Постанова № 35914963, 04.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р. Справа №805/15622/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С., за участю секретаря судового засідання Воловик Ю.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Панченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Донецькій області, голови комісії з проведення реорганізації державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області державної податкової служби про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач-1), голови комісії з проведення реорганізації державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області державної податкової служби Айдіної Олени Володимирівни (далі - відповідач-2) про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що наказом відповідача-1 від 19.08.2013 № 19-о вона була звільнена з посади головного державного податкового інспектора відділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі в зв'язку з скороченням штату працівників з 19 серпня 2013 року. На думку позивача, відповідач-2 не мав повноважень на прийняття такого наказу (а.с. 139).

Крім того, за твердженнями ОСОБА_1, при звільненні відповідачами не було дотримано її переважне право на залишення на роботі, враховуючи стаж, кваліфікацію і продуктивність праці.

Як зазначила позивачка, незаконне звільнення з роботи призвело до моральних страждань, які вона оцінює у 4000,0 грн.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував. Відповідач-2 направив письмову заяву про розгляд справи без його участі.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала в органах державної податкової служби на різних посадах з 03.08.1992 по 19.08.2013. З січня 2005 року по день звільнення позивач займала посаду головного державного податкового інспектора відділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності Державної податкової інспекції Великоновосілківського району.

На підставі наказу ДПС України від 05.06.2013 № 37 "Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Донецькій області", наказу ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області ДПС від 10.06.2013 № 101 "Про реорганізацію державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області Державної податкової служби" остання була реорганізована шляхом приєднання до

Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

17.06.2013 ОСОБА_1 надано попередження про наступне звільнення із займаної посади 19.08.2013 (а.с. 54-57).

25.06.2013 позивачу запропоновано вакантну посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників податків у структурі Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

19.08.2013 ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду головного державного інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Проте позивач в обох випадках відмовилась від підпису зазначених вище пропозицій, свою відмову не мотивувала, про що були складені відповідні акти (а.с. 58-61).

У судовому засіданні позивач ці факти підтвердила та пояснила, що відповідачі повинні були запропонувати їх роботу у Великоновосілківському відділенні Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, а не у самій Мар'їнській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, яка знаходиться на значній відстані від місця її мешкання, у зв'язку з чим вона і відмовилась від цих посад.

19.08.2013 наказом ДПІ у Великоновосілківському районі Донецької області ДПС № 19-о "Про звільнення ОСОБА_1" позивач була звільнена з займаної посади головного державного податкового інспектора відділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності у зв'язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 19.08.2013 (а.с. 62).

Не погодившись з даним наказом позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюються Законом України "Про державну службу".

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, а також з підстав, визначених даною статтею. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами, передбаченими КЗпП України, на цю особу поширюються гарантії, передбачені цим Кодексом, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судом, позивач не погодилась на запропоновані їй посади головного державного інспектора відділу обслуговування платників податків, а також головного державного інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

При цьому позивач вважає, що вона має переважне право на залишення на роботі у Великоновосілківському відділенні Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Тобто більш висока кваліфікація і продуктивність праці працівника в першу чергу надають йому перевагу на залишення на роботі.

При цьому під кваліфікацією розуміється здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.

Отже доказами більш високої кваліфікації можуть бути відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, досвід трудової діяльності.

Про продуктивність праці, як узагальнюючий показник її результативності, може свідчити збільшення обсягу виконуваної роботи, її якості, суміщення професій тощо.

Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника. Тому суд вважає за необхідне при застосуванні положень ст. 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі враховувати наявність дисциплінарного стягнення у позивача у вигляді позбавлення премії, накладеного наказом від 17.08.2012 № 166 (а.с. 152-154). Цей наказ позивачем оскаржений не був.

За загальним правилом працівник вважається таким, що має дисциплінарне стягнення, протягом року з дня його накладення (ст. 151 КЗпП України).

Отже, на час винесення наказу про попередження працівників про вивільнення, розгляду профспілковим комітетом ДПІ у Великоновосілківському районі подання адміністрації цієї інспекції про скорочення чисельності працівників у зв'язку з реорганізацією - 27.06.2013 (тобто на час вирішення питання про осіб, які підлягають звільненню), позивач вважалася такою, що мала дисциплінарне стягнення.

Крім того, суд враховує, що за змістом частини 1 ст. 42 КЗпП України до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівників, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві.

З матеріалів справи, пояснень позивача та представника відповідача судом встановлено, що у Державній податковій інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області Державної податкової служби, окрім позивача більш не було осіб, які б займали таку ж посаду і виконують таку ж роботу як ОСОБА_1

Таким чином, відповідачами не було порушено вимог ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Згідно з ч. 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як було зазначено, позивач відмовилася від запропонованих їй вакантних посад головного державного інспектора відділу обслуговування платників податків та головного державного інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, отже, з боку відповідачів відсутні порушення також і в цій частині.

Твердження позивача про те, що відповідач був зобов'язаний запропонувати їх посаду у Великоновосілківському відділенні Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області є безпідставними, оскільки переважне право на залишення на роботі не тотожне переважному праву на працевлаштування на нову посаду.

Так, згідно з організаційною структурою Мар'їнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, затвердженою Міністром доходів і зборів України 08.10.2013, у Великоновосілківському відділенні створено: відділ обслуговування платників податків, відділ оподаткування та контролю об'єктів і операцій, відділ доходів і зборів з фізичних осіб та сектор ІТ та обліку платників (а.с. 63-65). Відділу прогнозування, аналізу, обліку та звітності, в якому працювала позивач, у структурі Великоновосілківського відділення не передбачено. Тобто посаду, яку займала позивач, було ліквідовано.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Дотримання відповідачами вимог цієї норми підтверджується матеріалами справи - протоколом № 5 засідання профспілкового комітету ДПІ у Великоновосілківському районі від 27.06.2013 (а.с. 38-40).

Твердження позивача про відсутність у відповідача-2 повноважень на її звільнення також є безпідставними. Зокрема, Айдіну Олену Володимирівну було призначено головою з проведення реорганізації ДПІ у Великоновосілківському районі відповідно до наказу № 101 від 10.06.2013, а наказом ДПС України № 37 від 05.06.2013 головам комісій з проведення реорганізації були надані повноваження щодо попередження та звільнення працівників ДПІ (а.с. 22-23, 50-53).

Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дворников М.С.