Постанова № 35939549, 09.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа № 922/3879/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравець Т.В., суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю. О.

за участю представників:

позивача - Редіна В.Б., довіреність №02-15/1-120 від 29.11.2013 року.

відповідача - Сердюк Ю.О., довіреність №28/10/2013-1 від 28.10.2013 року.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Модель Всесвіту», м. Харків (вх. № 3424 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013р. по справі № 922/3879/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Земельний банк», м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство «Національні інвестиції», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Модель Всесвіту», м. Харків

про стягнення 100000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача в часткове погашення заборгованості 100000,00 грн. за договором зворотної вимоги від 14.01.2010р., позивач також просить витрати по сплаті судового збору віднести на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2013 р. у справі №922/3879/13 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Модель Всесвіту», м. Харків на користь Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» 100000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором зворотної вимоги від 14.01.2010р. та 2000,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи господарський суд порушив норми процесуального права, не надавши можливості представнику відповідача належним чином здійснити юридичне супроводження підприємства відповідача у даній справі. Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не застосовано строк позовної давності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2013р.

У судове засідання 03.12.2013 р. представники сторін підтримали свої вимоги, зокрема, представник позивача просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, представник відповідача просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно договору про надання міжбанківського кредиту № 309/07-МБ, укладеного між Харківським акціонерним комерційним банком Земельний банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк") та Відкритим акціонерним товариством АБ "Національні інвестиції" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції") 26.11.2007р., позивач надав 3-й особі міжбанківський кредит в сумі 6000000,00 грн. із строком повернення, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 23.11.2009р., не пізніше 19.11.2010р. зі сплатою 12 % річних.

Платіжним дорученням № 7866685 від 26.11.2007р. (а.с. 37) підтверджується факт надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" кредиту в сумі 6000000,00 грн.

Тією ж датою, 26.11.2007р. між Акціонерним банком «Національні інвестиції» та Відкритим акціонерним товариством «Модель всесвіту» (позичальник) було укладено кредитний договір №791-07 за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 6000000,00 грн. на строк з 26.11.2007р. по 20.11.2009р. включно, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Даний факт встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2012р. по справі №5011-3/9911-2012.

15 грудня 2008 року між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та позивачем укладено договір застави майнових прав № 791/ЗМП, предметом якого є майнові права на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № 162361011007 в АБ "Національні інвестиції", МФО 300498 на підставі договору про надання міжбанківського кредиту № 309/07-МБ від 26.11.2007р.

Пунктом 2.1. вказаного договору сторони визначили, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (3-ї особи у справі), що випливають із кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути заставодержателю фактично отриманий кредит в сумі 6000000,00 грн., передбачені кредитним договором відсотки, а також штрафні санкції та завдані збитки у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Згідно з п. 2.3. сума заставлених грошових коштів складає 6000000,00 грн.

14 січня 2010 року між позивачем та ВАТ (ПАТ) "Модель Всесвіту" був укладений договір зворотної вимоги (регресу), відповідно до п. якого сторони передбачили, що у разі якщо Акціонерний банк "Національні інвестиції" (3-я особа по справі) на підставі укладених з кредитором договорів: про надання міжбанківського кредиту № 309/07-МБ від 26.11.2007р., і всіх додаткових угод до нього та застави майнових прав № 971/ЗМП від 26.11.2007р., і всіх додаткових угод до нього, здійснить звернення стягнення на визначені вказаним договором застави майнові права (кредитора), кредитор (позивач по справі) набуває право зворотної вимоги (регресу) до боржника в повному обсязі майнових прав, на які фактично звернено стягнення.

Відповідно до п. 2 договору зворотної вимоги боржник зобов'язується виконати регресні вимоги кредитора за цим договором протягом трьох місяців з моменту виникнення умов п. 1 цього договору зі сплатою 12 % річних.

Згідно з п. 3 цей договір укладено відповідно із ст. 212 Цивільного кодексу України з відкладальною умовою: він набуває чинності у разі звернення стягнення на майнові права, які надані в заставу за договором застави.

В п. 4.1. договору застави № 791/ЗМП від 15.12.2008р. в свою чергу визначено, що звернення стягнення на предмет застави проводиться у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором та здійснюється заставодержателем самостійно без отримання згоди заставодавця шляхом списання грошових коштів меморіальним ордером з рахунку заставодавця.

Відповідно до заяви про зарахування зустрічних позовних вимог за №1738/03 від 10 червня 2010 року, наданого позивачем до матеріалів справи (47 т.1), ПАТ «Банк «Національні інвестиції» повідомив позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №791/ЗМП від 15.12.2008р. шляхом зарахування зустрічних вимог, які виникли станом на 10.06.2010р., а саме:

- 6000000,00 грн. - заборгованість позичальника перед банком по кредиту за кредитним договором;

- 78904,11 грн. - заборгованість позичальника перед банком по сплаті відсотків за кредитним договором;

- 6000000,00 грн. - заборгованість банка перед заставодавцем по кредиту за договором № 309/07-МБ від 26.11.2007р.;

- 78904,11 грн. - заборгованість банка перед заставодавцем по сплаті відсотків за договором № 309/07-МБ від 26.11.2007р.

В матеріалах справи є рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2012р. у справі № 5011-3/9911-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р., яким встановлено факт списання третьою особою з особового рахунку ПАТ "Земельний банк" грошових коштів на підставі меморіальних ордерів №№ 279995, 279996, 279997 від 10.06.2010р. згідно з п. 4.1. договору застави в сумі 6078904,11 грн.

Відповідно до письмової вимоги вих.№ 02-15/1555 від 15.06.2010р. (а.с. 19 т.1), надісланої відповідачу, позивачем повідомлено, що у зв'язку з закінченням терміну дії договору про надання міжбанківського кредиту № 309/7-МБ від 26.11.2007 року, АБ "Національні інвестиції" повідомив ПАТ "ЗЕМБАНК", про те, що згідно укладеного договору застави між ПАТ "ЗЕМБАНК" та АБ "Національні інвестиції" № 791/ЗМП від 26.11.2007 року - АБ "Національні інвестиції" задовольнив свої вимоги по кредитному договору №791-07 від 26.11.07р. до позичальника ТОВ „Модель Всесвіту" за рахунок списання заборгованості по міжбанківському кредиту № 309/7-МБ від 26.11.2007 року в сумі 6078904,11 грн.

Відповідач вимогу позивача сплатити заборгованість в сумі 6078904,11 грн. не виконав, письмової відповіді позивачу не надав, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача частини суму боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд встановив наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

З таким висновком погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору зворотної вимоги (регресу) від 14.01.2010р. передбачено, що він укладений з відкладальною обставиною - відповідно до п. 3 договору він набуває чинності у разі звернення стягнення на майнові права, які надані в заставу за договором застави майнових прав № 791/ЗМП від 15.12.2008р.

До того ж, банк "Національні інвестиції" самостійно у відповідності до п. 4.1. договору застави звернув стягнення на предмет застави шляхом списання грошових коштів меморіальними ордерами з рахунку позивача.

Як зазначалось вище, факт списання третьою особою (Банк "Національні інвестиції") грошових коштів з особового рахунку ПАТ "Земельний банк" на підставі меморіальних ордерів №№ 79995, 279996, 279997 від 10.06.2010р. згідно з п. 4.1. договору застави в сумі 6078904,11 грн. встановлений рішенням господарського суду м. Києва від 14.08.2012р. у справі № 5011-3/9911-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р.

Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

У відповідності до положень ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Крім того, у відповідності до положень ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). А згідно до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у зобов'язанні. Стаття 20 ЗУ "Про заставу" також має таке положення, що до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, враховуючи, що банк "Національні інвестиції" звернув стягнення на предмет застави шляхом списання грошових коштів меморіальними ордерами з рахунку позивача, відповідно до умов, укладеного між сторонами правочину (договір застави майнових прав №791/ЗМП від 15.12.2008р.), колегія суддів погоджується з господарським судом стосовно того, що визначена договором відкладальна обставина настала, а отже і настав строк виконання зобов'язання за договором зворотної вимоги (регресу) від 14.01.2010р.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено його процесуальне право на присутність у судовому засіданні. Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи, розгляд даної справи судом першої інстанції неодноразово відкладався (ухвали від 24.09.2013р., 03.10.2013р.) за клопотаннями відповідача (а.с. 21, 49) про відкладення розгляду справи. Рішенням першої інстанції встановлено, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду по суті, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, та враховуючи положення статті 22 ГПК України, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення господарським судом норм процесуального права.

Стосовно доводів апелянта щодо незастосування судом першої інстанції строків позовної давності, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України, позовні давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи відсутня письмова заява відповідача про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції, а також відсутнє посилання у протоколах судового засідання про застосування відповідачем строків позовної давності усно.

Отже, доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення господарського суду у справі № 922/3879/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Модель Всесвіту», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013р. по справі №922/3879/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 09.12.2013р.

Головуючий суддя Т.В. Кравець

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов