Рішення № 35927720, 05.12.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1620/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бакланов Р. В.Номер провадження 22-ц/788/2558/13 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Сибільової Л. О., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про стягнення кредитної заборгованості

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И Л А:

06 серпня 2012 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 травня 2007 року між ОСОБА_3 та Банком укладено кредитний договір № 11/2007/0270252245, згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 44 380 гривень з кінцевим строком погашення 09 травня 2012 року на умовах сплати відповідачкою 19,4% річних за користування кредитними коштами.ОСОБА_3. зобов'язання за договором не виконала і станом на 17 липня 2013 року заборгованість становить 14 964,86 грн., з яких: заборгованість по відсоткам - 6 873,64 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 2 461,29 грн., штраф - 4 438 грн., інфляційні збитки - 1 191,93 грн. Відповідач ОСОБА_4 є поручителем по вищевказаному договору та зобов'язався відповідати за неналежне виконання ОСОБА_3 взятих за договором зобов'язань.

Крім того, 06 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 07/2008/027025029, за умовами якого остання отримала кредитні кошти у сумі 25000 грн. під 3,1 % на місяць з кінцевим терміном погашення 05 червня 2011 року. ОСОБА_3 зобов'язання за договором не виконала і станом на 17 липня 2013 року заборгованість становить 26 151,65 грн., з яких: 15 976,39 грн.- заборгованість по відсотках, 6 317,78 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 2 500 грн.- штраф, 13557,48 грн. - інфляційні збитки.ОСОБА_4. та ОСОБА_5 є поручителями по вищевказаному договору за неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

На даний час вищевказані кредитні договори не є припиненими, тому відповідачі зобов'язані сплачувати суму процентів за користування кредитом.

Позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь заборгованість по кредитним договорами в розмірі 41 116 грн. 51 коп., а також судові витрати у справі в сумі 411 грн. 17 коп.

Не погоджуючись з вимогами первісного позову, ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «Надра» із зустрічним позовом про визнання дій Банку в частині нарахування штрафних санкцій по кредитному договору №11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року та арешту майна незаконним. Свої вимоги мотивувала тим, що вона повністю сплатила кредит та відсотки за його користування, а відповідачем ПАТ КБ «Надра» порушений досудовий порядок реалізації господарсько- правової відповідальності, передбачений ст. 222 ГК України, також порушені вимоги ЦК України щодо нарахування штрафних санкцій по кредитному договору передбачених ст. 549 ЦК України, порушені її права передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитного договору, та завдано моральні збитки.

Просила :

1. 3обов'язати ПАТ КБ «Надра» виконати розрахунки заборгованості відповідно до діючого законодавства, доданих до заяви квитанцій, до рішення Лебединського районного суду № 2-302/11, до існуючого основного боргу станом на 14 квітня 2011 року.

2. Зобов'язати ПАТ КБ «Надра» скасувати штрафну санкцію, нараховану на підставі нікчемної частини пункту 5.2 Кредитного договору № 11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 р. та пункту п.4.3 договору Кредитного договору №07/2008/027025029 від 06 червня 2008року, яка передбачає нарахування та стягнення за прострочення строку сплати платежу штрафної санкції.

3. Визнати недійсним пункт 5.2 Кредитного договору № 11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року та пункт п.4.3 договору Кредитного договору №07/2008/027025029 від 06 червня 2008 року, як такий, що суперечить Закону України «Про захист прав споживачів».

4.3астосуватп термін позовної давності щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій по кредитному договору № 11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року кредитному договору №07/2008/027025029 від 06 червня 2008 року.

5.Виключити з реєстру обтяжень рухомого майна автомобіль легковий, ВАЗ, модель 21101, номер державної реєстрації: НОМЕР_1, 2007 року випуску, заводський номер кузова НОМЕР_2, сірого кольору.

6.Визнати за нею право на отримання компенсації моральної шкоди в сумі 20 000 грн. за незаконне нарахування та вимагання штрафної санкції ПАТ КБ «Надра» по Кредитному договору №11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року та Кредитному договору №07/2008/027025029 від 06 червня 2008 року, за публічне обтяження - арешт автомобіля та заборону на його відчуження.

7.Розірвати кредитні договори № 11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року

та №07/2008/027025029 від 06 червня 2008 року укладені між нею та ПАТ КБ «Надра».

8.Припинити нарахування відсотків за користування кредитом з моменту розірвання

договорів № 11/2007/0270252245 від 10 травня 2007 року та №07/2008/027025029 від 06 червня 2008року.

9. Судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245 відсотки за користування кредитом - 6 873 грн. 64 коп., пеню - 2 567 грн. 78 коп. штраф - 4 438 грн., інфляційні збитки - 1 191 грн. 93 коп., всього стягнувши 15071 грн. 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029 відсотки за користування кредитом - 20 263 грн. 08 коп., пеню - 6 317 грн. 39 коп. штраф - 2 500 грн., інфляційні збитки - 1 357 грн. 48 коп., всього стягнувши 30437 грн. 95 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Надра" про визнання дій ПАТ КБ "Надра" незаконними відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір по 137 грн.06 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому зазначають, що суд безпідставно стягнув з них відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, оскільки вони у судове засідання надавали оригінали квитанцій, за якими, станом на 28 січня 2013 року переплата по кредитному договору від 10 травня 2007 року становить 4 229,69 грн. Вказують, що неодноразово зверталися до Банку за довідкою про виконання умов кредитного договору, однак їм було відмовлено, а в серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, суд при ухваленні оскаржуваного рішення зовсім не приділив належної уваги даній обставині. Вказують, що рішенням суду з них додатково та безпідставно стягнуто відсотки, пеня, штраф та інфляційні збитки. Крім того, вважають, що у порушення ст.61 Конституції України до них безпідставно застосовані штрафні санкції. Вважають безпідставною відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки вважають, що до даного договору при визначенні розміру пені необхідно застосувати положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим у порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, пояснення представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» Троян Д.В., яка проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню та частковій зміні.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Надра», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушуються умови кредитних договорів, взяті зобов'язання не виконуються, а тому дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом, пені, штрафу та інфляційних збитків.

В той же час, відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов до висновку, що останньою не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилалася у позові.

Але з таким висновком суду першої інстанції в повному обсязі погодитися неможливо.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог суд першої інстанції не дотримався при вирішенні первісного позову.

Колегія суддів знаходить рішення суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог таким, що ґрунтується на законі, не вбачає підстав для його зміни чи скасування в цій частині. Суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, зазначив про те, що ОСОБА_3 не довела несправедливості умов кредитних договорів. Суд вважав недоведеними належними і допустимими доказами обставини, на які посилається ОСОБА_3 стосовно не роз'яснення умов договорів та наслідків їх укладення.

Водночас, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом ПАТ КБ «Надра» не відповідає зібраним у справі доказам, не грунтується на законі, а тому, підлягає частковому скасуванню та зміні.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 10 травня 2007 року відповідно до умов договору „Автопакет" № 11/2007/0270252245 ПАТ КБ „Надра" надало ОСОБА_3 кредит у сумі 44 380 гривень з кінцевим строком погашення до 09 травня 2012 року на умовах сплати 19,4 % річних - за користування кредитними коштами (а.с. 7-13).

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору поручитель ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, які витікають з кредитного договору(а.с.9).

06 червня 2008 року ПАТ КБ „Надра" надав ОСОБА_3 кредитні кошти за кредитним договором № 07/2008/027025029 у сумі 25 000 грн. під 3,1 % на місяць строком до 05 червня 2011 року (а.с. 17-19).

Згідно п. 1.1. договорів поруки від 06 червня 2008 року (а.с. 21-22), укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 та 06 червня 2008 року (а.с 23-24), укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 поручителі поручаються перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029.

05 липня 2011 року Лебединським районним судом Сумської області ухвалене рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитними договорами „Автопакет" від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245 та від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029. Стягнута сума заборгованості за кредитами, в тому числі: вся сума по тілу кредиту, а також інші нарахування, що здійснені станом на 14 квітня 2011 року - проценти, неустойка і т.і.

Звертаючись з цим позовом до суду, Банк просив стягнути суму заборгованості по кожному з кредитних договорів за період, який не охоплювався попереднім судовим рішенням, тобто, з 11 квітня 2011 року по 02 серпня 2013 року, яка складається з нарахованих відсотків за користування кредитом, пені не несвоєчасну сплату відсотків, штрафу та інфляційних збитків (а.с.1-3,115).

З розрахунку по кредитному договору „Автопакет" від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 станом на 02 серпня 2013 року складає 15 071 грн. 35 коп., з яких: 6 873 грн. 64 коп. заборгованості по відсотках, 2 567 грн. 78 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 4 438 грн. штрафу за порушення вимог кредитного договору та 1191 грн. 93 коп. - інфляційних збитків (а.с.112-113).

З розрахунку заборгованості по кредитному договору від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029, наданого позивачем, (а.с.114) вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_3 станом на 03 серпня 2013 року складає 30 437 грн. 95 коп., з яких: 20 236 грн. 08 коп. - заборгованість по відсотках, 6 317 грн. 39 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту, 2 500 грн. - штраф за порушення вимог кредитного договору, 1 357 грн. 48 коп. - інфляційні збитки.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З роз'яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається наступне :

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 05 липня 2011 року по справі №2-302/2011 р. був частково задоволений позов ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість по кредитному договору від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245, яка утворилась станом на 14 квітня 2011 року, у розмірі 32 740 грн. 62 коп., а також у солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість по кредитному договору від 06 червня 2008 року № №07/2008/027025029, що утворилася станом на 14 квітня 2011 року у сумі 34 653 грн. 37 коп.

З розрахунку заборгованості, яка була предметом спору у даній справі, вбачається, що після 14 квітня 2011 року Банк продовжував нараховувати відсотки за кредитними договорами як до дня настання строку виконання основного зобов'язання, відповідно до 09 травня 2012 року і до 05 червня 2011 року так і після цієї дати ( а.с. 6,16).

За таких обставин колегія суддів вважає поруку за даними кредитними договорами припиненою, оскільки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання Банк не пред'явив до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги щодо сплати заборгованості, яка утворилась після 14 квітня 2011 року.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт, що під час дії кредитного договору Банк пред'являв вимоги до поручителів про погашення заборгованості, яка утворилась станом до 14 квітня 2011 року, не звільняє Банк від виконання вимог ч. 4 ст. 559 ЦК щодо необхідності пред'явлення вимоги до поручителів протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі бажання Банку отримати від поручителів заборгованість за кредитним договором, яка утворилась після 14 квітня 2011 року.

Слід також зазначити про те, що обов'язок Банку щодо надіслання поручителю письмової вимоги з зазначенням розміру невиконаного зобов'язання передбачений і п. 2.1 укладених сторонами договорів поруки ( а.с.21- 24).

З матеріалів справи вбачається, що ні після настання строку виконання основного зобов'язання, ні після сплати заборгованості, яка утворилась до 14 квітня 2011 року протягом шести місяців Банк не пред'являв вимоги до поручителів щодо погашення заборгованості, яка утворилась після 14 квітня 2011 року. Вперше така вимога була пред'явлена поручителям 29 липня 2013 pоку тобто з пропуском шестимісячного строку, про який йдеться у ч. 4 ст. 559 ЦК ( а.с.15,26,27).

У п.5.2 договорів поруки зазначається, що договір вступає в силу з моменту його належного оформлення сторонами, а п.5.3 Договору передбачено, що його дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань. Згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК ).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 ЦК ).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.5.3) про його дію до повного виконання боржником зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягає застосуванню ст.559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строк} виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, у кредитному договорі від 10 травня 2007 року строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строком повного погашення кредиту є 09 травня 2012 року (п.1.1.4) (а.с.7), а за кредитним договором від 06 червня 2008 року - 05 червня 2011 року (п.2.3.3)(а.с.17).

За таких обставин у ПАТ КБ "Надра" виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту по кредитному договору від 10 травня 2007 року, починаючи з 09 травня 2012 року протягом наступних шести місяців, а по кредитному договору від 06 червня 2008 року, починаючи з 05 червня 2011 року протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителів банк пред'явив лише 29 липня 2013 pоку, тобто вже після спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК шестимісячного строку.

А тому, рішення суду в частині стягнення заборгованості з поручителів підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення штрафу за обома договорами (4 438 грн. та 2 500 грн.) також підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. При цьому виходить з наступного.

З пояснень представника Банку у судовому засіданні вбачається, що підставою для нарахування штрафів стало порушення ОСОБА_3 умов п.4.3.9 Кредитного договору від 10 травня 2007 року (а.с.11) і п. 3.3.8 Кредитного договору від 06 червня 2008 року (а.с.18), зокрема, не надання нею на вимогу банку документів, що підтверджують поточний фінансовий стан Позичальника.

Зазначеними пунктами дійсно передбачено, що позичальник зобов'язаний на вимогу Банку надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан Позичальника.

У разі порушення цих вимог, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної договором, за кожний випадок (п.5.2 Договору від 10 травня 2001 року і п.4.3. Договору від 06 червня 2008 року). Сума нарахованого Банком та стягнутого судом штрафу складає, відповідно, 4 438 грн. і 2 500 грн.

ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що на виконання умов договорів вона на кожну усну вимогу (письмових вимог не надходило), надавала Банку документи, як це і передбачено умовами договору.

Заперечуючи проти пояснень ОСОБА_3, наполягаючи на порушенні останньою умов укладених договорів, Банк не надав суду доказів на підтвердження зазначеної обставини, обмежився поясненнями про те, що Банк усно вимагав надання документів, а ОСОБА_3 їх не надавала. Тобто, всупереч ст. 60 ЦК України Банк не довів обґрунтованості цих позовних вимог.

Що стосується рішення суду у частині стягнення пені за порушення умов договору, то в цій частині колегія суддів знаходить за можливе змінити рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Банком заявлені позовні вимоги про стягнення 6 873 грн. 64 коп. заборгованості по відсотках, 2 567 грн. 78 коп. пені за прострочення сплати відсотків за договором від 10 травня 2007 року; 20 236 грн. 08 коп. заборгованості по відсотках, 6 317 грн. 39 коп. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за договором від 06 червня 2008 року.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 ст.551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Звертаючись до суду із заявою про зменшення пені, ОСОБА_3 зазначала про суттєві обставини, за наявності яких , колегія суддів вважає, що є підстави для зменшення пені: її хворобливого стану, який підтверджується епікризом (а.с.150), наявність на утриманні неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.143), доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка з 01.09.2010 року по 05.06.2012 року була студенткою, навчалась у Лебединському педагогічному училища, потребувала матеріальної допомоги(а.с.144-145), відсутність доходу у чоловіка (а.с.147-149).

Крім того, зменшуючи розмір пені з 2 567 грн. 78 коп. до 1 000 грн. за договором від 10 травня 2007 року та з 6 317 грн. 39 коп. до 3 000 грн. за договором від 06 червня 2008 року, колегія суддів зважає на те, що після настання строку виконання зобов'язань за кредитними договорами (09.05.2012 р. і 05.06.2011 р.) Банк тривалий час не повідомляв Позичальника про наявну заборгованість. І лише 29.07.2013 року направив письмове повідомлення ОСОБА_3 про наявність заборгованості за кредитними договорами (а.с.14,25), що свідчить про наявність підстав, визначених ст. 616 ЦК України для зменшення пені.

В той же час, на думку колегії суддів є вірним рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по не сплачених процентах за користування кредитними коштами та інфляційних, оскільки такі вимоги узгоджуються з вимогами закону.

Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або і фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Сплаті підлягають проценти за кожний день користування кредитними засобами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_3 не виконувала умов кредитних договорів, які припиняються повним їх виконанням, Банк правомірно нарахував за весь період проценти за користування коштами та інфляційні суми.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Виходячи з положень ст. 88 ЦПК України та з урахуванням частково задоволення апеляційної скарги та заявлених позовних вимог підлягають розподілу судові витрати наступним чином.

ПАТ КБ «Надра» при подачі позову сплатило судовий збір у розмірі 525 грн. 87 коп.

Ним був заявлений позов на суму 455098 грн. 30 коп., задоволений - на суму 33686 грн. 13 коп., що становить 74 %. А тому, з ОСОБА_3 на корить ПАТ КБ «Надра» підлягає стягненню судовий збір у сумі 389 грн. 14 коп.

За апеляційне оскарження ОСОБА_3 сплатила 267 грн. 06 коп. За результатами апеляційного оскарження стягнуто з неї на користь банку із заявлених 45509 грн. 30 коп . -33686 грн. 13 коп., тобто апеляційна скарга задоволена на 26%, у зв'язку з чим на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з ПАТ КБ «Надра» судові витрати у розмірі 69 грн. 44 коп. (267,06 грн. х26%) . Шляхом взаємозаліку з ОСОБА_3 на корить ПАТ КБ «Надра» підлягає стягненню судовий збір у сумі 319 грн. 70 коп.

У зв'язку із повним задоволенням апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та понесення ними судових витрат у зв'язку з оплатою судового збору за апеляційне оскарження рішення суду, з ПАТ КБ «Надра» на їх користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі: на користь ОСОБА_4 - 267 грн.06 коп., на користь ОСОБА_5 -152 грн. 36 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3,

313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині вирішення зустрічного позову залишити без змін.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245: відсотків за користування кредитом - 6 873 грн. 64 коп., пені - 2 567 грн. 78 коп., штрафу - 4 438 грн., інфляційний збитків - 1 191 грн. 93 коп., всього- 15071 грн. 35 коп.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029: відсотки за користування кредитом - 20 263 грн. 08 коп., пені - 6 317 грн. 39 коп., штрафу - 2 500 грн., інфляційних збитків - 1 357 грн. 48 коп., всього -30437 грн. 95 коп.

В цій частині постановити нове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Надра» у задоволенні цих позовних вимог.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» штрафу у розмірі 4 438 грн. за кредитним договором від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245, відмовивши Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Надра» у задоволенні цих позовних вимог.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» штрафу у розмірі 2 500 грн. за кредитним договором від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029, відмовивши Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Надра» у задоволенні цих позовних вимог.

Змінити рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» за кредитним договором від 10 травня 2007 року №11/2007/0270252245 пеню у розмірі 1000 грн., а не 2567 грн. 78 коп., як зазначено у рішенні суду першої інстанції, відсотки за користування кредитом - 6 873 грн.64 коп., інфляційні збитки -1 191 грн.93 коп., всього - 9065 грн.57 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк КБ «Надра» за кредитним договором від 06 червня 2008 року №07/2008/027025029 пеню у розмірі 3000 грн., а не 6317 грн.39 коп., як зазначено у рішенні суду першої інстанції, відсотки за користування кредитом - 20 263 грн. 08 коп., інфляційні збитки - 1 357 грн. 48 коп., всього - 24620 грн. 56 коп.

Скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати у справі -319 грн. 70 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_4 судові витрати у справі - 267 грн.06 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_5 судові витрати у справі - 152 грн. 36 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: