Рішення № 3591507, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/57

27.04.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

до

Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект»

про

стягнення 324 025,51 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Мартинюк О.П., представник за дов. №01-29-1206 від 01.12.2008;

від відповідача –

Кулинич В.П., представник за дов. б/н від 27.04.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект»про стягнення заборгованості за договором поставки №12-92/08-125/63 від 21.07.2008 (далі –Договір) в сумі 324 025,51 грн. в т.ч. 321 732 грн. основного боргу, 2 293,51 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу пісок річковий вагою 26 811 тонн на загальну суму 321 732,00 грн., не зважаючи на те, що останній не здійснив попередньої оплати.

Однак, Відповідач в порушення вимог п.1.1, 3.3, 3.4 Договору за поставлений товар не розрахувався.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав. Разом з тим, під час проведення судового засідання просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи за заявою Відповідача вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- відкладення розгляду даної справи призведе до затягування її розгляду.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов’язується передавати (поставляти) партіями, а Покупець приймати у власність пісок річковий (далі товар), у загальній кількості 60 000 тон (+/- 10%), видобутого судном «Кий»та плавкранами (вантажопідйомністю 5т., 16т. (далі кран), і оплачуваного на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.4 Договору обов’язок Постачальника щодо поставки партії товару Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі партії товару Покупцю у місці поставки згідно з п.2.1 даного Договору та підписання актів навантаження товару. Постачальник своїми силами та засобами здійснює навантаження товару на судна Покупця.

Згідно з п.3.3 Договору Покупець здійснює оплату в порядку 100% передплати за кожну партію товару, що постачатиметься на підставі рахунку-фактури Постачальника. Рахунок-фактура на оплату виставляється відповідно до заявки Покупця.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Платежі за цим Договором є здійсненими з моменту надходження повної суми платежу по кожній партії товару на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, а саме –пісок річковий, загальною кількістю –26 811 тон, що підтверджується видатковою накладкою №80819006 від 19.08.2008 на загальну суму 321 732 грн., в т.ч. 53 622 грн., а також виставив рахунок на оплату №80819005 від 19.08.2008.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, останній жодних претензій до Позивача щодо якості та кількості поставленого товару не надав, однак, в порушення умов Договору за поставлений Позивачем товар не розрахувався.

26.09.2008 Позивач звернувся до Відповідача з претензією за вих. №02-29-989 та просив протягом семи робочих днів з дня отримання претензії, перерахувати суму в розмірі 326 494,90 грн. на його поточний рахунок, який зазначений в п.8 Договору.

Дана претензія була надіслану Відповідачу 30.09.2008, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист з відміткою органу поштового зв’язку та фіскальним чеком.

Однак, Відповідач вказану претензію проігнорував, відповіді не надав, коштів не сплатив.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1,4 статті 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Проте, Відповідач, як у встановлений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі не виконав.

В матеріалах справи наявна довідка за підписом Голови правління та Головного бухгалтера Позивача за №01-29-97 від 04.02.2009, відповідно до якої залишкова сума боргу Відповідача за Договором становить 321 732 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 321 732 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлений факт прострочення Відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором, вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат та 3% річних визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню в сумі 98,69 грн. –інфляційні витрати, 2 194,82 грн. –3% річних.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, р/р 2600515612001 в АБ «Київська Русь»м. Києва, МФО 319092, ідентифікаційний код 05503326) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04070, м. Київ, вул. Верхній вал, 70, р/р 2600330011286 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»м. Києва, МФО 321637, ідентифікаційний код 03150071) 321 732 (триста двадцять одну тисячу сімсот тридцять дві) грн. основного боргу, 98 (дев’яносто вісім) грн. 69 коп. інфляційних витрат, 2 194 (дві тисячі сто дев’яносто чотири) грн. 82 коп. 3% річних, а також 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.