Рішення № 3591518, 18.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/60

18.03.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона - ДП»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»

про

стягнення 24 658, 71 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Жулан М.І. –представник за довіреністю б/н від 23.12.2008 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона - ДП»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов’язань за договором поставки № 2/9 від 01.02.2008 року у розмірі 22 990, 44 грн., пені у сумі 966, 29 грн., 3% річних у розмірі 120, 79 грн. та інфляційних збитків у сумі 581, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.02.2009 року.

Позивач у судове засідання 04.02.2009 року з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та заяви про уточнення суми основного боргу, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 21 110, 39 грн., пеню у сумі 966, 29 грн., 3% річних у розмірі 120, 79 грн. та індекс інфляції у сумі 581, 19 грн.

Так, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення суми основного боргу.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на поточні рахунки та на все рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачеві у розмірі основної заборгованості.

Відповідно до п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом була відхилена.

У судове засідання 04.02.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/60 від 13.01.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 24.02.2009 року.

У судовому засіданні 24.02.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду від 04.02.2009 року та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку із тим, що позивачем не надано доказів отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна», а саме оригіналів довіреностей на отримання товарі, оригіналів товарно-транспортних та податкових накладних та акту приймання-передачі товару.

У судовому засіданні 24.02.2009 року оголошено перерву до 10.03.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Представник позивача заперечував проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач мав час для ознайомлення з матеріалами справи.

Суд відхилив подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду та докази часткової сплати боргу відповідачем.

Представник відповідача ознайомився з поданими доказами та вдруге просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості підготувати обґрунтоване заперечення по суті спору.

Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року суд відклав розгляд справи до 18.03.2009 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 18.03.2009 року представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.03.2009 року не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою уповноваженого представника.

Суд відхилив дане клопотання, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували викладенні у заяві обставини.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона - ДП»(надалі – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна» (надалі –покупець) було укладено договір поставки № 2/9 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору.

Також, 01.02.2008 року сторони уклали додаткову угоду до договору поставки № 2/9 від 01.02.2009 року.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 26 744, 30 грн. відповідно до видаткових накладних:

- № КРП 120000700 від 30.09.2008 року на суму 4 556, 78 грн.;

- № КРП 120000701 від 30.09.2008 року на суму 4 169, 04 грн.;

- № КРП 120000724 від 06.10.2008 року на суму 2 991, 01 грн.;

- № КРП 120000725 від 06.10.2008 року на суму 603, 38 грн.;

- № КРП 120000726 від 06.10.2008 року на суму 189, 50 грн.;

- № КРП 120000745 від 13.10.2008 року на суму 2 855, 94 грн.;

- № КРП 120000746 від 13.10.ж2008 року на суму 94, 75 грн.;

- № КРП 120000748 від 13.10.2008 року на суму 1 628, 58 грн.;

- № КРП 120000749 від 13.10.2008 року на суму 3 520, 80 грн.;

- № КРП 120000770 від 20.10.2008 року на суму 6 134, 52 грн.

Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна».

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних, а також зазначив, що частина товару була оплачена відповідачем.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 26 744, 30 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 17 додаткової угоди покупець здійснює оплату товару через 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту фактичної передачі товару покупцю, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних від 30.09.2008 року у строк до 14.10.2008 року, за накладними від 06.10.2008 року до 20.10.2008 року, за накладними від 13.10.2008 року до 27.10.2008 року та за накладними від 20.10.2008 року до 03.11.2008 року.

Станом на день подання позовної заяви відповідач розрахувався з позивачем частково у сумі 3 753, 86 грн. згідно накладної № КРП 120000700, тому заборгованість відповідача становила 22 990, 44 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

В ході розгляду справи позивач уточним суму основного боргу у зв’язку із тим, що відповідач повністю оплатив суму заборгованості за накладними № КРП 120000700, № КРП 120000725 та № КРП 120000726, що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Крім того, за накладною № КРП 120000701 було повернуто товару на суму 595, 65 грн. та 163, 64 грн., та частково оплачено товар у сумі 208, 36 грн., а також за накладною № КРП 120000770 було повернуто товар на суму 20, 76 грн.

Повернення товару підтверджується накладними на повернення постачальнику № 20-84734 від 29.12.2008 року на суму 595, 66 грн., № 20-84735 від 29.12.208 року на суму 163, 64 грн. та № 20-84736 від 29.12.2008 року.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 1 880, 05 грн. спростовано.

Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем сплачено заборгованість та спір про стягнення 1 880, 05 грн. відсутній, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, докази що підтверджують виконання зобов’язання в строк встановлений договором не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не ос порений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 21 110, 39 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 966, 29 грн. за період з 15.10.2008 року по 28.12.2008 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

22.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвент»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»було укладено протокол розбіжностей до договору № 4600011250 від 26.03.2007 року. Згідно із вищезазначеним протоколом розбіжностей договір № 4600011250 від 26.03.2007 року доповнений пунктом 6.6 відповідно до якого, у випадку прострочення оплати згідно п. 4.3 договору покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

- за накладною № КРП 120000700 від 30.09.2008 року:

4 556, 78 грн. (заборгованість) * 24% * 24 (з 15.10.2008 року по 07.11.2009 року) / 366 = 71, 71 грн.

2 638, 22 грн. (заборгованість) * 24% * 7 (з 08.11.2008 року по 14.11.2008 року) / 366 = 12, 11 грн.

98, 76 грн. (заборгованість) * 24% * 44 (з 15.11.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 2, 85 грн.

- за накладною № КРП 120000701 від 30.09.2008 року:

4 169, 04 грн. (заборгованість) * 24% * 75 (з 15.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 205, 03 грн.

- за накладною № КРП 120000724 від 06.10.2008 року:

2 991, 01 грн. (заборгованість) * 24% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 135, 33 грн.

- за накладною № КРП 12000725 від 06.10.2008 року:

603, 38 грн. (заборгованість) * 24% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 27, 30 грн.

- за накладною № КРП 12000726 від 06.10.2008 року:

189, 50 грн. (заборгованість) * 24% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 8, 57 грн.

- за накладною № КРП 12000745 від 13.10.2008 року:

2 855, 94 грн. (заборгованість) * 24% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 116, 11 грн.

- за накладною № КРП 12000746 від 13.10.2008 року:

94, 75 грн. (заборгованість) * 24% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 3, 85 грн.

- за накладною № КРП 12000748 від 13.10.2008 року:

1 628, 58 грн. (заборгованість) * 24% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 66, 21 грн.

- за накладною № КРП 12000749 від 13.10.2008 року:

3 520, 80 грн. (заборгованість) * 24% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 143, 14 грн.

- за накладною № КРП 12000770 від 20.10.2008 року:

6 134, 52 грн. (заборгованість) * 24% * 55 (з 04.11.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 221, 24 грн.

Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 1 013, 45 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 966, 29 грн.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 120, 79 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 581, 19 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3% річних становить:

- за накладною № КРП 120000700 від 30.09.2008 року:

4 556, 78 грн. (заборгованість) * 3% * 24 (з 15.10.2008 року по 07.11.2009 року) / 366 = 8, 96 грн.

2 638, 22 грн. (заборгованість) * 3% * 7 (з 08.11.2008 року по 14.11.2008 року) / 366 = 1, 51 грн.

98, 76 грн. (заборгованість) * 3% * 44 (з 15.11.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 0, 36 грн.

- за накладною № КРП 120000701 від 30.09.2008 року:

4 169, 04 грн. (заборгованість) * 3% * 75 (з 15.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 25, 63 грн.

- за накладною № КРП 120000724 від 06.10.2008 року:

2 991, 01 грн. (заборгованість) * 3% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 16, 92 грн.

- за накладною № КРП 12000725 від 06.10.2008 року:

603, 38 грн. (заборгованість) * 3% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 3, 41 грн.

- за накладною № КРП 12000726 від 06.10.2008 року:

189, 50 грн. (заборгованість) * 3% * 69 (з 21.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 1, 07 грн.

- за накладною № КРП 12000745 від 13.10.2008 року:

2 855, 94 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 14, 51 грн.

- за накладною № КРП 12000746 від 13.10.2008 року:

94, 75 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 0, 48 грн.

- за накладною № КРП 12000748 від 13.10.2008 року:

1 628, 58 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 8, 28 грн.

- за накладною № КРП 12000749 від 13.10.2008 року:

3 520, 80 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 28.10.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 17, 89 грн.

- за накладною № КРП 12000770 від 20.10.2008 року:

6 134, 52 грн. (заборгованість) * 3% * 55 (з 04.11.2008 року по 28.12.2008 року) / 366 = 27, 66 грн.

Таким чином, розмір 3% річних за перерахунком суду становить 126, 68 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Розмір індексу інфляції становить:

8 725, 82 грн. (загальна заборгованість) * 101,7% * 101,5% - 8 725, 82 грн. = 281, 45 грн.

22 286, 28 грн. (загальна заборгованість) * 101,5% - 22 286, 28 грн. = 334, 29 грн.

Отже, розмір індексу інфляції за перерахунком суду складає 615, 74 грн.

Оскільки, позивач клопотання про вихід за межі позовних вимог не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 120, 79 грн. та 581, 19 грн. відповідно.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 880, 05 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218, м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, 2-А; код ЄДРПОУ 35207265), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона - ДП»(50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 5; код ЄДРПОУ 32417599) суму заборгованості у розмірі 21 110 (двадцять одна тисяча сто десять) грн. 39 коп., пеню у сумі 966 (дев’ятсот шістдесят шість) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 79 коп., індекс інфляції у сумі 581 (п’ятсот вісімдесят одна) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 246 (двісті сорок шість) грн. 59 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 26.03.2009 року