Постанова № 35937948, 14.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 жовтня 2013 року Справа № 814/2436/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", ОСОБА_1 доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, провизнання дій неправомірними, скасування постанови № 55 від 07.05.2013 року, За участю представників:

Представник відповідача: Алейнікова В.М., довіреність, від 20.05.13;

Представник позивача від ТОВ "Нафтова будівельна компанія": Авраменко С.К.,, довіреність, від 14.06.13;

Представник позивача від ОСОБА_1: ОСОБА_4, довіреність, від 20.05.13;

Представник позивача від ТОВ "Нафтова будівельна компанія": Сташук О.Г.,, довіреність, від 20.05.13;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" (далі - позивач 1, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом, з такими позовними вимогами:

- визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - відповідач, Інспекція) щодо призначення та проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об`єкті будівництва «Установки автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-Б-10» на діючій АЗС за адресою пр.-т Жовтневий, 55/2, м. Миколаїв (далі-Об`єкт), оформленого відповідним актом перевірки від 17.05.2013 року.

- визнати неправомірною та скасувати постанову № 55 від 07.05.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 41 292 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на відсутність підстав для проведення Інспекцією перевірки, на недоведеність висновків відповідача про допущені позивачем 1 порушення.

ОСОБА_1 (надалі - позивач 2, ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції № 186 від 07.05.2013 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача 3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

- визнати протиправним та скасувати припис № 177 від 25.04.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою від 22.08.2013 року суд об'єднав справи за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова будівельна компанія» та ОСОБА_1 в одне провадження для спільного розгляду (т. с. 1, ар. с. 73-74).

У поясненнях від 04.10.2013 (т. с. 1, ар. с. 102-105) ОСОБА_1 вказала, що відповідач не дотримався норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), зокрема в частині строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідач надав письмові заперечення проти позовів (т. с. 1, ар. с. 56-64, т. с. 2, ар. с. 44-76), в яких вказав на те, що факти порушення позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів, норм і правил були доведені належним чином, тому застосування до позивачів заходів впливу (в тому числі накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності) було обґрунтованим і правомірним.

В судовому засіданні представники позивачів і ОСОБА_1 вимоги позовів підтримали, а представник відповідача просила у задоволенні позовів відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора і ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

25 квітня 2013 року посадова особа Інспекції - головний державний інспектор Південного інспекційного відділу Котляр А.О. склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт, т. с. 1, ар. с. 17-18).

Відповідно до Акта, при перевірці був присутній представник позивача 1 Авраменко С.К.; перевірці підлягало дотримання вимог законодавства Товариством; об'єкт будівництва - "Установка автомобільного газозаправного пункту "СЗГ-Б-10" на діючій АЗС за адресою: пр.-т Жовтневий, 55/2, м. Миколаїв (далі-Об`єкт).

За висновками Акта:

розроблена проектна документація на Об'єкт не відповідає п. 8.151 ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання"; розміщення автомобільного газозаправного пункту можливо тільки після реконструкції існуючої АЗС; розрахунок щодо віднесення Об'єкту до ІІ категорії складності не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2012.

Протоколом від 25.04.2013 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складеним стосовно Товариства (далі - Протокол № 1, т. с. 1, ар. 15-16), Інспекція виявила порушення частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (наведення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.11.2012 № МК 08212222486 щодо найменування об'єкта будівництва), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до частини 8 статті 36 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон про регулювання), замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

У Протоколі № 1 відсутня інформація про те, що він був складений у присутності суб'єкта містобудування.

Постановою № 55 від 07.05.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Постанова № 55, т. с. 1, ар. 10-11) на Товариство, відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ", Інспекція наклала штраф в сумі 41 292 грн.

Приписом № 177 від 25.04.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис № 177, т. с. 2, ар. с. 9) Інспекція зобов'язала ОСОБА_1 (головного інженера проекту) до 25.06.2013 року вжити заходів щодо приведення проектної документації на Об'єкт відповідно до вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм.

Протоколом від 25.04.2013 року про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 (далі - Протокол № 2, т. с. 2, ар. с. 7-8), Інспекція виявила порушення - "проектна документація "Установка автомобільного газозаправного пункту "СЗГ-Б-10" на діючій АЗС за адресою пр.-т Жовтневий, 55/2, м. Миколаїв" виконана з порушенням державних будівельних норм, заниження категорії складності, що є порушенням п. 8.151 ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання", ст. ст. 31, 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою КМУ від 27 квітня 2011 р. № 557, та невиконання вимог ДБН А.2.2-3-2012 (зокрема, обов'язкового додатку М)", відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 961 КУпАП.

У Протоколі № 2 відсутня інформація про те, що він був складений у присутності суб'єкта містобудування.

Постановою № 186 від 07.05.2013 року по справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова № 186, т. с. 2, ар. 13) ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 961 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначені Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 (надалі - Положення про інспекцію). Так, згідно з пунктом 1 Положення про інспекцію, Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України (пункт 2 Положення про інспекцію) і здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні територіальні органи (пункт 6 Положення про інспекцію). Предметом державного контролю є дотримання юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (підпункт 8 пункту 4 Положення про інспекцію). Держархбудінспекція проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням, дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (підпункт 10 пункту 4 Положення про інспекцію) і складає акти перевірок у сфері містобудівної діяльності (підпункт 7 пункту 5 Положення про інспекцію).

У частині 2 статті 41 Закону про регулювання вказано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Суд відхиляє як хибні доводи позивачів про те, що Порядок № 553 регламентує проведення перевірок лише об'єктів, віднесених до IV i V категорії складності. Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. У цьому реченні слова "IV i V категорії складності" відносяться до слів "ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом …".

Пунктом 7 Порядку № 553 визначений перелік підстав для проведення позапланової перевірки, до яких зокрема віднесені звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства і вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

10.04.2013 до Інспекції надійшов лист за підписом першого заступника прокурора Миколаївської області (від 04.04.2013 № (15)07/1/4-129вих-13, надалі - лист Прокуратури, т. с. 1, ар. 61). У листі Прокуратури вказано, що "… необхідно здійснити в межах … повноважень державний контроль за дотриманням вказаними вище суб'єктами господарювання вимог державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. В разі виявлення порушень вимог законодавства вирішити питання про заборону експлуатації об'єктів". Необхідність здійснення державного контролю у листі обґрунтована пунктом 8 Положення про інспекцію. Відповідно до цієї норми, Держархбудінспекція України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців. Органи прокуратури до вказаних осіб не відносяться.

Як вказано у письмових запереченнях проти адміністративного позову Товариства (т. с. 1, ар. 44-59), лист Прокуратури Інспекція визначила як звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

У частині 2 статті 19 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (надалі - Закон про прокуратуру) вказано, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону про прокуратуру передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз. При цьому, відповідно до частини 2 статті 20 Закону про прокуратуру, дії, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону про прокуратуру, законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Таким чином, у тому випадку, якщо в процесі здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів виникає необхідність у проведенні відповідним контролюючим органом перевірки, єдина визначена законом форма, за якою цей контролюючий орган повідомляється про необхідність проведення перевірки, - це вимога прокурора. Закон про прокуратуру не передбачає можливості звернення органу прокуратури (як юридичної особи) до контролюючого органу з приводу порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність обставин, які Інспекцією могли бути визначені в якості підстав для проведення перевірки.

11 квітня 2013 Інспекція направила Товариству лист № 7/14-1661-13 (т. с. 1, ар. 63), яким повідомила про проведення з 17.04.2013 по 23.04.2013 позапланової перевірки на Об'єкті. У зазначений у повідомленні час перевірку здійснено не було. В судовому засіданні представник позивача 1 пояснив, що перелічені у листі Інспекції документи він передав посадовій особі Інспекції (у приміщенні Інспекції) у квітні 2013 року.

В судовому засіданні представник Інспекції пояснила, що причиною непроведення перевірки у квітні 2013 року став факт ненадання Товариством документів.

Представник Товариства заперечував той факт, що перевірку було здійснено в його присутності.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством (пункт 12 Порядку № 553).

Пунктом 13 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Цим правам суб'єкта містобудування кореспондують обов'язки Інспекції, зокрема право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки може бути реалізовано шляхом відповідного повідомлення про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Інспекція не забезпечила можливість реалізації позивачами наданих їм прав і не дотрималась пункту 9 Порядку № 553.

В Акті, Протоколі 1 та протоколі 2 наявна інформація про декларацію про початок виконання будівельних робіт, про проектну документацію, що, на думку суду, спростовує доводи відповідача про ненадання позивачем 1 документів.

23 квітня 2013 року перший заступник начальника Інспекції видав посадовій особі Інспекції - головному державному інспектору Південного інспекційного відділу Котляр А.О. направлення на проведення перевірки № 407 (т. с. 2, ар. 62). Відповідно до направлення, строк його дії: 2304.2013 р. по 29.04.2013 р.

У декларації про початок виконання будівельних робіт (т. с. 2, ар. 64-67) Товариство зазначило вид будівництва - "нове будівництво", категорію складності - ІІ.

Як вказано вище, на думку Інспекції, Товариство навело недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт щодо виду будівництва та категорійності об'єкта будівництва. За результатами аналізу проектної документації Інспекція дійшла висновку про те, що установка газозаправного пункту на діючій АЗС є реконструкцією АЗС, а цей об'єкт належить до V категорії складності.

У статті 32 Закону про регулювання зазначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорії складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, стаття 32 Закону про регулювання не надає відповідачу права визначати категорію складності об'єкта будівництва.

Посилання відповідача на те, що таке право йому надано Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV i V категорії складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, суд відхиляє.

По-перше, цей Порядок був затверджений відповідно до статті 32 Закону про регулювання, яка не уповноважує Інспекцію визначати категорію складності, по-друге, у пункті 7 Порядку вказано, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Самочинним будівництвом, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наслідки виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва встановлені частиною 1 статті 38 і частиною 2 статті 391 Закону про регулювання: у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (стаття 38); у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (стаття 391).

Посилання Інспекції на Настанову щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схвалену рішенням Науково-технічної ради Мінрегіонбуду України № 59 від 16.06.2011 (як на підставу для визначення Інспекцією категорії складності об'єкта будівництва), суд до уваги не приймає, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом.

Враховуючи це, факт наведення Товариством недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт і факт того, що Об'єкт відноситься до об'єктів будівництва V категорії складності, не доведені належним чином.

За таких обставин суд визнає неправомірними вимоги Інспекції, що викладені у Приписі № 177.

За наведення недостовірних даних в декларації, а саме даних про початок виконання будівельних робіт №МК 08212222487 від 19.11.2012 р. щодо найменування об`єкта будівництва в м.Миколїв по пр.. Жовтневому, 55/2, Інспекція, з посиланням на абзац 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування" (надалі - Закон про відповідальність), застосувала до Товариства штраф у розмірі 41292,00 грн. (Постанова № 55).

Оскільки факти правопорушень Товариством вимог містобудівного законодавства не доведені належним чином, суд визнає безпідставним притягнення його до відповідальності.

Крім того, суд зауважує, що необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, є окремою підставою для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку № 553), при цьому строк для проведення такої перевірки обмежений 3 місяцями з дня подання такої декларації. Товариство подало декларацію у листопаді 2012 року, тому у лютому 2013 року Інспекція втратила право перевірити дані, наведені у декларації, відповідно, право встановити порушення і право притягнути позивача 1 до відповідальності за абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону про відповідальність.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписом № 177 Інспекція зобов'язала ОСОБА_1 вжити заходів щодо приведення проектної документації на Об'єкт "… відповідно до вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм".

Постановою № 274 Інспекція, на підставі частини 1 статті 961 КУпАП, наклала на ОСОБА_1 штраф в сумі 17 000 грн. Відповідно до цієї норми, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З підстав, що викладені вище (недоведеність відповідачем факту невідповідності проектної документації вимогам законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил), суд вважає неправомірною видачу Інспекцією цього припису і накладення штрафу.

Додатковою підставою для визнання Постанови № 186 протиправною і її скасування є те, що, відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяця з дня вчинення правопорушення. Проектну документацію Товариство отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Бразвік»» у травні 2012 року , в зв'язку з чим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у червні 2013 року є протиправним.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області по призначенню і проведенню перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Установка автомобільного газоправного пункту "СЗГ-Б-10" на діючій АЗС за адресою : вул. проспект Жовтневий, 55/2, м. Миколаїв, результати якої оформлені актом від 25.04.2013 року.

3. Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївської області №55 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.05.2013 року.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області за № 186 від 07.05.2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати припис №177 від 25.04.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

6. Стягнути судові витати в сумі 412,92 гривень, сплачені згідно квитанції № 8 від 22.05.2013 року з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 32905603).

7. Стягнути судові витати в сумі 170,00 гривень, сплачені згідно квитанції №ПН 26757 від 28.05.2013 року з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 18.10.2013 року.