Постанова № 35937770, 10.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 8/464-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників сторін

кредитора - не з*явився,

боржника - не з*явився,

ліквідатора - не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі, (вх.вх. №3579С/2-7; №3581С/2-7; №3582С/2-7; №3584С/2-7; №3586С/2-7;№3587С/2-7 ); на ухвалу господарського суду Сумської області від 23.09.2013 р. у справі № 8/464-06,

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі,

до боржника - Державного науково - виробничого підприємства «Фотомаш», м. Шостка Харків, код 14003835,

про визнання банкрутом у порядку статті 7,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції Закону № 2343-ХІІ)

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року по справі №8/464-06 (суддя Костенко Л.А.) визнано поточні вимоги УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі в сумі 17 953,32 грн., 8 380,72 грн. до боржника - Державного науково - виробничого підприємства «Фотомаш», по справі № 464-06 та включено до 4 черги реєстру вимог кредиторів.

У задоволенні заяв кредитора УПФУ в м. Шостці та Шосткінському районі № 28/08-13 від 29.07.2013 року про визнання вимог у розмірі 12 972,35 грн.; № 73/08-13 від 29.07.2013 року про визнання вимог у розмірі 2 411,03 грн. № 62/08-13 від 29.07.2013 року про визнання вимог у розмірі 4 037,47 грн., № 32/08-13 від 29.08.2013 року про визнання вимог у розмірі 12 972,35 грн.; № 83/08-13 від 29.08.2013 року про визнання вимог у розмірі 2 411,03 грн.; № 72/08-13 від 29.08.2013 року про визнання вимог у розмірі 4 037,47 грн. до боржника по справі № 8/464-06 - відмовлено.

Кредитор - УПФУ у м. Шостці та Шосткінському районі, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить суд скасувати ухвалу господарського суду від 23.09.2013 року у справі № 8/464-06 та прийняти нове судове рішення за скаргою (вх.3579): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 4 037,47 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за липень 2013 року; за скаргою ( вх. 3581): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 12 972,35 грн. з відшкодування наукових пенсій за серпень 2013 року; за скаргою ( вх. 3582): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2 411,03 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 2 за липень 2013 року;за скаргою ( вх.3584): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 2 411,03 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 2 за серпень 2013 року; за скаргою ( вх.3586): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 4 037,47 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за серпень 2013 року; за скаргою ( вх.3587): задовольнити заяву УПФУ в м.Шостці та Шосткінському районі до боржника про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 12 972,35 грн.з відшкодування наукових пенсій за липень 2013 року, посилаючись на порушення господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон № 2343 -УІ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені в установленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі.

Частиною 2 статті 41 Закону № 2343-УІ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, крім іншого, такі повноваження, а саме, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Відповідно до приписів статті 7 Закону № 2343-УІ до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства як розпорядження майном боржника; мирова угода; санація ( відновлення платоспроможності боржника) та ліквідація банкрута.

Отже, на думку апелянта, поточні кредитори - це кредитори, вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства та те, що норми вказаного Закону допускають виникнення (збільшення) у ліквідаційній процедурі у боржника поточної заборгованості, яка повинна бути пред'явлена до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідації боржника як юридичної особи.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідно до п.6.4 Інструкції Пенсійним фондом надається підприємству розмір сум до відшкодування на поточний рік, який визначається в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до приписів частини 5 статті 24 Закону України «Про науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок (механізм) фінансування затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 та від 13.12.2000 року № 1826. Відповідно до пункту 5 Порядку підприємства самостійно визначають суму, що підлягає сплаті у розрахунку на місяць, та перераховують відповідні кошти на рахунки відповідних територіальних управлінь Пенсійного фонду для фінансування різниці у розмірі щомісяця до 25 числа.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій та відшкодування наукових пенсій це змінна сума, яка залежить від тарифів Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» і може бути оспорена, оскільки витрати на виплату і доставку пенсій здійснює саме Пенсійний фонд і платники заздалегідь не знають про їх розмір. Строк сплати зазначених сум чинним законодавством не визначено.

Отже, на думку апелянта, ухвала господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року про відмову у задоволенні заяв Управління Пенсійного фронду України в м. Шостці та Шосткінському районі у визнанні вимог у розмірі 4 037,47 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за липень 2013 року; у визнанні вимог у розмірі 12 972,35 грн. з відшкодування наукових пенсій за серпень 2013 року; у визнанні вимог у розмірі 2 411,03 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 2 за липень 2013 року; у визнанні вимог у розмірі 2 411,03 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 2 за серпень 2013 року; у визнанні вимог у розмірі 4 037,47 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за серпень 2013 року та у визнанні вимог у розмірі 12 972,35 грн. з відшкодування наукових пенсій за липень 2013 року прийнята з порушенням норм матеріального права.

09.12.2013 року до апеляційного суду від кредитора Управління Пенсійного фонду в м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області надійшла факсограма № 276 від 09.12.2013 року, в якій апелянт просить розглянути справу без участі його представника.

У судове засідання ані ліквідатор, ані боржник не з*явилися, відзиви на апеляційні скарги не надали, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином і в установлений законом строк.

Справа розглядається в частині заявлених апелянтом вимог за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Сумської області від 30.05.2013 року боржник - Державне науково- виробниче підприємство «Фотомаш», визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Ховріна Ю.А.

У газеті «Голос України» № 109 від 13.06.2013 року здійснено офіційне повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Спірні вимоги кредитора виникли після визнання боржника ДНВП «Фотомаш» банкрутом, тобто після 30.05.2013 року.

Колегія суддів погоджується з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням від 23.09.2013 року у справі № 8/464-06, виходячи із наступного.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Закон № 4212-УІ) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Цей Закон набрав чинності з 18.01.2013 року.

Відповідно до частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно частини 1 статті 38 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі неможливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань ( у тому числі зі сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред*являтися тільки у межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тобто, вказана норма права встановлює, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; у такої особи виникає особливий статус.

Приписами частини другої статті 41 Закону № 4212-УІ, зокрема, передбачено, що з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснення його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

Приписами частини восьмої статті 41 Закону № 4212-УІ визначено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно статті 45 Закону № 4212-УІ, яким встановлена черговість задоволення вимог кредиторів, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли, зокрема внаслідок зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відтак, виходячи з аналізу положень статей 38, 41, 45 Закону № 4212 -УІ, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури ( ч. 8 статті 41 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663, якою передбачено, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівниками підприємства здійснюється до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, та враховуючи, що відповідно до норм ( п. 2 статті 41 Закону від 22.12.2011р.) з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Імперативною нормою - частиною 2 статті 2 Закону України про банкрутство № 4212-УІ у редакції від 22.12.2011 року, встановлено, цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на викладені норми права та обставини справи, з урахуванням приписів статті 38 Закону про банкрутство у редакції від 22.12.2011 р., колегія суддів дійшла висновку, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав, у зв'язку з чим звернення Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області до суду з грошовими вимогами у розмірі 4 037,47 грн., що становлять відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за липень 2013 року; у розмірі 12 972,35 грн., що становлять відшкодування наукових пенсій за серпень 2013 року; у розмірі 2 411,03 грн., що становлять відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 2 за липень 2013 року; у розмірі 2 411,03 грн., що становлять відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 2 за серпень 2013 року; у розмірі 4 037,47 грн., що становлять відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 за серпень 2013 року та у розмірі 12 972,35 грн., що становлять відшкодування наукових пенсій за липень 2013 року, які виникли після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову УПФУ у м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області у задоволенні заяв про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 4 037,47 грн.; 12 972,35 грн.; 2 411,03 грн.; 2411,03 грн.; 4 037,47 грн.; 12 972,35 грн. до боржника - Державного науково-виробничого підприємства «Фотомаш», у зв'язку з чим ухвала господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року у справі 8/464-06 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги УПФУ - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105, 106 Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги (вх. № 3579С/2-7; вх. № 3581С/2-7; вх. № 3582С/2-7; вх. № 3584С/2-7; вх. № 3586С/2-7; вх. № 3587С/2-7) Управління Пенсійного фондуУкраїни у м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року у справі №8/464-06 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 10.12.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С.Хачатрян