03.12.2013
Справа 431/2801/13-ц
Пров. 2/431/1146
2013 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
03 грудня 2013 року Старобільський районний суд Луганської області
у складі: головуючого- судді Зайцева Л.М.,
при секретарі Кустової О.О.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якому просить суд стягнути з відповідача 46 009 грн. 59 коп., з них заборгованість за кредитом у сумі 2 080 грн. 66 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 7 128 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у сумі 34 133 грн. 72 коп., штрафу (фіксованої частини) 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентної складової) 2 167 грн. 12 коп., а також повернення судових витрат у сумі 460 грн. 10 коп.
В обґрунтування свого позову Банк посилається на те, що 23.10.2007 року позивачем з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № LGXRFO17160235, згідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 607 грн. 26 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та Банком кредитно-заставний договір. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти / щомісячний платіж/ для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом , за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим він станом на 04.09.2013 року має заборгованість 46 009,59 гривень., яка складається з наступного: 2 080,66 гривень - заборгованість за кредитом, 7 128,09 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 34 133,72 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина) 2 167,12 гривень - штраф ( процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 460,10 гривень.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала позов і підтвердила доводи, викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що кредит погашено.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що кредит погашено.
Дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
23.10.2007 року позивачем з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № LGXRFO17160235, згідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 607 грн. 26 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та Банком кредитно-заставний договір. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти / щомісячний платіж/ для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом , за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Вказані обставини підтверджуються копією Договору та копією Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (а.с.5-8).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим він станом на 04.09.2013 року має заборгованість 46 009,59 гривень., яка складається з наступного: 2 080,66 гривень - заборгованість за кредитом, 7 128,09 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 34 133,72 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина) 2 167,12 гривень - штраф ( процентна складова). Ці обставини підтверджуються письмовим розрахунком заборгованості, який у суду не викликає сумніву, оскільки він зроблений відповідно до умов Договору та Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» і відповідає вимогам норм ЦК України. (а.с.3-4).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно кредитного договору № LGXRFO17160235 від 23.10.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 5 607,26 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 23.04.2010 року.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячні платежі) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.
За таких обставин суд вважає, що у позивача виникло право на стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.
В п. 5.3 договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Право встановлювати в договорі розмір та порядок нарахування неустойки надано сторонам ч. 2 статті 551 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Із системного аналізу зазначених норм права випливає, що за взаємною згодою сторони можуть збільшувати тривалість позовної давності, встановленої законом і стосується це як загальних, так і спеціальних строків.
Як вже зазначалося вище відповідач надав згоду на те, що заява разом із запропонованими позивачем умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір.
Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено, що термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафу за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (а.с.8).
Отже, сторони відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам домовилися про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що передбачено ст. 259 ЦК України.
Згідно ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання між сторонами по загальному правилу мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та вважає необхідним застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.
За змістом ч. 3 статті 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
Згідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Як зазначено вище, сума заборгованості за тілом кредиту складає 2 080 грн. 66 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 7 128 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у сумі 34 133 грн. 72 коп., штрафу (фіксованої частини) 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентної складової) 2 167 грн. 12 коп. Тобто, розмір заявленої до стягнення пені є непропорційно великим порівняно із сумою боргу.
За таких обставин, з урахуванням зазначених вище положень статей Цивільного кодексу України, суд вважає, що підлягає зменшенню сума пені до 5000 гривень 00 коп., виходячи з засад розумності та справедливості.
Проаналізувавши зазначені обставини по справі в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 2 080 грн. 66 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 7 128 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у сумі 5 000 грн. 00 коп., штрафу (фіксованої частини) 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентної складової) 2 167 грн. 12 коп., а всього 16 875 грн. 78 коп.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати, то з відповідача на користь Банку підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп., сплачений при поданні позову до суду. При цьому суд враховує, що позов задоволений частково, а тому судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Заперечення відповідача і його представника проти позову суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтовані на доказах.
З письмового розрахунку заборгованості вбачається, що тіло кредиту станом на 04.09.2013 року складає 2 080 грн. (не отримана сума кредиту), що свідчить про те, що відповідачем не в повному обсязі сплачений кредит.
А тому відповідно до умов Кредитного договору позивач має право нараховувати проценти.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються до дня повернення позики.
Вищевказані положення ч.1 ст.1048 ЦК України розповсюджуються на кредитні договори відповідно до ст.1054 ЦК України.
З наданого Банком суду письмового розрахунку вбачається, що Банком враховані квитанції, надані суду відповідачем ОСОБА_2: квитанції: від 16.11.2007 року на суму 195,00 грн., від 29.12.2007 року на суму 190,00 грн., від 25.11.2007 року на суму 215,24 грн., від 21.01.2009 року на суму 215,24 грн., від 23.03.2009 року на суму 100,00 грн., від 16.07.2008 року на суму 320,00 грн., від 02.06.2008 року на суму 200,00 грн., від 16.04.2008 року на суму 400,00 грн., від 05.09.2008 року на суму 218,00 грн., від 05.09.2008 року на суму 2 020,00 грн., від 24.10.2008 року на суму 215,25 грн., від 22.12.2008 року на суму 190,00 грн., від 23.09.2009 року на суму 190,00 грн., а всього на суму 4 688 грн. 73 коп. (а.с. 26-31).
Також з його зарплатної картки було відраховано Банком: 29.04.2011 року 100,00 грн., 16.05.2011 року 97,48 грн., 01.06.2011 року 125,00 грн., 03.06.2011 року 140,21 грн., а всього утримано 462,69 грн. (а.с.39).
А всього відповідачем сплачено Банку 5 151 грн. 42 коп.
Але суд враховує, що у ці сплачені суми входять і сплачені тіло кредиту і проценти.
На підставі викладеного і ст.ст.526, 530, 536, 549, 551, 616, 625, 1046, 1048, 1049, 1050-1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, р\р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 2 080 грн. 66 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 7 128 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором у сумі 5 000 грн. 00 коп., штрафу (фіксованої частини) 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентної складової) 2 167 грн. 12 коп., а всього 16 875 грн. 78 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят пять) грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, р\р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) повернення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.
В задоволенні інших вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.М.Зайцев
Судове рішення № 35935125, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 431/2801/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: