідно із ст. 260 МК, прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг шляхом оформлення тимчасової митної декларації від 24.05.2013 №100270000/2013/191077 (ІМ-40ТН) і сплату позивачем фінансової гарантії. При цьому в ході консультацій для визначення розміру фінансової гарантії та її сплати було взято най-більші величини ставки податків і вартість товарів на підставі наявної у митниці інформації.

Так, з урахуванням наявної у відповідача інформації, позивачем (декларантом) задек-ларовано за резервним методом вартість товару №3 – 24639,65 грн. (3082,65 дол. США), товару №5 – 16113,89 грн. (2016 дол. США), товару №9 – 19234,15 грн. (2406,37 дол. США), товару №13 – 175613,97 грн. (21970,97 дол. США).

Після винесення Київською регіональною митницею рішення про визначення коду товару від 22.05.2013 №КТ-100270000-0123-2013 позивачем подано до митного оформлення додаткову декларацію ВМД №100270000/2013/165049 від 04.06.2013.

Судом встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість товарів №3, №5, №9, №13 на наступному рівні: товар №3 – 3680,97 дол. США, товар №5 – 2680,11 дол. США, товар №9 – 3186,70 дол. США, товар №13 – 38545,20 дол. США, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2013 №100270000/2013/300020/2.

Як зазначено в гр. 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з тим, що надані докуме-нти містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а наявна у мит-ного органу інформація призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Відповідач зазначив наступні розбіжності, що не дозволяють йому переві-рити митну вартість за першим методом: - у експортній декларації умови поставки FOB (в МД CIF); - ціна товару в експортній декларації відрізняється від МД; - у сертифікаті про походження від 02.05.2013 №13С3302А0277/00115 інший юридичний адрес відправника, ніж в контракті. В рішенні зазначено, що визначена відповідачем відповідно до ст. 64 МК митна вартість товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристи-ками згідно ВМД від 15.05.2013 №100250000/2013/56659, 29.05.2013 №10025000/2013/28116.

У зв'язку з прийняттям відповідачем вищевказаного рішення, ним також винесено картку відмови від 06.06.2013 №100270000/2013/01094.

Судом встановлено, що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 05.07.2013 №100270000/2013/169149, згідно з якою проведено митне оформлення товару, а позивачем сплачено ПДВ на 33387,69 грн. та мита на 18132,89 грн. більше.

Також, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про перег-ляд і скасування рішення про коригування митної вартості, в задоволенні якого відповідач відмовив листом від 09.07.2013 №14.1/2-11/1730 з тих підстав, що позивач не скористався правом випуску товарів у вільний обіг відповідно до вимог п. 7 ст. 55 МК.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України, та картки відмови у митному оформленні.

Частиною 2 ст. 308 МК передбачено, що якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягає сплаті, внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, розмір фінансової гарантії визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кіль-кості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з огляду на неможли-вість точного визначення коду окремих товарів згідно УКТЗЕД митна вартість товарів №№3, 5, 13 була задекларована позивачем з урахуванням відомостей про найбільшу величину вар-тості подібних товарів, наданих митницею під час консультацій з декларантом.

Розділ Х МК, як вірно зазначає позивач, не передбачає повторного коригування мит-ної вартості товарів, якщо така попередньо була визначена на підставі наданих митницею вартісних показників, у зв'язку з чим суд вважає неправомірним повторне коригування відпо-відачем митної вартості товарів №№3, 5, 13.

У своїх письмових запереченнях відповідач не навів спростування вищевказаним обставинам і доводам позивача, водночас посилання відповідача на розбіжності в докумен-тах і неможливість визначення митної вартості за ціною договору, суд не бере до уваги, оскільки митна вартість визначалася за повідомленими митницею вартісними показниками подібних (аналогічних) товарів при визначенні розміру фінансової гарантії.

Митна вартість товару №9 у розмірі 19234,15 грн. (2406,37 дол. США), як вбачається з матеріалів справи, визначалася позивачем виходячи з його контрактної вартості та вході консультацій з митницею не збільшувалась і складається з ціни на товар 2215,104 дол. США та транспортних витрат - 191,27 дол. США, які позивач сплачує на користь Продавця за умовами CIF.

Суд, також вважає неправомірним наступне коригування відповідачем митної вартості товару №9 з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вар-тості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;

5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що під-тверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК.

Частиною 1 ст. 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, на підтвердження заяв-леної митної вартості товару за ціною договору декларант подав до митного оформлення:

- контракт №10К від 01.05.2010 з Компанією "Sellers Union Co., Ltd" (Китай);

- інвойс від 29.03.2013 №7В12SС1186-4 на загальну суму 38205,228 дол. США;

- прайс-лист від 29.03.2013;

- коносамент від 29.03.2013 №SUNE1303299;

- пакувальний лист до інвойсу від 29.03.2013 №7В12SС1186-4;

- CMR від 19.05.2013 №19721;

- експертна декларація країни відправлення від 29.03.2013 №310420130549798422.

Вказані документи, копії яких наявні у справі, передбачені ч. 2, ч. 3 ст. 53 МК та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо вартісних і кількісних показників товару та містять дані, що підтверджують ціну товарів, яка підлягала сплаті пози-вачем на користь продавця, у т.ч. товару №9.

У ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей. Відпо-відач не спростував фактурну вартість оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спро-можність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позива-чем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів.

Водночас заперечення відповідача і зроблені ним у гр. 33 оскаржуваного рішення записи про неможливість перевірки заявленої митної вартості є безпідставними, а посилання на відсутність повних відомостей чи наявність розбіжностей є формальними і несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів, що вбачається з наступного.

Так, відповідач вірно зауважив у гр. 33 оскаржуваного рішення про те, що адреса від-правника Компанії "Sellers Union Co., Ltd" у сертифікаті про походження від 02.05.2013 №13С3302А0277/00115 не відповідає адресі в контракті, однак це не спростовує факт постав-ки товару саме вказаним Продавцем, а також не впливає на кількісні і вартісні значення товарів №3, №5, №9, №13, а сертифікат про походження не відноситься до документів, що підтверджують митну вартість товарів, тому дана обставина не впливає на митну вартість оцінюваних товарів.

Крім цього, зазначена в сертифікаті адреса відправника відповідає тій, що зазначена в інших товаросупровідних документах, складених у 2013р., зокрема в інвойсі, прайс-листі, пакувальному листі, коносаменті.

Зазначені в прайс-листі Компанії "Sellers Union Co., Ltd"від 29.03.2013 ціни на товари відповідають цінам, що вказані в інвойсі і не містять розбіжностей. Відсутність у прайс-листі відомостей про вартість перевезення на умовах CIF не спростовує достовірність таких витрат, які вказані в інвойсі в розмірі 1950 дол. США, і які включені позивачем до складу митної вартості оцінюваних товарів./P>

Запис в гр. 33 оскаржуваного рішення про те, що в митній декларації країни відправ-лення від 29.03.2013 зазначено умови поставки ФОБ, а також про те, що фактурна вартість товарів не відповідає фактурній вартості товарів, зазначеній в інвойсі від 29.03.2013 №7В12SС11864, не впливає на ціну, за якою позивач придбав товар №9 - 2215,104 дол. США та розмір транспортних витрат - 191,27 дол. США., визначений пропорційно вазі товару №9 (1427,60 кг брутто/1344,60 кг нетто) до загального загальній вазі вантажу (14554,10 кг брутто/13841,10 кг нетто), а разом 2406,37 дол. США.

Таким чином, заперечення відповідача не свідчать про дійсну неможливість перевірки митної вартості товару №9 за ціною договору на підставі наданих до митного оформлення документів.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи місти-ли розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відпо-відачем не виявлено, а судом таких не вбачається.

Необґрунтованість і формальність заперечень відповідача підтверджується також і тим, що на підставі одних й тих самих документів, наданих декларантом до митного оформ-лення, відповідачем було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів №№2, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 14, 15, 17 і коригування відповідачем не здійснювалося. Дана обставина вказує на те, що дійсною підставою коригування митної вартості є не допущені декларантом пору-шення, а наявність в базі даних митниці інформації про вищу митну вартість на аналогічний товар, у зв'язку з чим відповідач підвищив позивачу митну вартість як товару №9, так і това-рів №№3, 5, 13.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, зазначених відповідачем у пові-домленні, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декла-рантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митно-го оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним орга-ном документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосу-вання митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 і ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язко-вим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбаче-них ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких Київська регіональна митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументо-ваних пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визна-чення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів, що є вищою за контрактну ціну оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність пору-шень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості това-рів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Окремо суд зазначає про необґрунтованість відмови відповідача щодо відсутності під-став для перегляду і скасування рішення про коригування митної вартості, оскільки вказані відповідачем причини, а саме те, що позивач не скористався правом випуску товарів у вільний обіг відповідно до вимог п. 7 ст. 55 МК, прямо суперечать обставинам справи, згідно з якими позивач скористався таким правом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, та оформив тимчасову від 24.05.2013 №100270000/2013/191077 (ІМ-40ТН).

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київ-ської регіональної митниці від 06.06.2013 №100270000/2013/300020/2 та картки відмови від 06.06.2013 №100270000/2013/01094, тому вимога про визнання їх протиправними і скасу-вання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, прийняття відповідачем неправомірного рішення про коригу-вання митної вартості товарів безпідставно призвело до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару ПДВ на 33387,69 грн. та мита на 18132,89 грн. більше.

Статтею 27 МК встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або без-діяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх вип-лата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Слід зазначити, що згідно з пп. пп. "а" п. 1 Порядку взаємодії митних органів з органа-ми Державного казначейства в процесі повернення з Державного бюджету України помилко-во та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справ-лянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної мит-ної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєст-рованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362, дія цього Порядку не поширюється на повернення надмірно перерахованих (унесених) платниками коштів на депозитні рахунки, відкриті на ім'я митних органів в органах Державного казначейства України, за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" як передопла-та, або на відповідний рахунок, відкритий митним органом у вповноваженому банку за ба-лансовим рахунком 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності" як доплата або грошова застава.

Також, відповідно до пп. "в" п. 1 цього Порядку його дія не поширюється на вико-нання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Враховуючи неправомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товару та необґрунтованість відмови відповідача щодо визнання задекларованої митної вартості, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету через ГУ ДКСУ у м. Києві, а відтак вимога позивача про повернення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідач не спростував доводів позивача і наданих ним доказів та не довів наявність достатніх законних підстав для коригування митної вартості товарів №№3, 5, 9, 13.

З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Маркетинг".

2. Взнати протиправним і скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 06.06.2013 №100270000/2013/300020/2 та картку відмови в митному оформленні від 06.06.2013 №100270000/2013/01094.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Перфект Маркетинг" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 33387,69 грн. та мита у розмірі 18132,89 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Маркетинг" судовий збір у сумі 515,22 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко