Постанова № 35914791, 04.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 року Справа № 812/9373/13-а

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного виробничо - комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 4052,30 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного виробничо - комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 4052,30 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне виробничо - комерційне підприємство «Прогрес 2000» як юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради депутатів, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 20.07.2011.

21.07.2011 відповідача поставлено на облік платників податків в Алчевській ОДПІ.

Позивач зазначив, що платник податків визначився з податковими зобов'язаннями самостійно, надавши до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: №9047664280 від 09.08.2012, де задекларував податкові зобов'язання в сумі 1856,00 грн., яка сплачена частково, залишок не сплаченої суми 1388,30 грн.; №9070166508 від 09.11.2012, де задекларував податкові зобов'язання в сумі 2580,00 грн.; №9087374394 від 11.02.2013, де задекларував податкові зобов'язання в сумі 94,00 грн. Всього заборгованість складає 4052,30 грн.

Також, позивач зазначив, що грошові зобов'язання платника податків є безспірними та підтверджуються - довідкою про суми податкового боргу, обліковою карткою платника податків, податковими деклараціями.

У зв'язку з тим, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, Алчевською ОДПІ з метою погашення податкового боргу відповідачу направлено податкову вимогу №126 від 02.08.2011, яка отримана відповідачем 12.09.2011. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з приватного виробничо - комерційного підприємства «Прогрес 2000» заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 4052,30 грн.

Ухвалою від 14 листопада 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано відповідачу.

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 21 листопада 2013 року (а.с. 18).

У визначений судом строк відповідач до суду не надіслав ні заперечення на позов, ні заяву про визнання позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне виробничо - комерційне підприємство «Прогрес 2000» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24 березня 2000 року № 1 384 105 0003 000035 (арк. справи 5), згідно довідки про взяття на облік платника податків від 09.10.2006 № 311/290-54 перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 29.03.2000 за № 2234/10-39 (арк. справи 4).

Приватне виробничо - комерційне підприємство «Прогрес 2000» подало до Алчевської ОДПІ податкові декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: від 11 лютого 2013 року № 9047664280 за ІІ квартал 2012 року, від 09 серпня 2012 року №9070166508 за ІІ-ІІІ квартали 2012 року, від 11 лютого 2013 року №9087374394 за ІІ-ІV квартали 2012 року в яких відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства яка підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 4520,00 грн. (арк. справи 7-12).

Згідно даних, які відображені в обліковій картці платника станом на 31.12.2012 відповідачем частково погашено заборгованість за податковими зобов'язаннями, самостійно визначеними платником податків у поданих ним деклараціях з податку на прибуток підприємства у сумі 467,70 грн., несплаченою залишається сума заборгованості у розмірі 4052,30 грн. (арк. справи 13-14).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 вищевказаної статті передбачено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надмірно сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, позивачем, з метою стягнення податкового боргу, на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено податкову вимогу від 02 серпня 2011 року № 126, яка була отримана відповідачем 12.09.2011 (арк. справи 15). Податкова вимога не відкликалася та є чинною.

Оскільки податкова вимога від 02 серпня 2011 року № 126 є чинною (доказів про відкликання або скасування податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконав, податковий борг у розмірі 4052,30 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного виробничо - комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 4052,30 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного виробничо - комерційного підприємства «Прогрес 2000» (ідентифікаційний код 30797217) в доход Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в розмірі 4052,30 грн. (чотири тисячі п'ятдесят дві гривні 30 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич