Рішення № 35937700, 26.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/60/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 Справа № 908/3033/13

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж (69089 м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38)

до Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27)

про стягнення 44 193 грн. 90 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Ковальчук О.С., дов. № 69 від 13.03.2013 р.

Від відповідача: Зосенко Л.О., дов. б/н від 18.10.2013 р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя до Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", м. Запоріжжя про стягнення 39 445 грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин, 3 450 грн. 50 коп. боргу за реактивну енергію, 1067 грн. 76 коп. пені, 226 грн. 23 коп. - 3% річних та 3 грн. 54 коп. втрати від інфляції.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 12.09.2013р., справу № 908/3033/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 13.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3033/13, присвоєно справі номер провадження 27/60/13 та призначено судове засідання на 30.09.2013р.

Ухвалою суду від 30.09.2013р. розгляд справи відкладався на 21.10.2013р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надати відповідачу можливість підготувати обґрунтований відзив на позов та витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

У судових засіданнях 21.10.2013 р. та 05.11.2013 р. оголошувалася перерва до 05.11.2013 р. та до 12.11.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 12.11.2013р. продовжено строк розгляду справи № 908/3033/13, на підставі ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 26.11.2013р.

26.11.2013р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3033/13.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 26.11.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, надану до канцелярії суду 01.11.2013р., в якій просить суд, у зв'язку із сплатою відповідачем 10.09.2013р. заборгованості по реактивній електроенергії в розмірі 3 450 грн. 50 коп., стягнути з відповідача 39 445 грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин, 1 067 грн. 76 коп. пені, 226 грн. 23 коп. 3% річних та 3 грн. 54 коп. втрати від інфляції.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 445 грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин, 1 067 грн. 76 коп. пені, 226 грн. 23 коп. 3% річних та 3 грн. 54 коп. втрати від інфляції.

18.11.2013р. позивач надав до канцелярії суду письмові заперечення на пояснення відповідача, надані суду 12.11.2013р. (приєднані до матеріалів справи).

Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні 05.11.2013р. та поясненнях, наданих у судовому засіданні 12.11.2013р. (містяться в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено, що 22.03.2013р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) та Державною установою "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (споживач) укладено договір № 139 про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .

Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно п. 4 додатка № 4 до договору № 139 споживач не пізніше 14 годин 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії» для підписання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою, затвердженою у додатку 5.1 до договору № 139.

Виконуючи вимоги п. 6 додатка № 4 до договору № 139 за підсумками розрахункового періоду позивач виписував відповідачу платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу для остаточного розрахунку визначалася, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно з них, наданого відповідачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.

Пунктом 10 додатка № 4 до договору № 139 передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 оперативних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - три дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги - доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Відповідачем в зазначені вище терміни було надано Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію, на що позивачем були виставлені платіжні вимоги-доручення, які направлені відповідачу поштовими направленнями, які відповідачем не сплачені, в результаті чого виникла заборгованість за період з квітня-червень 2013 року, а саме:

1. За активну електроенергію:

- за квітень 2013 року - розрахунок по середньодобовому, так як відповідачем в установлений строк не надано Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію - 6573 кВт.год. на суму 7827,66 грн., виставлено рахунок № 139/4а від 08.05.2013 р., який направлено поштою 08.05.2013 року. Сплачено: в строк, який передбачена оплата умовами договору та зазначена в рахунку відсутня. Залишок боргу складає 7 827,66 грн.;

- за травень 2013 року - спожито 39100 кВт.год, проведено корегування нарахованих кВт.год за попередній місяць, які розраховані по середньодобовому, в результаті чого виставлено рахунок на 32526 кВт.год на суму 39507,38 грн., виставлено рахунок № 139/5а від 03.06.2013 р., який направлено поштою 04.06.2013 року. Сплачено: в строк, який передбачена оплата умовами договору та зазначена в рахунку відсутня. Залишок боргу складає 39 507,38 грн.;

- за червень 2013 року - спожито 450 кВт.год на суму 546,59 грн., виставлено рахунок № 139/6а від 01.07.2013р., який 01.07.2013р. вручено на руки представнику споживача, про що свідчить журнал реєстрації видачі рахунків. Сплачено в строк, який передбачена оплата умовами договору та зазначена в рахунку - відсутня. Залишок боргу складає 546,59 грн.

Загальна сума заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно вищевказаних виставлених позивачем рахунків на загальну суму 47 881,63 грн. була сплачена відповідачем лише 09.09.2013 р., що є порушення умов договору.

Відповідач має заборгованість за перевищення договірної величини у квітні-травні 2013 року, на суму 39 445 грн. 87 коп.

Згідно 8.3.2 договору, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 475 у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачу була доведена договірна величина електроспоживання на квітень-травень 2013 року - 0 тис. кВт/год., що зазначено в додатку № 1 до договору, який передбачено п. 9.1 договору № 139.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, згідно п. 6.16 Правил користування електричною енергією, в редакції змін, внесених Постановою НКРЕ № 910 від 17.10.2005р., оплата здійснюється на поточний рахунок позивача зі спеціальним режимом використання згідно умов зазначених у п. 7 додатка № 4 до договору.

Однак фактичне споживання відповідачем електроенергії становить:

- у квітні 2013 року - 6573 кВт.год, перевищення договірних величин за квітень 2013р. склало 6573 кВт.год, заборгованість відповідача склала 6 523,05 грн. (рахунок № 139/4п від 08.05.2013 р.);

- у травні 2013 року - 32526 кВт.год., перевищення договірних величин за травень 2013р. склало 32526 кВт.год, заборгованість відповідача склала 32 922,82 грн. (рахунок № 139/5п від 05.06.2013р.).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин складає 39 445 грн. 87 коп.

Відповідно до п. 14.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 15212,00 грн.

Так як кошти на закупівлю електроенергії по договору від 22.03.2013 р. позивачем було використано (всього за час дії договору спожито електроенергії на 48502,47 грн.), 20.06.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 139 від 20.06.2013р. із затвердженою державою сумою для використання 90 000 грн. 00 коп., при цьому зазначено п. 14.2 щодо застосування умов цього договору до відносин між сторонами починаючи з 01.04.2013 р. для можливості сплати відповідачем коштів по договору від 20.06.2013р. за заборгованість по договору від 22.03.2013р.

Позовні вимоги про стягнення боргу обґрунтовані дією договору від 21.03.2013р., зокрема правами та обов'язками сторін, так як період виникнення заборгованості (квітень-травень 2013р.) припадає на час дії договору від 21.03.2013р.; додатком № 1 до договору від 22.03.2013р. визначено та сторонами підписано «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» на 2013 рік, в якому зазначено обсяг постачання електричної енергії споживачу квітень 2013 р. - 0 кВт.год, травень - 0 кВт.год.

Посилання відповідача на п. 14.2 договору від 20.06.2013р. щодо застосування умов цього договору поширюються на відносини, які виникли до його укладення, починаючи з 01.04.2013р. не має значення для вирішення спору з предмету позовної заяви, оскільки Додатком № 1 до договору від 20.06.2013р. визначено та сторонами підписано «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» на 2013 рік, в якому зазначено обсяг постачання електричної енергії споживачу квітень 2013 р. - 0 кВт.год, травень 2013 р. - 0 кВт.год, червень 2013 р. - 40 800 кВт.год.

Обсяги споживання електричної енергії за червень 2013 р. - не є предметом даного позову.

Посилання відповідача на те, що заявлений обсяг споживання на червень 2013 р. - 40800 кВт.год можливо застосувати в рахунок обсягу споживання електричної енергії за квітень 2013р., травень 2013р., то аналізуючи як норми діючого законодавства у сфері електроенергетики, так і умови укладених договорів про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти від 22.03.2013р. та від 20.06.2013р. такі корегування із зміною (перенесенням) розрахункового періоду не передбачено та не дозволено діючими нормативними документами.

Пунктом 1 Додатку № 4 як до договору від 22.03.2013р., так і до договору від 20.06.2013р. визначено, що розрахунковим періодом вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця;

В п. 6 Додатку № 4 як до договору від 22.03.2013р., так і до договору від 20.06.2013р. зазначено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії (позивач) виписує споживачу (відповідачу) рахунок або платіжну вимогу-доручення, які на підставі п. 10 споживач зобов'язаний сплатити у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня їх отримання.

Тобто, дією п. 14.2 договору від 20.06.2013р. передбачено можливість використання коштів для сплати рахунків за спожиту електричну енергію, які були виставлені відповідачу та ним не сплачені до його укладення, починаючи з 01.04.2013р., а не корегування обсягів спожитої електричної енергії в кВт. годинах минулих розрахункових періодів.

Зміст п. 14.2 договору від 30.06.2013р. було узгоджено між енергопостачальником та Державною казначейською службою для можливості сплатити спожиту електричну енергію до укладення договору від 20.06.2013р.

На підставі вищенаведеного вбачається, що платіжне зобов'язання відповідача виникло на підставі договору № 136 від 22.03.2013р., сплатити яке він може лише за рахунок коштів, передбачених договором № 136 від 20.06.2013р.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 445 грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 067 грн. 76 коп. пені.

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до п. 8.3.1 договору за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.10 додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію") та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Нарахування пені у розмірі 1 067 грн. 76 коп. відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, тому задовольняється судом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 226 грн. 23 коп. 3 % річних та 3 грн. 54 коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться відсотки річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Факт виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти належним чином відповідач не довів.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Враховуючи вищевикладене, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 39 445 грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин, 1 067 грн. 76 коп. пені, 226 грн. 23 коп. 3% річних та 3 грн. 54 коп. втрат від інфляції, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 передбачено, « … збільшення або зменшення розміру позовних вимог , якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог».

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 26.11.2013року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж встановленому ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", надмірно сплачена сума судового збору буде повернута позивачу в встановленому законом порядку, про що судом виноситься відповідна ухвала.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя до Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, р/р 35213001004611, 35223002004611 у ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38461727) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж (69089 м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, код ЄДРПОУ 00130926 на поточний рахунок із спеціальними режимом використання № 260373141420 в філії ЗОУ ВАТ "Державний Ощадний Банк" м. Запоріжжя, МФО 313957) 39 445 (тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 87 коп. боргу за перевищення договірних величин. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (69037 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, р/р 35213001004611, 35223002004611 у ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38461727) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж (69089 м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, код ЄДРПОУ 00130926 на транзитний рахунок № 26003019544449 у ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", м. Запоріжжя, МФО 380719) 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 76 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн. 23 коп. 3% річних, 3 (три) грн. 54 коп. втрат від інфляції, 1 586 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 02.12.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.