Вирок № 35934839, 10.12.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 1-кп/425/266/13

425/3485/13-к

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.

при секретарі Тесленко С.Л.

за участю прокурора Зельчан Л.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерплих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1кп/425/266/13 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м.Рубіжне, Луганської області, українець, громадянин України, не одружений, дітей не має, освіта середня, раніше засуджувався:

- 28.04.2009 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік 6 місяців;

- 28.12.2009 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 190 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн;

- 20.04.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 190 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.12.2009 року остаточно до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зі штрафом в розмірі 1190 грн;

- 22.07.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 190 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. Згідно ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 20.04.2010 року остаточно до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зі штрафом в розмірі 1190 грн;

- 12.04.2013 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 3 роки;

- 22.08.2013 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 3 роки,

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

в скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В першій половині серпня 2013 року, у денний час, ОСОБА_2, знаходячись біля автомийки, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул.Заводська, 63 , повторно, обманним шляхом, заволодів мобільним телефоном марки „Nokia Asha 200", який належить ОСОБА_5, який знаходився у користуванні у неповнолітнього ОСОБА_6, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду, згідно висновку товарознавчої експертизи, у розмірі 549 грн 78 копійок.

15 серпня 2013 року, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, під приводом тимчасового користування отримав у ОСОБА_4 велосипед марки „Азімут", після чого, 18 серпня 2013 року з корисливих мотивів, повторно, продав велосипед невстановленій особі, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1500 грн.

В період часу з 06 години 45 хвилин до 15 години 15 хвилин, 02.09.2013 року, ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, повторно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно викрав ноутбук марки „Леново", що належить ОСОБА_3, чим заподіяв останній, згідно висновку товарознавчої експертизи, матеріальну шкоду на суму 2500 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засідання свою винуватість у скоєні кримінальних правопорушень визнав повністю, суду пояснив, що в першій половині серпня 2013 року він взяв у тимчасове користування у ОСОБА_6 мобільний телефон, який на наступний день продав за 100 грн. Також в серпні 2013 року, він взяв у свого знайомого ОСОБА_4 в користування на кілька днів велосипед, який продав за 300 грн. Крім того в вересні 2013 року, скориставшись тим, що його сестра ОСОБА_2 була на роботі, викрав її ноутбук, який продав за 1500 грн. Виручені від продажі гроші завжди витрачав на власні потреби. В скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_5, суду пояснила, що обвинувачений обманним шляхом заволодів належним їй мобільним телефоном марки „Nokia Asha 200", який знаходився у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_6, причинивши їй збиток на суму 549,78 грн. Збиток на даний час не відшкодований.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він має неповнолітнього сина ОСОБА_7. 17.08.2013 року він виявив відсутність велосипеда на якому їздив син. На його питання син пояснив, що кілька днів тому дав велосипед ОСОБА_2 в користування. Він зажадав від сина, щоб той забрав у ОСОБА_2 велосипед, але як було встановлено, що ОСОБА_2 його продав. Після чого він звернувся до працівників міліції з заявою про злочин. Збиток на даний час не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у його користуванні був велосипед „Азимут", який належить його батьку ОСОБА_4 В серпні 2013 року, його знайомий ОСОБА_2, попросив у нього велосипед у тимчасове користування та пообіцяв через кілька днів повернути, але не повернув. Його батько написав заяву до міліції про викрадення велосипеда.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 є її рідним братом. У вересні 2013 року він викрав належний їй ноутбук „Леново". Збиток на даний час не відшкодовано.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілих, свідка та дослідив документи, які характеризують обвинуваченого як особу.

Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 190 КК України.

Також, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєному повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини та щире каяття в скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, не працює, не одружений, дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх суспільно - небезпечні наслідки, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався за скоєння корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути пов'язане з позбавленням волі на строк необхідний та достатній для його виправлення та перевиховання.

Оскільки відповідно до вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 22.08.2013 року обвинуваченого ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, з іспитовим терміном на 3 роки, яке невідбуто, суд вважає за необхідне при призначені покарання обвинуваченому застосувати правила ч.4 ст. 70 та ст. 71 КК України.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення товарознавчих експертизи в сумі 684,60 грн.

Цивільний позов не заявлено.

Речових доказів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеним за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 22.08.2013 року у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки

Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 21.09.2013 року.

Запобіжній захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення товарознавчих експертиз в сумі 684 гривні 60 копійок на рр 3119115700071, одержувач УДКСУ у м.Рубіжному 24060300, іден код одержувача 37904431, банк одержувач ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.А.Ткачук