Постанова № 35915133, 10.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 915/1190/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Колодяжна Ю.А. довіреність № 01/33-391 від 26.12.12р.

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства „Спеціалізоване комунальне підприємство „Гуртожиток"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013 р.

по справі № 915/1190/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" (далі по тексту ПАТ «Миколаївобленерго»)

до Комунального підприємства „Спеціалізованого комунального підприємства „Гуртожиток" (далі по тексту КП СКП «Гуртожиток»)

про стягнення 442335,21 грн.

В С Т А Н О В И В :

10.07.2013р. ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до КП СКП «Гуртожиток» про стягнення 442335 грн. 21 коп., а саме:

- 401014 грн. 01 коп. - основний борг за спожиту електроенергію у період з січня по травень 2013 р.;

- 14390 грн. 65 коп. - пеня за прострочення оплати вищезазначеного основного боргу за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року;

- 24327грн. 41 коп. - пеня за період з 31.07.2012 року по 08.06.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у липні - грудні 2012 року;

- 2234 грн. 96 коп. - три відсотки річних за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-травні 2013 р.;

- 368 грн. 18 коп. - інфляційні втрати за період з січня по травень 2013 р. за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-травні 2013 р.;

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.08.13 р. (суддя Семенов А.К.) позов ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто:

- 401014 грн. 01 коп. основного боргу ;

- 14390 грн. 65 коп. пені, 2234 грн. 96 коп. річних, 257 грн. 37 коп. інфляційних втрат за прострочення основного боргу за спожиту електроенергію у січні-травні 2013 р.;

- 12149 грн. 30 коп. пені за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у липні - грудні 2012 року;

- 8838 грн. 74 коп. судового збору.

В решті позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» суд 1 інстанції відмовив у їх задоволенні.

Основний борг у сумі 401014 грн. за період з січня по травень 2013 р. суд 1 інстанції стягнув з відповідача з огляду на те, що факт чинності договору про постачання електричної енергії №44/3120 від 07.05.2007 р. у вказаний спірний період встановлений відповідно із ст.35 ГПК України і фактичними діями відповідача по споживанню та частковій сплати спожитої електроенергії на підставі рахунків позивача. При цьому обсяг та вартість спожитої та неоплаченої відповідачем електроенергії доведено позивачем належними доказами.

Пеню, 3% річних, інфляційні втрати судом 1 інстанції стягнуті з відповідача на користь позивача з посиланням на доведеність факту прострочення оплати основного боргу. При цьому розмір пені за період з 31.07.2012 року по 08.06.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у липні - грудні 2012 року судом 1 інстанції відповідно із ч.3 ст.551 ЦК України зменшено до 12149 грн. 30 коп. у зв'язку із тим, що прострочення оплати основного боргу є наслідком несплати спожитої електроенергії мешканцями гуртожитку.

Позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» щодо стягнення 368 грн. 18 коп. інфляційних втрат за період з січня по травень 2013 р. за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-травні 2013 р., задоволені частково у зв'язку із неправильним розрахунком позивача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП СКП «Гуртожиток» через господарський суд Миколаївської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині стягнення 401014,01 грн. основного боргу, 14390,65 пені, 2234,96 грн. інфляційних втрат, прийнявши нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за період з січня по березень 2013 р. в сумі 260592,84 грн., 3% річних з січня по березень 2013 р. в сумі 1888,16 грн., пеню з січня по березень 2013 р. в сумі 11903,93 грн., решту рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Підставою для скасування вищезазначеного рішення суду 1 інстанції скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги КП СКП «Гуртожиток» посилається на те, що суд 1 інстанції дійшов неправильного висновку про те, що договір про постачання електричної енергії №44/3120 від 07.05.2007 р. у період квітень, травень 2013 р. був чинним, оскільки КП СКП «Гуртожиток» при споживанні електричної енергії у вказані місяці, надавало позивачу окремо акти про використану електричну енергію КП СКП «Гуртожиток» і окремо акти про використану електроенергію мешканцями гуртожитку, та оплачувало електроенергіє спожиту саме КП СКП «Гуртожиток» без посилання в платіжних дорученнях на договір №44/3120 від 07.05.2007 р. При цьому згоду на оплату спожитої мешканцями гуртожитку електроенергії не надавало. Власний же борг за спожиту електроенергію у квітні-травні 2013 р. КП СКП «Гуртожиток» сплатило в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 10.12.2013р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки його представника в судове засідання по даній справі не повідомив, хоча дата судового засідання від 10.12.13 р. була узгоджена із представником відповідача - головним юристом підприємства Титовською Т.В., клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги по даній справі не заявляв, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач раніше заявляв клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги і до теперішнього часу так і не надав цих доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами і затягує розгляд апеляційної скарги, а тому з огляду на зазначене, закінчення строку розгляду апеляційної скарги по даній справі 16.12.13 р. та відсутність згоди представника позивача на продовження строку розгляду даної апеляційної скарги, судова колегія за наявними матеріалами справи, які є достатніми для прийняття рішення по апеляційній скарзі, розглянув справу за відсутністю представника відповідача.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Перед початком розгляду апеляційної скарги по суті судовою колегією було розглянуто заяви скаржника про відвід судовій колегії у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Разюк Г.П., Колоколова С.І., які ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.13р. залишені без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

07.05.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії за № 44/3120, згідно якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 3931,6 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно із п.9.4 вищезазначеного договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 р. Однак, строк дії вказаного договору було продовжено сторонами, про що свідчить наступне.

Так, 08.02.2011 р. між позивачем та відповідачем 08.02.2011 року укладено додаткову угоду до договору № 44/3120 від 07.05.2007 р., якою сторони домовилися внести зміни до договору № 44/3120 від 07.05.2007 року, а саме: викласти в новій редакції додаток до договору № 10 „Порядок розрахунків".

Пунктом 2 додатку №10 до Договору сторони передбачили, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

- до 07 числа поточного місяця 60% ;

- до 14 числа поточного місяця 40 % .

В день надання „Акту про використану електричну енергію" позивач надає відповідачу рахунок на здійснення планового платежу за активну електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію за розрахунковий період.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Також п. 3 додаткової угоди від 08.02.2011 року до вищевказаного договору, сторони дійшли згоди в тому, що всі положення договору, в які не було внесено змін даною угодою залишаються незміненими. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору № 44/3120 від 07.05.2007 року та діє протягом дії договору.

Таким чином, сторони, підписавши зазначену додаткову угоду продовжили строк дії договору № 44/3120 від 07.05.2007 року, оскільки вона є його невід'ємною частиною.

Крім того, 13.06.12 р. ПАТ „Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою (з врахуванням уточнень) про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду від 14.05.2012р. до договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. на умовах проекту, наданого ПАТ „Миколаївобленерго" з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 11.06.2012р. та викласти колонку № 19 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 3120 від 07.05.2012р. в редакції: 95,7 % - гуртожиткам (які підпадають під визначення „населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи"), 4,3% - електроенергія, яка використовується в багатоквартирних будинках на технічні цілі(роботу ліфтів, насосів, тощо), як це передбачено пунктом 1.7. Постанови НКРЕ від 23.04.2012 № 497.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.12.12 р. по справі №5016/1056/20012 (12/36), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.12 р., позов ПАТ „Миколаївобленерго" по справі №5016/1056/20012 (12/36) задоволено, колонку № 19 додатку № 2 додаткової угоди від 14.05.2012р. до договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. викладено в редакції позивача: 95,7 % - гуртожиткам (які підпадають під визначення „населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи"), 4,3% - електроенергія, яка використовується в багатоквартирних будинках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів, тощо), як це передбачено пунктом 1.7. Постанови НКРЕ від 23.04.2012 № 497".

Таким чином, згідно із вищезазначеним рішенням та постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5016/1056/20012 (12/36) додаткова угода від 14.05.2012 р. набрала чинності 25.12.12 р., а відповідно із цим та положеннями ст.35 ГПК України договір про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р., укладений між позивачем і відповідачем, у 2012 році був чинним.

Вказаний факт не оспорюється відповідачем і у даній справі (№915/1190/13), навпаки останній погоджується із тим, що договір № 44/3120 від 07.05.2007р. був чинним по березень 2013 р. включно і тільки після цього зазначений договір припинив свою дію та споживання електричної енергії відбувалося з боку КП СКП «Гуртожиток» на без договірній основі, а тому КП СКП «Гуртожиток» повинно сплачувати власне споживання електричної енергії, без врахування вартості спожитої електроенергії мешканцями гуртожитку.

Однак, судова колегія з такими доводами КП СКП «Гуртожиток» не погоджується і вважає, що спірні правовідносини по даній справі (№ 915/1190/13) регулюються положеннями договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. та додатковими угодами (далі по тексту Договір), укладеними сторонами до цього договору, з наступних підстав.

Відповідно із п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. №910) із змінами (далі по тексту Правила КЕЕ) споживання електричної енергії без договору не допускається. З огляду на положення вказаного пункту Правил КЕЕ ПАТ «Миколаївобленерго» у спірний період поставляло відповідачу електричну енергію на підставі договору № 44/3120 від 07.05.2007р. та додаткових угод до нього, про що свідчать рахунки на оплату з посиланням на вказаний договір, а відповідач споживав поставлену йому електроенергію і усвідомлював, що саме на підставі вказаного договору позивач поставляє йому електричну енергію, оскільки у випадку припинення дії цього договору електрична енергія йому б не поставлялася з огляду на відсутність іншого договору на постачання електричної енергії.

Про те, що електрична енергія у спірний період поставлялася відповідачу за договором № 44/3120 від 07.05.2007р. та додаткових угод до нього свідчать також і фактичні дії відповідача, а саме той факт, що останній надавав позивачу акти про використану електричну енергію згідно із додатком №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору № 44/3120 від 07.05.2007р. із визначенням того ж самого розрахункового періоду, встановленого додатком №10 до цього ж договору. Крім того, у вказаних актах відповідач зазначав ті ж самі об'єкти споживання та приладі обліку електричної енергії, що й у договорі № 44/3120 від 07.05.2007р. Часткову оплату електричної енергії відповідач також здійснював в порядку, встановленому зазначеним договором.

За таких обставин судова вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні даного спору обґрунтовано застосував положення договору № 44/3120 від 07.05.2007р., а тому судова колегія перевіряючи законність оскарженого рішення суду 1 інстанції щодо суті спору також керується положеннями даного договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2 договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з фактичною категорією струмоприймачів відповідача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності визначених державними стандартами (ДЕСТ 13109-97), в межах відхилень, обумовлених у договорі між Постачальником та ДП "Енергоринок";

- забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, згідно додатку №2 " Перелік об'єктів споживача".

За умовами п.п.2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показання засобів обліку електричної енергії".

В період з січня 2013 року по травень 2013 року включно ПАТ "Миколаївобленерго" відпустило відповідачу активну електроенергію в кількості 1706354 кВт/год. на суму 406812 грн. 18 коп., що підтверджується актами відповідача про використану електричну енергію за спірний період.

Відповідачем було частково сплачено за спірний період 5798 грн. 17 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №709 від 10.06.13 р.

Таким чином, залишок несплаченого відповідачем боргу за спірний період складає 401014 грн. 01 коп.

Отже, згідно із умовами Договору та вимогами ст.ст.525,526 ЦК України позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 401014 грн. 01 коп. судом 1 інстанції правомірно задоволена.

Згідно із позовною заявою та доданими до неї розрахунками ПАТ «Миколаївобленерго» нарахувало до стягнення з відповідача пеню:

- 14390 грн. 65 коп. за прострочення оплати основного боргу (401014 грн. 01 коп.) за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року;

- 24327грн. 41 коп. за період з 31.07.2012 року по 08.06.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у липні - грудні 2012 року.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачена відповідальність Споживача за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних на індекс інфляції.

Отже, позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» щодо стягнення пені в сумі 14390 грн. 65 коп. за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року, є обґрунтованими, а тому суд 1 інстанції правомірно задовольнив їх.

Щодо стягнення пені за період з 31.07.2012 року по 08.06.2013 року господарський суд 1 інстанції правомірно зробив перерахунок нарахованої відповідачем пені та правомірно встановив, що пеня за цей період складає 24298 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач у своєму відзиві визнає позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 24327грн. 41 коп. за період з 31.07.2012 року по 08.06.2013 року, але просить зменшити її розмір на 50 відсотків, мотивуючи це тим, що заборгованість відповідача, на яку нараховується вказана сума пені, виникла не з його власної вини, а з вини мешканців його гуртожитків, які несвоєчасно розраховувалися за спожиту саме ними електроенергію.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України правомірно зменшив розмір вказаної пені на 50 відсотків та стягнув з відповідача 12149 грн. 30 коп.

Згідно із позовними вимогами ПАТ «Миколаївобленерго», останнім також заявлено до стягнення з відповідача 2234 грн. 96 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за спожиту електричну енергію у січні-травні 2013 р. за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року, 368 грн. 18 коп. інфляційних втрат за прострочення того ж основного боргу за той же період.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, позовна вимога щодо стягнення трьох відсотків річних за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року у сумі 2234 грн. 96 коп. є обґрунтованою, а тому суд 1 інстанції правомірно її задовольнив.

В той же час, господарським судом 1 інстанції обґрунтовано зроблено перерахунок нарахованої відповідачем суми інфляційних за період з 06.02.2013 року по 24.06.2013 року та встановлено суму інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 257,37 грн., яка й правомірно стягнута з відповідача.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга КП СКП „Гуртожиток" підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Спеціалізоване комунальне підприємство „Гуртожиток" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 28.08.2013р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.12.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.