Рішення № 35922593, 10.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5225/13 Головуючий у 1-й інстанції Ворожбянов А. М.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Хомяк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009 » на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати та повернення земельних ділянок,-

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначала, що їй на підставі акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 021960 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 7,6439 га , яка складається з двох ділянок площею 3,5669 га та 4,0770 га, та виділена в натурі на місцевості на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

14.12.2009 року між нею та ТОВ «Іскра плюс 2009» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,5669 га, зареєстрований 26.01.2010 року у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300086. Крім цього, 14.12.2009 року між нею та відповідачем був також укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,0770 га, зареєстрований 26.01.2010 року у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300093.

На виконання умов договору вона здійснила передачу земельних ділянок , тим самим повністю виконала свої зобов'язання перед відповідачем. Однак, після проведення державної реєстрації договорів у встановленому Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року порядку, відповідач почав неналежним чином виконувати свої обов'язки, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 4757,86 грн. за земельну ділянку площею 7,6439 га та в розмірі 1904,00 грн. площею 7,6439 га.

Вважає, що відповідачем порушені її права, тому договори підлягають припиненню шляхом їх розірвання.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд розірвати договори оренди земельних ділянок, стягнути з відповідача орендну плату та повернути їй земельні ділянки.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 3,5669 га від 14.12.2009 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра плюс 2009» та зереєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 04102730086. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею4,0770 га від 14.12.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра плюс 2009» та зереєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300093. Стягнуто з ТОВ «Іскра плюс 2009» на користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 7,6439 га в розмірі 1904,00 грн. Зобов'язано ТОВ «Іскра плюс 2009» повернути ОСОБА_2 земельні ділянки площе 3,5669 га та площею 4,0770 га відповідно до державного акту ЗП № 021960 , розташовані на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Стягнуто судових витрат в розмірі 832 гривні 28 копійок.

В апеляційній скарзі ТОВ «Іскра плюс 2009» зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення першої інстанції в повному обсязі не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до державного акту на право приватної власності серії 311 № 021960, зареєстрованого 11.08.2005 року під № 010527300535, у приватній власності ОСОБА_2 знаходяться земельні ділянки загальною площею 7,6439га, яка складається із двох окремих ділянок площею 3,5669га та 4,0770га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. (а.с.7)

14.12.2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра плюс 2009» були укладені два договори оренди вищевказаних земельних ділянок, зареєстровані 26.01.2010 року у Михайлівському РВ Запорізької РФ ПДЗК під № 041027300086 та № 041027300093. Відповідно до п. 9 Договорів, розмір орендної плати вноситься Відповідачем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі чи в натуральній формі по закупівельним цінам рослинницької продукції, що склалась на момент розрахунків. (а.с.7-16)

За умовами п. 10 Договорів, обчислення розміру орендної плати за землю обчислюється з урахуванням індексів інфляції. За п. 11 Договорів, орендна плата вноситься відповідачем один раз на рік до 25 грудня звітного року. За п. 43 Договорів, відповідальність за несплату орендної плати несе орендар.

Отже, при укладенні Договорів ТОВ «Іскра плюс 2009» прийняло на себе зобов'язання сплачувати орендну плату ОСОБА_2 за користування її земельними ділянками в строк, формі та розмірі, які визначені в Договорах.

За висновком суду відповідач за 2012 звітний рік не розрахувався з позивачем та не сплатив орендну плату, чим порушив умови суттєві істотні Умови Договору оренди, а саме 11 Договорів, що є підставою для його розірвання.

Крім того, суд дійшов висновку проте, що в діях відповідача мається систематичність порушення умов Договорів оренди, яка полягає у тому , що відповідач до 25.12.2013 року не сплатив оренду плату за 2012 рік, у телефонному режимі обіцяв сплатити після 25.12.2012 року у найближчий час, та листом 04.01.2013 року вибачився за несвоєчасну сплату та зобовьязався сплатити до 25.02.2013 року, (а.с. 17) а потім не сплатив.

Висновок суду проте, що відповідач у телефонному режимі обіцяв сплатити після 25.12.2012 року у порушення вимог ст. 60 ЦПК України жодним чином не підтверджено суду. А лист відповідача, в якому ТОВ «Іскра плюс 2009» зазначає, що внаслідок не врожаю 2012 року орендна плата затримується до 25.02.2013 року та пропонується ОСОБА_2 підписати додаткову угоду для зазначення строку розрахунку (а.с.17), не можна вважати систематичною несплатою орендної плати.

Відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою с систематична несплата земельного податку або орендної плати. Умовами Договорів передбачена сплата орендної плати разовим платежем за минулий рік користування землею, а тому систематичність полягає у несплаті протягом двох наступних років орендної плати за минулий рік.

Доводи апеляційної скарги проте, що орендна плата за 2012 рік позивачу виплачена наперед у попередні роки шляхом сплати в більшому розмірі, ніж передбачений орендними договорами щорічний розмір не приймаються колегією судів, виоядчи із наступного.

Згідно з пунктом 9 договорів оренди розмір орендної плати вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі чи у натуральній формі по закупівельним цінам рослинницької продукції, що склалась в момент розрахунків. У відповідності до пункту 10 цих договорів обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. За пунктом 11 орендна плата вноситься один раз на рік до 25 грудня звітного року.

Колегія судів не погодужється із розрахунком відповідача, який у своїх підрахунках брав визначену в пунктах 5 договорів оренди нормативну грошову оцінку земельних ділянок та перемножував її на 3 % , та ще вираховував від цієї суми податок з доходу у розмірі 15 %. Встановивши, що орендна плата за всі роки оренди складала незмінну суму 2548, 46 грн. за користування двома земельними ділянками і загальна сума орендної плати за 2010, 2011, 2012 рр. повинна була складати 6498,57 грн. (а.с.29) Оскільки станом на 08.04.2013 р. сума виплаченої орендної плати складає 8250 грн., то відповідач вважав, що повністю розрахувався з позивачем з орендної плати за період 2010-2012рр.

Однак ці ствердження відповідача не відповідають наявним матеріалам справи.

Такі розрахунки відповідача не відповідають вищевказаним умовам договорів оренди, а саме пункту 10, згідно якого орендна плата здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Отже, визначена в пункті 5 договорів на момент їх укладення нормативна грошова оцінка не є незмінним значенням, а повинна визначатись станом на 01 січня кожного звітного року з урахуванням коефіцієнту індексації. Саме тому кожного наступного року орендна плата не може складати однакову суму, і тому вказані доводи відповідача щодо виплати орендної плати за 2012 рік протягом 2010-2011р. є неспроможними.

Неправильність наведених відповідачем розрахунків орендної плати підтверджується також роз»ясненнями Дерземагентства у Василівському районі. Згідно роз»яснень відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області № 06-20/566 від 14.03.2013р., при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, яка розташована на території Тимошівської сільської ради станом на 01.01.2012 р. розрахунок вартості проводиться наступним чином: площа земельної ділянки в га перемножується на: вартість 1 га ( є незмінною); помножується на коефіцієнт індексації, що дорівнює 3,2 (лист Держземагентства України від 12.01.2012р. № 355/22/8-12 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель»); та на коефіцієнт, який застосовується для врахуванням змін у рентному доході 1,756 (постанова КМУ від 31.10.2011р. № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів») / а.с. 17-зворот/.

Крім того, відповідач до подання позову ОСОБА_2 до суду сам у листі до неї визнавав за собою борг з орендної плати за 2012 рік перед позивачем. (а.с.17)

Цим листом № 23 від 04.01.2013 року директор ТОВ «Іскра плюс 2009» Шмаровоз Т.Н. сповістила ОСОБА_2 про те, що повний розрахунок з орендної плати буде здійснено до 25 лютого 2013 року, оскільки озимий посів під урожай 2012 року повністю вимерз через погодні умови, підприємством не було отримано урожай в повному обсязі, який планувався для повного розрахунку з орендодавцями. З копії цього листа вбачається, що він виготовлений на бланку товариства та за підписом директора, який скріплено печаткою / а.с. 17/.

Після спрямування цього листа орендодавцеві до теперішнього часу ніякої сплати орендної плати ОСОБА_4 з боку товариства не відбувалось, про що, зокрема, свідчить відсутність видаткового касового ордеру або відомостей з підписом позивача про її отримання, як це мало місце при розрахунках за 2010 та 2011 роки / а.с. 31,32/.

Отже сплата орендної плати наперед на яку посилається відповідач суперечить матеріалам справи, умовам договорів оренди, так і чинному земельному законодавству, за яким орендна плата - це плата за користування об»єктом оренди за певний період часу користування ним з урахуванням щорічної зміни вартості нормативної грошової оцінки землі, а також податковому законодавству, згідно якого податки з доходів, зокрема, від орендних відносин мають відраховуватись щорічно.

З огляду на вказані обставини, висновки суду про недоведеність відповідачем сплати орендної плтаи за 2012 рік відповідають фактичним матеріалам справи.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок з орендної плати за 2012 рік за двома договорами оренди, колегія вважає його правильним та обґрунтованим, оскільки він відповідає умовам договорів оренди та зроблений у відповідності до роз»ясень Держземагентства у Василівському районі. Розрахунок нормативної грошової за двома договорами оренди становить : вартість 1 га землі (незмінне значення) 3692,33 грн. х 7,6439 га (площа двох земельних ділянок) х 3,2 (з урахуванням коефіціенту індексації) х 1,756 (коефіціент, який застосовується для враухвання змін у рентному доході за постоновою КМУ від 31.1.0.2011 року № 1185) = 158595,18 грн.

Орендна плата за двома ділянками складає 158595,18 грн. х 3 % = 4 757,86 гривень.

Відповідно до пункту 28 договорів оренди орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а згідно з пунктом 14 цих договорів у разі невнесення орендної плати до 25 грудня звітного року справляється пеня у розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені також перевірено колегією та визнано правильним. Станом на 10.06.2013 року, тобто за 200 днів прострочення сплати орендної плати, згідно остаточно уточненої позовної заяви: 158595,18 грн.х 0,2 : 100 х 200 дн. = 1904, 00 грн. (а.с.49)

Разом з тим, висновки суду першої інстнації щодо наявності підстав для розірвання договорів оренди та повернення позивачу земельних ділянок є не правильними та таким, що не відподає вимогам закону, матеріалам справи, оскільки несплата орендної плати за один рік не складає ознаки системності порушень договорів, яка є обов»язковою умовою для розірвання договорів оренди.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, за змістом ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ч. 1 ст. 141 ЗК України, та правової позиції Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України від 25 червня 2011 р. у справі № 6-17цс11 та від 12 грудня 2012 року №6-146цс12), у разі о невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-ХІV "Про оренду землі" та умов договору оренди земельної ділянки, щодо систематичної несплати орендної плати в установлений договором строк, договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що станом на березень 2013 року відповідач не виконав свого зобов'язання за договорами Оренди від 14.12.2009 року щодо виплати орендної плати за один рік - 2012 рік, при тому, що оплата здійснюється один раз на рік.

Разом з тим, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України на зазначене положення закону уваги не звернув та, задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Згідно статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої винесено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Статтею 79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу, а також витрати сторін та їх представників, що пов»язані з явкою до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у цій справі 29.03.2013 року укладено договір про надання правової допомоги з ОСОБА_5 , який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2488 від 27.02.2007р. / а.с. 20,21/. Тому ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача витрати, пов»язані з наданням правової допомоги, у сумі 500 грн., які ретельно обґрунтувала наданими табличними даними щодо витраченого часу на кожен вид допомоги, зокрема, з урахуванням часу, проведеного у судових засіданнях, що відповідає журналам судових засідань у матеріалах справи / а.с. 25,35,43/.

Колегія, погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення судового збору у сумі 229,40 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 497 гривень 03 коп., оскільки витрати відповідають Закону України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ», та підтверджуються актом виконаних робіт / а.с. 70/, кількості часів участі у судових засідань - журналами судових засідань / а.с. 53/, квитанцією від 09.07.2013р. про сплату позивачем адвокату 500 грн. / а.с. 52/. Однак у стягненні витрат за пальне, які витрачені адвокатом позивача у зв»язку з якою до суду, які підтверджуються чеками АЗС на суму 105,85 грн., колегія вважає за необхідне відмовити, оскільки чеки не доводять, що цей бензин витрачено саме на прибуття до суду, а тому цю суму слід виключити із судових витрат.

Враховуючи вказане, колегія вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, тому у відповідності до вимог п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 14.12.2009 року площею 3,5669 га та 4,0770, укладенних між ОСОБА_2 та ТОВ «Іскра плюс 2009», зереєстрованних у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 04102730086 та під № 041027300093 та поверннення цих земельних ділянок ОСОБА_2. з ухваленням в цій частині новго рішення про відмову у задоволенні позову. Змінити розмір судових витрат , зменьшивши його на суму витрат за пальне.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» здоволльнити частково.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року у цій справі в частині задоволення позову про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 14.12.2009 року площею 3,5669 га та 4,0770 га, укладених між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009», зереєстрованних у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 04102730086 та під № 041027300093 та поверннення цих земельних ділянок ОСОБА_2 скасувати. Ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок відмовити.

Змінити розмір судових витрат, стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра плюс 2009» , стягнутих на користь ОСОБА_2 з « 832 гривні 28 копійок» на « 726 гривні 43 копійок»

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: