Ухвала суду № 35925362, 02.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:115/4872/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н. № провадження:22-ц/190/7365/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Курська А. Г. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Курської А.Г. суддів:Синельщікової О.В. Чистякової Т.І. при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 -

в с т а н о в и л а :

28 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 139 від 15 серпня 2007 року, представник позивача просив суд першої інстанції стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з відповідача заборгованість за період з 12 серпня 2010 року по 15 серпня 2013 року в сумі 33257,28 грн., за якою 108,68 грн. - сума процентів; 33148,60 грн. - пеня, а також вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 жовтня 2013 року о 14 годині 00 хвилин.

З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали суду та постановити нову ухвалу, якою повернути позивачу позовну заяву.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції відкриваючи провадження у зазначеній цивільній справі порушив правила підсудності, оскільки на час подання позовної заяви апелянт був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

25 листопада 2013 року до канцелярії Апеляційного суду АР Крим від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він не заперечує про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про направлення справи на розгляд до Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, у зв'язку з порушенням правил підсудності.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги визнає її частково обґрунтованою і такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з наступними обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відкриваючи провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена цивільна справа підсудна Сакському міськрайонному суду Автономної Республіки Крим.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 109 ЦПК позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Так згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позову є дотримання вимог підсудності, інакше позовна заява підлягає поверненню заявнику (п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України).

У зв'язку із цим, підсудність, як умова реалізації права на пред'явлення позову тісно пов'язана з процесуальною правоздатністю та компетентністю суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його права в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона тимчасово не проживає, а знаходиться.

Місцем реєстрації фізичної особи, як вже зазначалось вище, вважається адреса житла, в якому особа проживає (перебуває), і яка внесена до її паспортного документа. Тобто місце реєстрації може пов'язуватися із місцем проживання або перебування і має підтверджуватися відміткою про це у паспортному документі.

Але суд першої інстанції не прийняв до уваги і положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Під місцем перебування розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Під місцем проживання цей Закон визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону).

Громадяни України, а також іноземець або особа без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання (ст. 6 Закону).

Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи (ст. 8 Закону).

З урахуванням вищенаведеного, пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача можливе лише в суд за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в АР Крим(а.с. 43), яка надійшла на адресу суду першої інстанції 09 вересня 2013 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 27 листопада 2012 року, що є територією Київського району м. Сімферополя.

Судова колегія проаналізувавши конкретні обставини справи дійшла висновку, що суд першої інстанції вирішив питання про відкриття провадження у справі з порушенням вищенаведених Законів України і цим порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Що стосується доводів представника банка про визначення підсудності зазначеної цивільної справи до Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим судом апеляційної інстанції, то вони не підлягають задоволенню, оскільки це питання на цій стадії розгляду справи не віднесено законом до компетенції суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України це є компетенцією суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді: