Постанова № 35914961, 10.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 915/961/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Штокало О.В. довіреність № 01/33-394 від 26.12.2012 р.

від відповідача: не з'явився про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства „Спеціалізоване комунальне підприємство „Гуртожиток"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2013 р., повний текст якого підписано 23.08.2013р.

по справі № 915/961/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"

до Комунального підприємства „Спеціалізованого комунального підприємства „Гуртожиток"

про стягнення 711572,66 грн.

В С Т А Н О В И В :

03.06.2013р. ПАТ „Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до КП „СКП „Гуртожиток" про стягнення 711572,66 грн., а саме:

- 671435 грн. 86 коп. - основний борг за спожиту електроенергію у період з січня по квітень 2013 р.;

- 32975 грн. 95 коп. - пеня за прострочення оплати вищезазначеного основного боргу за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року;

- 6595 грн. 18 коп. - три відсотки річних за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-квітні 2013 р.;

- 565 грн. 67 коп. - інфляційні втрати за період з січня по квітень 2013 р. за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-квітні 2013 р.;

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.08.2013р. (суддя Олейняш Е.М.) позов ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто:

- 658835 грн. 86 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію за період з січня по квітень 2013р. включно;

- 16487 грн. 98 коп. пені за порушення термінів оплати вартості активної електроенергії;

- 565 грн. 67 коп. інфляційних витрат, нарахованих за період з 21.01.2013р. по 08.02.2013р.;

- 6595 грн. 18 коп. 3% річних, нарахованих за період з 21.01.2013р. по 21.04.2013р.;

- 13979 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» суд 1 інстанції відмовив у їх задоволенні.

Основний борг у сумі 658835 грн. 86 коп. за період з січня по квітень 2013 р. суд 1 інстанції стягнув з відповідача з огляду на те, що позивачем доведено належними доказами чинність договору про постачання електричної енергії №44/3120 від 07.05.2007 р. у спірний період та факт існування боргу у сумі 658835 грн. 86 коп..

Пеня, 3% річних, інфляційні втрати судом 1 інстанції стягнуті з відповідача на користь позивача з посиланням на доведеність факту прострочення оплати основного боргу.

Клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення пені на 50% місцевим господарським судом було задоволено з підстав його обґрунтованості та законності.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП СКП «Гуртожиток» через господарський суд Миколаївської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині стягнення 658835,86 грн. основного боргу, прийнявши нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача борг за активну електроенергію за січень - березень 2013 р. в сумі 492969,59 грн. і борг за активну електроенергію за квітень в сумі 16388,41 грн., решту рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Підставою для скасування вищезазначеного рішення суду 1 інстанції скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги КП СКП «Гуртожиток» посилається на те, що суд 1 інстанції дійшов неправильного висновку про те, що договір про постачання електричної енергії №44/3120 від 07.05.2007 р. у спірний період був чинним, оскільки КП СКП «Гуртожиток» при споживанні електричної енергії у вказані місяці, надавало позивачу окремо акти про використану електричну енергію КП СКП «Гуртожиток» і окремо акти про використану електроенергію мешканцями гуртожитку, та оплачувало електроенергію спожиту саме КП СКП «Гуртожиток» без посилання в платіжних дорученнях на договір №44/3120 від 07.05.2007 р. При цьому згоду на оплату спожитої мешканцями гуртожитку електроенергії не надавало. КП СКП «Гуртожиток» погоджується оплатити заборгованість за активну електроенергію за січень 2013р. - березень 2013р., в тому числі за електроенергію, спожиту мешканцями за цей період у сумі 492969,59 грн., а також обсяг власного споживання електроенергії за квітень 2013р. у сумі 16388,41 грн.

Відповідач в судове засідання 10.12.2013р. не з'явився, але направив до суду електронною поштою клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із неможливістю явки його представника - головного юриста КП „СКП „Гуртожиток" Титовської Т.В. у дане судове засідання, оскільки відповідно із телефонограмою, остання викликається на нараду до заступника голови м. Миколаєва щодо укладання договору на постачання електроенергії.

Однак, вказане клопотання відповідача судовою колегією залишено без задоволення, апеляційна скарга розглянута за відсутністю представника відповідача, оскільки останній не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника - юриста свого підприємства, або укласти угоду про надання правової допомоги з іншою особою. Відповідно із ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, тобто вказана стаття ГПК України не обмежує представництво юридичної особи тільки юристами підприємства, а тим більш головним юристом.

До того ж слід зазначити, що дата судового засідання від 10.12.13 р. була узгоджена саме із представником відповідача - головним юристом підприємства Титовською Т.В., а додана до клопотання телефонограма не може бути належним доказом на підтвердження зазначених в неї обставин, так як не зареєстрована на підприємстві відповідача у встановленому законом порядку, не зазначено коли вона була передана, кім передана, кім прийнята.

Крім того, за клопотанням відповідача раніше вже відкладався розгляд апеляційної скарги у зв'язку із хворобою його головного юриста Титовської, однак до теперішнього часу відповідач так і не надав доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами і затягує розгляд апеляційної скарги, а тому з огляду на закінчення строку розгляду апеляційної скарги по даній справі 16.12.13 р. та відсутність згоди представника позивача на продовження строку розгляду даної апеляційної скарги, судова колегія за наявними матеріалами справи, які є достатніми для прийняття рішення по апеляційній скарзі, розглянув справу за відсутністю представника відповідача.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Перед початком розгляду апеляційної скарги по суті судовою колегією було розглянуто заяви скаржника про відвід судовій колегії у складі головуючого судді Петрова М.С., суддів Разюк Г.П., Колоколова С.І., які ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.13р. залишені без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

07.05.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії за № 44/3120, згідно якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 3931,6 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно із п.9.4 вищезазначеного договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 р. Однак, строк дії вказаного договору було продовжено сторонами, про що свідчить наступне.

Так, 11.02.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 44/3120 від 07.05.2007 р., якою сторони домовилися внести зміни до договору № 44/3120 від 07.05.2007 року, а саме: викласти додаток до договору № 10 „Порядок розрахунків" в редакції від 11.02.2011р..

Пунктом 2 даної угоди зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору № 44/3120 від 07.05.2007 року та діє протягом дії договору.

Таким чином, сторони, підписавши зазначену додаткову угоду продовжили строк дії договору № 44/3120 від 07.05.2007 року, оскільки вона є його невід'ємною частиною.

Крім того, 13.06.12 р. ПАТ „Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою ( з врахуванням уточнень) про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду від 14.05.2012р. до договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. на умовах проекту, наданого ПАТ „Миколаївобленерго" з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 11.06.2012р. та викласти колонку № 19 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 3120 від 07.05.2012р. в редакції: 95,7 % - гуртожиткам (які підпадають під визначення „населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи"), 4,3% - електроенергія, яка використовується в багатоквартирних будинках на технічні цілі(роботу ліфтів, насосів, тощо), як це передбачено пунктом 1.7. Постанови НКРЕ від 23.04.2012 № 497.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.12.12 р. по справі №5016/1056/20012 (12/36), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.12 р., позов ПАТ „Миколаївобленерго" по справі №5016/1056/20012 (12/36) задоволено, колонку № 19 додатку № 2 додаткової угоди від 14.05.2012р. до договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. викладено в редакції позивача: 95,7 % - гуртожиткам (які підпадають під визначення „населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи"), 4,3% - електроенергія, яка використовується в багатоквартирних будинках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів, тощо), як це передбачено пунктом 1.7. Постанови НКРЕ від 23.04.2012 № 497".

Таким чином, згідно із вищезазначеним рішенням та постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5016/1056/20012 (12/36) додаткова угода від 14.05.2012 р. набрала чинності 25.12.12 р., а відповідно із цим та положеннями ст.35 ГПК України договір про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р., укладений між позивачем і відповідачем, у 2012 році був чинним.

Вказаний факт не оспорюється відповідачем і у даній справі (№915/1190/13), навпаки останній погоджується із тим, що договір № 44/3120 від 07.05.2007р. був чинним по березень 2013 р. включно і тільки після цього зазначений договір припинив свою дію та споживання електричної енергії відбувалося з боку КП СКП «Гуртожиток» на без договірній основі, а тому КП СКП «Гуртожиток» повинно сплачувати власне споживання електричної енергії, без врахування вартості спожитої електроенергії мешканцями гуртожитку.

Однак, судова колегія з такими доводами КП СКП «Гуртожиток» не погоджується і вважає, що спірні правовідносини по даній справі (№ 915/1190/13) регулюються положеннями договору про постачання електричної енергії № 44/3120 від 07.05.2007р. та додатковими угодами (далі по тексту Договір), укладеними сторонами до цього договору, з наступних підстав.

Відповідно із п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 р. №28 (уредакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. №910) із змінами (далі по тексту Правила КЕЕ) споживання електричної енергії без договору не допускається. З огляду на положення вказаного пункту Правил КЕЕ ПАТ «Миколаївобленерго» у спірний період поставляло відповідачу електричну енергію на підставі договору № 44/3120 від 07.05.2007р. та додаткових угод до нього, про що свідчать рахунки на оплату з посиланням на вказаний договір, а відповідач споживав поставлену йому електроенергію і усвідомлював, що саме на підставі вказаного договору позивач поставляє йому електричну енергію, оскільки у випадку припинення дії цього договору електрична енергія йому б не поставлялася з огляду на відсутність іншого договору на постачання електричної енергії.

Про те, що електрична енергія у спірний період поставлялася відповідачу за договором № 44/3120 від 07.05.2007р. та додаткових угод до нього свідчать також і фактичні дії відповідача, а саме той факт, що останній надавав позивачу акти про використану електричну енергію згідно із додатком №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору № 44/3120 від 07.05.2007р. із визначенням того ж самого розрахункового періоду, встановленого додатком №10 до цього ж договору. Крім того, у вказаних актах відповідач зазначав ті ж самі об'єкти споживання та приладі обліку електричної енергії, що й у договорі № 44/3120 від 07.05.2007р. Часткову оплату електричної енергії відповідач також здійснював в порядку, встановленому зазначеним договором.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні даного спору обґрунтовано застосував положення договору № 44/3120 від 07.05.2007р., а тому судова колегія перевіряючи законність оскарженого рішення суду 1 інстанції щодо суті спору також керується положеннями даного договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2 договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з фактичною категорією струмоприймачів відповідача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності визначених державними стандартами (ДЕСТ 13109-97), в межах відхилень, обумовлених у договорі між Постачальником та ДП "Енергоринок";

- забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, згідно додатку №2 " Перелік об'єктів споживача".

За умовами п.п.2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показання засобів обліку електричної енергії".

В період з січня 2013 року по квітень 2013 року включно ПАТ "Миколаївобленерго" відпустило відповідачу активну електроенергію на суму 671435 грн. 86 коп., що підтверджується актами відповідача про використану електричну енергію за спірний період.

Відповідачем було частково сплачено за спірний період 45260 грн. 00 коп..

27.06.2013р. відповідач сплатив 12600 грн. за спожиту електроенергію за квітень 2013р., що підтверджується копією платіжного доручення №777 від 27.06.13р.

Таким чином, залишок несплаченого відповідачем боргу за спірний період складає 658835грн. 86 коп.

Отже, згідно із умовами Договору та вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 658835грн. 86 коп. судом 1 інстанції правомірно задоволена.

Згідно із позовною заявою та доданими до неї розрахунками ПАТ «Миколаївобленерго» нарахувало до стягнення з відповідача пеню у розмірі 32975,95 грн. за прострочення оплати вищезазначеного основного боргу за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачена відповідальність Споживача за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних на індекс інфляції.

Отже, позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» щодо стягнення пені в сумі 32975,95 грн. за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року, є обґрунтованими, а тому суд 1 інстанції правомірно задовольнив їх.

При цьому господарським судом 1 інстанції правомірно зроблено перерахунок нарахованої відповідачем пені за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року та встановлено що пеня за цей період складає 16487,98 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач у своєму відзиві визнає позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 32975,95 грн. за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року, але просить зменшити її розмір на 50 відсотків, мотивуючи це тим, що заборгованість відповідача, на яку нараховується вказана сума пені, виникла не з його власної вини, а з вини мешканців його гуртожитків, які несвоєчасно розраховувалися за спожиту саме ними електроенергію.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України правомірно зменшив розмір вказаної пені на 50 відсотків та стягнув з відповідача 16487,98 грн.

Згідно із позовними вимогами ПАТ «Миколаївобленерго», останнім також заявлено до стягнення з відповідача 6595 грн. 18 коп. - три відсотки річних за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року за прострочення оплати основного боргу за спожиту електроенергію у січні-квітні 2013 р.;

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, позовна вимога щодо стягнення трьох відсотків річних за період з 21.01.2013 року по 21.04.2013 року у сумі 6595 грн. 18 коп. є обґрунтованою, а тому суд 1 інстанції правомірно її задовольнив.

В той же час, господарським судом 1 інстанції обґрунтовано зроблено перерахунок нарахованої відповідачем суми інфляційних за період з січня по квітень 2013 р. та встановлено суму інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 565 грн. 67 коп., яка й правомірно стягнута з відповідача.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга КП СКП „Гуртожиток" підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2013р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Спеціалізоване комунальне підприємство „Гуртожиток" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2013р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.12.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.