Постанова № 35937945, 06.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06 червня 2013 року Справа № 814/1454/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Людмилівський елеватор", доЮжноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000062200 від 07.03.2013 року, За участю представників:

Представник позивача: Наконечна С.І.,, , довіреність б/н,, від 10.04.13;

Представник відповідача: Панчук С.Ю., довіреність № 211/10/10-010, від 15.02.13;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Людмилівський елеватор» (далі - Позивач, ТОВ «Людмилівський елеватор») звернулось до суду з позовною заявою до Южноукраїнської об`єднаної державної інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Южноукраїнська ОДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000062200 від 07.03.2013 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, про порушення діючого законодавства Баштанською міжрайонною Державною податковою Миколаївської області Державної податкової служби під час складання акту перевірки та неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідач надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що діяв відповідно до законодавства, в ході перевірки було виявлено заниження податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Южноукраїнської ОДПІ № 505 від 18.12.2012 р. «Про організацію документальної перевірки ТОВ «Людмилівський елеватор» з 19.12.2012 року по 25.12.2012 рокупроведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Людмилівський елеватор» щодо перевірки правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ликиф-Агрострой» за серпень 2010 року, з ТОВ «Де-Лонга» за травень та червень 2010 року, з ТОВ «Альфа-Плюс» за серпень та ТОВ «Мар-Та» за грудень 2010 року.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки № 6/22-016/34355917 від 26.12.2012 року (далі-акт) «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Людмилівський елеватор» щодо перевірки правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань по взаємовідносинах з ТОВ «Ликиф-Агрострой» за серпень 2010 року, з ТОВ «Де-Лонга» за травень 2010 р. та червень 2010 р., з ТОВ «Альфа-Плюс»за серпень 2010 року та ТОВ «Мар-Та» за грудень 2010 року ».

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем чинного законодавства:

- вимогипп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого знижено податок на додану вартість на суму 368892,45 грн., у тому числі: травень 2010року на суму 64896,60 грн., червень 2010 року на суму 108275,00 грн., серпень 2010 року на суму 172439,66 грн., грудень 2010 року на суму 23281,19 грн.

- вимоги пп. «а», пп. 7.7.2, п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями , п.п. 5.12.2, пп. 5.12.3, пп. 5.12.4 п. 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 (у редакції наказу ДПА України №159 від 17.03.2008 р.) із змінами за доповненнями, в результаті чого підприємством завищено р.26 залишок від`ємного значення декларації з ПДВ за травень 2010 року який складає 4136,00 грн. на суму 4136,00 грн.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. «а», пп. 7.7.2, п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктами 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 пункту 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 (у редакції наказу ДПА України №159 від 17.03.2008 р.) із змінами за доповненнями передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі акту № 6/22-016/34355917 від 26.12.2012 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення №0000022300 від 04.01.2013 року, яким зменшено позивачу від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 4136,00 грн., № 0000012300 від 04.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 465251,56 грн, в тому числі основний платіж 368892,45грн. та штрафна санкція - 96359,11 грн.

ТОВ «Людмилівській елеватор», не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0000022300 від 04.01.2013 р. та №0000012300 від 04.01.2013 р., згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу Україну 05.12.12 звернувся до Державної податкової служби у Миколаївській області зі скаргою.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд рішення.

Державна податкова служба в Миколаївській області винесла рішення №461/10/10-209 від 27.02.2013 року, яким первинну скаргу позивача задоволено частково. А саме, Рішенням ДПС в Миколаївській області про результати розгляду первинної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення №0000022300 від 04.01.2013 р., податкове повідомлення-рішення №0000012300 скасовано в частині застосування штрафної санкції в сумі 4136,00 грн., в іншій частині - залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги відповідач виніс нове податкове повідомлення-рішення 0000062200 від 07.03.2013 р., яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 461115,56 грн., в тому числі за основним платежем 368892,45 грн. та штрафна санкція - 92223,11 грн.

Висновки Южноукраїнської ОДПІ щодо порушення податкового законодавства зроблені за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Людмилівський елеватор» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань по взаємовідносинах з ТОВ «Лікіф-Агрострой», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Альфа-Плюс», ТОВ «Мар-Та» встановлено, що операції позивача з цими контрагентами носять безтоварний характер та є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

Позивач в серпні 2010 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Ликиф-Агрострой» за договором купівлі-продажу ріпаку врожаю №61/20 від 03.08.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження вищезазначених господарських операцій надав в ході перевірки до органів державної податкової служби наступні документи: банківські виписки з зазначенням платіжних документів,податкова накладна №3/1 від 03.08.2010 р. на ріпак в кількості 205,44 грн., загальна суму 756020,02 грн. в тому числі ПДВ 126003,34 грн. , картка рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Ликиф-Агрострой, сформованої за період серпень 2010 року», реєстри отриманих податкових накладних за серпень 2010 року, акт виконаних робіт № ОУ-0000549 від 31.07.2010 р. на загальну суму 2772,14 грн. в тому числі ПДВ 462,02 грн. з зазначенням видів робіт виконаних ТОВ «Людмилівський елеватор».

В ході перевірки встановлено, що суми ПДВ, обчислені з вартості придбання матеріалів та робіт у ТОВ «Ликиф-Агрострой» до податкових декларацій з податку на додану вартість включені до податкового кредиту ТОВ «Людмилівський елеватор» на суму 126003,34 грн.

Для перевірки надано банківські виписки, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Ликиф-Агрострой» у розмірі 753247,87 грн. Але,до перевірки не надано товаро- транспортні накладні, якими підтверджувалось реальність перевезення продукції.

Згідно акта перевірки стан контрагента позивача ТОВ «Ликиф-Агрострой» - 21, тобто до ЄДР внесено запис ліквідаційна процедура за рішенням суду. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду установчі документи ТОВ «Лакиф-Агрострой» визнано недійсними з моменту реєстрації юридичної особи, тобто з 09.02.2010 року. Постанова ТОВ «Ликиф-Агрострой» не оскаржувалась та набрала законної сили.

Крім того, згідно звітності підприємства відсутні основні засоби, згідно розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року кількість працюючих - 0 осіб, що свідчить про відсутність трудових ресурсів. Пояснення громадянки ОСОБА_3 (директора ТОВ «Ликиф-Агрострой») про непричетність до діяльності підприємства, реєстрація за винагороду. Висновок почеркознавчого дослідження, згідно якого підписи від імені ОСОБА_3 на документах податкової звітності ТОВ «Ликиф-Агрострой» виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.За матеріалами ВОСДПБВДОЗШ УПМ ДПА у Миколаївській області порушено кримінальну справу №11800031 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом фіктивного підприємництва.Кримінальна справа направлена до Центрального районного суду м. Миколаєва для рішення питання по суті.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Отже, як вбачається з матеріалів справи господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ликиф-Агрострой» за договором купівлі-продажу №61/20 від 2010 року не мали настання реальних наслідків адже ТОВ "Ликиф - Агрострой" має ознаки фіктивності та його установчі документи визнані в судовому порядку недійсними з моменту їх реєстрації.

Також, позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження руху товару, тобто з наданих документів не вбачається, що товар отриманий позивачем саме від ТОВ "Ликиф-Агрострой".

В період травень-червень 2010 року мав позивач взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Де-Лонга» на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, а саме :

- договір купівлі-продажу соняшнику врожаю 2009 року №433/ЛД від 15.06.2010 року в кількості 231 тона;

- договір купівлі-продажу соняшнику врожаю 2009 року №426/ЛД від 07.05.2010 року в кількості 152 тони.

З акту перевірки вбачається, що стан ТОВ «Де-Лонга» 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та 28.03.2011 року свідоцтво платника ПДВ анульовано. Підприємством до ДПІ у Центральному районі надано декларацію з податку на прибуток № 151769 від 17.02.2011 р. Згідно додатку К1/1 до рядку 07 Декларації з податку на прибуток у ТОВ «Де-Лонга» відсутні основні засоби.

Також в акті перевірки відносно ТОВ «Де-Лонга» зазначено наступне.

- Пояснення громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (директора ТОВ «Де-Лонга») про непричетність до діяльності підприємства, реєстрація за винагороду;

- Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №6465 від 10.10.2011 року, підписи від імені директора ТОВ „Де-Лонга" ОСОБА_4, у податкових деклараціях по ПДВ ТОВ „Де-Лонга" за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року виконані не самим ОСОБА_4, а іншою особою.

- Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №6466 від 07.10.2011 року, підписи від імені директора ТОВ „Де-Лонга" ОСОБА_5 у податкових деклараціях по ПДВ ТОВ „Де-Лонга" за грудень 2010 року №137447 від 17.01.11, за листопад 2010 року №125903 від 20.12.10, декларація по податку на прибуток підприємства ТОВ „Де-Лонга" за 2010 рік №151769 від 17.02.11 виконані не самим ОСОБА_5, а іншою особою.

- За матеріалами перевірки УПМ ДПА у Миколаївській області порушено кримінальну справу №11800032 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.З ст.212, ч.2 ст.205 КК України, за фактом незаконного створення фіктивного підприємства ТОВ «Де-Лонга».

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «Де-Лонга» та його контрагентами - покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, а враховуючи те що в період травень-червень 2010 року одним із контрагентом - покупцем був ТОВ «Людмилівськіий елеватор», тому можливо зробити висновок, що господарські відносини позивача та ТОВ «Де-Лонга» є такими, що носять безтоварний характер.

В серпні 2010 року актом перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Альфа Плюс». Між позивачем та ТОВ «Альфа-Плюс» укладено договір купівлі-продажу №7/Н від 09.08.2010 р., за яким ТОВ «Альфа-Плюс» повинно було передати у власність пшеницю врожаю 2010 року.

Згідно акта перевірки ТОВ «Альфа-Плюс» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно пояснень засновника ТОВ „Альфа-Плюс" ОСОБА_7підприємство створено за винагороду, без мети здійснення діяльності. За результатами проведеного аналізу даних, наведених у податковій декларації з ПДВ за червень -серпень 2010 року які надані до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва та встановлені як неподаткові, встановлено, що ТОВ „Альфа-Плюс" здійснювалися безтоварні операції з контрагентами - постачальниками без мети настання реальних наслідків.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа-Плюс».

В грудні 2010 року позивач перебував у господарських відносинах з ТОВ «Мар-Та». Підприємствами укладено договір купівлі-продажу соняшнику врожаю 2010 року № 370/ЛД від 21.12.2010 року.

Актом перевірки встановлено, що стан платника податків 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульоване. За результатами перевірки повноти обчислення та правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Мар-Та» за грудень 2010, лютий 2012 року ( акт Д11І у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.10.2012 №896/22-200/36201374) встановлено, що у четвертому кварталі 2010 року в штаті працювало 2 особи, у третьому кварталі 2010 року кількісний склад працівників - 2 чоловік. В декларації з податку на прибуток за 2010 рік ТОВ «Мар-Та» амортизація не нараховувалась, даних щодо наявності основних засобів не має, приріст чи убуток ТМЦ не декларувався. Підприємство ТОВ «Мар-Та» не надавало розрахунку податку з власників транспортних засобів, розрахунку забруднення навколишнього середовища згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України у підприємства ТОВ «Мар-Та» відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги.

Також в ході судового розгляду відповідачем зазначено, що до перевірки надано товарно-транспортні накладні, згідно яких: не підтверджується реальність перевезення продукції, так як вони виписані в грудні 2011 року, а операція збувалася у 2010 році.

Таким чином, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності підприємствами контрагентами позивача, так як результати відображені у даних податкового обліку фактично не настали, внаслідок імітації купівлі товару в підприємств, які ніколи його не продавали, що також підтверджується матеріалами перевірок вищезазначених підприємств від ДПС.

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ликиф-Агрострой», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Альфа-Плюс», ТОВ «Мар-Та» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, про те що, відповідно до записів з єдиного державного реєстру у контрагентів позивача поряд з іншими видами діяльності зазначені і такі види як торгівля зерном. На думку позивача це має свідчити про можливість купівлі у цих підприємств зерна. Проте, саме лише декларування підприємством у державному реєстрі певного виду господарської діяльності не є свідченням того, що підприємство здійснює її за відсутності в нього необхідних можливостей для здійснення цього виду господарської діяльності. Матеріалами перевірки встановлено, та не спростовано позивачем, неможливість ТОВ «Ликиф-Агрострой», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Альфа-Плюс», ТОВ «Мар-Та» здійснювати господарські операції з продажу зернових культур.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 10.06.2013 року.