Рішення № 3591519, 07.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/61

07.04.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Юнікон»

До Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" в особі Головного комерційного управління

Про стягнення 16 005,94 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Радочина А.А. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Гудзь В.М. –предст. (дов. у справі)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 16 005,94 грн. збитків, які складаються з: 14 875,30 грн. вартості нестачі з урахуванням надлишку та з урахуванням ПДВ, 974,19 грн. провізної плати, 68,79 грн. митного збору, 4% річних у розмірі 87,66 грн. та судових витрат.

Ухвалою від 16.01.2009 порушено провадження у справі №47/61, розгляд якої призначено на 04.02.2009.

04.02.2009 у відповідності до ст.77 ГПК України у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 25.02.2009.

25.02.2009 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем було перераховано позивачу вартість нестачі товару по курсу, який не відповідав курсу НБУ на день перерахуваня залізницею відшкодування, відповідачем було прострочено надання позивачу відповіді на претензію, у зв”язку з чим позивачем нараховані відсотки на суму відшкодування у розмірі 4% річних. Також, позивач просить суд на підставі положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями стягнути з відповідача 974,19 грн. провізної плати, 68,79 грн. митного збору за товар, який було втрачено при перевезенні.

Відповідач у судовому засіданні 25.02.2009 надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями залізниця повинна відшкодувати збитки за часткову втрату вантажу за ціною, яка зазначена в рахунку у іноземного постачальника, сплата позивачем ПДВ документально не підтверджена, а тому відкодуванню не підлягає, а стосовно 974,19 грн. провізної плати та 68,79 грн. митного збору за товар, який було втрачено при перевезенні відповідач зазначив, що пред”явлення претензії з цього приводу до відповідача було обов”язковою передумовою розгляду цих вимог позивача в суді. Також, відповідачем зазначено про неправильний на його думку розрахунок позивачем провізної плати.

25.02.2002 у судовому засіданні у справі №47/61 оголошено перерву до 11.03.2009, а 11.03.2009 розгляд справи було відкладено на 07.04.2009. Крім цього, ухвалою від 11.03.2009 судом за клопотанням сторін було продовжено строк розгляду спору на строк більший ніж зазначено в ч.1 ст.69 ГПК України.

07.04.2009 у судове засідання з”явились представники обох сторін.

Таким чином, дослідивши у судових засіданнях матеріали справи №47/61, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до міжнародної залізничної накладної №08754568 від 30.03.2008 вантажовідправником –Республіканським унітарним підприємсвом „Белорусский металлургический завод»зі станції Жлобін Белоруської залізниці було відправлено на адресу вантажоотримувача –Закритого акціонерного товариства «Юнікон»прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 39 630,00 кг. та прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вага визначена вантажовідправником в графі 13 цієї накладної –29 280,00 кг., а всього 68 910 кг.

Відповідно до рахунку-фактури вантажовідправника №75147602 від 30.03.2008 вартість прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 39 630,00 кг склала 625 599,18 російських рубля, а прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 29 280,00 кг. –456 972,96 російських рубля. Всього загальна вартість товару склала 1 082 572,14 російських рубля без ПДВ.

При цьому, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 17.03.2008 позивачем було сплачено вантажовідправнику 2 784 624,00 російських рублів попередньої оплати за арматуру.

Також, позивачем було сплачено на користь Дніпропетровської митниці попередню оплату за митне оформлення платіжними дорученнями №1404 від 21.03.2008 на суму 92 000,00 грн., №1538 від 27.03.2008 на суму 131 000,00 грн., № 1726 від 07.04.2008 на суму 76 000,00 грн.

Відповідно до вантажної митної декларації №110000001/8/116213 від 08.04.2008 прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 39 630,00 кг. та прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 29 280,00 кг. були розмитнені, у зв”язку з чим ЗАТ «Юнікон»було сплачено 463,25 грн. митного збору за митне оформлення товарів (гр.47 ВМД).

Відповідно до комерційного акта серії Б 069412/6 від 10.04.2008 при комісійній перевірці вантажу на ст. Балівка Приніпровської залізниці, було виявлено нестачу вантажу –прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше, а саме: замість 7 пакетів вагою 29 280,00 кг. було виявлено наявність 5 пакетів вагою 20 240 кг., а замість 39 630,00 кг. прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше у вагоні містилось 40 045,00 кг. вказаного товару, а всього 60285 кг. Різниця між відомстями вказаними в міжнародній залізничній накладній №08754568 від 30.03.2008 та комерційному акті серії Б 069412/6 від 10.04.2008 склала 8 625 кг. Вантаж навантажений рівномірно, промаркований фарбою білого кольору 4 смуги по 2 на кожному штабелі, вантаж, що невистачає у вагоні вміститися міг, слідів навантаження 2 пакетів, яких не вистачає не має, в провізних документах запис про маркування вантажу –відсутній.

Згідно виписки з особового рахунку позивача від 10.04.2008 ним було сплачено на користь Придніпровської залізниці 06.04.2008 8 177,50 грн., в якості оплати за здійснене міжнародне перевезення.

27.05.2008 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №16 за вих. №753-УдиИ/юро від 25.05.2008 з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу у розмірі 35 789,67 з ПДВ та з урахуванням провізної плати, яка було отримана відповідачем 02.06.2008, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № б/н.

Платіжним дорученням №1152 від 12.12.2008 відповідачем було перераховано позивачу 26 316,16 грн. в якості відшкодуваня вартості втраченого вантажу.

У своїй відповіді за вих. №ЦБЧ -4/08 від 02.12.2008 на претензію ЗАТ «Юнікон»Головне комерційне управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) повідомило позивача про визнання його претензії обгрунтованою та про відшкодування 26 316,16 грн., а оскільки сплата ПДВ документами не підтверджена, ПДВ на думку відповідача, відшкодуванню не підлягає. Згідно вхідного штампу підприємства –позивача вказана відповідь надійшла на адресу позивача 17.12.2008.

Відповідно до листа Управління НБУ в Дніпропетровській області за вих.№19-113/1643 від 24.02.2009 офіційний курс української гривні до російського рубля станом на 12.12.2008 становив 2,6805 грн. за 10 російських рублів.

У зв»язку з незгодою з позицією Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16 005,94 грн. збитків, які складаються з: 14 875,30 грн. вартості нестачі з урахуванням надлишку та з урахуванням ПДВ, 974,19 грн. провізної плати, 68,79 грн. митного збору, 4% річних у розмірі 87,66 грн. та судових витрат.

Статтею 25 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями зокрема передбачено, що «Если в силу предписаний настоящего Соглашения железная дорога должна возместить отправителю или получателю груза ущерб за полную или частичную утрату груза, то размер такого возмещения исчисляется по цене, указанной в счете иностранного поставщика или в выписке из этого счета, заверенной в порядке, установленном в стране предъявления претензии. Кроме возмещений, предусмотренных в § 1 настоящей статьи, подлежат возврату провозные платежи, таможенные сборы и другие расходы по перевозке утраченного груза или утраченной его части, если они не включены в его цену. Расходы и убытки отправителей или получателей, не вытекающие из договора перевозки, не подлежат возмещению железной дорогой».

Статтею 28 вищевказаної Угоди передбачено, що „Выплата сумм возмещений, предусмотренных статьями 25 и 26, и штрафов, предусмотренных статьей 27, производится в валюте той страны, железная дорога которой производит выплату этих сумм. Если сумма указана в валюте одной страны, а выплата производится в другой стране, то эта сумма должна быть пересчитана по курсу дня и места платежа в валюту страны железной дороги, производящей выплату. В случае если ответ по претензии, возврат сумм переборов провозных платежей или предусмотренных статьями 25 и 26 возмещений последует по истечении 180 дней со дня заявления претензии, на причитающуюся сумму возмещения начисляются проценты в размере 4 % годовых. Проценты начисляются по день перечисления или уплаты сумм, начиная со следующих сроков: 1) по претензиям о возврате сумм переборов провозных платежей - со дня взыскания этих переборов; 2) по претензиям о возмещениях, предусмотренных статьями 25 и 26, - со дня заявления претензии. Эти проценты не начисляются по возмещениями на суммы до 100 швейцарских франков; а по переборам провозных платежей - на суммы до 10 швейцарских франков (включительно). Проценты на суммы возмещений по требованиям, возникшим из договоров перевозки грузов, предъявляемым железными дорогами к отправителям или получателям грузов, уплачиваются последними в тех же размерах и в сроки, которые указаны в § 3 настоящей статьи.”

Статтею 29 вищеназваної Угоди передбачено, що «Право предъявления претензий, основанных на договоре перевозки, принадлежит отправителю или получателю. Претензии должны быть предъявлены в письменном виде с соответствующим обоснованием и указанием суммы возмещения отправителем - к дороге отправления, а получателем - к дороге назначения. Претензия предъявляется для рассмотрения компетентным органам железных дорог, указанным в Приложении 19. Сообщение об изменениях и дополнениях этого приложения высылается Комитету ОСЖД и железным дорогам-участницам настоящего Соглашения с указанием даты изменений и дополнений с таким расчетом, чтобы это сообщение поступило в Комитет ОСЖД и на все железные дороги - участницы настоящего Соглашения не позднее чем за 45 дней до вступления изменений и дополнений в силу. Железная дорога обязана в 180-дневный срок со дня заявления претензии, подтвержденного почтовым штемпелем пункта отправления или распиской железной дороги в получении непосредственно предъявленной претензии, рассмотреть эту претензию, дать ответ претендателю и при полном или частичном признании ее уплатить ему причитающуюся сумму».

Статтею 30 вказаної Угоди встановлено, що «Право предъявления иска, основанное на договоре перевозки, принадлежит тому лицу, которое имеет право заявить претензию к железной дороге. Иск может быть предъявлен только после заявления претензии в соответствии со статьей 29. Иск может быть предъявлен только в надлежащем суде той страны, железным дорогам которой была предъявлена претензия.”

Відповідно до п. 2.10. Роз»яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»визначено, що згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення претензії за не збережені перевезення пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у додатку N 19 до Угоди. Під терміном "залізниця" Угода має на увазі усі залізниці однієї держави. Додаток N 19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні "Укрзалізницю" (Головне комерційне управління). Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з пунктом 19 названого Додатка перелік компетентних органів, які розглядають претензії, що випливають з договору перевезення, укладеного відповідно до СМГС, та підстави заявлення позовів, є вичерпним.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, судом встановлено, що умовами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір відшкодування за втрачений вантаж вираховується по ціні, яка вказана у рахунку іноземного постачальника або у виписці з цього рахунку, яка засвідчена в порядку, який встановлений в країні пред”явлення претензії, а якщо сума вказана в валюті однієї країни, а виплата проводиться в іншій країні, то вказана сума повинна бути перерахована по курсу дня та місця платежу у валюту залізниці, яка проводить виплату.

За розрахунком суду, сума належна до відшкодування залізницею сладає:

- відповідно до рахунку-фактури вантажовідправника №75147602 від 30.03.2008 вартість прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 39 630,00 кг склала 15 786,00 російських рубля за тону, а прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 29 280,00 кг. –15 607,00 російських рубля за тону без ПДВ;

- відповідно до комерційного акта серії Б 069412/6 від 10.04.2008 при комісійній перевірці вантажу на ст. Балівка Приніпровської залізниці, було виявлено нестачу вантажу –прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше, а саме: замість 7 пакетів вагою 29 280,00 кг. було виявлено наявність 5 пакетів вагою 20 240 кг., а замість 39 630,00 кг. прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше у вагоні містилось 40 045,00 кг. вказаного товару, а всього 60285 кг. Різниця між відомстями вказаними в міжнародній залізничній накладній №08754568 від 30.03.2008 та комерційному акті серії Б 069412/6 від 10.04.2008 склала 8 625 кг.; а тому, станом 12.12.2008 (платіжне доручення відповідача №1152 про відшкодуваня вартості втраченого вантажу) сума належна до відшкодування залізницею сладала:

1.Нестача вантажу –8 625 кг. (8,625 тн.) Ціна згідно рахунку вантажовідправника –15 607,00 російських рубля за тону без ПДВ. Курс російського рубля станом на 12.12.2008 –10 російських рубля - 2.6805 грн. (1 російський рубль –0,268 грн.).

15 607,00 російських рублі*0,268 грн.*8,625 тн = 36 075,58 грн.

2. Надлишок вантажу – 415 кг. (39 630,00 кг згідно накладної –40 045,00 кг. згідно комерційного акту) (0,415 тн.). Ціна згідно рахунку вантажовідправника –15 786,00 російських рубля за тону без ПДВ. Курс російського рубля станом на 12.12.2008 –10 російських рубля - 2.6805 грн. (1 російський рубль –0,268 грн.).

15 786,00 російських рублі*0,268 грн *0,415 тн. = 1 755,72 грн.

3. Належне відшкодування –36 075,58 грн. (вартість нестачі) –1 755,72 грн. (вартість надлишку) = 34 319,86 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, тобто Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" в особі Головного комерційного управління сума вартості нестачі позивачу була відшкодована лише частково, а саме –на суму 26 316,16 грн. (платіжне доручення №1152 від 12.12.2008), тоді як станом на 12.12.2008 (день проведення платежу відповідачем) згідно умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями сума, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача складала 34 319,86 грн., а тому суд визнає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача різниці між вартістю нестачі та відшкодованою відповідачем сумою нестачі законною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково на суму 8 003,70 грн. (34 319,86 грн. вартість нестачі згідно розрахунку суду станом на 12.12.2008 (дата часткової сплати залізницею відшкодування позивачу) –26 316,16 грн. (часткова оплата відповідачем відшкодування згідно платіжного доручення №1152 від 12.12.2008)).

Також, суд звертає увагу позивача на те, що умовами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, а саме: ст. 25 зокрема передбачено, що розмір відшкодування за втрачений вантаж вираховується по ціні, яка вказана у рахунку іноземного постачальника або у виписці з цього рахунку, яка засвідчена в порядку, який встановлений в країні пред”явлення претензії, а оскільки у рахунку -фактурі вантажовідправника №75147602 від 30.03.2008 вартість товару вказана в російських рублях за ставкою ПДВ 0%, то суд розраховує суму належну до відшкодування відповідачем також без врахування ПДВ відповідно до вимог вищеназваної Угоди. Крім цього, цією ж статтею вказаної Угоди визначено, що витрати та збитки відправників або одержувачів, які не випливають з договору перевезення не підлягають відшкодуванню залізницею.

Також, судом розглянуті вимоги позивача про стягнення з відповідача 974,19 грн. провізної плати, 68,79 грн. митного збору.

Відповідно до умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, а саме: ст. 25 вказаної Угоди підлягають поверненню провізна плата, митні сбори та інші витрати, якщо вони не враховані в вартість втраченого товару або його втраченої частини, однак відповідно до п. 2.10. Роз»яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»визначено, що згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення претензії за не збережені перевезення пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у додатку N 19 до Угоди. Під терміном "залізниця" Угода має на увазі усі залізниці однієї держави. Додаток N 19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні "Укрзалізницю" (Головне комерційне управління). Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з пунктом 19 названого Додатка перелік компетентних органів, які розглядають претензії, що випливають з договору перевезення, укладеного відповідно до СМГС, та підстави заявлення позовів, є вичерпним. Отже, претензії та позови, які виникають з інших правових підстав, ніж зазначені у вказаному пункті 19 (зокрема, по розрахунках за перевезення та додаткові послуги) мають пред'являтися та подаватися до відповідних залізниць, а не до органу, зазначеному у Додатку N 19 до Угоди ("Укрзалізниці"). Крім цього, відповідно до Листа Вищого господарського суду України №01-08/12 від 16.01.2009 господарським судам України повідомлено про те, що комітет ОСЖД повідомив учасників Угоди про мiжнародне залiзничне вантажне сполучення (СМГС) про змiни, якi було внесено в Угоду станом на 1 липня 2008 року, в тому числi було внесено змiни у Додаток 19 "Перелiк найменувань та адрес opганів залiзниць, компетентних для розгляду претензiй". 3гiдно iз цими змiнами Додатку №19 пункт 20 Перелiку щодо залiзниць України визначає компетенцiю "Укрзалiзницi", головного комерцiйного управлiння по розгляду ycix претензiй згiдно СМГС, кpiм претензiй по переборах перевiзних платежiв i поверненню сум, сплачених по договору перевезення, що пред'являють вiдправники та одержувачi України. Органами, компетентними розглядами претензiй по переборах провiзних платежів і поверненню сум, сплачених по договору перевезення, визначено управлiння залiзниць вiдправлення i призначення України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не є органом, який уповноважено для розгляду претензій по поверненню сум провізних платежів та митних зборів, у зв”язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 974,19 грн. провізної плати та 68,79 грн. митного збору. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказана Угода передбачає саме повернення провізних платежів, а не відшкодування їх в якості збитків.

Крім цього, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 4% річних у розмірі 87,66 грн.

Оскільки претензія позивача №16 за вих. №753-УдиИ/юро від 25.05.2008 з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу у розмірі 35 789,67 з ПДВ та з урахуванням провізної плати, була отримана відповідачем 02.06.2008, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № б/н, то відповідач відповідно до умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями повинен був надати відповідь у строк не більше 180 днів з моменту отримання претензії позивача, тобто у строк до 29.11.2008 року включно (02.06.2008 –дата отримання відповідачем претензії + 180 днів), а оскільки відповідь Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) за вих. №ЦБЧ-4/08 від 02.12.2008 на претензію ЗАТ «Юнікон»надійшла на адресу позивача 17.12.2008, а часткова оплата відповідачем відшкодування відбулась 12.12.2008 (платіжне доручення №1152 від 12.12.2008), то суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 4% річних. При цьому, відповідно до умов цієї ж Угоди вказані відсотки нараховуються по день перерахування або уплати суми відшкодування з дня отримання претензії, відшкодування було частково сплачено відповідачем відповідно до платіжного доручення №1152 від 12.12.2008 на суму 26 316,16 грн., а тому суд перерахувавши належну до сплати суму 4% річних (згідно розрахнку суду вказана сума є більшою за заявлену позивачем у позовній заяві) не виходячи за межі позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення зазначеної вимоги позивача у тому розмірі, який вказано позивачем у розрахунку, який долучено останнім до позовної заяви, а саме: у розмірі 87,66 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та про стягнення з відповідача на користь позивача 8 003,70 грн. вартості нестачі вантажу та 87,66 грн. –4% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв”язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 80,91 грн. витрат по сплаті держмита та 59,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" в особі Головного комерційного управління (код ЄДРПОУ 00034045, місцезнаходження: 03680, МСП, м. Київ, вул. Тверська, 5), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Юнікон» (код ЄДРПОУ 23647276, місцезнаходження: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28-А, р/р 26003024980100 в ДОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 305653) 8 003 (вісім тисяч три) грн. 70 коп. вартості нестачі вантажу та 87 (вісімдесят сім) грн. 66 коп. –4% річних., 80 (вісімдесят) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п”ятдесят дев”ять) грн. 65 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р.Станік

підписано: 07.04.2009