Вирок № 35929166, 07.11.2013, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 2404/1792/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

при секретарях Климус Г.В., Мартинчук Б.Д.,

за участю

прокурорів Данка А.В., Максименка О.Р.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

представників цивільного позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утримані одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_7 17.08.12 близько 18 год. на 2 км+300 м дороги Т-2653 сполученням «Юрківці-Брідок» поза межами населеного пункту неподалік с. Погорилівка Заставнівського району Чернівецької області, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Чернівці, будучи зобов'язаним дотримуватися Правил дорожнього руху України, не виконав вимоги п. 11.2 ПДР, згідно із якими нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, внаслідок чого допустив зіткнення з службовим автомобілем марки ВАЗ-21144, д.н.з. 260564 під керуванням першого заступника начальника Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_3

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 376-Е від 10.09.2012 року відносяться до розряду ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я, а пасажир автомобіля ВАЗ-21144, д.н.з. 260564 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 377-Е від 10.09.2012 року відносяться до розряду тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині не визнав і надав суду показання про те, що 17.08.2012 року приблизно о 17 год. він виїхав з с. Товтри в с. Погорилівка, взяв пасажирів і звідти вирушив о 17 год. 45 хв. у напрямку Заставна -Чернівці. Перешкод та ям на дорозі не було, тому на зустрічну смугу він не виїжджав. На даній ділянці не було дорожньої розмітки, тому він допускає, що їхав лівим колесом декілька сантиметрів по іншій смузі руху. Піднявшись на пагорб з приблизною швидкістю 60 км/год, метрів 100 до повороту він побачив автомобіль, який рухався на великій швидкості на зустріч йому по його смузі руху, майже по правій обочині. Після того він побачив, що той автомобіль вивернув на свою смугу вліво, машину почало заносити, під час заносу він бачив ліву сторону автомобіля ВАЗ. Коли зустрічний автомобіль намагався вирівнятися на дорогу, тоді цей автомобіль виїхав на його сторону дороги. В цей момент він вивернув руль вправо, нажав на гальмування і зупинив свій автомобіль. В подальшому відбулося зіткнення автомобілів. Він і його пасажирка ОСОБА_8 вдарилися головами об лобове скло. Після всього він вийшов із автомобіля, побачив, що автомобіль котився назад, він сів у машину і затягнув ручник і передачу. Після цього він витягнув жінку з іншої машини, інші люди також допомагали потерпілим. Викликали швидку, спочатку забрали потерпілих з іншого автомобіля, потім його і його пасажирку.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні даного злочину, його вина у вчиненому повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 надав суду покази, що того дня домовився з ДІМ Заставнівського РВ УМВС ОСОБА_9 зустрітися в с.Погорилівка по службовій необхідності для проведення відпрацювання на території сіл, в яких він дільничний інспектор. На перехресті біля с. Юрківці до нього в автомобіль на заднє сидіння підсіла незнайома пасажирка. По дорозі пасажирка розмовляли із сином, вони між собою не розмовляли. Він рухався із швидкістю до 90 км/год. На дорозі був підйом, ОСОБА_7 піднімався на підйом, а він був на вершині цього підйому, відстань коли він побачив зустрічний автомобіль була десь 50 метрів. Як тільки побачив автомобіль на своїй смузі руху, лише встиг нажати на педаль гальмування. Моменту зіткнення не памятає. Коли прийшов до свідомості, то бачив багато людей та жінку, яка лежала без свідомості. Потім приїхала швидка допомога і його забрали в лікарню. Автомобіль ОСОБА_7 під час зіткнення рухався, а не стояв, крім гальмування ніяких дій він не вчиняв, там був поворот дороги на право, він почав гальмувати і машину винесло наліво. До появи автомобіля ОСОБА_7 його автомобіль не заносило, ніяких змін руху з його боку не було. Якщо б вони рухались кожен по своїй смузі руху, то би зіткнення не відбулося. На якій швидкості рухався автомобіль ОСОБА_7 не може вказати, видимість була достатня при зіткненні.

Покази потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються з даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин подій від 26.09.2012 р., схемі до протоколу та фото таблицях (т.2 а.с.32-39), де останній вказав обставини ДТП, чим підтвердив свої покази.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що в серпні місяці він був на робочому місці, до нього підійшов ОСОБА_3 та сказав, що необхідно виїхати на його дільницю роботи, він погодився, але пізніше. Він виїхав своїм автомобілем до себе додому, ОСОБА_3 виїхав службовим автомобілем. Із дому подзвонив ОСОБА_3 сказати, що буде виїзджати, однак він не відповів. По дорозі їхав автомобіль, від пасажирів якого йому стало відомо, що сталось ДТП. Він взяв свій автомобіль та виїхав на місце ДТП, де побачив, що машини стояли одна біля другої на підйомі. Мікроавтобус рухався з с. Погорилівка, а службовий автомобіль ОСОБА_3 в напрямку с. Погорилівка з с.Юрківці. Між цими автомобілями відбулося зіткнення.

Свідок ОСОБА_11С, допитаний в судовому засіданні суду показав, що у вечері в серпні 2012 року він їхав у м. Чернівці з с. Погорилівка із швидкістю 80 км/год на власному автомобілі «Фольксваген Т4» за Бусом, який в подальшому зіткнувся із автомобілем «Жигулі». Дорога дозволяла їхати із швидкістю 80 км/год., є частина дороги біля озера де вибоїни, на підйомі дорога нормальна. Озеро знаходилося за 500 м. до зіткнення. На тій частині дороги, де відбулося зіткнення не було потреби виїхати на зустрічну смугу для обїзду вибоїн. Як відбулося саме зіткнення він не бачив. Після зіткнення автомобілі стояли на правій стороні руху. Між машинами після зіткнення була відстань 2 м., автомобілі не були розвернуті, як їхали так і стояли. Машини були до повороту. Тобто, Бус ще не почав поворот, а Жигулі вже проїхав поворот. При ньому ніхто автомобілі не переміщував. На місці аварії він приймав участь у наданні допомоги потерпілим.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 17 серпня біля 18 год. на автомобілі ВАЗ 99 він рухався в сторону Чернівців з с. Погорилівка до с.Юрківці. ОСОБА_11 їхав перед ним на «Фольксвагені», вони з ним зустрілися на місці ДТП. Зіткнення він не бачив. На якій смузі відбулося зіткнення не звернув уваги, оскільки на дорозі роздільної смуги не видно. Підтвердив, що після зіткнення автомобілі були розташовані як на фото таблиці, автомобіль ОСОБА_7 був майже на свої смузі, тільки ліва задня сторона була на іншій стороні. На місці ДТП він знаходився 15 хв, надавав допомогу потерпілим до приїзду швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що в той вечір десь о пів на сьому годину вона їхала на роботу в напрямку м.Чернівці. Коли підїхали до місця аварії, вона побачила дві машини стояли збиті до купи. Бус стояв ближче до обочини, він їхав по правій стороні в напрямку Чернівців, а легкова машина стояла навпроти Буса з правої сторони дороги, по їхньому напрямку. Самої аварії вона не бачила. Вольксваген не рухався. Візуально обидва автомобіля знаходилися по правій стороні дороги. Коли вони підїхали до місця аварії, вона не звертала увагу на машини, а підбігла до людей і викликала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що 17.08.2012 р. вони їхали на роботу у м. Чернівці, на легковому автомобілі, по дорозі побачили, що сталося ДТП. Коли вони підїхали на місці аварії були працівники МЧС, вона викликала швидку. Автомобіль ОСОБА_7 стояв по правій стороні, ближче до обочини, ближче до лісу.

Свідок ОСОБА_8, суду показала, що 17.08.2012 р. близько 18 год. 15 хв. вона їхала разом із шофером ОСОБА_7 в Польщу. У напрямку із с. Погорилівка на швидкості 60 км/год їм на зустріч їхав ВАЗ на великій швидкості. ВАЗ несло по дорозі, він виїхав на їх сторону і зіткнувся із їхнім автомобілем передом своєї машини. Зіткнення було на правій стороні. В момент зіткнення автомобіль ОСОБА_7 зупинився. Їх автобус відкинуло назад, а ВАЗ піднявся і впав на землю.

З протоколу огляду місця ДТП від 17.08.2012 р., від 21.08.2012 р., план схеми та фото таблиць до нього видно, що 17.08.2012 року на автодорозі Т-2653 «Юрківці-Брідок» на 2 км+ 300м. поза межами населеного пункту с. Погорилівка виявлено автомобіль ВАЗ, який перебуває в напрямку с.Погорилівка під незначним кутом вліво та мікроавтобус «Фольцваген Т4», який перебуває під незначним кутом вправо в напрямку м.Чернівці. передні частини транспортних засобів повернуті один до одного (т.1 а.с.11-18, 51-65, 66-67).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15, який приймав участь у проведенні огляду місця ДТП 17.08.2012 р. показав, що вся інформація з місця ДТП зафіксована ним і відображена в протоколі огляду місця події, схемі до нього, а також фототаблицях. Зіткнення автомобілів відбулося на прямій ділянці дороги. На місці зіткнення автомобілі розташовані передніми частинами в напрямках, в яких вони рухалися. Транспортер рухався по прямій ділянці, а ВАЗ рухався по заокругленій, оскільки заходив у правий поворот. Перед зіткненням водій автомобіля ВАЗ застосував гальмування, в цей момент колеса блокуються і автомобіль рухається по прямій до місця зіткнення, а не в напрямку заокруглення. На схемі ДТП зображені прямолінійні сліди гальмування, оскільки слідів юзу автомобілів не встановлено. В момент попадання в поле зору ОСОБА_3 машини ОСОБА_7 він гальмує і рухається вперед, ОСОБА_7 рухається по зустрічній смузі, бачучи це приймає рішення змінити напрямок і тікає зі смуги руху ОСОБА_3 та гальмує. В момент зіткнення обидва автомобіля рухалися, а не стояли. Якщо пряма чи заокруглена дорога не вказані у протоколі відтворення обстановки це не впливає на висновок експерта. Сліди уламків та осипу бруду говорять про місце ДТП. Для встановлення місця зіткнення достатньо слідів гальмування, вони сходяться один до одного, експерту не потрібні сліди бруду. Обрив слідів це і є місце зіткнення. Кінцеве положення автомобіля після зіткнення не має значення, для встановлення причини порушення ПДР. Для цього самою важливою є слідова інформація, траєкторія руху автомобілів, наявність осипу: скла, уламків, відокремлених обєктів.

З протоколу огляду транспортного засобу від 17.08.2012 року вбачається, що в автомобілі марки ВАЗ-21144 державний номер 260564 виявлено пошкодження передньої центральної частини, капоту, лобового скла, передньої решітки, переднього бамперу, передніх фар, верхньої частини криши, погнуті праві та ліві двері (т.1 а.с.29-31).

З протоколу огляду транспортного засобу від 17.08.2012 року вбачається, що в автомобілі марки «Фольцваген Т4» державний номер СЕ 9903АХ виявлено пошкодження передньої центральної частини, капоту, передньої решітки, переднього бамперу, переднього лівого крила, передніх фар, лобового скла, показчиків поворота зліва та справа ( т.1 а.с.32-36).

З висновку судової авто технічної експертизи №322-а від 27.09.2012 р. вбачається, що гальмівна система автомобіля НОМЕР_2 на момент огляду перебуває в працездатному стані та може виконувати свої функції по зміні темпу руху автомобіля.

Рульове керування автомобіля НОМЕР_2 на момент огляду перебуває в працездатному стані та може виконувати функції по зміні напрямку руху автомобіля.

Ходова частина Volkswagen-Transporter T-4 державний номер НОМЕР_3 на момент огляду перебуває в працездатному стані та може виконувати призначені їй функції.

Несправностей в гальмівній системі, рульовому керуванні та ходовій частині Volkswagen-Transporter T-4 державний номер СЕ9903А, які б з технічної точки зору могли спричинити ДТП- не виявлено (т.1 а.с.199-206).

З висновку судової автотехнічної експертизи №321-а від 30.09.2012 р. вбачається, що гальмівна система автомобіля ВАЗ-21144 державний номер 260564, на момент огляду перебуває в працездатному стані та може виконувати свої функції по зміні темпу руху автомобіля.

Рульове керування автомобіля ВАЗ-21144 державний номер 260564, на момент огляду перебуває в працездатному стані та може виконувати свої функції по зміні напрямку руху автомобіля.

Ходова частина автомобіля ВАЗ-21144 державний номер 260564, на момент огляду перебуває в непрацездатному стані та не може виконувати призначені їй функції із-за пошкодження та деформації елементів передньої підвіски.

Несправностей в гальмівній системі, рульовому керуванні та ходовій частині ВАЗ-21144 державний номер 260564, які б з технічної точки зору могли спричинити ДТП- не виявлено (т.1 а.с.214-222).

З протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 26.09.2012 р. вбачається, що водій автомобіля ВАЗ 21144 потерпілий ОСОБА_3 в присутності понятих вказав місце та обставини ДТП (т.2 а.с. 32-39).

З висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №370-а від 09.10.2012 року вбачається, що в даній дорожньо-транспортній обстановці, в діях водія автомобіля ВАЗ-21144 д.н.з. 260564 ОСОБА_3 не вбачається невідповідності вимог пункту 12.3 ПДР які з технічної точки зору, могли б перебувати в причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_7 вбачається невідновідність вимог п.11.2 ПДР, невиконання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному звязку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній обстановці водію автомобіля ВАЗ-21144 д.н.з. 260564 ОСОБА_3 необхідно було діяти згідно з вимогами пункту 12.3 ПДР, водію автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_7 необхідно було керуватися вимогами п.11.2 ПДР. З врахуванням слідової інформації на місці пригоди, параметрів проїзної частини дороги, першопочатково автомобіль ВАЗ-21144 рухаючись в загальмованому стані, починаючи такий рух з лівої частини дороги, своєю передньою (більш правою) частиною контактував із передньою (більш лівою) частиною автомобіля VW-Transporter, який був також в загальмованому стані, рухався з лівої частини дороги (відносно одного напрямку на м. Чернівці), під кутом розташування повздовжніх геометричних осей біля 164 градуси, в межах середини проїзної частини дороги, при цьому передніми частинами автомобілі перебували на правій смузі, відносно напрямку до м.Чернівці (напрямок згідно схеми) (т.2 а.с. 56-61).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтвердив ті обставини, що всі дані ним висновки по справі ґрунтуються на вихідних даних, наданих слідчим та матеріалах кримінальної справи, на підставі трасологічного дослідження з врахуванням слідової інформації (довжини та форми слідів гальмування), місця зіткнення, кута розташування транспортних засобів в момент зіткнення, пошкоджень автомобілів. При цьому було враховано, що кожен автомобіль на момент зіткнення перебував у русі, швидкість автомобілів визначалася по формулі згідно встановленої методики з урахуванням довжини слідів гальмування, часу підготовки до гальмування та часу гальмування. Осипання ґрунту та поведінка автомобілів після зіткнення не має важливого значення в даній дорожно-транспортній обстановці для визначення причин ДТП. Якщо б ОСОБА_7 перед зіткненням рухався на своїй смузі руху, тоді б трасологічні дослідження були б інші, ушкодження автомобіля також були б інші.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №377-Е від 10.09.2012 року у гр-ки ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на голові, забою головного мозку важкого ступеню, закритого перелому 1 і 2-гошийних хребців із ротаційним підвивихом 1-го хребця вліво; закритого перелому 1-го ребра справа; закритого перелому внутрішнього мищелка правої плечової кістки і вінцевого паростку правої ліктьової кістки. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, або при ударах об такі, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові, під час ДТП , перебуваючи в салоні автомобіля «ВАЗ-21144» в якості пасажира, під час зіткнення з автомобілем «Фольксваген Т4», можуть відповідати терміну на 17.08.2012 р. і відносяться: закритий перелом 1-го ребра справа, рана - до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоровя; закритий перелом внутрішнього мищелка правої плечової кістки, вінцевого паростку правої ліктьової кістки до розряду ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоровя; закриті переломи 1-2- го шийних хребців з ротаційним підвивихом 1-го хребця вліво, забій головного мозку важкого ступеня до розряду тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння (т.1 а.с. 129-130).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №376-Е від 10.09.2012 р. у гр-на ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обох гомілок; ран в ділянці обох колінних суглобів, в ділянці живота, гематоми в лівій вздухвинній ділянці; струсу головного мозку; скалкового закритого внутрісуглобового перелому кісток правої вертлюгової впадини; дисторзія шийного відділу хребта.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів або від ударів об такі, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові тобто під час дорожньо-транспортної пригоди, при травмуванні в салоні легкового автомобіля, можуть відповідати терміну на 17.08.2012 року і відносяться: садна - до розряду легких тілесних ушкоджень; рани, струс головного мозку, гематома, дисторзія шийного відділу хребта - до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я; скалковий закритий внутрісуглобовий перелом кісток правої вертлюгової впадини до розряду ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоровя. (т.1 а.с. 135-136).

Висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи №100 від 09.08.2013 р. встановлено, що згідно представлених медичних документів, у гр. ОСОБА_3 були наявні тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обох гомілок; ран в ділянці обох колінних суглобів, в ділянці живота, гематоми в лівій вздухвинній ділянці; струсу головного мозку; скалкового закритого внутрісуглобового перелому кісток правої вертлюгової впадини; дисторзія шийного відділу хребта.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів або від ударів об такі, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові тобто під час дорожньо-транспортної пригоди, при травмуванні в салоні легкового автомобіля, можуть відповідати терміну на 17.08.2012 року і відносяться: садна - до розряду легких тілесних ушкоджень; рани, струс головного мозку, гематома, дисторзія шийного відділу хребта - до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Скалковий закритий внутрішньосуглобовий перелом кісток правої вертлюгової впадини з порушенням функції правої нижньої кінцівки, згідно п. 137.а «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм, передбачених правилами особистого страхування», «Инструкции о порядке организации и проведении врачебно-страховой экспертизы», затвердженої Міністерством фінансів СРСР 08.01.1986 р. тягне за собою втрату постійної загальної працездатності - 25%. Таким чином, дані ушкодження відносяться до розряду тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на 1/3, так і за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що підсудний ОСОБА_7 не виїзджав на зустрічну смугу руху, а намагався уникнути зіткнення із автомобілем потерпілого ОСОБА_3, який виїхав на великій швидкості будучи в стані заносу на його сторону дороги, при цьому він вивернув руль вправо, нажав на гальма і зупинив автомобіль, оскільки ці показання спростовуються матеріалами справи та висновками проведених експертиз.

Також суд ставиться критично до протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 27.09.2012 р., під час проведення якого підсудний ОСОБА_7 в присутності понятих вказав місце та обставини ДТП (т.2 а.с. 40-43) та показань свідка ОСОБА_8, оскільки згідно висновку комплексної судовї транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи та пояснень експертів вказаний ними механізм даної пригоди є неспроможним в даній дорожньо-транспортній обстановці.

Невизнання підсудним своєї вини та його показання суд вважає способом захисту ОСОБА_7 від предявленого обвинувачення з метою ухилення від відповідальності за вчинений злочин.

Оцінюючи в сукупності всі здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом порушив вимоги п.11.2 ПДР, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем, чим вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ушкодження середнього ступеня тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудним злочин належить до категорії тяжких злочинів.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує, що обставин, які пом'якшують або обтяжують його покарання по справі не встановлено. Одночасно враховуючи вищевказані обставини, а також те, що в результаті злочину наступили тяжкі наслідки, з урахуванням характеру та мотивів допущених правил безпеки руху, ставлення підсудного до цих порушень, його поведінку після вчинення злочину, а також особу винного, який раніше не судимий і не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин з необережності, не працює, завдану потерпілим шкоду не відшкодував, характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, суд призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, при цьому враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, який наполягав на позбавленні підсудного права керування транспортними засобоми, суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_7 права керувати транспортними засобами.

З врахуванням встановлених обставин справи та даних про особу підсудного суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України і його необхідно звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням. При цьому суд враховує, що у відповідності до ст.50 КК України, призначене судом покарання має на меті не тільки кару, тому саме це покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.

По справі заявлено три цивільні позови: про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_2 40000 грн. завданої матеріальної шкоди, яка складається з коштів, витрачених на лікування та 10000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди; про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_3 36927,10 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з: 13236,10 грн. витрачених на придбання ліків, 2300 грн. витрачених на проведення компютерної томографії, 591 грн. витрати на транспортування потерпілого з м.Заставна до лікарні в м. Чернівці, 4000 грн. - витрати на лікування за період з 17.08 по 21.08.2012 р., 16800 грн. сума, яку планується витратити на проходження реабілітаційного курсу лікування та 100000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди; про стягнення з підсудного на користь Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області 43030 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Підсудний ОСОБА_7 заявлені позовні вимоги не визнав.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Так, позовна вимога про стягнення на користь ОСОБА_2 40000 грн. завданої матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, підтверджуючих розмір витрат на придбання ліків та лікування потерпілої.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіював шкоди тощо).

По справі встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталась з вини підсудного, потерпіла ОСОБА_2 тривалий час знаходилася на лікуванні в лікувальних закладах, переносячи фізичний біль та моральні страждання. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла була позбавлена можливості вести звичайний спосіб життя бачитися з рідними друзями, займатися роботою та повсякденними справами. У потерпілої погіршився нормальний сон, виникло почуття постійної тривоги, виникла психологічна травма, від якої вона страждає до теперішнього часу, повністю не відновлені рухливі функції правої руки, погіршився зір, права частина обличчя втратила свій звичайний вигляд, у звязку з пошкодженням нерву не повністю функціонує права повіка, а для його відновлення необхідний тривалий час і додаткове лікування. Через отримані травми у потерпілої, яка є молодою жінкою суттєво змінився звичайний порядок та спосіб життя, порушено спокій в її сімї.

Таким чином, визначаючи суму заподіяної моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, суд бере до уваги вище наведене, одночасно враховує ступінь вини відповідача, його матеріальний стан і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та вважає, що заявлено позовну вимогу слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 10000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а саме з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 16627,10 грн. у рахунок відшкодування коштів, витрачених придбання ліків, проведення компютерної томографії та транспортування потерпілого, розмір яких доведено наявними в справі доказами (т.2 а.с. 228-245).

При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує характер та обсяг моральних та фізичних страждань потерпілого, тяжкість тілесних ушкоджень та тривалість лікування, тяжкість вимушених змін в житті. По справі встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталась з вини підсудного, потерпілий ОСОБА_3 62 дні знаходився на стаціонарному лікуванні, а в подальшому проходив курс реабілітації. У потерпілого виникли моральні переживання, негативні емоції, у звязку з втратою на тривалий час можливості бути повноцінним членом своєї сім'ї, занепокоєння за подальше нормальне життя, оскільки в даний час не повністю відновлено функціональні фізіологічні властивості правої ноги. Внаслідок отриманих ушкоджень у потерпілого виникла атрофія мязів правої нижньої кінцівки з її укороченням. Через отримані травми потерпілий, який є людиною молодого віку, на даний час позбавлений можливості належним чином виконувати свої посадові обовязки в органах МВС, що впливає на його ділову репутацію. У звязку з чим суттєво порушений звичайний порядок та спосіб життя потерпілого, життєвий уклад і спокій його сімї. Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, майнового стану підсудного, який не працює, того, що даний злочин є необережним, суд вважає, що розмір морального відшкодування ОСОБА_3 становить 15000 грн., які слід стягнути із підсудного ОСОБА_7, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що цивільний позов Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області підлягає задоволенню в повному обсязі. Так, з ОСОБА_7 на користь Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 43030 грн., що складає балансову вартість пошкодженого в результаті ДТП автомобіля ВАЗ-21144, д.н.з.056426, розмір якої доведено наявною в матеріалах справи довідкою від 24.10.2012 р. №28/117 ( т.2, а.с.141).

Оскільки на момент постановлення вироку підсудним ОСОБА_7 не було відшкодовано завдану злочином шкоду, то з метою забезпечення вищезазначених цивільних позовів слід залишити в силі постанови слідчого від 11.10.2012 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_7 (т.2 а.с.107, 109, 112, 113).

У відшкодування витрат за проведення судових експертиз з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області слід стягнути 1764 грн. 32 коп.

Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ( в ред.. 1960 р.) суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобовязання.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_7 покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити обрану - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 10000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди. В інший частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 16627,10 грн. у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 15 000 грн. у рахунок заподіяної моральної шкоди. В інший частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Автогосподарства УМВС України в Чернівецькій області ( р/р: 35227002000310 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО: 856135 отримувач: Автогосподарство УМВС України в Чернівецькій області, Код ЕДРПОУ: 23313432) 43030 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області (ЄДРПОУ 25575279, р/р 3125627221002, банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135) 1764 грн. 32 коп. за проведення судових експертиз.

Постанови слідчого від 11.10.2012 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_7 залишити в силі.

Речові докази: опечатані документи, які зберігаються при матеріалах справи (т.2): посвідчення водія (ВАА861181) на прізвище ОСОБА_7 та поліс обов»язкового страхування №АВ/3163446 - передати до органів ДАІ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 694568 на автомобіль марки «Фольксваген Т4» д.н.з. НОМЕР_5 повернути власнику ОСОБА_7

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 21144 д.н.з.260564, який знаходиться на штраф майданчику Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути за належністю власнику Автогосподарству УМВС України в Чернівецькій області.

Речовий доказ: автомобіль марки «Фольцваген Т4», державний номерний знак НОМЕР_6, який належить засудженому ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 694568, виданого Кіцманським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, переданий на відповідальне збереження ОСОБА_7 залишити йому за належністю.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Суддя:Пухарєва О. В.