Постанова № 35933132, 11.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. Справа № 805/16014/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр», про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

08 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» звернулося (далі - Позивач або Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області (далі - Відповідач або Теруправління), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наданої до початку розгляду справи по суті, просив:

- визнати протиправним рішення Теруправління від 07 листопада 2013 року про відмову у видачі Товариству дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, доведене до відома Товариства листом від 07 листопада 2013 року № 04-33/3033;

- зобов'язати Теруправління видати у встановленому законодавством порядку дозвіл на підставі заяви Товариства (реєстраційний номер дозвільного центру № 01-4-3129 від 06 листопада 2013 року, вхідний Теруправління № 3323 від 06 листопада 2013 року) та доданого до нього висновку експертизи № 37968114-72-01-13 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 06 листопада 2013 року, затвердженого Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Товариство стверджувало, що Теруправління порушило порядок видачі дозволу на виконання верхолазних робіт, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриттям або робочого настилу, та робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів, та безпідставно відмовило у його видачі, посилаючись на те, що Товариством не було додано до заяви висновку експертної організації, хоча такий висновок був наданий.

Зазначило, що лист Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року № 5489/0/11-07/06/12 адресований лише керівникам територіальних органів Держгірпромнагляду України, що виключало можливість ознайомлення суб'єктів господарювання з переліком експертних центрів, висновки яких є прийнятними для надання відповідного дозвільного документа.

Крім того, відзначило, що листи є службовою кореспонденцією, не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, рекомендаційний та інформаційних характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та юридичних осіб або мають міжвідомчий характер.

Лист Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року неправомірно встановлює додаткові норми, які впливають на законні права та інтереси позивача, незаконно обмежуючи останнього у виборі експертної організації.

З урахуванням наведеного позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.3-5, 44).

06 грудня 2013 року представником позивача надана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.94).

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову (а.с.24-27, 90-93), сутність яких полягала в наступному.

П.п.32 п.4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України передбачено, що Держгірпромнагляд України організовує за участю експертно-технічних центрів державного підприємств, установ та організацій, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та належать до сфері управління Держгірпромнагляду України, проведення експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та об'єктів підвищеної небезпеки.

П.4 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки встановлено, що Вимоги до експертних організацій розробляються Держгірпромнаглядом та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку.

Відповідно до листа Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року № 5489/0/11-07/6/12 на період до затвердження Вимог та внесення експертних організацій до Реєстру, передбаченого Вимогами, Держгірпромнаглядом України складений Перелік експертних організацій, які можуть проводити експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання та видавати висновки експертів, що є підставою для прийняття Держгірпромнаглядом України та його територіальними органами рішення щодо видачі дозволів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр» відсутній у зазначеному Переліку експертних організацій, і тому не має права проводити експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єктів господарювання та видавати висновки експертизи, які б були підставою для прийняття Держгірпромнаглядом України та його територіальними органами рішення щодо видачі дозволів.

Пп.33 п.4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України передбачено, що Держгірпромнагляд України визначає уповноважені організації у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр» має дозвіл від 29 грудня 2011 року № 435.11.30 та відповідно до наказу Держгірпромнагляду України від 31 травня 2012 року № 108 є такою уповноваженою організацією і може виконувати роботи у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, але висновки експертизи за результатами такої роботи не є підставою для прийняття Держгірпромнаглядом України та його територіальними органами рішення щодо видачі дозволів.

Позивачем для отримання дозволу подана заява та до неї доданий висновок експертної організації, яка відсутня у Переліку експертних організацій.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці» рішення про відмову у видачі дозволу приймається, зокрема у разі неподання роботодавцем необхідних документів та подання недостовірних відомостей.

Для отримання дозволу Товариству необхідно надати до заяви висновок тієї організації, яка значиться у Переліку експертних організацій.

Виходячи з викладеного та у зв'язку з неподанням Товариством необхідних документів до заяви - висновку експертної організації, яка включена до Переліку експертних організацій, на підставі ст.21 Закону України «Про охорону праці» Теруправління не може прийняти рішення щодо видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

З урахуванням наведеного Теруправління просило відмовити у задоволенні позовних вимог та на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглянути справу за відсутності його представника на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою від 06 грудня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр» (далі - Тертя особа або ТОВ «ДЕЦ») (а.с.127).

Третя особа вважала відмову Теруправління у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки незаконною, а позовні вимоги Товариства - законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Висновок від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13 розроблений згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці» та Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. У встановленому законодавством порядку він не скасовувався та не визнавався недійсним.

Лист Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року № 5489/0/11-07/6/12, на який посилався відповідач, не є законом або іншим нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може були прийнятий як підстава для відмови у видачі дозволу Товариству.

Чинне законодавство України не вимагає від експертної організації, яка поводить експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, включення до будь-якого реєстру експертних організацій, порядок включення експертних організацій до такого реєстру також відсутній.

Згідно з наказом Держгірпромнагляду України від 31 травня 2012 року № 108 ТОВ «ДЕЦ» призначено уповноваженою організацією.

В трудових відносинах з Третьою особою перебуває достатня кількість спеціалістів - експертів, які мають відповідну кваліфікацію та документи, що дають право на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва.

З урахуванням наведеного Тертя особа просила позовні вимоги Товариства задовольнити та підтвердити повноваження ТОВ «ДЕЦ» щодо проведення експертиз та надання висновків експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єктів господарювання (а.с.95-96, 118-119).

06 грудня 2013 року представником Третьої особи надана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.117).

З урахуванням положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснено в поярку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» (ідентифікаційний код 37216905) зареєстроване у якості юридичної особи 21 липня 2010 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 266 102 0000 036638, що встановлено на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 434781 (а.с.46) та статуту підприємства, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 1 від 19 липня 2010 року) та зареєстрованого 21 липня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців номер запису 1 266 102 0000 036638 (а.с.49-63).

Як вбачається зі змісту довідки АА № 472215 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 69.10 Діяльність у сфері права; 71.20 Технічні випробування та дослідження (а.с.48).

Позивачем утворена служба охорони праці, яка діє на підставі Положення про службу охорони праці, затвердженого наказом директора Товариства від 02 вересня 2013 року № 1-ОТ (а.с.64-68).

Крім того, наказом директора Товариства від 02 вересня 2013 року № 2-ОТ затверджене Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (а.с.70-74).

06 листопада 2013 року ТОВ «ДЕЦ» затверджений висновок експертизи № 37968114-72-01-13 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, виконаний технічним експертом Чирва С.В.

Відповідно до вказаного висновку, за результатами експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва встановлено, що Товариство додержується вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт при обслуговуванні вантажного автомобільного транспорту, а саме робіт верхолазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів (а.с.12-15).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр» (ідентифікаційний код 37968144) зареєстроване у якості юридичної особи 08 грудня 2011 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 266 102 0000 040288, що встановлено на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 273782 (а.с.98).

Згідно з п.3.1 Статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 4 від 10 листопада 2012 року), зареєстрованого 24 листопада 2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців номер запису 1 266 105 0002 040288, основою метою діяльності ТОВ «ДЕЦ» є здійснення науково-технічної підтримки державного нагляду за господарською діяльністю у сфері виробництва і праці та отримання прибутку на основі здійснення діяльності з надання послуг, виробництва та іншої комерційної діяльності.

Основним видом діяльності Третьої особи є діяльність з надання послуг, а саме експертна діяльність; технічні випробування та дослідження; експертиза підприємств на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці при виконанні робіт тощо (а.с.100-115).

Як свідчить довідка АА № 902827 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «ДЕЦ» за КВЕД-2010 є наступні: 71.20 Технічні випробування та дослідження; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у; 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (а.с.99).

Згідно з наказом Держгірпромнагляду України від 31 травня 2012 року № 108 відповідно до вимог Порядку визначення уповноважених організацій, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 і затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 17 травня 2005 року № 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 червня 2005 року за № 610/10890, ТОВ «ДЕЦ» призначено уповноваженою організацією. Вказана обставина підтверджена листом Держгірпромнагляду України від 12 червня 2012 року № 4846/0/11-09/6/12 (а.с.116).

Технічний експерт Чирва С.В., який проводив експертизу стану охорони праці та промислової безпеки виробництва позивача і підготував висновок від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13, має право на проведення експертизи проектної документації об'єктів будівництва, обстеження будівель і споруд та експертизи спроможності суб'єктів господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки, експлуатувати об'єкти підвищеної небезпеки на цих об'єктах, що підтверджено виданим Держгірпромнаглядом України посвідченням технічного експерта з промислової безпеки № 5-06-26, дійсним до 28 лютого 2015 року, та посвідченням № ОП53-12-21 від 29 лютого 2012 року (а.с.120).

Як вбачається зі змісту довідки по штату співробітників ТОВ «ДЕЦ», в трудових відносинах з Третьою особою перебувають 22 особи, 16 з яких є експертами технічними (експертами технічного з промислової безпеки) та мають право на проведення технічного огляду та/або експертного обстеження вантажопідіймальних кранів, підйомників, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг і фунікулерів; технічного обстеження будівель і споруд; технічного обстеження та/або експертного обстеження об'єктів котлонагляду (котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води; технічного огляду та/або експертного обстеження електроустановок та електрообладнання; проведення експертизи проектної документації об'єктів будівництва, обстеження будівель і споруд та експертизи спроможності суб'єктів господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати обладнання підвищеної небезпеки на цих об'єктах; технічного огляду та/або експертного обстеження обладнання у вугільній експертизі проектної документації та спроможності суб'єктів господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати це обладнання; технічного огляду та/або експертного обстеження обладнання в металургії та коксохімії, експертизи проектної документації та спроможності суб'єктів господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати це обладнання, що підтверджено відповідними посвідченнями (а.с.121-123).

ТОВ «ДЕЦ» має право виконати роботи підвищеної небезпеки, а саме роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів, що підтверджено дозволом № 3421.13.14, виданим 26 листопада 2013 року Теруправлінням (а.с.126).

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області (ідентифікаційний код 37968280) зареєстроване у якості юридичної особи 12 грудня 2011 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 266 102 0000 040311, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 813854 (а.с.36) та довідкою АА № 549450 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.37).

Теруправління діє на підставі Положення про Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (далі - Положення), затвердженого наказом Державної служби гірчичного нагляду та промислової безпеки України від 02 лютого 2011 року № 186-к та зареєстрованого 12 грудня 2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців номер запису 1 266 102 0000 040311 (а.с.28-35).

Згідно з абз.1 п.1, п.13 Положення Теруправління є територіальним органом, який діє у складі Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та їй підпорядковується. Теруправління є юридичною особою.

Теруправління відповідно до покладених на нього завдань видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що передбачено абз.1 пп.24 п.4 Положення.

06 листопада 2013 року через дозвільний центр Товариство звернулося до Теруправління із заявою про надання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно з висновком експертизи від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13 (вид діяльності 49.41).

Заява зареєстрована в дозвільному центрі 06 листопада 2013 року за реєстраційним номером 01-4-3129, того ж дня заява отримана відповідачем та зареєстрована ним за вхідним номером 3323 (а.с.38).

Разом із вказаною заявою Товариство надало висновок експертизи від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр», про що зроблений відповідний запис у примірнику заяви, засвідчений підписом державного адміністратора (а.с.39-42).

За результатами розгляду заяви Товариства (реєстраційний номер дозвільного центру № 01-4-3129 від 06 листопада 2013 року, вхідний номер № 3323 від 06 листопада 2013 року) та доданого до неї висновку експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр» від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13 Теруправління відмовило у наданні дозволу.

Відмова мотивована неподанням Товариством необхідних документів, а саме висновку експертної організації, яка значиться у Переліку експертних організацій, наведеному у листі Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року, та посиланням на ст.21 Закону України «Про охорону праці».

Позивачу вказано на необхідність надання висновку тієї експертної організації, яка включена до Переліку експертних організацій.

Окреме рішення про відмову Товариству у видачі дозволу відповідачем не приймалося.

Про відмову у видачі дозволу позивач поінформований листом-повідомленням Теруправління від 07 листопада 2013 року № 04-33/3033 «Щодо відмови у видачі дозволу» (а.с.6).

Судом також встановлено, що з метою забезпечення безперервності функціонування дозвільної системи на період до затвердження Вимог до експертних організацій та внесення експертних організацій до Реєстру, передбаченого Вимогами, Держгірпромнаглядом України складено Перелік експертних організацій, які можуть проводити експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання та видавати висновки експертів, що є підставою для прийняття Держгірпромнаглядом України та його територіальними органами рішення щодо видачі дозволів.

Перелік експертних організацій, які можуть проводити експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання та видавати висновки експертів, що є підставою для прийняття Держгірпромнаглядом України та його територіальними органами рішення щодо видачі дозволів (далі - Перелік експертних організацій), наведений у додатку 1 до листа Держгірпромнагляду України від 03 липня 2012 року № 5489/0/11-07/6/12, адресованого керівникам територіальних органів Держгірпромнагляду України (а.с.7-11).

ТОВ «ДЕЦ» до вказаного Переліку експертних організацій не включено.

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що передбачено ч.ч.1-2 ст.2 КАС України.

Судом встановлено, що відповідач є територіальним органом Держгірпромнагляду України, тобто суб'єктом владних повноважень, а спірні правовідносини виникли внаслідок реалізації ним владних управлінських функцій у сфері видачі дозвільної документації.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення правомірності оспорюваного рішення покладається на Теруправління.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806).

Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, що визначено ст.2 Закону № 2806.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.1 Закону № 2806 документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені ст.3 Закону № 2806. До таких принципів належать: захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; розвиток конкуренції; прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру; додержання рівності прав суб'єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру; відповідальність посадових осіб дозвільних органів, державних адміністраторів та суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру; зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності; установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Ч.1 ст.4 Закону № 2806 встановлено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

При цьому, відповідно до ч.11 ст.4-1 Закону № 2806 основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694) передбачений обов'язок роботодавця отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, необхідність отримання якого передбачена Законом України «Про охорону праці», включений до п.48 Переліку документів дозвільного характеру затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI.

Згідно з ч.11 ст.21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4-1 Закону № 2806 порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Такі порядки мають передбачати, зокрема, вичерпний перелік документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону № 2694 Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок № 1107).

Відповідно до п.6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2.

В додатку 2 до Порядку № 1107 наведений Перелік робіт підвищеної небезпеки.

Роботи верхолазні та скелелазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників, включені до Переліку робіт підвищеної небезпеки під пунктом 18.

Згідно з п.7 Порядку № 1107 дозвіл видається: Держгірпромнаглядом - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у п.п.1, 3-5 додатка 2; територіальним органом Держгірпромнагляду - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абз.2 цього пункту.

При цьому дозвіл територіальним органом видається за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Таким чином, Теруправління є суб'єктом, до компетенції якого належить видача дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме робіт верхолазних та скелелазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону № 2806 суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та за погодженням з дозвільними органами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.7 Закону № 2806 до заяви додаються: документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини щодо одержання такого документа.

Документами, необхідними для видачі документа дозвільного характеру, можуть визначатися документи, що безпосередньо пов'язані з підтвердженням можливості суб'єкта господарювання провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності.

Заява та документи, що додаються до неї, подаються в одному примірнику особисто суб'єктом господарювання (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пп.1 п.9 Порядку № 1107 для одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, який видає територіальний орган Держгірпромнагляду, - роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до державного адміністратора заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру», до якої додається висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону № 2806 забороняється вимагати від заявника для одержання документа дозвільного характеру документи, не передбачені законодавством. Аналогічна норма міститься у п.9 Порядку № 1107, якою заборонено вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені цим Порядком.

Як встановлено судом, 06 листопада 2013 року на виконання вимог ч.3 ст.21 Закону № 2694 з метою отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки через дозвільний центр Товариство звернулося до Теруправління із заявою за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року № 1176, до якої додало висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт.

Таким чином, позивачем були виконані вимоги ч.ч.2-3 ст.7 Закону № 2806 та пп.1 п.9 Порядку № 1107.

За приписами ч.6 ст.21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.7 Закону № 2806 регіональні та місцеві дозвільні органи протягом не більше ніж десять робочих днів з дня одержання від державного адміністратора заяви та документів, що додаються до неї, якщо інше не передбачено законом, оформлюють відповідний документ дозвільного характеру або письмове повідомлення суб'єкту господарювання про відмову у видачі документа дозвільного характеру та передають протягом одного робочого дня відповідні документи (письмове повідомлення) державному адміністратору.

У письмовому повідомленні про відмову у видачі документа дозвільного характеру зазначаються передбачені законом підстави для такої відмови.

Відповідно до п.10 Порядку № 1107 строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів, зазначених у п.9 цього Порядку.

Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (письмове повідомлення місцевого дозвільного органу надається державному адміністратору) із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру, що передбачено абз.7 ч.5 ст.4-1 Закону № 2806.

Ч.11 ст.7 Закону № 2806 встановлено, що письмове повідомлення регіонального або місцевого дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру видається державним адміністратором суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі під підпис про одержання.

Згідно з ч.5 ст.4-1 Закону № 2806 підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

- неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

- подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

- встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, що передбачено ч.12 ст.21 Закону № 2694.

П.11 Порядку № 1107 встановлено, що рішення про відмову у видачі дозволу приймається у випадках, передбачених ст.21 Закону № 2694.

Абз.6 ч.5 ст.4-1 Закону № 2806 визначено, що відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Як встановлено судом, Теруправління відмовило Товариству у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки з посиланням на ст.21 Закону № 2694 у зв'язку з неподанням необхідних документів, а саме висновку експертної організації, яка значиться у Переліку експертних організацій.

Згідно з абз.2 ч.12 ст.21 Закону № 2694 підставою для відмови у видачі дозволу є неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог.

Відповідно до ч.11 ст.21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

П.3 Порядку № 1107 встановлено, що висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держгірпромнаглядом і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу. Експертні організації - експертно-технічні центри, що належать до сфери управління Держгірпромнагляду, або незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Аналіз положень ч.11 ст.21 Закону № 2694 та п.3 Порядку № 1107 зумовлює висновок, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки видається на підставі висновку експертизи стану охорони праці та промислової безпеки та промислового виробництва суб'єкта господарювання.

В свою чергу, експертизу стану охорони праці та промислової безпеки та промислового виробництва суб'єкта господарювання мають право проводити дві категорії суб'єктів:

- експертно-технічні центри, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

- незалежні експертні організації, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Згідно з п.4 Порядку № 1107 вимоги до експертних організацій розробляються Держгірпромнаглядом та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку.

Держгірпромнаглядом України розроблений проект наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Вимог до експертних організацій, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці», метою прийняття якого є забезпечення реалізації вимог ст.21 Закону № 2694 та Порядку № 1107 в частині встановлення вимог до експертних організацій із забезпечення науково-технічної підтримки державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці, як таких, які належать до сфери управління Держгірпромнагляду України, так і незалежних експертних організацій.

Проект цього регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу оприлюднені 09 лютого 2012 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Держгірпромнагляду в мережі Інтернет (http://dnop.gov.ua/index.php/uk/component/content/article/70-28/57/6895-5063) із встановленням місячного строку для надання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб і їх об'єднань.

Однак, на як на час звернення Товариства з заявою про видачу дозволу та прийняття відповідачем рішення про відмову у його видачі, так і на час судового розгляду, такі вимоги до експертних організацій у встановленому законодавством порядку не визначені.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням, що визначено п.п.1-2 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого наказом Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 408/2011 (далі - Положення № 408/2011).

Згідно з пп.32-33 п.4 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань: організовує за участю експертно-технічних центрів державних підприємств, установ і організацій, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці та належать до сфери управління Держгірпромнагляду України, проведення експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та об'єктів підвищеної небезпеки; визначає уповноважені організації у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.9 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держгірпромнагляду України.

Будучи органом державної влади, Держгірпромнагляд України зобов'язана діяти виключно в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, що передбачено ч.2 ст.19 Основного Закону.

Отже, постановою від 26 жовтня 2011 року Кабінет Міністрів України уповноважив Держгірпромнагляд України розробити вимоги до експертних організацій.

При цьому суду відзначає, що жодним законодавчим або підзаконним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження Держгірпромнагляду України визначати перелік експертних організацій, висновки яких є підставою для надання нею та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, на період до затвердження у встановленому законодавством порядку вимог до таких експертних організацій, в такий спосіб, як надіслання листа на адресу керівників територіальних органів.

Як наслідок, відсутність ТОВ «ДЕЦ» в Переліку експертних організацій, наведеному у листі Держгірпромнагляду України від 03 липня 2013 року, не може слугувати підставою для відмови суб'єкту господарювання у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Теруправління відмовило Товариству у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки з підстав, не передбачених ч.12 ст.21 Закону № 2694, чим порушило вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, абз.6 ч.5 ст.4-1 Закону № 2806, ст.21 Закону № 2694 та п.11 Порядку № 1107.

Таким чином, рішення Теруправління про відмову у видачу дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, про яке позивач повідомлений листом від 07 листопада 2013 року № 04-33/3033, підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Оскільки, рішення про відмову у видачі дозволу як правовий акт індивідуальної дії, викладений в окремому документі, відповідачем не приймалося, а позивач був повідомлений про нього листом-повідомленням, що передбачено Законом № 2806, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог відповідно до ч.2 ст.11 КАС України та його скасування.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання Теруправління видати у встановленому законодавством порядку дозвіл на підставі заяви Товариства (реєстраційний номер дозвільного центру № 01-4-3129 від 06 листопада 2013 року, вхідний Теруправління № 3323 від 06 листопада 2013 року) та доданого до нього висновку експертизи № 37968114-72-01-13 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 06 листопада 2013 року, затвердженого ТОВ «ДЕЦ», суд відзначає наступне. Вирішуючи публічно-правовий спір, суд не може підміняти своїм рішенням рішення суб'єкта владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.162 КАС України, згідно з п.2 ч.2 якої у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача має бути покладення на Теруправління обов'язку вирішити питання про видачу Товариству дозволу на підставі заяви від 06 листопада 2013 року (реєстраційний номер дозвільного центру № 01-4-3129, вхідний номер Теруправління № 3323) та доданого до неї висновку експертизи № 37968114-72-01-13 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 06 листопада 2013 року, затвердженого ТОВ «ДЕЦ», у відповідності до вимог законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68,82 грн. (а.с.2).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на користь Товариства підлягають присудженню судові витрати в розмірі 34,41 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр», про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» у видачі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, про яке Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» повідомлено листом від 07 листопада 2013 року № 04-33/3033.

3. Зобов'язати Територіальну управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області вирішити питання про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі заяви від 06 листопада 2013 року (реєстраційний номер дозвільного центру № 01-4-3129, вхідний номер Теруправління № 3323) та доданого до неї висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 06 листопада 2013 року № 37968114-72-01-13, затвердженого Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаський експертний центр», у відповідності до вимог законодавства України.

4. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмашпромресурс» (ідентифікаційний код 37216905) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

6. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 11 грудня 2013 року.

7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.