Постанова № 35914774, 05.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 804/13705/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Наконечна Т.М.

представник відповідача - Кривонос Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТИЗ» до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТИЗ» до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області з вимогою щодо визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу від 01 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 262871 гри. 14 коп. (двісті шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна грн. 14 коп.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що в оскаржуваній вимозі виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області номери з відповідною реєстрацією відсутні, також відсутня дата набрання чинності вимоги про сплату боргу, в зв'язку з чим позивач вважає її необґрунтованою та просить визнати такою, яка винесена незаконно та підлягає обов'язковому скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, обґрунтовуючи свої доводи положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СИНТИЗ» (Код за ЄДРПОУ 34195668) (надалі за текстом - ТОВ «СИНТИЗ» або позивач) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А00 № 9661949) зареєстровано Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2464-VI).

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 2 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464-VI і п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за №1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно пункту 1 частини 10 статті 8 Закону №2464-VI, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464-VI).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом визначається пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI як недоїмка.

У п.4 ст.25 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначається, що Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-5 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289 (надалі - Інструкція №21-5), яка розроблена відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів.

У п.п.6.3 п.6 Інструкції №21-5 вказано, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Згідно п.6.4 Інструкції №21-5 - вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передає корінець такої вимоги з відміткою про вручення відповідальному працівнику органу Пенсійного фонду.

Відповідальний працівник уносить відповідні дані до реєстру вимог, підшиває корінець вимоги до справи платника та:

а) якщо вимога органу Пенсійного фонду скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд;

б) у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 25 Закону, - копію рішення про списання.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 01 серпня 2013 року на підставі поданої платником звітності і даних карток особового рахунку УПФУ в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області було сформовано вимогу про сплату боргу від 01.08.2013 року щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 262 871 грн. 14 коп. (двісті шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна гри. 14 коп.), яка в подальшому було отримана позивачем.

Щодо тверджень позивача стосовно оскаржуваної вимоги, що вона не містить номер з відповідною реєстрацією, відсутня дата набрання чинності вимоги про сплату боргу та вказану вимогу повинні були виносити ограни доходів та зборів суд зазначає наступне.

Так, графа «дата набрання чинності вимоги про сплату боргу» заповнюється лише після набрання чинності вимогою, після закінчення процедур узгодження та оскарження.

Оскільки ТОВ «СИНТИЗ» недоїмку не сплатило, не узгодило її з органами Пенсійного фонду та оскаржило вимогу про сплату боргу до суду, вказана вимога не набрала чинності, чим пояснюється відсутність відміток у графі «дата набрання чинності вимоги про сплату боргу». Дана графа може бути заповнена лише після закінчення процедури її оскарження.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що оскаржувана вимога не містить номер з відповідною реєстрацією, оскільки представником відповідача у судове засідання надані письмові докази щодо підтвердження того, що вказана вимога внесена до реєстру вимог 01.08.2013 року за № Ю203/2 що цілком відповідає вимогам п. 6.4 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також суд вважає безпідставними твердження позивача, що оскаржувану вимогу повинні були виносити органи доходів та зборів а не управління Пенсійного фонду, що нібито протирічить вимогам п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 року, який набув чинності 11.08.2013 року були внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Проте, як вбачається з оскаржуваної вимоги, то вона винесена 01.08.2013 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 року, який набув чинності 11.08.2013 року, тому оскаржувана вимога вважається такою, що прийнята у межах діючого законодавства.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що Синельніківським відділенням Дніпропетровської ОДПІ головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 16 жовтня 2013р. у відношенні ТОВ «СИНТИЗ» також винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 424371,95 грн. та пояснила, що в суму зазначеної вимоги також увійшла сума 262 871 грн. 14 коп. вимоги відповідача. Підтвердження зазначеному висновку представником позивача не надано, але представник позивача вказала, що вимога ДПІ від 16 жовтня 2013р. таж є предметом оскарження в суді.

Суд вважає, що вищезазначене пояснення представника позивача не є підставою для скасування вимоги УПФУ від 01.08.2013 року, тому що після внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості з позивача саме за цією вимогою не відбудеться.

Судом при вирішенні вищевказаного адміністративного позову було взято до уваги положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеної ним вимоги про сплату боргу від 01.08.2013р.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТИЗ» до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу, необхідно відмовити за необґрунтованістю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору позивачеві не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТИЗ» до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 10.12.2013р.

Суддя Е.О. Юрков