Рішення № 35933855, 05.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/7963/13-ц

2/248/2634/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 грудня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Демидової В.К.

при секретарі Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним, стягнення сплачених грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, повязаних з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в вересні 2013 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО», який мотивує тим, що 26 березня 2011 року між ним та ТОВ «АВТО ПРОСТО» була укладена угода № 340249, предметом якої є надання послуг з адміністрування системи ОСОБА_2, направленої на придбання автомобіля ЗАЗ Ланос в групі, вартістю 71680,00 грн. Учасник системи сплачує: вступний внесок, щомісячний чистий внесок, щомісячні адміністративні витрати, щомісячний страховий внесок, щомісячні платежі згідно графіку, передбаченого п.2.3 ОСОБА_3. Всього на виконання умов ОСОБА_3 він витратив 49285,81 грн. Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що учасник оплачує передбачені ОСОБА_3 грошові кошти (розділ 2 ОСОБА_3, ст.1, 2), а ТОВ «АВТО ПРОСТО» формує групи учасників, за рахунок авансових внесків яких здійснюється придбання автомобіля (розділ 2 ОСОБА_3, ст.5, 6). Учасник отримує автомобіль згідно методів надання права на отримання їм автомобіля, передбачених ОСОБА_3 (ст.5), і таке визнання права здійснює ТОВ «АВТО ПРОСТО» на власний розсуд, в тому числі і при однакових кількостях внесків учасників. Згідно п.6.1 ОСОБА_3 право на покупку автомобіля мають не всі учасники системи, а тільки ті, які здійснили найбільшу кількість авансових внесків. ОСОБА_3 не містить строків отримання учасником автомобіля, не передбачає якої-небудь відповідальності за невиконання відповідачем умов ОСОБА_3 і яких-небудь гарантій отримання учасником автомобіля навіть у випадку повної оплати його вартості. Замість цього, ст.13-15 ОСОБА_3 передбачено, що у випадку розірвання ОСОБА_3 по заяві учасника, сплачені ним грошові внески повертаються не в повному обсязі і у невизначений строк, а згідно графіка і по мірі формування фонду для повернення коштів. При підписанні ОСОБА_3 ТОВ «АВТО ПРОСТО» не був наданий Графік внесення авансових платежів, однак в ОСОБА_3 (ст.2, 3) отримання автомобіля і виконання умов ОСОБА_3 повязано з дотриманням Графіку платежів, таким чином взагалі відсутня сума щомісячної оплати. В серпні 2011 року йому подзвонив представник відповідача, який запропонував заплатити 15000,00 грн. для отримання автомобіля, однак у нього не було вказаної суми, і він вирішив оформити грошовий кредит в ПАТ «ПриватБанк», що підтверджується кредитним договором, датою його укладення і квитанцією про оплату цих коштів відповідачу. Після оплати відповідачу 15000,00 грн. автомобіль він так і не отримав, як виявилося пізніше, через те, що у нього не було достатньо балів згідно умов ОСОБА_3. Вважає, що умови ОСОБА_3 № 340249 від 26 березня 2011 року, укладеної між ним і ТОВ «АВТО ПРОСТО», є несправедливими і непрозорими, внаслідок чого утворений суттєвий дисбаланс договірних прав і зобовязань на шкоду споживачу, і компанія, яка здійснює таке адміністрування, фактично використовує нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи по придбанню формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами представляє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми. Він сплачував грошові кошти не за сам товар, а за можливість придбання права на покупку товару, ТОВ «АВТО ПРОСТО» без залучення власних коштів формувало групу учасників, за рахунок грошових коштів яких здійснювалася передача права на покупку товару одному з учасників групи, залучених до діяльності системи ОСОБА_2, що є порушенням його права, а діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» такою, що вводить споживача в оману. Таку ж правову позицію відносно недійсності договорів, укладених для адміністрування фінансових активів покупки в групах без залучення коштів організації, що адмініструє таку покупку, виразив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-35цс12, прийнятій у порядку перегляду постанови судді від 23 грудня 2011 року на підставі неоднакового застосування судами касаційної інстанції тих же самих норм

матеріального права. З цього моменту чітко визначено, що договори на послуги з адміністрування придбання товарів без залучення власних коштів компанії, яка адмініструє такі покупки, є недійсними. Протягом всього часу він добровільно виконує свої зобовязання по договору перед відповідачем. Внаслідок незаконних дій відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 50000,00грн. Моральна шкода виразилася у сильних душевних стражданнях і переживаннях з приводу тривалого факту неотримання ним необхідного йому автомобіля, у звязку з чим погіршився загальний стан його здоровя, почалися розлади в його сімї, скандали, які можуть привести до розірвання шлюбу. ОСОБА_4 при вирішення питання щодо відшкодування моральної шкоди врахувати ступень вини відповідача, який своїми протиправними діями порушив його конституційні права.

ОСОБА_4 визнати ОСОБА_3 № 340249, укладену 26 березня 2011 року між ним та ТОВ «АВТО ПРОСТО» недійсною з моменту її укладення, стягнути з відповідача на його користь сплачені грошові кошти в сумі 49285,81 грн., а також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не зявилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши письмові пояснення та заперечення проти позову, в якому вказує, що між позивачем та ними було укладено ОСОБА_3 № 340249 в рамках системи послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) в групах системи авто так, створеної ТОВ «АВТО ПРОСТО». Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні ОСОБА_3 з учасниками ТОВ «АВТО ПРОСТО» надає учасникам послуги, направлені на придбання автомобіля на основі системи ОСОБА_3 так, які полягають в формуванні груп учасників, організації і проведені в групах асигнаційних актів, а також інші послуги, передбачені ОСОБА_3. Відповідно до п.11-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами вважаються такі послуги: адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, тобто послуги, що надаються ТОВ «АВТО ПРОСТО», унормовані у вказаному законі. 15.01.2013р., після набрання чинності Розпорядженням №1676 від 09.10.2012р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», ТОВ «АВТО ПРОСТО» отримало Ліцензію на право надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах. Так як угоди, які складаються з клієнтами системи ОСОБА_3 так, повністю відповідають діючому законодавству України, при вирішенні спорів між сторонами повинні застосовуватися положення ОСОБА_3 № 340249 та додатки до неї. Укладена між позивачем та ними ОСОБА_3 складається з основного тексту ОСОБА_3, Додатку № 1 (анкети учасника), Додатку № 2 (Правила функціонування системи придбання в групах ОСОБА_3 так). Всі додатки підписані сторонами і є невідємними частинами ОСОБА_3. ОСОБА_3 та Додаток № 2 містять описання послуг, що надаються ТОВ «Авто Просто». Описання послуг приведено детально, щоб виключити необхідність усного тлумачення та уникнення подальших непорозумінь між сторонами з приводу трактування умов ОСОБА_3. Вони вважають, що позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання. ТОВ «АВТО ПРОСТО» не порушувало ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, щодо установлення обовязкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням ОСОБА_3. Згідно ст.10 ОСОБА_3 «підписання ОСОБА_3 та Додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом ОСОБА_3 та Додатків до неї. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ОСОБА_4, уважно прочитав та розумів ОСОБА_3 та Додатки до неї, що засвідчує своїм підписом. Відповідно до п.13.8 ст.13 Додатку № 2 до ОСОБА_3 у позивача було 7 днів від дати підписання ОСОБА_3 для повторного ознайомлення з умовами ОСОБА_3 та Додатків до неї, та у випадку незгоди з умовами розірвати угоду. ОСОБА_4, позивач у семиденний термін не звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО» з заявою про розірвання ОСОБА_3, таким чином, умови ОСОБА_3 були йому зрозумілі, він вважав їх справедливими по відношенню до себе. Граничний термін виконання зобовязань за ОСОБА_3 залежить виключно від строку виконання зобовязань саме учасником системи АвтоТак. ОСОБА_3 чітко встановлено, що її предметом є надання послуг системи АвтоТак та встановлено строк її дії до моменту виконання обома сторонами всіх зобовязань, передбачених ОСОБА_3, що прямо передбачено ст.ст.631, 905 ЦК України, тобто укладена між сторонами ОСОБА_3 жодним чином не порушує вимог законодавства України та повністю відповідає його вимогам. Відповідно до ст.2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобовязань, передбачених ОСОБА_3. Відповідно до ст.5 ОСОБА_3, учасник системи (позивач) зобовязується отримати автомобіль за умови виконання зобовязань за ОСОБА_3. Таким чином, укладена між сторонами

ОСОБА_3 направлена на реальне настання правових наслідків отримання учасником автомобіля в результаті виконання ним умов ОСОБА_3, при чому, відповідач не має можливості втручатись у розподіл прав на отримання автомобілів у групі, оскільки такий розподіл проходить у відповідності до умов укладеної ОСОБА_3 та не може бути змінений, а строк отримання права на придбання автомобіля залежить виключно від учасника. Порядок надання права на отримання автомобіля детально визначений статтями 4-6 Додатку № 2 до ОСОБА_3. Не відповідають дійсності посилання позивача на те, що надання йому права на отримання автомобіля залежить від інших учасників, оскільки згідно ст.2 ОСОБА_3 «АВТО ПРОСТО» гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля за умови, що учасник системи виконує всі зобовязання, які випливають з цієї ОСОБА_3, та жодної залежності від інших учасників щодо цього не існує. При цьому визначення «право на отримання автомобіля» застосовується в значенні терміну або моменту у часі, з якого позивач має право вимагати від відповідача фактичної передачі автомобіля. Посилання позивача на невизначеність строків та відсутність гарантій спростовуються письмовим доказом по справі укладеною ОСОБА_3. Незрозумілим є посилання позивача на те, що умови ОСОБА_3 є несправедливими та нібито існує істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Оскільки дисбаланс це нерівна кількість прав та обовязків, позивачу необхідно було зазначити, в якій кількості нерівні права та обовязки сторін, та ще й така нерівність повинна бути на шкоду споживача, крім того, така нерівність повинна бути істотною. Зобовязання відповідача визначені в ст.3 ОСОБА_3 та складаються з 11 пунктів, натомість зобовязання позивача визначені в ст.5 ОСОБА_3 та складаються з 7 пунктів. Таким чином, посилання позивач на істотний дисбаланс прав та обовязків позивача і відповідача та ще й на користь відповідача не відповідає дійсності. Позивачем не надано жодного доказу про порушення його прав, наданих йому Законом України «Про захист прав споживачів». Щодо тверджень позивача про утворення відповідачем «пірамідальної схеми»: обовязковими ознаками пірамідальної схеми має бути: 1) сплата споживачем за можливість одержання компенсації; 2) компенсація надається за рахунок залучення інших споживачів до схеми; 3) відсутність споживання послуг або продукції. У фінансовому розумінні компенсація це винагорода за певні дії особи внаслідок здійснення нею будь-якої діяльності або відшкодування втрат (здійснених внаслідок порушення зобовязання, завдання шкоди, втрат майнового або немайнового характеру та ін.); засіб порушення зустрічних вимог; видача грошових сум за невикористання або відмову права. За угодою позивач сплачує внески, кожен з яких складається з 3-х складових: 1) чистий внесок 0,83333% від ціни автомобіля оплата товару (автомобіля); 2) внесок в оплату послуг 0,5% від ціни автомобіля + ПДВ оплата послуг товариства; 3) внесок в оплату страхового платежу в розмірі 0,065% від ціни автомобіля. Згідно ст.2 ОСОБА_3 «АВТО ПРОСТО» гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля, за умови, що учасник системи виконує всі зобовязання, які випливають з ОСОБА_3. Ст.5 ОСОБА_3 передбачено, що учасник системи повинен отримати автомобіль за умови виконання зобовязань, встановлених ОСОБА_3. Тобто, кінцевим результатом виконання ОСОБА_3 є отримання учасниками автомобіля, за умови дотримання ними встановлених договором умов. Більш того, отримання автомобіля є їх безпосереднім обовязком. Жодним положенням ОСОБА_3 не передбачається отримання позивачем будь-якої компенсації (винагороди) ані за дії позивача, ані за відмову від прав, ані за залучення ним інших споживачів, ані відшкодування втрат або витрат позивача. Ні для отримання учасником автомобіля, ні для отримання сплачених ним в оплату автомобіля чистих внесків в разі дострокового розірвання ОСОБА_3 від учасника не вимагається залучення інших учасників (споживачів). Також не вимагається залучення інших учасників для вказаних цілей і самим Товариством. Учасник, який виконав всі умови ОСОБА_3, має повне право вимагати від відповідача виконання свого зобовязання, а саме оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі чи ні. У випадку створення пірамідальних схем, не укладаються письмові договори та в жодному правочині не закріплюється право споживача на отримання компенсації гроші сплачуються по факту. Тобто, у відповідача відсутні ознаки «пірамідальних схем». ТОВ «АВТО ПРОСТО», на відміну від «пірамід», укладає договори з кожним контрагентом, виконує умови договорів, передає автомобілі, повертає кошти за розірваними договорами, сплачує податки. Виключним предметом діяльності ТОВ «АВТО ПРОСТО» є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів в групах. За системою АВТО ТАК станом на серпень 2013 року видано вже 5055 автомобілів. ТОВ «АВТО ПРОСТО» включено до реєстру фінансових установ та отримало ліцензію згідно з Ліцензійними умовами на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. В Постанові ВСУ від 11.09.2013 р. за заявою ТОВ «АВТО ПРОСТО» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про перегляд судових рішень стосовно неоднакового застосування судом касаційної інстанції п.7 частини 3 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» не здійснює діяльність, заборонену п.7 ч.3 ст.19 вказаного Закону. Вимогу позивача щодо

моральної шкоди відповідач також вважає безпідставною. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльність інших осіб. В позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинно бути вказано, якими діями спричинена моральна шкода та в чому полягає їх неправомірність. При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обовязковому зясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Також, суд повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльність) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. В позовні заяві ОСОБА_1 не зазначає, ні в чому полягає моральна шкода, ні міркувань, з яких він виходив, визначаючи її розмір, не надано доказів, які б підтвердили це, а також не вбачається жодного причинно-наслідкового звязку з зазначеними ним обставинами та укладанням ОСОБА_3 між сторонами. З зазначених підстав просить відмовити позивачу у повному обсязі у задоволенні його позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 26 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО ПРОСТО» була укладена ОСОБА_3 № 340249, предметом якої є надання Учаснику послуг системи АвтоТак (позивачу по справі), спрямованих на придбання автомобіля (а.с.10).

Відповідно до статті 3 вказаної ОСОБА_3 ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобовязується надавати Учаснику системи наступні послуги, включаючи, але не обмежуючись: включення Учасника до системи ОСОБА_2 шляхом підписання даної ОСОБА_3; формування груп Учасників для придбання автомобіля; включення Учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів Учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистрибютору за рахунок коштів, сплачених Учасниками системи на умовах ОСОБА_3; забезпечення отримання автомобіля Учасниками системи згідно з умовами ОСОБА_3; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля Учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить Учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх інших послуг, визначених в ОСОБА_3 та додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання Учасником автомобіля через систему.

Відповідно до статті 5 ОСОБА_3 Учасник зобовязується виконувати зобовязання, передбачені ОСОБА_3, в порядку та строки, визначені ОСОБА_3, включаючи, але не обмежуючись: сплатити плату за послуги, повязані зі вступом до системи при укладання ОСОБА_3; сплатити плату за послуги, повязані з видачею автомобіля за системою при надані такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобовязань, встановлених ОСОБА_3; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобовязань за ОСОБА_3; за вимогою ОСОБА_4 надавати копії квитанцій про оплату внесків за ОСОБА_3.

Як вбачається з Додатку №1 до ОСОБА_3 позивач мав намір отримати автомобіль марки ЗАЗ Ланос вартістю 71680грн. (а.с.11).

Відповідно до Додатків №1, №2 до вказаної угоди, учасник системи сплачує: плату за послуги, пов'язані зі вступом до Системи у розмірі 2580,48грн., щомісячний цілий чистий внесок (частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля) - 0,8333 %, щомісячний внесок в оплату послуг, що включає також формування груп клієнтів системи та здійснення організаційних дій для придбання автомобіля - 0,38% + ПДВ, щомісячний страховий платіж - 0,065%, плата за отримання автомобіля (одноразовий платіж, що підлягає сплаті учасником, якому було надано право на отримання автомобіля) - 3% + ПДВ.

На виконання умов зазначеної ОСОБА_3 позивач сплатив на користь відповідача в рахунок вступного та інших щомісячних внесків 49285,81грн., що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи (а.с.17-31).

До теперішнього часу право на отримання автомобіля ТОВ «АВТО ПРОСТО» позивачу не надано.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд встановив, що зміст укладеного між сторонами договору суперечить приписам Закону України «Про захист прав споживачів», що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, що включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною.

Згідно з п.7 ч.3, ст.19 зазначеного Закону забороняється як таке, що вводить в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до п.1.2 Додатку №2 до оскаржуваної ОСОБА_3 учасник уповноважує ТОВ «АВТО ПРОСТО» на організацію та адміністрування системи. Система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок Чистого Фонду групи, яким, відповідно розділу 1 договору «Визначення понять», є фонд, що формується за рахунок внесків учасників групи, а також третіх осіб (страхових компаній, поручителів тощо).

Таким чином, сам адміністратор не приймає фінансової участі у формуванні грошового фонду для викупу автомобілів, а залучає для цього лише кошти інших споживачів - учасників групи. Тобто отримання автомобіля Учасником є можливим виключно за рахунок залучення інших споживачів.

Відповідно до угоди, учасник одержує автомобіль відповідно до методів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених угодою (ст.ст. 4, 5, 6 Додатку №2), і таке визнання права здійснює ТОВ «АВТО ПРОСТО» на власний розсуд, право на отримання автомобіля мають не всі учасники системи, а тільки ті, які мають найвищу кількість балів.

Вищевикладене підтверджує, що позивач сплачував кошти не за сам автомобіль, а за можливість одержання права на автомобіль, а товариство без залучення власних коштів формувало групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на придбання одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи АвтоТак.

Відповідач ввів позивача в оману, використовуючи підміну понять, коли позивач сплачує кошти не за одержання автомобіля, а за можливість отримати «право на його отримання», та встановлюючи «привабливу» ціну за автомобіль без надання споживачу сукупної вартості послуг відповідача за угодою, що є елементом нечесної підприємницької практики.

Крім того, ОСОБА_3 не містить строків та (або) термінів отримання учасником автомобіля, не передбачає чітких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Так, відповідно до п.1.1. Додатку №2, зобов'язання ТОВ «АВТО ПРОСТО» щодо передачі автомобіля учаснику забезпечуються угодами, укладеними між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та постачальником автомобіля.

Таким чином, право учасника отримати автомобіль залежить також від участі третьої особи - постачальника автомобіля, договір з яким такий учасник не укладав.

Разом з тим, ОСОБА_3 передбачено (ст.13-15 Додатку №2), що в разі розірвання договору учаснику повертаються лише чисті внески, плата за послуги, пов'язані зі вступом до Системи не повертається ні в якому разі, що врешті створює істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін по договору.

Викладене свідчить про порушення п.7 ч.3 ст.19 Закону та здійснення відповідачем підприємницької діяльності, що вводить споживачів, в тому числі ОСОБА_1, в оману.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

В правовому висновку Верховного Суду України (справа №6-35цс12) зазначено, що за положенням ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (або бездіяльність), що вводить споживача в оману, або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсним.

Таким чином, указаний закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів, зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача прав на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою що вводить споживача в оману.

Тобто, угода №340249 від 26 березня 2011 року здійснена та укладена ТОВ «АВТО ПРОСТО» з використанням нечесної підприємницької практики є нікчемною, внаслідок того, що її недійсність передбачена законом.

За змістом ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь грошових коштів у сумі 49285,81грн., сплачених за нікчемною угодою, та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача завданої йому моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позову в цій частині з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», право споживачів на відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди,заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, роботи чи послуг, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), виникає у випадках, передбачених законом.

Тобто, моральна шкода, яка заподіяна споживачу, виплачується на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», лише у разі, якщо така шкода заподіяна продукцією, яка є небезпечною для життя і здоровя людей.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, що моральна шкода йому завдана небезпечною для життя і здоров'я продукцією, а тому його вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь держави судовий збір у розмірі 492,85грн.

Керуючись Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір №340249 про надання послуг з придбання автомобіля через систему «АвтоТак», укладений 26 березня 2011 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (01601 м.Київ, вул.Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх, р/р 26001014667000 у ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379, код ЄДРПОУ 35509011) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Іловайськ Донецької області, ІНН НОМЕР_1, отриману за недійсним договором суму в розмірі 49285,81грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (01601 м.Київ, вул.Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх, р/р 26001014667000 у ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379, код ЄДРПОУ 35509011) на користь держави судовий збір у розмірі 492,85грн. (р/с 31218206700088, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕРДПОУ 37980439, отримувач Харцизьке УК (м.Харцизьк) 22030001, код платежу 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, код суду 02895679).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Вступна і резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 05.12.2013 року. Повний текст рішення складений 10.12.2013 року.

Суддя: