Рішення № 35923477, 27.11.2013, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7635/13-ц

Провадження №2/442/2492/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді Івасівки А.П.

при секретарі Грабар Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бронницької сільської ради, третьої особи Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, про визнання права власності на спадкове майно по спадкуванню за заповітом, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок №136, по вул. Дрогобицькій в с. Брониця Дрогобицького району Львівської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН №598115 розміром 2,27 га, ощадні книжки серія Я№4998958, серія Ц№3405833, серія Я №6775108. В обґрунтування позову покликається на те, що 18.05.2003 року померла її мати ОСОБА_2, яка на випадок своєї смерті заповіту не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке належало матері за життя, зокрема житловий будинок №136, по вул. Дрогобицькій в с. Брониця, який належав спадкодавцю на праві особистої власності та відносився до колгоспного двору, земельна частка (пай), яка належала на підставі сертифікату серія РН №598115 розміром 2,27 га, та грошові вклади згідно ощадних книжок серія Я№4998958, серія Ц№3405833, серія Я №6775108. Вона вчасно прийняла спадщину, так як спільно проживала з мамою до дня смерті та вела спільне господарство. Однак звернувшись у нотконтору для оформлення своїх спадкових прав отримала відмову.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, послалася на обставини, викладені в позовній заяві. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, відносно задоволення позову не заперечує.

Представник Першої Дрогобицької нотаріальної контори в судове засідання не зявився не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено в судовому засіданні, стверджується матеріалами справи, що 18.05.2003 року померла ОСОБА_2, яка була матірю для ОСОБА_1 (а.с. 5,6,7), на випадок своєї смерті заповіту не залишила.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно :

- житловий будинок №136, по вул. Дрогобицькій в с. Брониця, який належав колгоспному двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 31.07.1989 року, виданого виконавчим комітетом Дрогобицької районної Ради народних депутатів (а.с.14);

- земельну частку (пай) розміром 2,27 га, яка належала ОСОБА_2 як члену сільськогосподарського кооперативу «Броницьке», на підставі сертифікату серія РН №598115, від 05.09.2007 року (а.с.8);

- грошові вклади згідно ощадних книжок серія Я№4998958, серія Ц№3405833 за номером рахунку №0229, серія Я №6775108 Ощадного банку СССР.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкуваня» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.

Поряд з цим за п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24.06.1983 року презюмується про те, що якщо позивач у шестимісячний строк вступив у управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах про захист права приватної власності" до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України "Про власність", застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Розмір частки члена колгоспного двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Встановлено, що спірний будинок станом на 16 квітня 1991 року відносився до категорії колгоспних дворів.

Згідно довідки Бронницької сільської ради Дрогобицького району від 27.11.2013 року №710, ОСОБА_2 була останнім членом спірного колгоспного двору.

В разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року, спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Встановлено також, що позивачка прийняла спадщину (довідка виконкому сільської ради від 16.10.2013 року №597, копія паспорту г-на України-а.с.4,15).

З огляду на те, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом І черги (ст. 529 ЦК УРСР 1963 року), яка вступила в управління спадковим майно, прийняла спадщину в силу вимог ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки постійно проживала разом з спадкодавцем до дня його смерті, продовжує проживати та зареєстрована в спірному домоволодінні, однак отримала відмову нотаріуса у оформлені спадщини, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не встановлено, відповідач позовні вимоги визнає, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено. Звідси суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по спадкуванню за законом спадкоємцем І черги після смерті матері ОСОБА_2, яка сталася 18.05.2003 року, на :

- житловий будинок №136, по вул. Дрогобицькій в с. Брониця Дрогобицького району Львівської області;

- земельну частку (пай) розміром 2,27 га за сертифікатом серії РН №598115, від 05.09.2007 року;

- грошові вклади по ощадних книжках серія Я№4998958, серія Ц№3405833, серія Я №6775108 Ощадного банку СРСР в відділені с. Брониця Дрогобицької філії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення з дня отримання такого.

Суддя А.П. Івасівка