Рішення № 35917786, 03.12.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17187/13-ц

Провадження № 2/161/4845/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючої-суддіОСОБА_1

при секретаріКлейменовій О.Ю.

з участю : представника позивачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Свій позов обґрунтовує тим, що 20.06.2011 року він надав ОСОБА_5 товар на суму 16513 євро, остання прийняла його та зобовязалась повернути його вартість в сумі 16513 євро, про що надала письмову розписку.

Покликаючись на те, що добровільно ОСОБА_5 сума боргу не повернута, просить стягнути з відповідача в його користь 16513 євро, що станом на 01.10.2013 року згідно курсу Національного банку України становить 178249,58 грн., 1904,58 грн. як три проценти річних за період прострочення грошового зобовязання, 1881,54 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та просить задовольнити їх.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив. Вважає, що позов з підстав, наведених в позовній заяві, до задоволення не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2011 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_4 товар на суму 16513 євро та зобовязалась повернути дані кошти, не вказуючи дату їх повернення, що підтверджується письмовою розпискою.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.04.2013 року ОСОБА_4 було надіслано ОСОБА_5 вимогу про повернення боргу, яку остання отримала 24.04.2013 року, що стверджується матеріалами справи.

На даний час борг ОСОБА_5 не повернутий, що не заперечив в судовому засіданні

представник відповідача. Не спростована представником відповідача також заявлена сума боргу з урахуванням суми за порушення виконання грошового зобовязання згідно ст.625 ЦК України та період, за який вона нарахована.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача 16513 євро, що станом на 01.10.2013 року згідно курсу Національного банку України ( за 1 євро 10,7945 грн.) становить 178249,58 грн. боргу та 1904,58 грн. за порушення виконання грошового зобовязання з розрахунку 16513х3%: 365х130 днів = 176,44 євро, що станом на 01.10.2013 року згідно курсу Національного банку України ( за 1 євро 10,7945 грн.) становить 1904,58 грн.

Що стосується стягнення з відповідача в користь позивача 8000 грн. витрат на правову допомогу, то дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки понесені витрати не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судовий збір в сумі 1881,54 грн. був сплачений позивачем із суми позову з урахуванням суми витрат на правову допомогу, тому вимога про стягнення з відповідача в користь позивача сплаченої суми судового збору підлягає до задоволення частково. Суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 1801,54 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст.526, 545, 546, 549, 625, 1046-1049 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 16513 (шістнадцять тисяч пятсот тринадцять) євро, що станом на 01 жовтня 2013 року згідно курсу Національного банку України становить 178249 (сто сімдесят вісім тисяч двісті сорок девять) грн. 58 коп. боргу, 1904 (одна тисяча девятсот чотири) грн. 58 коп. за порушення грошового зобовязання та 1801 (одна тисяча вісімсот одна) грн. 54 коп. сплаченого судового збору, всього на суму 181955 (сто вісімдесят одна тисяча девятсот пятдесят пять) грн. 70 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк