Рішення № 35920904, 12.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10412/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Бельмас Л. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.04.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 26св-07 (надалі за текстом - кредитний договір) за умовами якого відповідач надав позивачу грошові кошти у розмірі 350 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 15 % річних до 25.10.2010 року. Відповідач по справі зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором. В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено низку договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору в частині надання траншів, продовження строку сплати відсотків за користування кредитними коштами та зміни графіка погашення кредиту.

В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 26.04.2007 року був укладений договір іпотеки (надалі за текстом - договір іпотеки), предметом якого є нерухоме майно, а саме нежилі приміщення АДРЕСА_1, нежиле приміщення (в літ.А) знаходиться в підвалі та передається в заставу разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися в приміщенні, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в приміщенні (газові, електричні, теплові, водяні, каналізаційні), загальна площа нежилих приміщень АДРЕСА_1 (надалі за текстом - предмет іпотеки), що належить позивачу на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.05.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1381, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 11.05.2006 року за № 1297438, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.05.2006 року в реєстровій книзі д 13н-293 за № 2415н. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено 26.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 2589, а також накладена заборона відчуження на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», зареєстрованого в реєстрі за № 2590. В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено низку договорів про внесення змін та доповнень до договору іпотеки.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, у відповідача станом на 07.08.2013 року виникла заборгованість з урахуванням уточнень позовних вимог у розмірі 2 974 692 гривень 85 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 322 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 07.08.2013 року по курсу НБУ складає - 2 573 746 гривень; заборгованості по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 гривень 44 копійки, заборгованості по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 гривні 15 копійок.

Відповідач свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості за наданим кредитом та сплати процентів за користування ним, не виконала, в зв'язку з чим, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 26.04.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 350 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 15 % річних до 25.10.2010 року (а.с. 13 - 14).

Відповідач по справі зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується заявою на отримання готівки № 2426 від 26.04.2007 року (а.с. 17).

29.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом до 597 000 доларів США (а.с. 21). У відповідності до додаткової угоди № 2 від 31.08.2007 року позивач надав відповідачу транш кредиту в розмірі 276 250 доларів США (а.с. 22).

Факт отримання кредитних коштів на підставі додаткової угоди № 1 та поданої відповідачем заяви (а.с. 20) підтверджується заявою на отримання готівки № 89 від 31.08.2007 року (а.с. 18).

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 24.11.2008 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 23). У відповідності до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 25.02.2009 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 24). Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 31.03.2009 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за березень 2009 року до 02.04.2009 року (а.с. 25). Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 24.06.2009 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 26). Як вбачається з договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 31.08.2009 року, відповідач зобов'язується повернути відсотки за серпень 2009 року до 09.09.2009 року (а.с. 27). У відповідності до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.09.2009 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за вересень 2009 року до 07.10.2009 року (а.с. 28). Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 28.10.2009 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за жовтень 2009 року до 04.11.2009 року (а.с. 29). Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.11.2009 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 30). У відповідності до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.12.2009 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 31). Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.12.2009 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за грудень 2009 року до 29.01.2010 року (а.с. 32). Як вбачається з договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.01.2010 року, відповідач зобов'язується повернути відсотки за січень 2010 року до 26.02.2010 року (а.с. 33). Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.01.2010 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 34). Договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 26.02.2010 року, 31.03.2010 року, внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 25.04.2010 року за відповідним графіком (а.с. 35 - 36). Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 25.04.2010 року внесено зміни до кредитного договору в частині зобов'язання відповідача повернення кредитних коштів до 26.04.2011 року (а.с. 37). Як вбачається з договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.04.2010 року, відповідач зобов'язується повернути відсотки за квітень 2010 року до 21.06.2010 року (а.с. 38). Договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 31.05.2010 року, 30.06.2010 року, 30.07.2010 року, 31.08.2010 року, 30.09.2010 року, 31.10.2010 року, 30.11.2010 року вбачається, що відповідачу позивачем було встановлено графік погашення заборгованості та термін сплати відсотків (а.с. 39 - 45). У відповідності до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 26.04.2011 року вбачається, що відповідач зобов'язується виконати кредитний договір до 25.10.2011 року (а.с. 46). Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.05.2011 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за травень 2011 року до 10.06.2011 року (а.с. 47). Як вбачається з договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.09.2011 року, відповідач зобов'язується сплачувати відсотки у розмірі 12 % річних з 01.09.2011 року (а.с. 48). Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 25.10.2011 року вбачається, що відповідач зобов'язується виконати кредитний договір до 23.10.2010 року (а.с. 49). Згідно договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.11.2011 року вбачається, що відповідач зобов'язується повернути відсотки за листопад 2011 року до 05.12.2011 року (а.с. 50).

В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а нежилі приміщення АДРЕСА_1, нежиле приміщення (в літ. А) знаходиться в підвалі та передається в заставу разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися в приміщенні, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в приміщенні (газові, електричні, теплові, водяні, каналізаційні), загальна площа нежилих приміщень АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.05.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1381, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 11.05.2006 року за № 1297438, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.05.2006 року в реєстровій книзі д 13н-293 за № 2415н. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено 26.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 2589, а також накладена заборона відчуження на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», зареєстрованого в реєстрі за № 2590 (а.с. 51 - 52). В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено низку договорів про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, згідно яких вбачається, що предмет іпотеки не змінився, а зміни були внесені у зв'язку з укладенням додаткових договорів до кредитного договору (а.с. 53 - 56).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, підтверджується інформація про обтяження нежилих приміщень АДРЕСА_1, нежиле приміщення (а.с. 57).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача станом на 07.08.2013 року виникла заборгованість у розмірі 2 974 692 гривень 85 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 322 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 07.08.2013 року по курсу НБУ складає - 2 573 746 гривень; заборгованості по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 гривень 44 копійки, заборгованості по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 гривні 15 копійок, що підтверджено наданим розрахунком (а.с. 8 - 11, 97).

Позивачем здійснювались заходи щодо врегулювання спору в досудовому порядку, а саме 06.02.2013 року, 11.03.2013 року, 04.04.2013 року на адресу відповідача направлялося претензія про сплату заборгованості (а.с. 64 - 66), що підтверджується реєстром рекомендованої поштової кореспонденції (а.с. 67).

19.02.2013 року позивачем на адресу відповідача направлялась письмова вимога про задоволення вимог кредитора (а.с. 68), що підтверджується реєстром рекомендованої поштової кореспонденції (а.с. 69).

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 кредитного договору, передбачено порядок та строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

У відповідності до п. 3.1 кредитного договору позичальник несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання та вимогу банка, зобов'язаний сплатити суму та 40 % річних від простроченої суми. К випадку недотримання позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, установлених даним договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5 % від суми вчасно не сплачених грошових коштів, за кожен календарний день прострочення.

Розрахунки позивача відповідачем та її представником спростовані не були.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, а відтак, відповідачі несуть солідарну відповідальність за кредитним договором.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплаті процентів у разі прострочення повернення чергової частини позики.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь - якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

Пунктом 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року передбачено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Згідно ст. 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом 30 днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Таким чином, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України встановлено підстави для звільнення від доказування, зокрема вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На основі з'ясованих обставин у справі, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а відтак слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 322 000 (триста двадцять дві тисячі) доларів США, заборгованість по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 (двісті сорок три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 44 копійки, заборгованість по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 (сто п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 15 копійок в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитом в сумі 322 000 (триста двадцять дві тисячі) доларів США, заборгованості по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 (двісті сорок три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 44 копійки, заборгованості по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 (сто п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 15 копійок звернути стягнення на нежилі приміщення АДРЕСА_1, нежиле приміщення (в літ.А) знаходиться в підвалі та передається в заставу разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися в приміщенні, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в приміщенні (газові, електричні, теплові, водяні, каналізаційні), загальна площа нежилих приміщень АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.05.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1381, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 11.05.2006 року за № 1297438, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.05.2006 року в реєстровій книзі д 13н-293 за № 2415н шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною, розмір якої не буде нижчим розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу

Станом на день розгляду справи, відповідачем заборгованість по кредитному договору не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 203, 256, 258, 261, 267, 509, 526, 572, 589, 598 - 601, 604 - 609, 610, 625, 627, 629, 638, 1049 - 1050, 1054 ЦК України, положеннями Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 3-14, 60, 79, 81, 88, 209, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» (Код ЄДРПОУ 22868414, МФО 321024) заборгованість за кредитом у розмірі 322 000 (триста двадцять дві тисячі) доларів США, заборгованість по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 (двісті сорок три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 44 копійки, заборгованість по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 (сто п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 15 копійок в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитом в сумі 322 000 (триста двадцять дві тисячі) доларів США, заборгованості по сплаті неустойки (штрафу) по простроченому кредиту у розмірі 243 535 (двісті сорок три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 44 копійки, заборгованості по сплаті неустойки (пені) по сплаті процентів у розмірі 150 684 (сто п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 15 копійок звернути стягнення на нежилі приміщення АДРЕСА_1, нежиле приміщення (в літ.А) знаходиться в підвалі та передається в заставу разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися в приміщенні, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в приміщенні (газові, електричні, теплові, водяні, каналізаційні), загальна площа нежилих приміщень АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.05.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1381, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 11.05.2006 року за № 1297438, зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 16.05.2006 року в реєстровій книзі д 13н-293 за № 2415н шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною, розмір якої не буде нижчим розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» (Код ЄДРПОУ 22868414, МФО 321024) судовий збір у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривня;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк